Курсова робота на тему:
Сільськогосподарський комплекс Хакасії
Зміст
фінансування агропромисловий хакасія табунний конярство
Вступ
Розділ 1. Агропромисловий комплекс
1.1 Структура агропромислового комплексу
Розділ 2 Порядок надання державної підтримки на розвиток агропромислового комплексу Республіки Хакасія
2.1 Придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та фінансування заходів по елітному насінництву.
2.2 Фінансування реконструкції та експлуатації меліоративних систем та кошти на проведення агрохімічного обслуговування.
2.3 Субсидії на підтримку табунного конярства та маралівництва і субсидування частини витрат на придбання дизельного палива, використаного на проведення сезонних сільськогосподарських робіт.
2.4 Компенсація частини витрат по страхуванню сільськогосподарських культур і субсидії на придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин.
2.5 Субсидії на придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин.
Розділ 3 Основні напрями державної підтримки сільгосп-товаровиробників на перспективу. Цільові програми
Висновок
Список використовуваної літератури:
Вступ
Сільське господарство - це галузь господарства, спрямована на забезпечення населення продовольством (їжею, їжею) та отримання сировини для ряду галузей промисловості.
Галузь є однією з найважливіших представлених практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. економічно активного населення (ЕАН). Роль сільського господарства в економіці країни чи окремого регіону показує її структуру і рівень розвитку. Як показники ролі сільського господарства застосовують частку зайнятих у сільському господарстві серед ЕАН, а також питома вага сільського господарства в структурі ВВП.
Хакасія - розвинутий сільськогосподарський район Східного Сибіру. Великі площі, зайняті пасовищами і сіножатями, - основа розвитку тваринництва (тонкорунне вівчарство, молочне тваринництво). Важливу роль грає - конярство. У рослинництві головні культури - пшениця, ячмінь, овес, просо. З технічних культур соняшник, цукровий буряк. Коефіцієнт душового виробництва у тваринництві становить - 1,2 відсотка. Сільськогосподарські угіддя складають менше 20 відсотків від площі регіону.
На сьогоднішній день в сільському господарстві республіки не передбачено певний план по мірі фінансування витрат у регіоні. Саме тому ніхто з селян про роботу профільного міністерства не може відгукнутися позитивно. Ситуація в галузі сільського господарства Республіки Хакасія, а так само і по всій території Росії в цілому досить не проста. Сільське господарство Росії виявилося відкинутим на кілька десятиліть тому, з причини спотворення істоти ринкових реформ. Серед основних проблем стоїть проблема молочного тваринництва, тому що не тільки падає його рентабельність, а й скорочується поголів'я дійних корів, це тільки одна з основних проблем сільського господарства Республіки Хакасія. Без державної підтримки сільське господарство регіону не може розвиватися, посиленими темпами. Можливість регіонів бюджету обмежені і допомогу з їхнього боку сільському господарству мала. Хоча постійно робляться малопотужні спроби підтримати розвиток виробництва, елітного насінництва, племінного тваринництва, сільських подвір'їв. Поки співвідношення в засобах підтримки федерального і регіонального бюджетів буде зберігатися 1:6, ситуація не змінитися. Тільки з цієї причини провалені в Хакасії федеральні програми, такі як «Соціальний розвиток села», «Повішення родючості ґрунтів».
Прийняті розрізнені економічні та організаційні заходи підтримки виробництва сільськогосподарської продукції і регулювання продовольчого ринку через відсутність державної політики в галузі сільського господарства не давали відчутних позитивних результатів. У той же час необхідно відзначити, що в останні роки в цьому напрямі відбуваються позитивні зміни. Реалізується національний проект «Розвиток АПК, прийняті« Про розвиток сільського господарства », Державна програма розвитку сільського господарства та регулювання ринків сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства на 2008-2012рр. У ній передбачаються ряд напрямів підтримки аграрного сектора. Зокрема використовується п'ятирічний режим планування; в правовий обіг вводиться таке поняття як сталий розвиток сільських територій. Крім того, приділяється увага підвищенню рівня життя населення та його зайнятості та ряд інших. Пріоритетні національні проекти та цільові комплексні програми на федеральному рівні покликані вирішувати глобальні проблеми в масштабі країни. У регіонах Сибіру існує також проблемні напрями, без вирішення яких блокується нормальний розвиток аграрного сектору, досягнення якісних змін в економічному механізмі його функціонування.
