Визначення статі молодняка птиці (стр. 7 из 8)
Автоматичний федерсексинг курчат. Щоб уникнути суб’єктивних помилок при фенотипуванні федерсексного молодняку, а також інтенсифікувати процес сортування курчат за статтю, американськими вченими університету штату Арканзас була нещодавно здійснена успішна спроба перекласти процедуру розпізнавання образа крила самців і самок на «плечі» електронного робота [72]. Оптична система автоматичної установки значної збільшує зображення пір’я крила добового курчати, показуючи приховані в первинному пусі ясні для подальшої ідентифікації образи типів опереності добових курчат. Установка містить у собі транспортер для почергової подачі курчат до об’єктива цифрової відеокамери, джерело ультрафіолетового освітлення, комп’ютер для аналізу отриманого зображення й механічний пристрій-сексатор.
Цифрова відеокамера сприймає ясне зображення крила зафіксованого на мить курчати. При цьому використовується ультрафіолетове освітлення з довжиною хвилі від 250 до 450 нм. Спеціальна світлова архітектура пристрою забезпечує витяг характерних рис і особливостей типів опереності крила курчат. Комп’ютерна система аналізує отримане зображення, розпізнає стать курчат й пускає в хід виконавчий пристрій-сексатор.
Про швидкість і точність сортування курчат за статтю за допомогою цього пристрою в описі патенту ніяких даних не наводиться.
Визначення статі курчат в 10-денному віці. Гібридний молодняк федерсексних кросів можна розділити за статтю й в 10-денному віці [71]. У цей період у курочок з раннім типом крила махові пір’я досягають основи хвоста, а хвостові пір’я мають довжину 1–1,5 см. У півників з пізнім та повільним типами опереності у цьому віці махові пір’їни слабо розвинені, а хвостові (кермові) повністю відсутні.
Десятиденні півник (ліворуч) і курочка (праворуч)
До 30-денного віку півники з пізнім типом опереності «наздоганяють» курочок з раннім типом опереності за загальною опереністю тіла й статевий диморфізм у них за цією ознакою зникає. Півники з повільним Ks типом опереності (алель Ks) тіла вирівнюються з іншими фенотипами тільки до 11-ти тижнів життя. Оскільки така істотна затримка у формуванні пір’яного покриву може призвести до виникнення канібалізму серед молодняку, то материнські лінії курей федерсексних кросів у процесі їхнього виведення повинні бути ретельно «очищені» від небажаного алеля Ks (повільна опереність курчат).
молодняк свійський птиця стать
5. Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат
У цей час усі три мануальних методи визначення статі курчат (вентсексинг, федерсексинг, колорсексинг) широко використовуються в промисловому птахівництві. Тому досить актуальним є перевірка порівняльної ефективності застосування цих методів як для промислового птахівництва, так і для пошукових науково-дослідних робіт.
Точність і швидкість сексування молодняку є головними характеристиками будь-якого методу визначення статі. Анатомічний метод абсолютно точний, однак він пов’язаний із забоєм молодняку й тому його використовують, як правило, тільки як контроль при перевірці ефективності японського й іншого способів визначення статі курчат. Крім того, анатомічний метод досить складний і трудомісткий. За нашими спостереженнями швидкість визначення статі молодняку при його використанні варіює у різних видів домашньої птиці від 118 (гусенята) до 180 (курчата) голів./година.
Усереднені результати численних виробничих перевірок [30, 95, 96] показали, що абсолютна точність сексування гібридних курчат (100%) характерна для більшості федерсексних комбінацій курей (локус K) і для всіх колорсексних гібридів, у яких експресія зчеплених зі статтю алельних генів сріблястості (S) і золотистості (s) у пусі курчат здійснюється на тлі колумбійського обмежника еумеланіну (Co). Висока точність діагностики статі колорсексних курчат (98,5–100%) характерна також для схрещуваннь, де матері чорно-смугасті (B/ – E/E), а батьки – чорні (b/b E/E) або золотаво-коричневі (b/b ey/ey) забарвлення оперення. Використання ж у аутосексних схрещуваннях системи алелей S-s у сполученні з геном І (домінантне біле забарвлення) помітно знижує точність сортування молодняку за статтю (95,5–98,0%).
Продуктивність праці при сексуванні курчат за типами опереності крила складає 1,5–2,0 тис. гол./годину, а при колорсексингу – 3,5–7,0 тис. гол./годину. Отже, у першому випадку оператор потрачає на визначення статі однієї особини 2,0 секунди, а в другому – 0,5–1,0 секунду.
Японський метод забезпечує меншу ефективність сексування курчат. При його використанні точність ідентифікації статі молодняку в різних партіях курчат варіює від 86,0 до 95,0% при швидкості сортування 700–850 гол./годину. Незважаючи на те, що стать курчат визначали досвідчені сортувальниці, все-таки у всіх групах після визначення статі японським методом спостерігався відхід молодняку у вигляді слабких і травмованих особин (від 1,0 до 6,2%). Середня за різними вибірками збереженість курчат, після застосування японського (мануального) методу склала 97,4%.
