ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА в ДП "ЖОВТНЕВОМУ ДЛГ"
1. Природні і економічні умови району розташування розсадника
Жовтневий лісгосп – головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання "ХарківЛіс", розташований в північно-західній частині Харківської області, на території адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолазького, Харківського та Чугуївського. Адреса управління лісгоспу: м. Харків, вул.Бородинська,25.
Загальна площа лісгоспу 48325 га. Лісництв в лісгоспі десять: Валківське (м.Валки), Золочівське (п.г.т.Золочів), Коломацьке (п.г.т.Коломак), Мерчанське (п.г.т. Старий Мерчик), Люботинське (п.г.т.Люботин), Бабаївське (п.г.т.Покотилівка), Рокитнянське (п.г.т.Рокитне), Мереф’янське (м.Мерефа), Васіщевське (п.г.т.Васіщево), Водолажське (п.г.т.Нова Водолага).
Жовтневий держлісгосп, як головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання Обласне Управління "Харківліс", створений в 1988р., згідно наказу Міністерства лісового господарства Української ССР від 27 липня 1988 р. №147 і ООО "Харківліс" від 3 жовтня 1988р. №1 на базі Харківського і Жовтневого лісгоспів. Складався він з 13 лісництв, загальною площею 65494 га.
Жовтневий лісгосп як незалежна одиниця, був створений в 1940 р. на базі лісництв: Харківського, Золочівського, Ліпецького Валківського і частки Богодухівського і Харківського рай лісгоспів. Лісгосп був створений згідно указу про передачу лісів місцевого значення, розташованих в кордонах водоохоронної зони, під керівництво Глав лісоохорони при СНК СРСР, приказом МСХ УССР від 9 жовтня 1955р. Жовтневий лісгосп з 1 листопада 1955р. став називатися механізованим лісгоспом.
Клімат району можна охарактеризувати наступним чином: тривалість вегетаційного періоду складає 200 днів. Остання дата весняних заморозків 29 квітня, перша дата осінніх заморозків 10 вересня, середня дата замерзання рік 8 грудня. Середні дати початку і кінця паводків становлять 29 ІІІ – 13ІV. Глибина промерзання ґрунту: середня 65 см, максимальна 85 см. Кількість посушливих днів 1, кількість днів з ливнями 1.5. Середня висота снігового покрову 10 см. Вітер переважає південно-східний, південний, південно-західний. Сума опадів становить 511 мм, відносна вологість – 66%. Середня дата появи стійкого снігового покрову 17 грудня, тривалість 105 днів, середня дата сходу стійкого снігового покриву – 31 березня. Висота снігового покриву 8 см, максимальна 18 см.
2.Характеристика ділянок, відведених під розсадник
Під розсадник відведена ділянка поля, що межує з лісовим масивом лісництва.
Рельєф ділянки є рівнинним. Ці умови сприяють для вирощування сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід, де ґрунт майже не має ерозії, а наявність стиглого лісу зменшує дію вітру.
Крім того ґрунтові умови є сприятливими для створення розсадника. Таким чином, можназробити висновок, що природні умови ділянки під розсадник сприятливі для його вдалого проектування.
3. Розрахунок площі виробничих і допоміжних частин
Продукційна частина розсадника (виробнича частина) згідно проектного завдання включає посівне відділення з вирощуванням однорічних сіянців Туї та дворічними Ялину звичайну, деревну школу з вирощуванням 3-х річних саджанців Клену гостролистого та Липи дрібнолистої.
Сіянці вирощують у трипільній сівозміні, у якій одне поле відводиться під пар, а у інших вирощують сіянці.
Загальну площу під породою у посівному відділенні визначаємо за формулою:
S=N*B/C*D* 10000 * К, га
Де, S-площа під породою посівного відділення, га;
N - кількість сіянців, які потрібно виростити щорічно (планове завдання), шт;
В - ширина посівного ряду плюс ширина між стрічкової відстані, м;
С - плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки,шт.;
D- кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;
К - коефіцієнт відношення кількості полів у сівозміні до кількості полів, що засіваються щорічно даною породою.
Таблиця 1.
Розрахунок площі посівного відділення.
| Назва породи | Термін вирощування, років | Щорічний відпуск сіянців, т.шт. | Кількість полів у сівозміні, шт. | Схема висіву насіння, см. | Площа, га. | ||
| загальна | одного поля | щорічного посіву | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Ялина | 2 | 2600 | 3 | 25-25-25-25-40 | 9,42 | 3,14 | 3,14 |
| Туя | 1 | 2300 | 3 | 33-33-33-33-50 | 6,76 | 2,25 | 4,51 |
| Всього | - | - | - | - | 16,19 | 7,65 | |
Загальна площа:
Ялина S=2600000* 1,45/30*4* 10000*3/1=9,42 га
Туя S=2300000* 1,45/19*4* 10000*3/2=6,76 га
У деревній школі згідно завдання проектується вирощування 2-х річних саджанців для озеленення міст.
