3.3 Планування каналів збуту та цін реалізації продукції підприємства на перспективу
У ринкових умовах на особливу увагу заслуговує планування вигідних каналів реалізації продукції. План збуту продукції – це обсяг продукції і послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку й буде реалізований у плановому році. У будь-якому плані збуту, як правило, вказується кількість продукції кожного виду, а також робіт і послуг, які будуть реалізовані в запланованому періоді. При нерівномірному чи нестабільному виробництві, наприклад, при сезонних коливаннях виробництва, план збуту, як правило, складається на кожен місяць. В річний план збуту продукції підприємства включають: обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку, вартість реалізованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва, величина експортних поставок товарів, нормативи запасів готової продукції, обсяги наданих робіт і послуг виробничого характеру у ринкових цінах.
При плануванні ціни на продукцію в процесі обґрунтування обсягу продажу можуть застосовуватись наступні альтернативні методи ціноутворення:
- на основі витрат;
- з орієнтацією на рівень конкуренції;
- параметричні (ті, що залежать від характеристики товару та його якості).
Ціни на сільськогосподарську продукцію під дією сезонності змінюється через зміну попиту і пропозиції протягом року. Тому аграрні підприємства при плануванні, у першу чергу перспективному, можуть передбачити продовження строків реалізації продукції. Зокрема, застосовують такі способи продовження строків реалізації продукції і, відповідно, підвищення реалізованих цін і прибутку: консервування овочів, фруктів, ягід; переробка молока, м’яса худоби і птиці на власних промислових виробництвах; виробництво сухого яєчного порошку або роздільне консервування білка і жовтка яєць для наступного їх використання у харчовій промисловості.
Нище в таблиці 3.6 розглянуто план реалізації продукції на перспективу.
З даних таблиці видно, що план реалізації продукції складався на основі планування обсягів виробництва продукції на 2010р. Так, в плановому році плановому році по відношенню до середнього значення за 2005-2007р. планується збільшити реалізацію продукції зернових, а саме оз. пшениці – на 119,8%, оз.ячменю – на 149,7%, виробництво гречки планується збільшити на 403,4%, кукурудзи – 104,1%, соняшнику – на 65,4%, а також продукцію тваринництва: вирощування свиней плануємо збільшити на 0,7%,а виробництво молока – на 100,8%.
Таблиця 3.6 – План реалізації продукції на перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області
| Види продукції | В середньому за 2005-2007 рр. | Проект на 2010 р. | Проект на 2010 р. до середнього за 2005-2007 рр., % |
| Зерно - всього | 9447 | 101873,5 | 1078,4 |
| в т.ч.: - оз. пшениці | 5827,3 | 12809,7 | 219,8 |
| - оз. ячмінь | 2124 | 5303,1 | 249,7 |
| - гречка | 49,7 | 250,3 | 503,4 |
| - горох | 454 | 1504,1 | 331,3 |
| - кукурудза на зерно | 990,7 | 2022,0 | 204,1 |
| Насіння соняшнику | 1137,7 | 1882,1 | 165,4 |
| Овочі | 506,3 | 1748,0 | 345,2 |
| Худоба (в живій масі), ц: | |||
| в т.ч.: - великої рогатої худоби | 173,3 | 130 | 75,0 |
| - свиней | 149 | 150 | 100,7 |
| Молоко, ц | 1045,7 | 2100 | 200,8 |
3.4 Рівень економічної ефективності виробництва продукції підприємства на перспективу
Однією з найбільш актуальних проблем стабілізації і подальшого прискореного розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах є підвищення його ефективності. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, через яку проявляються дія об’єктивних економічних законів і яка показує результативність виробництва, тобто це якісна характеристика у результативності використання живої і уречевленої праці.
Економічна ефективність показує кінцевий позитивний ефект від використання засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних вкладень. в сільському господарстві – це одержання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі, від кожної голови худоби при найменших затратах живої і уречевленої праці.
Висновки і пропозиції
У системі виробництва сільськогосподарської продукції, планування займає визначальне місце, воно є центральною ланкою будь-якої системи управління підприємством в умовах ринку. Завдяки плануванню встановлюють темпи і пропорції розвитку виробництва, які повинні забезпечити найвищу його економічну ефективність.
Землекористування СТОВ «Роздільнянське» розташоване в південній частині Роздільнянського району Одеської області.
