Смекни!
smekni.com

Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (стр. 3 из 6)

Nпт – питомі витрати потужності на технологічний процес;

Nввпхх – затрати потужності на холостий хід механізмів машини;

Nввпдоп– затрати потужності на привід допоміжних агрегатів;

зввп– ККД передач.

Опір руху комбайна визначаємо за формулою:

(2.7)

де Gм – сила тяжіння комбайна;

fм– коефіцієнт опору коченню;

і – похил місцевості.


Робоча швидкість валкової жатки при скошуванні хлібів залежить від ширини захвату жатки і густини хлібостою. Швидкість Vp, км/год, визначають за формулою:

(2.8)

де Вр – робоча ширина захвату жатки, м;

Г – густина хлібостою, шт/м2.

Підставляючи значення визначаємо робочу швидкість валкової жатки:

.

Рівняння балансу часу зміни при збиранні зернових культур має вигляд:

(2.9)

де Тр – чистий робочий час зміни, витрачений на корисну роботу агрегату;

Тх – час на холості повороти агрегату;

Тто – час для технологічного обслуговування агрегату (очищення робочих органів, перевірка якості роботи, вивантаження зерна з бункера комбайна, заміна візка). Час на технологічне обслуговування агрегату розподіляється на циклове (Тто ц) та позациклове (Тто п), що планується в цілому на зміну. При прямому комбайнуванні Тто п = 0,12 Тзм;

Тпз – час на підготовчо-завершальні роботи (Тпз = 0,08 Тзм);

Тпер – час на переїзди з ділянки на ділянку протягом зміни (Тпер = 0,02 Тзм);

Твоп – час для особистих потреб (Твоп=0,048 Тзм). Час для особистих потреб розподіляється на відпочинок (0,024 Тзм) та на фізіологічні потреби (0,024 Тзм).

Складові балансу часу зміни складають:

- час на технологічне циклове обслуговування, який визначається за формулою:

(2.10)

де tто ц– технологічний час одного циклу збиральних робіт, год;

nц – кількість циклів за зміну.

(2.11)

де tрб – час на розвантаження бункеру комбайна, який становить 0,06 год;

tзп – час на зміну візка становить 0,03...0,04 год.

Кількість циклів за зміну розраховують за формулою:

(2.12)

де tц– час одного циклу збиральних робіт, год:

(2.13)

де tх– час на холості повороти агрегату, який припадає на один цикл збиральних робіт, год:

(2.14)

де ц – коефіцієнт робочих ходів.

Час чистої роботи збирального агрегату, який визначається за формулою:

(2.15)

Час на холості повороти агрегату за зміну, год:

(2.16)

Рівняння балансу часу зміни у числовому виразі буде мати вигляд:

Визначаємо коефіцієнт використання часу зміни з виразу:

(2.17)

Так як робоча швидкість руху агрегату і швидкість на поворотах значно відрізняються, тоді знаходять час корисної роботи агрегату з урахуванням коефіцієнту руху (фрух), який визначається за формулою:

(2.18)

де k – відношення швидкостей, що знаходиться з виразу:

(2.19)

де Vп – швидкість руху на повороті.

Тоді коефіцієнт руху буде дорівнювати:

У цьому разі час чистої роботи, год, становить:

(2.20)

Продуктивність збирального агрегату за годину змінного часу:

(2.21)

Витрата палива для заданих умов буде складати, кг/га:

(2.22)

де gга – питома витрата палива двигуном комбайна, кг/кВт год;

Nе – ефективна потужність двигуна комбайна, кВт.

Витрати енергії, кВт/га:

(2.23)

Приведені витрати на роботу комбайнового агрегату:

(2.24)

де П– питомі приведенні витрати на роботу комбайнового агрегату, грн/т;

П1 – питомі витрати на роботу зернозбирального комбайна, грн/т;

П2 – питомі витрати на роботу транспортних засобів для зерна, грн/т;

П3 – питомі приведенні витрати на роботу транспорту для відвезення незернової частини врожаю, грн/т.

Складові питомих приведених витрат на роботу комбайнового агрегату визначається виразами:

(2.25)

де rc1– тарифна ставка оплати праці комбайнера, грн./год;

d1 – питома витрата палива на роботу комбайна, кг/год;

Цп– комплексна вартість палива, грн./кг;

Wзм, Wек – змінна і експлуатаційна продуктивність комбайна, т/год;

Бк – балансова вартість комбайна, грн.;

Rк,Rт – коефіцієнти відрахувань на капітальний та поточний ремонт;

а – коефіцієнт відрахувань на реновацію;

Е – коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

Тн, Тф – нормативне і фактичне річне завантаження комбайна, год;

Yз – втрати зерна, %;

Ц– вартість зерна, грн./т.

(2.26)

де rc2– тарифна ставка оплати праці водія, грн./год;

Lз – відстань перевезень, км;

Ркм – витрати на пробіг автомобіля, грн./км;

Рткм – витрати на перевезення автомобіля, грн./ткм;

Рр – витрати на один рейс автомобіля, грн./рейс;

Тц – тривалість циклу автомобіля, год;

Qф – фактична вантажепід’ємність транспорту, т.

(2.27)

де n-1, n – кількість відповідно тракторів та візків;

rc3 – тарифна ставка оплати праці тракториста, грн./год;

Бтр, Бв – балансова вартість трактора та візка, грн.;

атр, ав –коефіцієнти відрахувань на ремонт і реновацію тракторів та візків;

Ттр, Тв – річне завантаження трактора та візка, год.

Розрахунок кількості збиральних агрегатів.При розрахунку кількості збиральних агрегатів та узгодження роботи зернозбиральних комбайнів та автомобілів у складі збирально-транспортної ланки необхідно враховувати пропускну здатність молотарки, швидкості руху і час заповнення зерном бункера комбайна при роботі в заданих умовах, тривалість рейсу автомобілів та їх кількість. На підставі виконаних розрахунків складається графік узгодження збирально-транспортної ланки.

Кількість основної техніки визначається за формулою:

(2.28)

де Тзп - темп збирального процесу, га/дн;

Wзм – продуктивність за зміну, га/год;

Тзм – час зміни, год.

Темп збиральних процесів розраховуємо за формулою:

(2.29)

де Si– площа збирання зернових і-х процесів, га(350 га – прямим, 250 га – роздільним комбайнуванням);

nі – тривалість і-х процесів, днів.