Відпад саджанців плануємо у розмірі 13% - для деревних, і до 18% -для плодових, від щорічного відпаду.
Кількість полів сівозмін у деревній школі - 4 шт (на одне більше від терміну вирощування саджанців), у плодовій школі 4 шт.(на два більше від терміну вирощування).
а) кількість полів у деревній школі
б) кількість полів у плодовій школі
Загальна площа деревної та плодової школи розраховується за формулою: S=N*P*K/10000,ra
Де N- кількість рослин, що висаджуються щорічно, шт.. Р - площа живлення одного саджанця, К - кількість полів у сівозміні, шт; Sзагальна площа школи, га. Загальна площа: S3ar.=69000*0,4*3/10000=8,28га S3ar.=33600*0,36*4/10000=4,84га
Таблиця 2.
Розрахунок площ шкільного відділення.
| Назва породи | Термін вирощування, років | Щорічний відпуск сіянців, тис. шт. | Відпад за період вирощування, тис. шт. | Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт. | Схема розміщення, м х м | Площа, м2 | Кількість полів сівозміни | Площа відділення, га | |
| Живлення одного саджанця | Одного поля сівозміни | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Клен | 2 | 60 | 9 | 6900 | 0,8*0,5 | 0,4 | 28500 | 4 | 11,4 |
| Липа | 2 | 28 | 5,6 | 33600 | 0,9*0,4 | 0,36 | 12100 | 4 | 4,84 |
| Усього | 7 | 16,2 | |||||||
Площа одного поля:
Клен 69000*0,4*4/10000=11,4 га
Липа 33600*0,36*4/10000= 4,84га
Допоміжна частина призначена для обслуговування продукційної частини, виконання захисної та організаційно-господарських функцій.
Допоміжна частина розсадника включає ділянку для прикопки садивного матеріалу з компостником, дорожню мережу, господарську ділянку з будівлями житлового і виробничого секторів (контора, насіннєсховище, гараж, склади та ін.) захисні лісосмуги, живопліт.
4. Організація території
Організація території - це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різне господарське значення для найбільш ефективного використання площі.
Вона відображається на площі розсадника і обґрунтовується. Під розсадник вибирається ділянка, вільна від будь-яких перешкод, прямокутної майже квадратної форми, досить великих розмірів. На площі в масштабі 1:5000 спочатку розміщується продукційна частина, а потім допоміжна.
Продукційна частина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень (якщо вони є).Під посівне відділення відводять ділянки з найбільш родючими легкими ґрунтами, захищені від вітру.
Для маточних садів, компостників, дендрарію відводять периферійні, в тому числі неправильної форми ділянки. Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, садибу за межами виробничих відділів. Компостник - на певній відстані від садиби.
Поле продукційної частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярні до переважаючого напряму вітру.
Господарська частина розміщується біля головного в'їзду, дорожна мережа - на межах відділень і полів. Магістральна дорога проектується шириною 10 м, вздовж довгої сторони розсадника. Ширина між польових доріг 3 м.
Окружну лісосмугу проектуємо шириною 9 м, зовні лісосмуг, по окружній по окружній межі закладаємо живопліт з двох рядів 1,5 і 5 м.
Породи в лісосмугах швидкорослі, тип змішування деревнотіньовий. В цілому площа допоміжної частини розсадника не повинна перевищувати 20-25% від загальної його площі.
Після виготовлення плану продукційної та допоміжної частини визначаються розміри допоміжних частин і обчислюється їх площа. Результати розрахунків наведені в таблиці 3
Усі площі складаються, визначається загальна площа і всі види угідь наносяться на план організації території розсадника.
Таблиця. 3.
Розрахунок площ допоміжних частин розсадника
| Назва господ. Часини | Довжина | Розмір, м | Ширина | Площа, га |
| Дороги : | ||||
| магістральна | 580 | 15 | 0,87 | |
| Окружна | 2340 | 10 | 2,33 | |
| другорядні | 2060 | 5 | 1,03 | |
| Всього доріг | 4,23 | |||
| Лісові смуги | 1320 | 10 | 1,2 | |
| Господ, ділянка | 1,2 | 85 | 1,0 | |
| Всього | 2,2 |
5. Споруди, обладнання і оснащення
Для нормального функціонування розсадника потрібно будувати адміністративно-будівничі приміщення і споруди, до яких відноситься і контора, складські приміщення, будинок із санітарно-побутовими приміщеннями, тощо.
Так складські приміщення потрібні для зберігання відповідних знарядь та речовин, контора - для зберігання документації, щодо розсадника, ведення справ розсадника, санітарно побутові приміщення для підтримання гігієни працівників.
Перелік приміщень і споруд наводиться у табл.4.
Для виконання різних технологічних операцій потрібні машини, механізми, знаряддя, протипожежне обладнання та інвентар перелічений у табл.5.