Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району (стр. 3 из 11)

Понад 1,5 млн.га. картоплі висаджують в Україні в останні п’ять років, а середня урожайність становить 118 ц/га, причому в 2007 році склала 82,7ц/га (середній світовий урожай 152ц/га ). В Російській Федерації картоплю вирощують на площі яка дорівнює 3,2 млн.га, валовий збір становить 33,6 млн.т при середній урожайності 10,4 т/га, а у Белорусі площа посадки коливається від 660 до 725 тис.га, валовий збір становить 6,9 – 10,9 млн.т [1, с. 5 ], [3, с. 4 ].

В Сосницькому районі у 2009 році було засаджено біля 30 га, урожайність склала 281,9 ц/га, валовий збір становив 797,3 тонн. Використовуючи напрацьовані позитивні тенденції в галузі картоплярства та враховуючи "Програму ринкових перетворень і стабілізації роботи АПК Чернігівської області на 2000-2007 роки ", прогнозується отримати валовий збір картоплі у всіх категоріях господарств в обсягах 1545 тис.тонн, в тому числі 4,0 тис.тонн еліти і 6 тис.тонн насінневої картоплі 1-3 репродукції.

Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 8 місяців 2009 р., проти січня-серпня 2008 р., скоротився на 3,4%, у т.ч. в агропідприємствах – на 3,0%, у господарствах населення – на 3,7%. Причина – зменшення виробництва продукції рослинництва.

Скорочення обсягів виробництва продукції становить 7,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 10,0%, у господарствах населення – на 5,2%. Дані щодо збирання врожаю станом на 31 серпня 2008 р. порівняно з 01.09. 2007 р. наведено у таблиці 1.2.1.

Табл.1.2.1 Збирання врожаю основних сільськогосподарських культур у 2007 р.
С/г культури	Валовий збір			Зібрана площа			Урожайність
	тис.т	2008 р. до 2007 р.		тис.га	2008 р. до 2007 р.		ц з 1 га	2008 р. (+/-) до 2007 р.
	+/-	у %	+/-	у %
Зернові та зернобобові культури (без кукурудзи)	22537,8	-5679,3	79,9	11153,9	-502,2	95,7	20,2	-4,0
у т.ч. пшениця (озима та яра)	14532,1	150,7	101,0	5927,6	552,3	110,3	24,5	-2,3
ячмінь (озимий та )	6297,8	-5448,8	53,6	4068,2	-1065,2	79,2	15,5	-7,4
жито озиме	591,3	13,1	102,3	334,1	12,8	104,0	17,7	-0,3
овес	580,9	-7,1	98,8	351,3	35,4	111,2	16,6	-2,1
гречка	97,9	-7,6	92,8	116,2	1,9	101,7	8,4	-0,8
зернобобові культури	373,2	-365,6	50,5	300,9	-41,2	88,0	12,4	-9,2
Цукрові буряки (фабричні)	8,9	-32,8	21,4	0,3	-1,5	16,7	278	37
Соняшник¹	272,5	245,2	у 10,0 р.б.	251,8	232,8	у 13,3 р.б.	10,8	-3,7
Картопля	9541,7	-204,1	97,9	781,3	-17,4	97,8	122	0
Овочі відкритого ґрунту	2859,3	-288,7	90,8	217,5	1,5	100,7	131	-15
Плоди та ягоди	657,3	196,4	142,6	95,8	3,3	103,6	68,6	18,9

Рис. 1.2.1 Структура посівних площ в 2007 р.

Рис 1.2.2. Урожайність основних с/г культур в 2007 р.

Реалізація сільгосппродукції аграрними підприємствами зменшилась на 0,3%, у т.ч. продукції рослинництва – на 13%, а обсяг продукції тваринництва збільшився на 12%.

Знову ж таки, станом на 31.08.09 р., зернові та зернобобо ві (без кукурудзи) було скошено та обмолочено на площі 11,2 млн.га, що складає 86% посівних площ урожаю-2007. Одержано 22,5 млн.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 20% менше торішнього, у т.ч. агропід-приємствами намолочено 17,6 млн.т (на 19% менше), господарствами населення – 4,9 млн.т (на 24% менше).

Що стосується економічної ефективності виробництва картоплі в Сосницькому районі, то у 2008 році собівартість 1цнт. дорівнювала 67,7 грн. (по Україні – 75 грн.), середня реалізаційна ціна – 135 грн. (по Україні – 135 грн.), а відповідно рівень рентабельності 34,3% ( по Україні – 22% ).

