Усі необхідні елементи для росту картоплі є фізіологічно рівноцінними, тобто жоден із них неможе бути замінений іншим.
Потреба рослини картоплі в елементах мінерального живленя досить висока. Наприклад, урожаєм у 100 ц і відносної кількості бадилля з грунту виноситься в середньому 50 кг азоту, 20 фосфору, 60 калію , 25 кальцію. Слід зазначити, що картопля має не досить добре розвинену кореневу систему. Основна маса її розміщується в орному шарі грунту на глибині 20-25 см. Тому повністю потреба рослини в елементах живленя буде задовольнятися лише тоді коли вони містяться в грунті у легкодоступній формі і увеликій кількості.
Потреба картоплі в окремих елементах і їх надходження до рослини протягом вегетації нерівномірна. Найбільш активно азот, фосфор ф калій картопля поглинає за час бутонізації – цвітіння, а це 68 – 80 % кожного елемента від загальної кількості їх за вегетацію.
Для ранніх сортів картоплі цей період настає у червні для середньостиглих у червні липні. В цей період спостерігається найбільші приросту гички яка забезпечує одержання високого урожаю бульб.
За нестачу окремих елементів зокрема азоту пригнічується ріст не тільки надземної маси але і кореневої системи. Ріст коренів при цьому уповільнюється потім вони боліють і відмирають. При достатньому забезпеченні азотом поліпшується поглинання фосфору, калію та інших елементів що сприяють збільшенню, що сприяє збільшеню площі листків приросту сухої речовини вмісту крохмалю, білка та інших цінних сполук.
Не меншу чутливість картоплі на мінеральні добрива в порівнянні з гноєм вказує Нйдін П.Г. що підтверджує специфічну і значну роль органічних добрив на легких підзолистих грунтах. Незважаючи на такі твердження найбільш високі врожаї картоплі одержують при комбінації гною з новим мінеральним дбривом. За дослідженнями урожай картоплі небув менший 200 ц/ га. Прирости врожаю знаходились в межах 90-10 ц/га. Що вказує на високу ефективність сумісного застосування під картоплю органічних і мінеральних добрив.
Тому в досліджуваному господарстві ефективним буде застосування повного мінерального добрива на фоні зеленого добрива. Мінеральні добрива пропонується вносити при заорюванні зеленої маси люпину в дозах 45 кг/га д.р. азоту, фосфору і калію, що дає можливість додатково отримати приріст врожаю 30,0 цн/га. Розрахунки економічної ефективності від застосуванн мінеральних добрив приводяться в таблиці 3.2.2
Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність застосування вапна при вирощуванні картоплі
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 221 | 30 | 15 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 12299 | 1202 | 10 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 1202 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 56 | -2,1 | 3,6 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 33150 | 12579,3 | 61 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 20851 | 11377,3 | 120 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 372 | 209 | |
В процесі вирощування сорти картоплі за тих чи інших умов втрачають свої продуктивні якості, піддаються ураженню різними хворобами. На це значною мірою впливають як умови вирощування так і ступінь ураження рослин різними шкідниками і хворобами, особливо вірусними.
Елементи живлення по різному впливають на насінні чкості бульб. Їх нестача, призводить до зниження врожаю бульб у наступних репродукціях. Надлишок азоту сприяє заселенню посівві картоплі комахами – переносниками вірусних хвороб, що утруднює проведення фіто санітарних, добір здорових сортів Панченко М.Г. (1995 р).
Негативно впливають на урожайність картоплі вцілому і особливо насіннєвої як дуже низькі, так і високі температури вегетаційного періоду, а також засуха і перезволоження.
Якщо умови вирощування в більшості випадків впливають на урожайність насінної картоплі в наступних репродукціях то в комплексі заходів що забезпечують вирощуванню здорового садивного матеріалу, основна роль належить способам боротьби з вірусними хворобами які значною мірою впливають на довговічність сорту. Цей комплекс причин зумовлює потребу впровадженні в господарство нового насіннєвого матеріалу.
