Оцінка земель населеного пункту на прикладі села Дмитровка (стр. 3 из 13)

Рис. 2 Склад земель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області

Рис. 3. Структура забудованих земель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області

Рис. 4. Структура сільськогосподарських угідь в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області

З рисунку 2 видно, що значна територія (84%) земель населеного пункту – сільськогосподарські землі, землі житлової та громадською забудови складають 4%, вулиці - 2%. З земель сільськогосподарського призначення більша частина (95 %) займає рілля.

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

На території села Дмитровка знаходиться три агровиробничі групи ґрунтів – чорноземи типові і чорноземи сильно реградовані середньозмиті важосуглинкові (56е), темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені поверхнево-глеюваті легкоглинисті (48л), та темно-сірі опідзолені та реградовані і чорноземи опідзолені і слабо реградовані, підстелені на глибині 0,5-1 м ілювієм щільних карбонатних порід, легко глинисті. Агро виробничі групи ґрунтів відображені на схемі агровиробничих груп ґрунтів та грошової оцінки сільськогосподарських угідь села Дмитровка (додаток 2).

Таблиця 4 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь

№ п/п	Землевласники, землекористувачі та угіддя	Загальна площа, га	в т.ч. за агровиробничими групами ґрунтів
			56е	48л	42л
1	Землі сільськогосподарських підприємств	33,95	33,95
	в т.ч. рілля	33,95	33,95
	багаторічні насадження
	сіножаті
	пасовища
2	Громадяни яким надані землі у власнисть та користування	462,17	131,86	222,05	108,26
	в т.ч. рілля	419,74	121,87	200,37	97,50
	багаторічні насадження	22,09	6,41	10,55	5,13
	сіножаті
	пасовища
3	Землі які не надані у власність або користування
	в т.ч. рілля
	багаторічні насадження
	сіножаті
	пасовища
Вього сільськогосподарських угідь		475,78
в т.ч. рілля		453,69	121,87	234,32	97,50
багаторічні насадження		22,09	6,41	10,55	5,13
сіножаті
пасовища

За гранулометричним складом чорнозем типовий сильно реградований крупнопилувато-мулуваті. Значних відмін у гранулометричному складі ґрунтів сільськогосподарських угідь та лісу не виявлено. Панівною гранулометричною фракцією є фракція грубого пилу (частинки 0,01-0,05 мм), вміст якої зменшується з глибиною від 55,0-56,8 % до 41,6-41,9 %. Друга за розміром є фракція дрібного піску (20-25 %), вміст її у цілинних ґрунтах на 2-4 % вищий, ніж в орних. Вміст мулистих частинок (<0,001 мм) становить 8,4-8,8 % і поступово зростає з глибиною до 16-19 %. Характерна особливість гранулометричного складу досліджуваних ґрунтів - малий вміст фракції грубого піску (частинки розміром 0,25-1,0 мм): 0,2-0,5 % в орних ґрунтах. Гранулометричний склад - досить стійка характеристика ґрунту, тому потрібен тривалий час окультурення, щоб суттєво змінити вміст чи співвідношення фракцій у ґрунтовому профілі.

Міцна мікроструктура чорнозему типового зумовлена тим, що мул, у гумусових горизонтах збагачений гумусом, в ілювіальних - залізом, здатний до агрегації елементарних ґрунтових частинок. Головним критерієм водостійкості структури є кількість водостійких агрегатів розміром понад 0,25мм. Згідно з оцінною шкалою, гумусо-елювіальні горизонти ґрунтів мають добру водостійкість.

Темно-сірі опідзолені ґрунти формуються у дібровах, де під пологом лісової рослинності є багата трав'яна рослинність і за рахунок цього значний вплив на формування ґрунту має дерновий процес ґрунтоутворення.

Темно-сірі опідзолені ґрунти за своїми ознаками та властивостями наближаються до чорноземів опідзолених.

Ознаки опідзолення порівняно слабо помітні, а процеси акумуляції гумусу - інтенсивні. Вони мають добре прогумушений верхній гумусово-елювіальний горизонт потужністю 25 - 35 см, переміщення колоїдів менш помітні, ніж у сірих опідзолених ґрунтах і механічний склад їх середньо - і важко-суглинковий, тому в них краща структура, але слабка водостійкість.

В наслідок того що ґрунти мають різні, притаманні їм, властивості, необхідно скласти експлікацію агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь (табл. 4).

Згідно даної таблиці бачимо, що значна кількість сільськогосподарських угідь припадає на ясно-сірі, сірі опідзолені слабозмиті ґрунти легкоглинисті – 81,03 %.

Зокрема на дану агровиробничу групу ґрунтів припадає 78,79 % - рілля, 88,96 % - багаторічних насаджень, 100 % - пасовищ. Загальна площа ясно-сірих, сірі опідзолених слабозмитих ґрунтів легкоглинистих складає 25,59га, відповідно ясно-сірі, сірі опідзолені глеюваті ґрунти середньосуглинкові займають 126,37 га.

