Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці (стр. 3 из 6)

(3.1)

де Р^н_гак – номінальне тягове зусилля на прийнятій передачі;

G_тр – вага трактора;

f_тр – коефіцієнт опору кочення трактора;

і – нахил поля.

кН

6. Визначаємо робочу швидкість (кН) агрегату з урахуванням буксування:

(3.2)

де V^н– швидкість номінальна;

δ – буксування

км/год

7. Визначаємо питомий опір (кН/м) з урахуванням швидкості:

(3.3)

де К_о – питомий опір с/г машини

П – коефіцієнт приросту, П=0,02…0,03, V_о= 5 км/год

кН/м

8. Визначаємо опір (кН), який припадає на один плужний корпус

(3.4)

кН

(3.5)

де a – глибина оранки, м

b – ширина захвату одного корпуса, м

q – вага, що припадає на один корпус

Gпл – вага плуга, кН

n – кількість корпусів

c – корегуючий коефіцієнт, який враховує вагу грунту на корпусі, с=1,2

9. Визначаємо кількість корпусів:

(3.6)

Приймаємо n₁=5

Приймаємо n₂=4

10. Визначаємо опір агрегату (кН) по прийнятому числу корпусів:

(3.7)

кН

10. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля на прийнятих передачах:

(3.8)

12. Визначаємо годинну продуктивність (га/год):

(3.9)

де τ – коефіцієнт використання часу зміни

(3.10)

де β – коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату

га/год

Висновок: Агрегату в заданих умовах краще працювати на 1-й передачі, ніж на 2-й тому, що коефіцієнт використання тягового зусилля на ній вищий, продуктивність теж більша і склад агрегату не змінюється.

3.3 Спосіб руху агрегату. Його кінематичний розрахунок

Із тягового розрахунку оранкупісля озимої пшениці на полі площею 95 га проводяться агрегатом у складі трактора Т-150К та плуга ПЛН-5-35 на 1-й передачі з робочою швидкістю V_р=8,1 км/год.

Поле має розміри: довжину 1000 м, ширину 950 м. (рис. 1).

Рис. 1

1. Відповідно з рекомендаціями додатку №37 агрегат для передпосівної культивації може рухатись по полю човниковим способом, всклад, врозгін, з чергуванням загонів всклад та врозгін, беззагінковим круговим способами. Приймаємо з чергуванням загонів всклад та врозгін.

2. Знаходимо величину Х, тобто відстань між двома суміжними проходами по центру агрегату, в залежності від вибраного способу руху і повороту.

(3.11)

де

- коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату, знаходимо числове значення в додатку №15

3. Мінімальний радіус повороту агрегату (м), який залежить від типу агрегату та швидкості на повороті знаходимо користуючись рекомендаціями додатку №18.

(3.12)

Приймаємо R_min=7 м, тому що з технічної характеристики трактора Т-150К його мінімальний радіус R_min=6,7 м

4.Записуємо одержані числові значення Х та 2R_minі встановлюємо, який між ними треба поставити знак(<,=,>).

Ставимо потрібний знак і керуючись даними додатку №19 вибираємо вид повороту

Х=1,9<2Rmin=2*7=14

При роботі агрегату перші повороти на 180º будуть петльові, тобто до тих пір поки Х<2Rmin, як тільки Х=2Rmin – агрегат буде повертати по колу і далі, коли Х> R_min– повороти будуть виконуватися без петлі з прямолінійною ділянкою.

5. Знаходимо кінематичну довжину агрегату L_а(м), тобто відстань між центром агрегату і лінією розміщення останнього (заднього) органу по формулі:

(3.13)

де: l_тр – кінематична довжина трактора (відстань від кінематичного центру трактора до точки причіпки чи навіски машини)

l_м – кінематична довжина сільгоспмашини (відстань між місцем причіпки машини до трактора і до лінії задніх робочих органів)

6. Довжину виїзду агрегату е (м), тобто відстань, яку необхідно проїхати агрегатом від контрольної лінії на початку або завершення повороту з тим, щоб запобігти огріхам, визначаємо для начіпних агрегатів із заднім начіплюванням так:

(3.14)

7. Враховуючи, що більшість полів захищена лісосмугами і розворот агрегату за межами поля неможливий або утруднений, в кінці гонів залишаємо смугу, яка називають поворотною.

Мінімальну ширину поворотної смуги (м) знаходимо по формулі:

(3.15)

8. Остаточно прийнята ширина поворотної смуги має бути кратною робочій ширині захвату агрегату, що виключає проїзди з неповним захватом.

Знаходимо кількість проходів агрегату при обробці поворотної смуги шириною Е_min.

(3.16)

м Приймаємо n_cm=12м

Таким чином, фактична ширина поворотної смуги буде:

(3.17)

9. Довжина робочого шляху (м) агрегату за один прохід на загінці

(3.18)

10. Оптимальну ширину загінки, тобто таку, при якій для даного (вибраного) способу руху забезпечується мінімальна довжина холостих ходів і максимальний коефіцієнт робочих ходів знаходимо по формулі:

(3.19)

де К_с – коефіцієнт пропорційності; К_с =2

11. З технологічної карти на вирощування озимої пшениці вибираємо значення змінної продуктивності агрегату W_зм – 8,9га/зм. Використовуючи це значення розраховуємо ширину загінки з умови, щоб площа загінки F_заг в га чисельно дорівнювала змінній продуктивності W_зм в га/зм. Це дає змогу уникнути переїзду агрегату під час зміни з одної загінки на іншу.

Ширину загінки (м) з умови F_заг=W_зм знаходимо по формулі:

(3.20)

12. Визначаємо кількість робочих ходів агрегату на загінці шириною С_зм=93,25м.

(3.21)

Приймаємо П_рх=50