Оскільки клоакальний метод (вентсексинг) найбільш складний і вимагає добре підготовленого висококваліфікованого персоналу (в основному його практикують японські й корейські сексатори), оплата праці при його застосуванні найвища. Колорсексинг простий у застосуванні й не вимагає тривалого навчання. Його може виконувати будь-який працівник інкубаторію, у зв’язку із чим оплата праці по виконання цього методу сексинга найнижча. Визначення статі за типами опереності крила вимагає незначної спеціальної підготовки, тому оплата праці федерсексингу займає проміжне положення.
Заключення
В XX столітті одержала бурхливий розвиток одна із провідних галузей тваринництва – промислове птахівництво. Основна риса цієї галузі – спеціалізація птахівничих підприємств і концентрація в одному місці не тільки особин одного виду або породи птиці, але й однієї статі. У зв’язку із цим птахівники-практики поставили перед ученими конкретне завдання: розробити прості й надійні методи визначення статі добового молодняку.
Для рішення цього важливого практичного завдання в ХХ столітті вченими було розроблено більше десятка експрес-методів сексингу пташенят, однак у практичному птахівництві широке поширення одержали тільки три з них: вентсексинг, федерсексинг і колорсексинг.
Між собою ці три методи істотно розрізняються за багатьма параметрами. Вентсексинг, наприклад, більш універсальний, але менш технологічний. У процесі його реалізації можливе травмування й перезараження молодняку. Навпроти, колорсексинг нешкідливий для пташенят, високотехнологічений і не вимагає тривалого навчання операторів. При його використанні вибірка молодняку з інкубатора, сортування його за статтю й вибракування слабких особин зводяться до однієї дії оператора. При цьому на одне пташеня він витрачає не більше 0,5 секунди.
Федерсексинг на даному етапі свого розвитку використовується тільки в курівництві, і за багатьма технічними характеристиках (точність і швидкість сексування курчат), а також за простотою освоєння наближається до колорсексингу.
Безумовно, описані у цих рекомендаціях методи визначення статі добового молодняку птиці будуть удосконалюватися й далі. Насамперед це відноситься до конструкції столів й іншого допоміжного устаткування, що використовується при сексуванні пташенят. Уже зараз американські фірми «Ембрекс» і «Систенг» пропонують споживачам виробничі лінії, що дозволяють повністю автоматизувати такі технологічні операції як вибірка молодняку з інкубатора, подача його до сексаторів, підрахунок самців, самок і некондиційних особин, вакцинація молодняку, розміщення самців і самок в окрему тару.
Завдяки розвитку сучасних дослідницьких технологій різко збільшилася можливість вивчення незначних статевих розходжень ембріонів птиці починаючи з перших діб їхнього розвитку. Це у свою чергу дозволило вловити чіткий статевий диморфізм ембріонів за рядом ознак, що стимулювало виникнення нових ідей і методичних підходів до надраннього сексування сільськогосподарської птиці. У зв’язку із цим можна прогнозувати інтенсивний розвиток методів сексування ембріонів птиці (сексування іn ovo). Ці методи будуть перш за все базуватись на ідентифікації генетичних маркерів статі птиці – морфологічних (забарвлення очей 7-денних ембріонів), цитогенетичних (хромосомні ZZ- і ZW-комплекси) і молекулярних (ДНК маркери W-хромосоми). Великі надії також покладають на розробку способів сексування ембріонів птиці на основі сканування статевих залоз методом ядерного магнітного резонансу й виявлення специфічних для кожної статі хімічних речовин в алантоісній і амніотичній рідинах зародка.
Переходом на новий рівень знань з генетики сільськогосподарської птиці стане розробка методів спрямованого одержання з інкубаційних яєць особин бажаної статі. До теперішнього часу проблема штучної регуляції пола була вирішена тільки у шовковичного шовкопряда, у якого за допомогою партеногенетичного розвитку й зчеплених зі статтю летальних генів одержують за бажанням тільки самців або самок.
Оскільки у птиці, як і в шовковичного шовкопряда, жіноча стать гетерогаметний (ZW), методичні підходи, застосовувані для регуляції статі в шовковичного хробака, можуть виявитися перспективними й для сільськогосподарської птиці.
Таким чином, у минулому столітті були розроблені й широко впроваджені в племінне й промислове птахівництво три ефективних методи визначення статі добового молодняку – вентсексинг, колорсексинг і федерсексинг. На початку XXІ століття сучасна біологічна наука підійшла до рубежу, за яким стане можлива надійна автоматизація діагностики статі не тільки в добового молодняку, але й у ранніх ембріонів свійської птиці.