Корпус плуга уніфікований. На його стоянку можна встановити полиці та лемеші з різкою формою робочої поверхні (швидкісні, культурні, напівгвинтові, гвинтові, вирізні та без пальцеві). При цьому замінюють башмак з зібраним на ньому відповідним лемешем, полицею і польовою дошкою. Лемеші можуть бути долотоподібні, звичайні, наплавлені твердим сплавом, з двом аркової сталі та висувним долотом.
Дисковий ніж встановлений на двох радіальних шарикових підшипниках з одноразовим сезоном мащення.
Плуг можна використовувати в чотирикорпусному варіанті.
2.3 Описати нові прогресивні способи виконання даної операції
Розрізняють такі види оранки: культурна, піднімання скиби, безполицева, з ґрунтопоглибленням, плантажна, ярусна та гладка (без звальних гребенів і розчіпних борозен).
Культурну оранку виконують плугами з передплужниками. Під час цієї операції передплужника зрізує частину скиби, зрізану передплужником. Така оранка забезпечує повне обертання скиби, розкришування її на дрібні грудки, загортання стерні, добрив та рослинних решток, добре прилягання скиб.
Піднімання скиби – це оранка на невелику глибину плугами без передплужників. Плуги вирізають скибу соцільною стрічкою і повертають униз. Такий вид оранки має той недолік, що в місці стикання скиб на поверхню виступають рослинні рештки.
Оранку з ґрунтопоглибленням – проводять з метою збільшення товщини одного шару ґрунту на ґрунтах з неглибокими гумусним шаром. При цьому верхній гумусний шар орють з обертанням скиби, а нижній лише розпушують.
Безполицева оранка – це глибоке розпушування яке виконують плугами без палиць. Вони розпушують ґрунт на значну глибину без обертання скиби, залишаючи на поверхні поля стерню, що запобігає вітровій ерозій.
Плантажну оранку – виконують за значну глибину (понад 30см) під закладання багаторічних насаджень (садів, виноградників, тощо)
Ярусна оранка - це пошаровий основний обробіток малопродуктивних підзолистих, солонцевих, та каштанових ґрунтів, спрямований на їх поліпшення.
Оранка може бути дво – й триярусною. При триярусній середній та нижній шари грунту міняються місцями.
Гладка оранка – основний обробіток грунту без звальних гребенів і розгінних борозен плугами з право – і лівовідвальними корпусами. Відсутність борозен і гребенів поліпшує умови роботи сівалок та інших машин на підвищених швидкостях. Особливо ефективно її застосування на схилах.
2.4 Відновлення робочих органів агрегату
Ремонт плуга. Леміш – інтенсивність зносу лемеша залежить від щільності грунту, кількості і виду об разових частин, що знаходяться в ній, механічних властивостей, зрізування рослин, матеріалу леза, наробітку. У лемешів під час роботи зношуються шліцьовий бік, носок і лезо. Лезо при затуплені заточують із робочого боку до товщини 1-1,5мм при ширині фаски 5-7мм і куті заточування 25-40˚ . Після зносу до ширини менше 108мм перевіряють шаблоном. Леміш відтягування до нормального профілю з відхиленням по ширині не більше 5мм, а по довжині - не більше 10мм за рахунок металу тильного боку магазина. Відтягування можна виконувати не більше 4 разів. Для цього леміш нагрівають у печах або на ковальському гарні до температури 900-1200˚по всій довжині і відтягують на пневматичному молоті.
Поверхня відтягнутого лемеша має бути рівною без трихін. Відхилення його спинки від площинності допускається не більше 2мм, випуклість робочої поверхні леза – до 4 мм.
Після відтягування леміш заточують із лицьового боку, потім нагрівають до 700-820˚С гартують по всій довжині на ширину 20-45мм у солоній воді при температурі 40˚С протягом 6 секунд з боку леза до твердості 444-650НВ.
Потім відпускають при нагріванні до 350˚С з охолодженням на повітрі. Ефективніше ізотермічне гартування, коли леміш нагрівають до 880-920˚С і охолоджують лезо до 350 протягом 3,0-3,5 секунд у підігрітій до 40˚С 10%розченній воді. Після цього його охолоджують на повітрі.
Для підвищення стійкості проте зношування лезо лемеша роблять самозаточувальним направляючи його тільки бік твердим сплавом. Перед наплавлення у лемеша відтягують смугу шириною 25-30мм з боку леза і ділянку шириною 55-65мм біля носка долотоподібною лемеша.
Товщина шару наплавлення повинна бути 1,4-2,0мм. Наплавлення виконують ацителено - кисневим полум’ям дротом діаметром 6мм сормайту номера першого ,електродами марки Т-590. Товщини наплавленого шару перевіряють шаблоном. Лезо вирівнюють на заточувальному станку і заточують з лицевого боку під кутом 25-35˚. При зносі до ширини менше 92мм леміш відновлюють приварюванням смуги. Для цього попередньо готують смуги відповідних розмірів із вибракованих лемешів. Їх можна приварювати ковальським способом, газовим або електродуговим зварюванням. При ковальському зварюванні леміш і смугу з’єднують внапусток з перекриттям 30-40 мм. Леміш і смуга в зоні перекриття повинні мати випуклі поверхні. Після нагрівання до 1100 – 1200˚С на леміш і смугу насипають чистий річний пісок, який використовують як флюс і зварюють ковальським способом. Внаслідок випуклості поверхонь з’єднуваних частин шлак, що утворюється, легко витискається із зон перекриття. Смугу до лемеша починають приварювати із середньої частини.
