Економіко-статистичний аналіз виробництва соняшника в господарствах Дергачівського району Харківської області (стр. 2 из 6)

Статистика аналізує структуру посівних площ по окремих господарствах, категоріях господарств (колгоспи, держгоспи, міжгосподарські, селянські, особисті підсобні та інші господарства), адміністративних районах, зонах, підзонах тощо. Крім того, показники структури аналізують як у цілому по всій площі посіву, так і по окремих групах культур (зернові, технічні, картопля і овоче-баштанні, кормові). Динаміку і структуру посівних площ основних сільськогосподарських культур Дергачівського району наведено в табл. 1.1.

Структура і динаміка посівних площ основних с.-г. культур

Види і групи культур	2008р		2009р		2009р в % до 2008р
	га	%	га	%
Зернові та зернобобові	14 213,6	73,5	13 251,0	72,1	93,2
Соняшник	4 405,6	22,8	4 450,9	24,2	101,0
Цукрові буряки	725,3	3,7	679,1	3,7	93,6
Разом	19 344,5	100,0	18 381,0	100,0	95,0

Дані табл. 1.1показують, що за досліджуваний період найбільшу питому вагу в господарстві становили зернові та зернобобові культури. У 2008 році їх площа становила 14,2тис.га, а у 2009 році – 13,6тис.га. А найменшу площу вирощування займають цукрові буряки – 725,3 і 679,1тис.га у 2008 і 2009 роках відповідно. Площа соняшнику у 2008 році - 4,4тис.га та 4,5тис.га у звітному році.

Взагалі під 3основні сільськогосподарські культури у господарствах Дергачівського району було відведено у 2008 році 19,3тис.га, а у 2009 – 18,4тис.га.

Аналізуючи структуру посівних площ, за критерій її оцінки беруть показники урожайності, виходу кормових або кормо протеїнових одиниць з 1 га, валової продукції у вартісному виразі, прибутку з розрахунку на 1 га тощо. Вибір критерію залежить від особливостей культур, структуру посівів яких оцінюють (зернові, овочеві, кормові тощо), а також від завдань аналізу і умов господарської діяльності підприємства.

Слід ураховувати, що розширення посівних площ більш інтенсивних і продуктивних культур потребує відповідного забезпечення цих посівів трудовими і матеріальними ресурсами. Якщо розширити посівні площі соняшнику до розмірів, які не забезпечуються виконанням робіт в оптимальні строки, то це може призвести до зниження урожайності.

II. Динаміка урожайності соняшника

У вивченні валового збору і врожайності технічних культур важливе місце займає питання про закономірності їх зміни в часі. Пізнання цих закономірностей і причин, що їх зумовили, має велике значення для обґрунтованих вирішень різноманітних проблем, пов'язаних з виробництвом технічних культур. Але це пізнання ускладнюється тим, що рівень валового збору і врожайності формується під впливом множини факторів, що діють з різною силою і у різних напрямах.

За характером безпосереднього їх впливу на валовий збір і врожайність усі фактори можуть бути поділені на дві великі групи, хоча всі вони діють одночасно і у взаємозв'язку. До першої групи належать виробничо-економічні фактори, пов'язані із застосуванням добрив, селекцією і насінництвом, рівнем агротехніки, матеріальною зацікавленістю працівників сільськогосподарського виробництва і т. д. Усі зони цілком залежать від діяльності людини і діють у напрямі підвищення рівня врожайності і збільшення розмірів валового збору. До другої групи належать метереологічні фактори: опади, температура повітря, висота сніжного покриву, вологість фунту і т. д. Ці фактори не залежать від людини і діють на валовий збір і врожайність окремих років хаотично підвищуючи, то знижуючи їх рівень, при цьому часто дуже значно.