Розділ 1. Агропромисловий комплекс
1. Агропромисловий комплекс - сукупність пов'язаних між собою суспільних поділів праці галузей економіки, що забезпечують відтворення продуктів харчування, і промислових предметів споживання із сільськогосподарської сировини у відповідності з потребами суспільства і попитом населення.
Агропромисловий комплекс являє собою сукупність галузей народного господарства, пов'язаних між собою економічними відносинами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання сільськогосподарської продукції.
1.1 Структура агропромислового комплексу
- Це співвідношення галузей, що беруть участь у виробництві продуктів харчування і непродовольчих предметів споживання сільськогосподарського походження. В нього входять галузі, що забезпечують виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку, зберігання і реалізацію, а також галузі, що спеціалізуються на виробництві засобів виробництва для сільського господарства та його обслуговуванні.
Співвідношення галузей, що беруть участь у виробництві продуктів харчування і непродовольчих предметів споживання сільськогосподарського походження, складають галузеву структуру агропромислового комплексу, до складу якого входить три сфери.
Перша сфера включає галузі промисловості, що забезпечують АПК засобами виробництва: тракторне і сільськогосподарське машинобудування, машинобудування для харчової та легкої промисловості, виробництво мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, будівництво, ремонт обладнання та техніки.
Галузі, що входять в першу сферу покликані забезпечувати ресурсами процес виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, створювати базу для індустріалізації сільського господарства і технічного прогресу у переробній промисловості, сприяти нормальному функціонуванню всіх ланок комплексу. Від їх діяльності багато в чому залежить ритмічність, потоковість і стабільність темпів зростання виробництва сільськогосподарської продукції і кінцевого продукту в цілому.
Другий сферою агропромислового комплексу є безпосередньо сільське господарство (включаючи підсобні господарства населення) і лісове господарство. Це центральна ланка АПК. На даному етапі в РБ на частку даної сфери припадає близько 70% валової продукції, виробленої всіма галузями аграрно-промислового комплексу.
Третю сферу утворюють галузі і підприємства, щоб забезпечити заготівлю, переробку сільськогосподарської сировини, а також реалізацію кінцевого продукту. У цю сферу входить харчова промисловість (харчосмакова, молочна, м'ясна, рибна), борошномельно-круп'яна, комбікормова промисловості, а також легка промисловість переробки сільськогосподарської сировини (текстильна, шкіряно-хутряна і взуттєва), заготівельні і торговельні організації. Процес виробництва багатьох видів кінцевої продукції завершується в галузях і підрозділах третьої сфери. Вони здійснюють переробку сільськогосподарської продукції і доведення її до готовності до вживання, а також здійснюють реалізацію кінцевої продукції.
Одним з головних умов динамічного розвитку АПК є пропорційність, збалансованість всіх трьох сфер. У доперебудовний період сільське господарство і переробна промисловість розвивалися на основі концентрації та агропромислової інтеграції. Агропромислові формування за короткий період добивалися високих економічних і соціальних результатів. У них швидше освоювали передові технології виробництва і переробки, більш повно використовували виробничі ресурси, а також побічну продукцію та відходи, скорочували час просування продукції від виробника до споживача.
З переходом до ринкових відносин сформовані економічні відносини між партнерами АПК, жорстко регульовані державою, в своїй основі виявилися мало ефективними. У цій системі, основною формою організації економічних відносин між підприємствами та організаціями, що займаються виробництвом, заготівлею, переробкою, зберіганням і реалізацією продукції в системі АПК, є господарський договір.
Обсяг інвестицій на розвиток АПК республіки Хакасія у 2010 - 2012 рр.. планується в розмірі понад 3 млрд. рублів, у тому числі 1,6 млрд. рублів - з бюджету регіону, повідомляє прес-служба республіканського уряду.
Як наголошується в повідомленні, республіканська цільова програма «Розвиток агропромислового комплексу республіки Хакасія і соціальної сфери на селі на 2010 - 2012 роки. Програмою передбачено підхід співфінансування заходів з коштів федерального і республіканського бюджетів. Загальний обсяг фінансування становить більше 3 млрд. рублів, у тому числі кошти республіканського бюджету в обсязі 1,6 млрд. рублів », - йдеться в повідомленні.
Розділ 2. Порядок надання державної підтримки на розвиток агропромислового комплексу Республіки Хакасія
1. Цей Порядок визначає цілі, умови надання державної підтримки сільськогосподарського виробництва Республіки Хакасія.