Є дві форми заміни насіннєвого матеріалу: сортооновлення та сортозаміна. Сортооновлення – це процес поліпшення насіннєвого матеріалу поширених у виробництві сортів, який за тих чи інших умов при розмноженні витратили свої насінні якості та продуктивність сортооновлення в господарствах необхідно проводити щорічно з розрахунку 40-45 тонн садивного матеріалу першої, другої репродукції на кожні 100 га посіву. Якщо на таких площах картопля не вирощується, ьо садивний матеріал оновлюється на площу що висаджується в господарстві.
Сортозаміна – це процес швидкого впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів картоплі.
Насінну картоплю для сортоновленя і сортозаміни потрібно завозити із спеціалізованих елітних господарств.
Як показали дослідження інституту картоплярства урожайність картоплі тіснопов’язано з репродуктивністю насінного матеріалу. Для наглядності нижче приводіться дані дослідження вказаної вище установи таблиця 3.3.1
Таблиця 3.3.1 Урожайність картоплі залежно від репродукції
| Репродукція насіннєвого сатеріалу | Урожайність, ц/га | Різниця в урожайності еліти, % | Кількість вироджених рослин, % |
| Незабудка | |||
| Еліта | 446 | 100 | 3 |
| Перша | 404 | 91 | 4 |
| Друга | 346 | 78 | 5 |
| Третя | 325 | 73 | 6 |
| Гатчинсбка | |||
| Еліта | 469 | 100 | 0 |
| Перша | 433 | 92 | 2 |
| Друга | 404 | 86 | 7 |
| Третя | 383 | 82 | 11 |
| Луговська | |||
| Еліта | 656 | 100 | 3 |
| Перша | 639 | 97 | 3 |
| Друга | 594 | 90 | 4 |
| Третя | 573 | 87 | 5 |
Дані таблиці вказують на чітку залежність від репродукції картоплі, а також на те що із зниженям репродукції урожай знижується.
Крім приведеної характеристики сортів найбільш продуктивним і стійким є сорт Луговська. Який можна рекомендувати для сортооновлення досліджуваним господарством. Залучення у виробництво здорового насінного матеріалу високих репродукцій дають змогу збільшити урожайність на 20-40% при чому вищі показники урожаю можуть бути одержані при створенні оптимальних умов вирощування для певного сорту.
Зважаючи нате що останні три роки в господарстві картопля вирощуться на площі 6-7 га і урожа в середньому становить 191 ц/га при заміні сорту Невська 6 репродукції що висаджується в господарстві на 1 репродукцію сорту луговська, можна планувати збільшення врожаю на 25%, що в абсолютному виразі складає 30 ц/га. При цьому слід відмітити, що сорт Невська по стиглості є середньораннім, а Луговська середньостиглий.
Така заміна сорту дасть можливість значно підвищити врожай та його якість і краще організувати агротехнічні заходи вирощування та збирання врожаю. Економічна ефективність від впровадження нового сорту приводиться в таблиці 3.3.2
Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність від впровадження нового сорту картоплі Луговська
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 121 | 30 | 16 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 15597 | 4500 | 40 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 4500 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 70,6 | 12,5 | 21,5 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 33150 | 12579,3 | 61,1 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 17553 | 8079,3 | 82 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 248 | 85 | |
В основі методичних підходів оцінки економічної оцінки застосуванні інтенсивних та інших технологій лежить визначення окупності додаткових матеріально-фінансових ресурсів що спрямовуються на інтенсифікацію виробництва врожаєм с/г культур.
Зрозуміло, що одним із агрозаходів неможливо досягти максимальної ефективності і продуктивності поля. В арсеналі рослинницької галузі існує багато агрозаходів які дають можливість збільшити урожайність, однак максимальну ефективність можна одержати від комплексу заходів, які поєднуючись доповнюють один одного, підвищуючи їх ефективність. Особливо це характерно при вирощуванні картоплі культури яка реагує на кожен агрозахід – добрива, вапнування, рихлення, попередник, строки посадки та ін..