Газовим або електродуговим зварюванням смуги приварюють звичайним способом після зняття на з’єднувальних деталях фасок під кутом 45˚.
2.5 Виконання ТО за автомобілем
Технічне обслуговування рухомого складу поділяють на щоденне технічне обслуговування (ЩО),перше технічне обслуговування (ТО-1),друге технічне обслуговування (ТО-2) і сезонне технічне обслуговування (СО). Щоденне технічне обслуговування виконують перед виїздом рухомого складу на лінію і після роботи його на лінії та повернені на авто підприємство. Основним призначенням ЩО є загальний контроль технічного стану автомобіля, спрямований на забезпечення безпеки дорожнього руху, підтримання незалежного зовнішнього вигляду, заправлення паливом, маслом і охолоджувальною рідиною, а для деяких видів рухомого складу санітарна обробка кузова.
Перше і друге технічне обслуговування – виконують з метою зменшити інтенсивність погіршення параметрів технічного стану та спрацювання деталей, вчасно виявити відмови і несправності, зекономити паливо та інші експлуатаційні матеріали ,зменшити негативний вплив автомобілів на навколишнє середовище шляхом своєчасного виконання контрольно-діагностичних, кріпильних регулювальних, змащувальних та інших робіт.
Технічне обслуговування має забезпечувати безвідмовну роботу агрегатів, вузлів, механізмів і систем рухомого складу.
Сезоне технічне обслуговування –проводять двічі на рік. Основним призначенням його є підготовка рухомого складу до експлуатації в холодну і теплу пори року. Сезонне обслуговування доцільно виконувати для рухомого складу, що працює в районах дуже холодного, жаркого, сухого і дуже жаркого сухого клімату. Для решти кліматичних умов сезонне обслуговування поєднується переважно з відповідним збільшенням трудомісткості основного виду обслуговування.
Беручи до уваги визначену періодичність технічного обслуговування, середньодобового пробігу автомобілів та деяких інших факторів, на автопідприємствах на кожний місяць складають плани-графіки технічного обслуговування ,які необхідно систематично коригувати з урахуванням фактичного пробігу автомобілів і причепів.
3. Розрахунково–технологічна частина
3.1 Підготовка МТА до роботи, наукова організація робочого місця
Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і під єднання до нього плуга; установки заданої глибини оранки.
Перевіряють технічний стан на майданчику з твердим покриттям або на ґрунтованому вирівняному й ущільненому. Правильність складання окремих корпусів знятих з плуга рекомендується перевіряти на металевій плиті з контрольними паралельними та перпендикулярними лініями.
Перш за все перевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектований корпусами одного типу культурними, швидкісними, передплужниками, дисковим ножем, причіпним пристроєм для борін чи котків.
Грядилі штаби рами та балки жорсткості не повинні мати прогинів.
Виступання палиць над лемешами не допускається. Зазор між ними може бути не більше 1 мм. Лемеші та полиці мають щільно прилягати до стійки в місці їх кріплення гвинтами. Зазор між лемешем та стояком в середній частині допускається не більше 3 мм, а між полицею і стояком у верхній частині – 8 мм.
Всі головки болтів на корпусах, передплужниках і польових дошках повинні бути врівень з робочою поверхнею. Допускається утоплення головок болтів на 1 мм.
Лемеші контролюють за шаблоном, розміри якого відповідають новому лемешу. Розміри лемешів можуть відхилятись від шаблона по довжині леза – до 15 мм, по довжині спинки – 10 мм і по ширині лемеша – до 5 мм.
Товщина леза лемеша може бути не більше 1 мм, а кут загострення – 25-30˚.
Носки лемешів та праві їх кінці повинні розміщатись на прямих паралельних лініях. Це перевіряють, натягнувши шпагати вздовж носків та п’яток лемешів. Відхилення носків лемешів і правих їх кінців від шпагату допускається до 5 мм.
Диск ножа має вільно обертатись на осі і може переміщуватись вздовж неї не більше як на 2 мм. Товщина леза диска допускається до 0,4 мм.
Установка робочих органів на плузі зводиться до розстановки передплужників та ножа. Передплужник установлюють, так щоб відстань між носками його лемешів і лемешів корпуса по ходу була 250 –350 мм. На щільних ґрунтах передплужник розміщують ближче до основного корпуса, на пухких - далі від нього. Відстань між лезом передплужника і лезом основного корпуса встановлюють такою, щоб передплужник зрізав верхній задернілий шар на глибину 10-12см. Тому вона дорівнює задані глибині оранці мінус 10-12 см.