вхідна інформація — інформація, що надсилається від комерційного банку до бази даних ЄІС "Реєстр позичальників";
вихідна інформація — інформація, що надсилається до комерційного банку від бази даних ЄІС "Реєстр позичальників";
запит — електронний документ, складений заявником про отримання звіту з ЄІС "Реєстр позичальників";
звіт — електронний документ визначеної структури, що видається на запит користувача і містить інформацію про окремого клієнта (клієнтів) банку, може передаватися електронними засобами зв'язку, обов'язково захищений методами крипто-захисту для запобігання його викривленню;
електронні засоби захисту — програмно-технічні засоби, що забезпечують захист електронних документів від несанкціонованого доступу та спотворення на етапі передавання цих документів електронною поштою;
ЄІС "Реєстр позичальників" — єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від банківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, взаємодію з користувачами;
квитанція — електронний документ, що формується програмними засобами ЄІС "Реєстр позичальників", надається банківській установі і свідчить про приймання або відмову в прийманні вхідної інформації до бази даних.
1. До ЄІС "Реєстр позичальників" підключаються банки, що уклали договір з Національним банком про надання послуг через цю систему.
2. Департамент інформатизації Національного банку забезпечує експлуатацію програмно-технологічних засобів функціонування ЄІС "Реєстр позичальників" та їх підтримку в робочому стані.
3. Відповідний структурний підрозділ банківського нагляду координує діяльність роботи учасників ЄІС "Реєстр позичальників".
4. Після підключення до ЄІС "Реєстр позичальників" комерційний банк та ліквідатор (ліквідаційна комісія) регулярно надають потрібну інформацію про своїх клієнтів до бази даних ЄІС "Реєстр позичальників" і несуть повну відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність наданої інформації.
До бази даних ЄІС "Реєстр позичальників" банк надає інформацію про тих позичальників, які на дату її надання мають у гривневому еквіваленті сумарну прострочену та сумнівну заборгованість (з урахуванням прострочених і сумнівних до погашення нарахованих доходів) у національній та іноземній валюті в сумі, що перевищує 10 тис. грн.
Інформація надається з часу зарахування заборгованості на такі рахунки простроченої та сумнівної заборгованості: 1509, 1517, 1519, 1527, 1529, 1580, 1581, 1582, 1589, 1780, 1880, 2027, 2029, 2037, 2039, 2067, 2069, 2077, 2079, 2092, 2093, 2096, 2097, 2099, 2107, 2109, 2117, 2119, 2190, 2191, 2198, 2199, 2207, 2209, 2217, 2219, 2227, 2229, 2290, 2291, 2292, 2299, 2480, 2888, 2889, 3119, 3219, 3579, 3580, 3589, 9090, 9091, 9290, 9390, 9600, 9601, 9602, 9603, 9604, 9605, 9610, 9611, 9613, 9615, 9617, 9618.
Сумарна заборгованість за кожним окремим позичальником визначається як сума простроченої та сумнівної заборгованості за основним боргом і прострочених та сумнівних до погашення нарахованих доходів.
Інформація щодо позичальників (боржників) надається в розрізі угод із зазначенням сум простроченої заборгованості за кожним видом валюти. Для позичальників — юридичних осіб зазначаються відомості про їх засновників та керівників.
5. Обмін інформацією між банківськими установами — учасниками ЄІС "Реєстр позичальників" та базою даних системи виконується засобами електронної пошти Національного банку у вигляді файлів.
6. Для забезпечення конфіденційності всі файли інформаційного обміну обробляються електронними засобами захисту інформації, розробленими в Національному банку.
7. З метою підвищення ефективності функціонування ЄІС "Реєстр позичальників" банк-учасник може надавати своїм філіям, обласним дирекціям дозвіл на користування інформаційно-довідковими послугами ЄІС "Реєстр позичальників". У разі надання такого дозволу банк складає перелік філій, обласних дирекцій, яким він надає дозвіл на роботу з ЄІС "Реєстр позичальників", згідно з додатком 2 до цього Положення. У колонці 8 цього додатка зазначається рівень доступу до ЄІС "Реєстр позичальників":
"1" — формування запитів згідно з пунктом 3.5 цього Положення;
"2" — повний доступ, який передбачає внесення інформації про позичальників (боржників) згідно з пунктами 3.2 — 3.4, та формування запитів згідно з пунктом 3.5 цього Положення.
