Перелік агровиробничих груп ґрунтів земель Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області наведені в таблиці 2.2.2.1.
Таблиця 2.2.2.1 Агровиробничі групи ґрунтів
| Шифр ґрунту | Назва | Площа | |
| га | % | ||
| 29’В | Ясно-сірі опідзолені ґрунти | 396,389 | 35 |
| 29В | Сірі опідзолені ґрунти | 736,151 | 65 |
| Всього земель | 1132,54 | 100 | |
Ясно-сірі лісові грунти характеризуються найбільш типово вираженими ознаками підзолистих грунтів. Вони мають певні ознаки:
- утворюються переважно на карбонатних породах (лесах і лесовидних суглинках);
- мають потужний (50 – 90см) ілювіальний горизонт з добре вираженою горіхуватою і призматичною структурою, тоді як товщина ілювіального горизонту дерново-підзолистих грунтів лише інколи перевищує 35-40 см; структура горизонту грудкувата;
- товщина білуватого елювіального горизонту не перевищує 10-12 см.
Їх профіль чітко поділяється на такі генетичні горизонти:
- лісова підстилка на 0-2 см, в орних зонах її немає;
- гумусово-сильноелювіальний горизонт НЕ – 2-15 см, на орних землях – 0-30 см – ясно-сірий, пилувато-грудкуватий, пластинчастий, слабо ущільнений, перехід ясний;
- елювіальний слабогумусований горизонт Е(h) –31-45 см; Злегка забарвлений гумусом, білястий, має не міцну грудковато-пластинчасту структуру, ущільнений, перехід різкий;
- перехідний елювіально-ілювіальний горизонт ЕІ – 46-65 см – білясто-бурий, нерівномірно забарвлений , призма тично-горіхуватий,ущільнений, перехід помітний;
- ілювіальний горизонт І – 66-135 см; бурий, інколи червонувато-бурий, горіху вато-призматичний, агрегати гостро ребристі, на гранях червоно-буре колоїдне «лакування», ущільнений, перехід поступовий;
- материнська порода Рк – 135 см і більше – лес або лесовидний суглинок палевого кольору, карбонати у вигляді прожилок і псевдо міцелію.
Сірі лісові ґрунти за сукупністю морфологічних ознак і властивостей займають проміжне положення між дерново-підзолистими ґрунтами Полісся і чорноземами Лісостепу. В залежності від інтенсивності забарвлення, вмісту гумусу, глибини гумусного горизонту вони поділяються на три підтипи: світло-сірі, сірі і темно-сірі. Світло-сірі та сірі лісові ґрунти утворилися на самих високих, розчленованих ярами,балками та річковими долинами ділянках Подільської височини під грабово-дубовими лісами. Світло-сірі лісові опідзолені грунти в регіоні широкого розповсюдження не мають і займають лише 4,1% всієї площі. Приурочені вони до найвищих елементів рельєфу.
Їх профіль поділяється на такі горизонти:
- гумусово-сильноелювіальний горизонт НЕ – 0-25 см;сірий або темно-сірий, неміцної пороху вато-грудкуватої структури, слабо ущільнений, перехід різкий;
- ілювіальний слабогумусований горизонт Іh- 25-60 см; брудно-бурий, плямистий, нерівномірно гумусований, горохуватої структури, на гранях структурних окремостей слабке «лакування», ущільнений, перехід помітний;
- ілювіальний горизонт І – 61-130см; бурий грубогоріхуватої структури, донизу переходить у призматичну, ущільнений, перехід поступовий;
- ґрунтотворна порода Рк – 131 см і глибше; лес або лесовидний суглинок, палевого кольору, карбонати у вигляді прожилок.
2.2.3 Рельєф
Сукупність нерівностей земної поверхні, які виникли в результаті взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів, називаються рельєфом.
Територія Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області розташована в межах Українського кристалічного щита, на його південно-західній окраїні. Кристалічний фундамент складають гірські породи докембрійського віку (2,1 – 2,6 млрд. років), що представлені в основному гранітами, гранодіоритами, гранітогнейсами. Досить часто гранітогнейси виходять на денну поверхню (в ярах, балках, у вигляді порогів на річках). Вінницький блок щита має розломи та скиди у фундаменті, з якими пов’язані проникнення магматичних порід в осадові, так звані ефузії та інтрузії.
Рельєф району сформувався в результаті гороутворюючих процесів та дій зовнішніх факторів. Великий вплив на формування рельєфу мала ( і тепер має) робота поверхневих вод. Текучі води розмили багатовікові нашарування пухких порід. Русла річок, яри, балки розчленували поверхню на пасма. Тому поверхня являє собою хвилясту рівнину.
2.3 Аналіз використання сільськогосподарських угідь
2.3.1 Аналіз використання ріллі
Рілля – земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників і теплиць. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорені з метою їх докорінного поліпшення і використовується постійно під трав’яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви. Рілля – одне з найголовніших сільськогосподарських угідь. Вона займає найбільшу частину площі господарства. Головною ознакою ріллі є систематичний її обробіток. До ріллі відносять всі розорені і знову освоювані землі під посів сільськогосподарських культур, багаторічні трави та чисті пари.
Рілля використовується в певній системі сівозмін, тому в господарській експлуатації її ділять по типам сівозмін на:
- зрошувальну;
- осушувальну;
- надто зволожену;
- підпадаючу під ерозію;
- засмічену камінням.