В середньому за три останні роки загальний розмір землі становить 929 га. С/г угіддя становлять 884 га, з них найбільше площі припадає на ріллю – 763 га та сади – 94,3 га. В структурі доходу від реалізації продукції найбільшу частку за три останні роки займає галузь рослинництва – 66,5 %, що становить 1480,1 тис. грн., в структурі якого переважає питома вага зерна – 22,5%, плодів – 9,3% та винограду - 9,1%.
В 2007 р. порівняно з попередніми роками збільшилась кількість основних засобів, за рахунок придбання гусеничного трактору, зменшилась кількість зернових комбайнів та вантажних автомобілів. При цьому вартість основних засобів зросла і в 2007 р. становить 3080 тис. грн. Показник фондовіддачі виражає ефективність використання основних засобів і становить в середньому за 2005-2007 рр. 0,91 грн. Це свідчить про досить ефективне використання основних засобів на підприємстві. що в 2007р. зросла середньорічна чисельність постійних працівників і становить 101 чол., з них в рослинництві зайнято 71 люд, а в галузі тваринництва – 10 чол., що зумовлено спеціалізацією господарства.
При плануванні виробництва продукції раціональна організація виробництва, що включає в себе організацію стійкої кормової бази, дозволяє підняти продуктивність тварин, покращити якість продукції. На це слід звернути особливу увагу, оскільки галузь тваринництва в господарстві потрібно розвивати.
Одним з найважливіших напрямів організації тваринницьких галузей є інтенсифікація виробництва і впровадження прогресивної технології.
Об’єктивною основою цьому є оптимальний рівень концентрації, спеціалізації тваринництва з комплексною механізацією робочих процесів, поліпшення загальної культури господарювання.
Впровадження промислових методів на фермах має не тільки економічне, але й велике соціальне значення. Застосування сучасної високопродуктивної техніки, прогресивних способів утримання тварин, найбільш раціональної технології в значній мірі змінює режим роботи і характер праці, яка стає різновидом праці індустріальної. Все це підвищує її привабливість, особливо для молоді, дозволяє закріпити в тваринництві висококваліфікованих працівників, які можуть забезпечити грамотну експлуатацію і технічне обслуговування складних машин і обладнання.
Для підвищення рівня ефективності в СТОВ «Роздільнянське» необхідно впровадити такі шляхи. Шляхами підвищення ефективності виробництва в - забезпечення подальшого збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю - передбачено комплексів таких основних заходів:
· Інтенсифікація сільського господарства,
· Прискорення науково-технічного прогресу;
· впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;
· поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва;
· вдосконалення економічних відносин та умов праці в сільському господарстві;
· підвищення якості виконуваних робіт та виробленої продукції;
· зниження собівартості продукції.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про власність» // Сільський вісник, 24 квітня 1991р.
2. Господарський кодекс України.- Харків: «Одісей», 2003 р.
3. Бізнес план для сільськогосподарського підприємства. – К.: Століття, 2000. – 132 с.
4. Азізов С.П. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. – К.: НАУ, 2000.-272с.
5. Азізов С.П. Про стан та стабілізацію тваринництва України // Економіка АПК.- 1998. - №10.
6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. – К- ІЗМІХ. – 1996. – 512с.
7. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник, друге видання, 2002.- К: КНЕУ.- 622 с.
8. Березівський П.С., Михайлюк П.І. Організація прогнозування та планування агропромислового комплексу. – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 443 с.
9. Бечко П.К., Бурик А.Ф., Бутило І.А. Організація та функціонування фермерських господарств: Навчальний посібник. – К.: ЗАТ «Булава», 2002. – 400 с.
10. Економічний довідник аграрника: В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін./ за ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: «Преса України», 2003. – 800 с.
11. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2004. – 304 с.
12. Канінський П.К. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. – К.: ННЦІАЕ, 2006. – 790 с.
13. Москалюка В.Є. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 304 с.
14. Нелеп В.М. Планування діяльності аграрних підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – 365 с.
15. Пасічник В.І. Планування діяльності підприємства: Навч. пос. – К.: ЦУЛ, 2005. – 300 с.
16. Тарасенко Г.С., Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. Організація сільськогосподарського виробництва. – К.: ФАДА, ЛТД, 2000. – 446с.
17. Тарасюк Г.М., Шват Л.І. Планування діяльності підприємств. – К.: «Каравела», 2003. – 432 с.
18. Топалов А.Д.,Скоробагатько С.В., Ільяненко В.А. Огранізація виробництва в підприємствах АПК. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
19. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу. – К.: КНЕУ, 2001. – 382 с.
20. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2004.- 539 с.
21. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник – 2-е вид. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 268 с.