8. Національний банк регламентує і забезпечує функціонування ЄІС "Реєстр позичальників", гарантує її надійність і безпеку, організовує підключення комерційних банків до системи відповідно до чинного законодавства, уносить зміни в порядок функціонування системи, забезпечує зберігання інформації в ЄІС "Реєстр позичальників".
Інформація в ЄІС "Реєстр позичальників" зберігається:
протягом трьох років з дати фактичного повного погашення простроченої заборгованості, — якщо заборгованість була погашена;
протягом 10 років з дати внесення даних про прострочену чи сумнівну заборгованість до системи, — якщо заборгованість не була погашена.
9. Своєчасне надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про свого клієнта є обов'язковим для всіх користувачів системи. Під час укладення угод про надання кредитів, гарантій, поручительств тощо банк може передбачати, що в разі несвоєчасного погашення заборгованості за цією угодою і зарахування її до простроченої або сумнівної інформація про цього позичальника та його заборгованість надаватиметься до ЄІС "Реєстр позичальників.
10. Інформація, що зберігається в ЄІС "Реєстр позичальників", становить банківську таємницю. Національний банк та банки — учасники системи не мають права використовувати інформацію з ЄІС "Реєстр позичальників" не за цільовим призначенням, розголошувати, надавати іншим юридичним чи фізичним особам, крім особи, про яку зібрана інформація. Доступ до ЄІС "Реєстр позичальників" можуть мати керівник банку (філії, обласної дирекції) та уповноважені ним особи, а також працівники структурних підрозділів Національного банку України, яким відповідний структурний підрозділ банківського нагляду надав дозвіл на перегляд інформації, що міститься в базі даних системи.
11. Колективним власником інформації, що міститься у базі даних ЄІС "Реєстр позичальників", є комерційні банки, які уклали договір з Національним банком та підключилися до ЄІС "Реєстр позичальників".
Таблиця 3.1
Форма, за якою банки отримують інформацію про позичальників (боржників), що мають прострочену та сумнівну заборгованість, з ЄІС "Реєстр позичальників" (сота частка одиниці валюти)
| N з/п | Назва позичальника (боржника) | Ідентифікаційний код (номер) | Прізвище, ім'я, по батькові керівників та прізвище, ім'я, по батькові (назва) засновників, посади | Код валюти | Сума простроченої заборгованості за даним видом валюти | Умовна назва банку (філії, обласної дирекції) | Дата виникнення простроченої заборгованості | Дата фактичного погашення простроченої заборгованості |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Банки-учасники активно користуються інформаційно-довідковими послугами ЄІС "Реєстр позичальників". На сьогодні уклали договори з НБУ про участь в ЄІС "Реєстр позичальників" 129 банків, сумарні активи яких складають більше 80% від активів банківської системи України. Загальна кількість банківських установ — учасників ЄІС "Реєстр позичальників" (з урахуванням філій) — 609. Загальна сума простроченої заборгованості за кредитами, наданими банками, а також ліквідаційними комісіями банків, занесена до бази даних, становить 4,08 млрд. грн. Кількість заборгованостей, які обліковуються в ЄІС "Реєстр позичальників" станом на 01.05.2006 року, складає 27 001.
В багатьох країнах світу розвиток кредитного та товарного ринків стимулював виникнення спеціалізованих структур (інформаційних посередників), основним завданням яких є акумулювання та надання інформації щодо виконання позичальниками своїх фінансових зобов’язань та кредитних ризиків.
Створення в Україні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компаній та приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвитку ринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого та середнього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.
З метою зниження кредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001 році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами" — ЄІС “Реєстр позичальників" [22].
Створення Реєстру вирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників — банки отримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника. Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринку за деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісного позичальника.
Над вивченням міжнародного досвіду роботи кредитних бюро у 2002 — 2005 роках працювали Національний банк України, Асоціація українських банків, Центр “Економіка і право" АУБ, Українська Міжбанківська Асоціація Членів Europay International (EMA), Центр комерційного права. За підтримки Світового банку, USAID, фахівцями НБУ, Асоціацій — АУБ та ЕМА, Центру комерційного права були проведені (із залученням іноземних консультантів-представників кредитних бюро: Великобританії, США, Ісландії, Канади, Кіпру, Польщі тощо) конференції та семінари з питань перспектив впровадження в Україні Інституту кредитних бюро.