Землі Сподахівської сільської ради розташовані в північній частині Немирівського району Вінницької області. М’який і теплий помірно континентальний клімат, рівнинний рельєф, наявність ясно-сірих та сірих опідзолених ґрунтів, які по якості посідають друге місце після чорноземів, дають можливість вирощувати рослинницьку продукцію.
На території Сподахівської сільської ради рілля займає 1132,54 га земель (55,3%), що дає можливість вирощувати зернові, технічні, кормові та овочеві культури. Їх характеристика подана в таблиці 2.3.1.1.
Таблиця 2.3.1.1 Структура та врожайність сільськогосподарських угідь
| Сільськогосподарські культури | Врожайністьц/га | Площа | |
| га | % | ||
| Зернові: | 622,897 | 55 | |
| Озима пшениця | 25 | 396,389 | 35 |
| Озимий ячмінь | 18 | 113,254 | 10 |
| Овес | 20 | 113,254 | 10 |
| Технічні: | 283,135 | 25 | |
| Соняшник | 24 | 56,627 | 5 |
| Соя | 10 | 56,627 | 5 |
| Цукровий буряк | 250 | 113,254 | 10 |
| Картопля | 120 | 56,627 | 5 |
| Овочеві: | 11,325 | 1 | |
| Кормові: | 215,183 | 19 | |
| Кормовий буряк | 300 | 101,93 | 9 |
| Конюшина | 250 | 113, 254 | 10 |
| Всього ріллі | 1132,54 | 100 | |
З наведеної таблиці ми бачимо, що зернові займають 622,897 га, з них: озима пшениця – 396,389 га, озимий ячмінь – 113,254 га, овес – 113,254 га. Технічні займають 283,135 га, з них: соняшник – 56,627 га, соя – 56,627 га, цукровий буряк – 113,254 га, картопля – 56,627 га. Овочеві – 11,325 га. Кормові – 215,183 га, з них: кормовий буряк – 101,93 га, конюшина – 113,254 га. Отже, рілля використовується найбільш раціонально.
2.3.2 Використання кормових угідь
Кормові угіддя – земельні ділянки, рослинний покрив яких використовується на сіно, сінаж, силос, трав'яну муку і для випасу худоби. До них відносяться природні сінокоси і пасовища, включаючи лісові і покращувані, оленячі пасовища, поклади, тимчасово використовувані для кормових цілей, ділянки під чагарником, болота та інші. Кормові угіддя поділяються на природні і культурні. З природних угідь отримують велику частину сіна і пасовищних кормів. Природні у багатьох випадках мають невисоку продуктивність і потребують поліпшення (окультуренні). Культурні сінокоси і пасовища дають високі урожаї повноцінного корму.Кормові трави, трав'янисті рослини, використовувані на корм худобі у вигляді сіна, зеленого корму, силосу, сінажу, трав'яної муки, інколи зерна, обробляються в польових і кормових сівозмінах, а також поза сівозміною; багато виростають на природних кормових угіддях .
З метою створення кормової бази для тваринництва вирощують такі кормові культури, як конюшина, люцерна, люпин та ін.
Головним завданням кормового виробництва є забезпечення тварин високоякісними, збалансованими кормами в достатній кількості.
В створені міцної кормової бази важливе значення має правильне використання пасовищ. Пасовищна трава – найбільш дешевий і ціний корм. Вона містить всі необхідні поживні речовини, які легко засвоюються і є основним джерелом білка, мінералів, солей, вітамінів.
Питання облаштування територій кормових угідь повинні вирішуватись диференційовано, з врахуванням великої різноманітності природних і господарських умов різних природних зон і районів країни.
Спеціалізація мого КСП зернова, овочева з розведенням великої рогатої худоби, птиці, свиней, не значну кількість земель займають кормові угіддя 124 га, що приблизно 5 % всієї території сільськогосподарських угідь.
Наявність кормових угідь, використання та їх характеристика по господарству подана в таблиці 2.3.2.1
Таблиця 2.3.2.1 Характеристика використання і розміщення кормових угідь
| № контуру | назва | Врожайністьц/га | використання | площа | |
| га | % | ||||
| 27 | Пасовище | 300 | Зрошувальне | 16,1 | 0,80 |
| 52 | Пасовище | 300 | Зрошувальне | 8,2 | 0,30 |
| 56 | Пасовище | 300 | Зрошувальне | 13,2 | 0,50 |
| 68 | Пасовище | 300 | Зрошувальне | 11,2 | 0,40 |
| 48,7 | 2,00 | ||||
| 8 | Сінокіс | 30 | Природне | 26,1 | 1,30 |
| 16 | Сінокіс | 30 | Природне | 12,2 | 0,60 |
| 22 | Сінокіс | 30 | Природне | 22,1 | 1,00 |
| 37 | Сінокіс | 30 | Природне | 2,3 | 0,10 |
| 62,7 | 3,00 | ||||
| Всього | 111,4 | 5,00 | |||
З таблиці видно, що до кормових угідь належать пасовища і сінокоси. На території Сподахівської сільської ради існують зрошувальні пасовища, які займають 48,7 га усієї площі і природні сінокоси, які становлять 62,7 га. Отже на кормові угіддя відведено 111,4 га землі.