1.4 Інженерно-інфраструктурне забезпечення території населеного пункту

Вартість будь-якої земельної ділянки визначається її унікальністю, довговічністю, незмінністю місцеположення, відносною обмеженістю пропозиції на ринку нерухомості, а також: специфічною корисністю конкретної земельної ділянки: доступністю, рівнем облаштування та характером її використання, які забезпечують власнику землі, землекористувачу економію коштів і часу, і, як наслідок, одержання додаткового доходу, земельної ренти. Саме можливість отримання цього доходу і визначає цінність земельної ділянки, робить її об'єктом ринкових відносин, а також і об'єктом оцінки.

При оцінці земель населених пунктів враховують такі чинники:

- інженерно-будівельні характеристики ділянок;

- розміщення їх у населених пунктах відносно існуючих і можливих транспортних зв'язків з центральними районами, громадськими, торговими і культурними центрами, промисловими зонами тощо;

- близькість до основних інженерних споруд і комунікацій;

- навколишнє середовище;

- характер попереднього використання території [1].

Крім цього, обліку підлягають суспільно необхідні затрати, пов'язані з приведенням землі у стан, придатний для будівельних потреб, економічне обгрунтування наслідків, до яких приводить вилучення землі із попереднього використання, економічний ефект, який досягається при використанні земель під будівництво житлових будинків, адміністративних і громадських будівель, промислових, транспортних і комунальних об'єктів, торговельних підприємств, організацій і видовищних установ. Виходячи з цього, оцінюються землі населених пунктів за двома взаємодоповнювальними групами показників. Перша група - інженерно-економічні показники, інакше кажучи, затрати, які відображають у кошторисах на будівництво й експлуатацію об'єктів, які є народногосподарськими затратами на освоєння і дальше використання окремих територій населеного пункту. Зокрема, капіталовкладення в інженерний благоустрій території (інженерна підготовка, інженерне обладнання, водопостачання, каналізація, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, зв'язок, будівництво доріг і організація громадського транспорту); компенсація при знесенні та перенесенні житлових і громадських будівель, інженерних споруд і комунікацій; компенсація при вилученні під забудову сільськогосподарських і лісових угідь, а також земель із заляганням корисних копалин.

До другої групи належать розрахункові соціально-економічні показники, які характеризують споживчу вартість оціночних територій. Вони диференційовані на низку підгруп залежно від можливості їх економічного вираження в даний час. У першій підгрупі показники відображають розміщення підприємств торгівлі, громадського харчування, видовищних установ на плані населеного пункту і прибуток, який отримано від них. Показники соціального характеру виділені у другу підгрупу: функціональна вигідність території для проживання людей і розміщення адміністративно-виробничих служб. Для населення враховуються час і засоби на транспортні поїздки, транспортна втома, час у сфері обслуговування.

Таблиця 5 Витрати на освоєння та облаштування населеного пункту станом на початок 2010 р.

№ п/п	Назва показників	одиниця виміру	натуральні одиниці	Вартісні показники, тис. грн
				Вартість одиниці	загальна вартість	проіндексована вартість
1	2	3	4	5	6	7
1	Водопостачання
Місцеві артезіанські вузлиНасосна станціяІнженерні мережі	тис.м3/добтис.м3/добкм	112,13	504,063,53	504,00770,62
2	Каналізація
Насосна станціяОчисні спорудиІнженерні мережі	тис.м3/добтис.м3/добкм	15,91	161,076,48	161,00425,00
3	Теплопостачання
Опалювальна котельнаТЕЦІнженерні мережі	Гкал/добГкал/добкм	15,23	161,0385,35	161,002015,38
4	Електропостачання
ТП закритого типу 10/0.4 кВКТПЛЕП повітрянаЛЕП кабельна	одиницьодиницькмкм	12,52	61,25	766,85
5	Газопостачання
Інженерні мережіГНСГРП	кмм3/добоб’єкт	5,561	34,1376,83	189,7676,83
6	Вуличне освітлення мережі	км
7	Телекомунікації та зв'язок
Інженерні мережі радіозв’язкуАТСТелефонні інженерні мережі	кмномеркм	100	0,25	25
8	Дощова каналізація
Інженерні мережіНасосна станція перекачки	кмтис.м3/доб
9	Санітарна очистка
10	Зелені насадження всього	га	11,65	0,32	3,73
10.1	Кладовища	га	1,26	180,08	208,89
11	Шляхи
Автошляхи 1 техн. категорАвтошляхи 2-3 техн. категорАвтошляхи 4-5 техн. категорМіський містВулиці	кмкмкмпог. мкм	6,2510,26	207,73120,05	1298,311231,71
12	Транспорт
ЗупинкаАЗСАвтобусні парки	об’єктоб’єктмашина	1	12,0	12
Всього	7877,08

Санітарно-гігієнічні умови території - третя підгрупа показників оцінки. Це ліквідація дискомфортності та природний благоустрій - озеленення й обводнення. Ліквідація дискомфортності передбачає різні варіанти розрахунку затрат на боротьбу зі шкідливими умовами на виробництві та створення санітарно-захисних зон для зміни виробничого профілю підприємств, виведення об'єктів, які є джерелом дискомфортності, за межі населених територій. Четверта підгрупа включає показники архітектурно-художньої й естетичної цінності території забудови і ландшафтної архітектури [1].