На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охорони праці.
Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 5.1.
Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .
Таблиця 5.1 Показники стану охорони праці в ННВК СНАУ
| загальні показники | одиниці виміру | за період | ||
| 2008 | 2009 | 2010 | ||
| середньоспискова кількість працівників (Р) | чол | 112 | 113 | 124 |
| кілткість нещасних випадків(Т) | шт | 2 | 2 | 1 |
| а)з частковою втратою працездатності | шт | 2 | 2 | 1 |
| б)з летальним випадком (Тсм) | шт | - | - | - |
| Кількість людино днів непрацездатності(Дн) | днів | 24 | 24 | 12 |
| матеріальна збитки | грн | 3600 | 4000 | 2900 |
| коефіциент частоти при травмуванні,(Кч) | - | 17.8 | 17.6 | 8 |
| коефіциент тяжкості (Кт) | - | 12 | 12 | 12 |
| коефіциент втрат робочого часу (Квч) | - | 213 | 211 | 96 |
| передбачено коштів на охорону праці | грн | 3800 | 4000 | 2200 |
| витрачено всього | грн | 3800 | 4000 | 2200 |
Аналізуючи дані таблиці 5.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :
а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;
б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;
в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.
Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривнів, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежогасіння
Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів.
Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні ярого ріпаку наведений в таблиці 5.2
Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду та ремонту [26].
Таблиця 5.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів
| Технологічна операція | Небезпечні та шкідливі виробничі фактори | Засоби по уникненню небезпечних та шкідливих факторів |
| 1 | 2 | 3 |
| Лущення стерні | Порізи рук при тех.-оглядах, регулюванні робочих органів | Використання спеціальних очи-сних засобів, гачків; регулю-вання проводити при справній гідросистемі та використо-вувати підставки |
| Комплектування орного агрегату | Притискання пальців рук при від’єднанні, пошкодження ніг при очищенні борін; можливий наїзд на працівника при з’єд-нанні трактора з плугом | З’єднувати та від’єднувати плуги тільки після повної зупинки і при виключеній передачі.При з’єднанні працівник не повинен стояти на шляху руху трактора |
| Оранка ікультивація | Виробничі травми при регулюванні і заміні робочих органів | Регулювати при повній зупинці трактора. Замінювати робочі органи при заглушеному двигуні. Очистка спеціальними засобами |
| Навантаження мінеральних добрив і насіння | Отруєння добривами; засмічення очей, трав-мування бортом кузова при відкриванні замка | Застосування засобів індивідуального захисту, після роботи мити руки. Забороняється пити воду, їсти під час роботи |
| Внесення добрив | Шкідливий вплив мін. Добрив на організм; травми при регулю-ванні робочих органів | Застосування засобів індивідуального захисту. Обладнання розкидачів з приводом від ВВП кожухом на карданному валу, на попередньому борту |
| Посів | Травми при ручній заправці агрегатів; травми при від’єднанні сівалок, обриванні гідрошланга | Механізована заправка. Опускання сівалок при від’єднанні |
| Міжрядні рихлення | Порізи при регулю-ванні та очищенні | При очищенні та регулюванні трактор повинен бути на нейтральній передачі з непрацюючим двигуном. Використання спеціальних знарядь для очистки |
| Хімічний захист | Опіки, отруєння шлункового тракту | Забезпечення засобами індивідуального захисту (спецодяг, респіратор, окуляри, рукавиці, аптечка). Після роботи вимити руки і лице, прополоскати рот |
| Збирання | Захват одягу робочими органами; травми при регулюванні та очи-щенні обертових мех.-анізмів | Захисні кожухи на робочі органи. Технічний огляд при повній запинці комбайна та заглушеному двигуні |
| Опіки при пожежі | Обладнання тракторів, ком-байнів вогнегасником |
При роботі на машинах з дисковими робочими органами забороняється ремонтувати вузли при піднятих в транспортне положення робочих органах. Під час роботи забороняється регулювати і змазувати знаряддя, сідати на раму. При з'єднанні плугів з тракторами під’їздити потрібно плавно, на малих обертах. З'єднують причіпний чи начепний пристрій тільки при повній зупинці трактора та при виключеній передачі.
При виконанні робіт по хімічному захисту ріпаку існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни [37,38,39]
Кабіна трактора обладнується пристроєм нормалізації мікроклімату, який забезпечує підтримання рівномірної температури повітря в кабіні в теплий період не більше ніж на 2-3 С вище температури назовні, але не нижче 14 С0C і не вище 280 С при відношенні вологості повітря 40-60%.
При поворотах швидкість руху не повинна перевищувати 4 км/год, а на схилах - 3 км/год. Межу поля зі сторони ярка відокремлюють контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю.
Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.111-85, ГОСТ 12.3.07-79. Машини з технічною несправністю до збирання не допускаються. При оцінці технічного стану машин особливу увагу приділяють гальмам, рульовому управлінню, двигуну, електрообладнанню. Перевіряють наявність на комбайні вогнегасника, лопати, ящика з піском.
Важливу увагу потрібно приділяти пожежній безпеці. В процесі роботи не можна допускати задівання обертовими деталями кожуха або корпуса узла, так як це може привести до іскріння та пожежі.
Оскільки мінеральні добрива можуть створювати пожежовибухову небезпеку, склади, де вони зберігаються, обладнують технічними засобами, стелажами, піддонами, а щитами розділяють на окремі відсіки. Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітр) і зріджені добрива.
Склади для зберігання селітр мають підвищену пожежовибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально допустимим пожежним розривом.
Отже, щоб зменшити відсоток травматизму і кількість нещасних випадків при вирощуванні ріпаку і взагалі в господарстві, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні різних операцій, бути обережними при роботі з пестицидами і мінеральними добривами, а також пам'ятати про наслідки, які можуть виникнути через неуважність і необережність, адже людина та її здоров'я - найбільша цінність [25,10].
РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
Організація раціонального використання природних ресурсів, надійного захисту довкілля, забезпечення правильних взаємовідносин людського суспільства і біосфери, що ґрунтується на науковій основі – одна з глобальних суспільно-політичних проблем. Тому охорона природи – це комплексне і довгострокове завдання, яке стосується виробничих сил, науки, культури та інших аспектів діяльності людини. Найважливішою щодо екології є концепція пристосування структур і продукційного процесу організмів до зміни умов навколишнього середовища.
Все людство в цілому і кожна людина зокрема є частиною природи. Елементи природи, які використовуються у виробництві для задовільнення потреб людини у сировині та енергії, становлять природні ресурси [15].
В наш час природа не встигає компенсувати шкоду, якої завдає її людина. Так, для утворення 1 см шару чорнозему залежно від географічних умов потрібно від 200 до 1000 років. В цілому під охороною природи розуміють систему заходів, які забезпечують раціональне використання та відновлення природних ресурсів, збереження природних умов, сприятливих для життя людини, а також захист від руйнування рідкісних природних об‘єктів. При вирішенні біологічних проблем охорони природи треба зважати на взаємозв‘язок природних явищ у середині біологічних комплексів.
Вирішення проблем охорони флори і фауни, збереження природних умов, сприятливих для живих організмів, ґрунтується на вивчення екосистем – природних комплексів, пристосованих до певних територій. Основним фактором формування навколишнього середовища є впровадження досягнень науки і людська праця. Показником культурного рівня людини, невід‘ємною його складовою частиною є його екологічні знання про взаємозв‘язки біологічних систем різного рівня організації з навколишнім середовищем, неорганічної і органічної природи, що досліджують загальні закони функціонування екосистем та їх роль у біосфері [15].