Динаміка урожайності соняшнику

2000р	2001р	2002р	2003р	2004р	2005р	2006р	2007р	2008р	2009р	2009р в % до
										2000р	2008р
13,7	8,7	13	9	8,7	9,4	11,2	14,3	14,3	17,3	126,3	121,0

В даній таблиці подана урожайність соняшника з 2000р. по 2009р. Бачимо, що в 2000 році його урожайність становила 13,7ц/га. В 2001р. урожайність зменшилась до 8,7ц/га - це найнижчий рівень за даний період. Такі коливання урожайності спостерігаються до 2009 року, коли урожайність досягла найвищої позначки – 17,3ц/га. Порівнюючи урожайність 2009 року з 2000 можна відмітити її зростання на 3,6ц/га, а у порівнянні з 2008 - на 21,1%. До речі, як свідчить практика розвинутих країн, зменшення врожайності сільськогосподарських культур від несприятливих погодних умов може сягати 40%, тому зіставлення валового збору і врожайності за окремі роки може дати невірне уявлення про загальну тенденцію їх зміни. Однак із сказанного не випливає, що взагалі позбавлено економічного і практичного значення зіставлення валового збору і врожайності. Таке порівняння має, наприклад, великий зміст для оцінки господарського стану країни в поточному році порівняно з попереднім.

Для характеристики інтенсивності і напряму зміни в часі рівнів урожайності і валового збору сільськогосподарських культур на основі відповідних рядів динаміки, побудованих як за щорічними, так і середньорічними даними за певний період, обчислюються ланцюгові і базисні аналітичні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; а також середні показники рядів динаміки: середній рівень, середній абсолютний приріст, середній темп зростання, середній темп приросту і середнє значення 1% приросту.

Як правило, аналіз валового збору і урожайності за поточний рік починається з оцінки їх рівнів по окремих культурах та їх групах порівняно з попереднім і минулими роками. Такий аналіз дозволяє з'ясувати, якою мірою і по яких культурах та їх групах збільшився або зменшився валовий збір, підвищилася або зменшилася врожайність, визначити напрям, швидкість та Інтенсивність їх рівнів. Його здійснюють за допомогою побудови і аналізу рядів динаміки, складених на основі щорічних даних за ряд років.

Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим, рівнями ряду динаміки. Цей показник динаміки може бути додатний, або від'ємний. Якщо попередній рівень зменшується порівняно з поточним, маємо абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записують із знаком мінус.

Абсолютний приріст показує, на скільки одиниць підвищився або зменшивсь поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу. Його виражають в тих самих одиницях, що й рівні ряду динаміки.

Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним.

Базисні і ланцюгові абсолютні прирости взаємопов'язані. Сума послідовних ланцюгових приростів дорівнює відповідному базисному приросту, тобто загальному приросту за відповідний період.

Темп зростання — це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового рівня.

Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим. Цей показник виражають у процентах або у вигляді коефіцієнта. Щоб перейти від процентів до коефіцієнтів, слід темп зростання, виражений у процентах, поділити на 100, а щоб перейти від коефіцієнтів до процентів, потрібно темп зростання, виражений у вигляді коефіцієнтів, помножити на 100. Якщо темп зростання більший за одиницю чи 100%, то це свідчить про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.

Між базисними і ланцюговими темпами зростання с певний взаємозв’,язок. Добуток послідовних ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за відповідний період, і навпаки, частка від ділення наступного базисного темпу зростання на попередній дорівнює відповідному ланцюговому темпу зростання.

Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня.

Темп приросту (спаду) можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100%.

Визначаючи наведені вище показники динаміки, важливо обгрунтовано вибрати основу (базу), відносно якої їх обчислюють. Аналізуючи, наприклад, динаміку урожайності сільськогосподарських культур, не можна порівнювати сприятливі за кліматичними умовами роки з несприятливими. Базу для порівняння в цьому разі слід вибрати з приблизно однаковими з поточним роком природно-кліматичними умовами, тоді різниця в урожайності об'єктивно відображатиме рівень організаційно-господарської діяльності.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період, Цей показник можна обчислити простіше. Оскільки базисний рівень завжди беруть за 100 %, то абсолютне значення 1 % приросту буде в 100 разів менше за базисний рівень. Слід враховувати, що обчислення абсолютного значення 1 % приросту доцільне лише для ланцюгових абсолютних приростів і темпів приросту. Для базисних темпів приросту цей показник завжди буде однаковим, оскільки початковий рівень, порівняно з яким обчислюють темп приросту, залишається незмінним.

Обчислення абсолютного приросту, темпів зростання і приросту, абсолютного значення 1% приросту розглянемо на такому прикладі (табл. 2.2).

Показники динамічного ряду соняшника за 2000-2009р.р.