Чернігівщина завжди була провідною областю по виробництву картоплі на Україні і її питома вага складала біля 30 відсотків. В структурі валового доходу рослинництва, доля картоплі становила біля 34 відсотків, займаючи в структурі посівних площ лише 6 відсотків. Для зміцнення матеріальна технічної бази галузь картоплярства були спрямовані значні капіталовкладення. Збудовано типових картоплесховищ на 420 тис. тонн, придбано 1000 картопле-сажалок, 1700 картоплезбиральних комбайнів, 1200 сортувальних пунктів. Проте тривала соціально-економічна криза попередніх років негативно вплинула на розвиток сільського господарства в цілому, зокрема на виробництво картоплі. Оскільки на сьогодні ресурсний потенціал господарств усіх категорій перебуває у кризовому стані, то продуктивність картоплі залежить багато в чому від погодної ситуації відповідного року. Проте на зниження урожайності та виробництва картоплі в останні роки суттєво вплинули не лише складні погодні умови та незадовільне матеріально-технічне забезпечення, а також порушення технології вирощування, недоліки в системі удобрення , і особливо, насінництві.

За останні роки значно зменшилося внесення органічних та мінеральних добрив. Так,якщо в 1990 році на 1 га їх було внесено 90 тонн і відповідно 213 кг діючої речовини мінеральних добрив, то в 2009 році ці показники відповідно становили 15 тонни і 45 кг. Забур’яненість посівів картоплі часто значно перевищує допустимі норми шкодочинності. Однієї з головних умов одержання високих і сталих врожаїв картоплі є якість і продуктивність посадкового матеріалу, що забезпечується постійним і своєчасним проведенням сортозміни та сортооновлення згідно існуючих систем насінництва. Практикою встановлено, що прибавка врожаю картоплі від сортозміни та сортооновлення може становити 20-40%. З точки зору американських фермерів, кожний вкладений в закупівлю нового сорту долар дає три долари прибутку. Особливо важливим в сучасних умовах є своєчасна сортозміна в зв’язку з розвитком картоплепереробної промисловості, оскільки росповсюджені сорти для виготовлення картоплепродуктів.

Для ефективної діяльності системи насінництва картоплі в області створено 2 наукові лабораторії, 3 лабораторії мікроклонального розмноження оздоровленного матеріалу, 4 опорних пункти по первинному насінництві картоплі, 11 елітно-насінницьких господарств по відтворенню еліти і 25 господарств по виробництву сортового репродукційного насіння.

На Чернігівській дослідній станції по картоплі розроблена і впроваджена промислово-гідропона технологія виробництва міні бульб на оздоровленій основі, яка дозволяє щорічно одержувати 250-300 тис.штук міні бульб і перейти на скорочену схему відтворення еліти [7, с. 14-15 ].

Однак, труднощі, що склалися за останні роки в галузі картоплярства поставили під загрозу розвалу існуючої системи насінництва. Господарства області усіх категорій практично припинили сортозаміну та сортооновлення і, як наслідок, більше половини площ картоплі висаджуеться насінням масових репродукцій. Так, якщо в 1990 році було заготовлено 155 тис.тонн сортового насінневого матеріалу, в т. ч. 20 тис.тонн еліти, то в 2007 році відповідно 6 і 3,9 тис.тонн [ 5, с. 107 ]. Актуальність цієї проблеми полягає ще й в тому, що на сьогодні 95% картоплі висаджується в індивідуальному секторі, де в результаті вирощування цієї культури без сортозаміни і сортопоновлення та практично, недотримуючись сівозміни, в багатьох населених пунктах виявлені вогнища картопляної нематоди і раку [17, с. 75].

Проте дійові механізми і системи заміни посодкового матеріалу в населення поки що відсутні, хоча площі під картоплю тут збільшуються. Тому з метою збільшення обсягів її виробництва і покращення якості необхідно здійснити комплекс технологічних та організаційних заходів по поліпшенню сортового складу картоплі, якості посадкового матеріалу, системи захисту та удобрення, механізації трудомістких процесів, організації ринку картоплі.

1.3 Суть категорії собівартість та її визначення для виробництва картоплі

Процес виробництва є важливою стадією кругообігу коштів підприємства. В ході його здійснення підприємство, витрачаючи матеріальні, технічні, трудові та фінансові ресурси, формує собівартість продукції та фінансові результати діяльності ─ прибуток та збиток. За типовим положенням з плану, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженим постановою Кабінети Міністрів України від 26.04.1996р. №473, собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Як економічна категорія собівартість являє собою:

· основу для обліку та контролю за рівнем затрат на випуск і реалізації продукції;

· слугує базою ціни товару і її нижньою межею, "обмежувачем" для виробника (підприємство не може встановлювати ціну нижчу за собівартість, оскільки воно матиме збитки;

· визначає прибуток і рентабельність;

· відображає ефективність використання виробничих ресурсів, впровадження нових технологій та нововведень, удосконалення системи організації та управління виробництвом;

· є важливим елементом економічного обґрунтування управлінських та інвестиційних рішень.

Рівень собівартості продукції перебуває в прямій залежності від продуктивності праці, раціонального використання основних фондів, енергоресурсів, скорочення непродуктивних витрат, організації виробництва, якості управління та інших факторів. Собівартість продукції підприємства складається з витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію. Отже, відображаючи процеси виробництва, обігу та розподілу, собівартість виступає як один з важливих синтетичних показників діяльності підприємства.