- при механічній обробці грунту регулювання робочих органів машин проводиться не на спеціалізованих площадках:
- не складаються маршрути пересування техніки з однієї ділянки на іншу. Допускаються до керування тракторами, експлуатації електроустановок, вантажопідйомних машин і інших агрегатів і машин особи, що не досягли необхідного віку і не мають відповідних посвідчень;
- не забезпечується санітарне обслуговування працюючих відповідно до діючого нормами і правилами;
- не позначаються і не обладнуються спеціальні місця для короткочасного відпочинку;
- невчасно проводиться огляд технічного стану використовуваних тракторів, сільськогосподарських машин і устаткування, блокувальних пристроїв і проходження технічних оглядів транспортних засобів і інших самохідних машин.
2.2 Характеристика причин і утрат від виробничих травм
У таблиці 2.1 приведені дані травматизму за останні три роки.
Таблиця 2.1 - Травматизм у господарстві
| Найменування | Досліджувані роки | ||
| 2001 | 2002 | 2003 | |
| Кількість нещасних випадків | 7 | 5 | 6 |
| Летальний результат | - | - | - |
| Інвалідність:ІIIІІІ | --1 | --- | --- |
| Видужання | 6 | 5 | 6 |
| Організаційні | 1 | 1 | 2 |
| Технічні | 2 | 2 | 3 |
| Санітарні | 1 | 1 | 1 |
| Психофізіологічні | - | 1 | 1 |
Характеризуючи нещасні випадки, що пройшли за останні три роки видно, що випадків зі смертельним результатом не було. Спостерігається одержання травм робітниками легкої ваги, і потерпілим видавалися бюлетені не більше ніж на 6 днів.
Основними причинами травматизму є:
- недостатнє навчання робітників безпечним методам роботи, відсутність безпечних умов праці;
- несвоєчасне проведення інструктажів;
- неправильна організація праці і відпочинку працюючих. Порушення тривалості зміни;
- не повною мірою забезпечується механізація транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;
- не забезпечується захист працюючих від шкідливих факторів, особливо при хімічній обробці пшениці.
2.3 Проектні рішення по забезпеченню рівнів безпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень
Таблиця 2.2 - Загальний перелік пропонованих заходів на 2-004 рік
| Заходи, методи, прийоми, принципи, засоби захисту | Відповідальні посадові особи | Строки виконання | Передбачувані витрати, грн. | Очікуваний соціальний ефект |
| 1 Організаційно-керівні | ||||
| Введення додатковихгодин інструктажу | Інженер з ТБ | Протягом року | Поліпшеннязнань з ОТ | |
| Встановлення нових плакатів з ТБ | Інженер з ТБ | Протягом року | 35 | |
| Поліпшення забезпеченості робітників спецодягом та ЗІЗ | Головнийінженер | Протягом року | 200 | Поліпшення умов праці |
| 2 Забезпечення безпеки будівель та споруд | ||||
| Установка скла | Нач.цеху | До 01.08 | 120 | Поліпшеннябезпекипраці |
| Очищення зливних і каналів | Нач. цеху | До 01.08 | 87 | |
| Установка громовідводів | Головний інженер | Протягом року | 220 | |
| Приведення до норми пожежних щитів | Головнийінженер | Протягомроку | 180 | |
| 3 Забезпечення безпеки устаткування та машин | ||||
| Установка захисних огорож на частини машин та механізмів, які обертаються | Нач. цеху, бригадир | Протягом року | 320 | Зменшення травматизму |
| Установка надійних стопорних пристроїв на двері кабін тракторів та на зчіпку тракторів і машин | Бригадир | До 01.03 | 140 | |
| Розробка та упровадження механізму блокування запуск двигуна включеною передачею | Головний інженер | Протягом року | 240 | |
| Приведення у відповідність до вимог гальмових систем тракторів | БригадирМТП | До 01.03 | 150 | |
| Приведення до норми електропроводки в цеху | Нач. цеху | До 01.08 | 50 | |
| Нанесення захисного забарвлення на машини і обладнати сигналізацією | Бригадир | 36 | ||
| 4 Забезпечення безпеки технологічних процесів | ||||
| Забезпечення робітників спецодягом та ЗІЗ (рукавички гумові, чоботи гумові, шлем бавовняний, респіратор) | Головний інженер | До 01.05 | 450 | Зменшення захворюваньробітників |
| Забезпечення тракторів аптечками | Бригадир | До 01.05 | 150 | Зменшення захворюваньробітників |
| Упровадження механізованих способів завантаження агрегатів | Годовний інженер | Протягом року | 300 | Полегшення умов праці |
| Проектування та будівля спеціальних площадок для регулювання сільськогосподарської техніки | Годовний інженер | До 01.05 | 350 | |
| Виготовлення та освоєння безпечних інструментів та інвентарю | Головний механік | Протягом року | 100 | |
2.4 Організація робіт у надзвичайних ситуаціях
Найбільш реальним та руйнівним стихійним лихом для господарства є підтоплення, які трапляються в окремі роки через сильні зливи влітку, й від талих весняних вод.
При підтопленні утворюються водяний прошарок над поверхнею землі, в деяких місцях до 1км, який руйнував будинки, виробничі будівлі повністю або частково. Вимокли сади, загинули посіви, погіршилися санітарні умови життя людей. В результаті цього господарства зазнали великі матеріальні збитки.
Між тим, збитки від підтоплення можна значно зменшити, якщо бути готовим до цієї надзвичайної ситуації, знати закономірності її протікання і методи захисту.
Система заходів захисту від підтоплення передбачає цілий комплекс робіт і дій, які можна поділити на:
- підготовчі;
- оперативні.
До підготовчіх робіт відносяться:
- будівля відвідних каналів;
- укріплення будівель;
- будівля дренажних систем або їх зачистка.
До оперативних робіт відносяться:
- евакуація;
- одержання і розповсюдження оперативної інформації.
При очікувані підтоплення (за оцінкою синоптиків) необхідно проводити лише підготовчу роботу. Потрібно перевірити всі комунікаційні лінії, заповнити спеціально підготовлені резервуари для питної води, скот перегнати на пагорбки. Необхідно підготовити сільськогосподарську техніку: всі машини повинні бути в робочому стані, трактори – повністю укомплектовані, при цьому кожен агрегат повинен безвідрадно працювати.
При наповненні території водою проводиться постійна розвідка й оцінка етапу каналів, будівель, а також інформування населення. Ні в якому випадку не дозволяється дезінформування та паніка.
Після сходу води необхідно провести інвентаризацію всіх об'єктів і засобів з вказанням технічного стану кожного засобу і об'єм необхідних робіт по відтворенню. Об'єкти і засоби, які не підлягають відтворенню списуються.
Застосування розроблених у розділі заходів буде сприяти покращенню екологічних умов, зниженню виробничого травматизму робітників та збільшенню виробництва.
Проведений аналіз стану схорони праці та на цій основі розроблені заходи по забезпеченню працюючих здоровими безпечними умовами праці забезпечить проведення польових робіт при вирощуванні та збиранні озимої пшениці на належному рівні безпеки.
3. Техніко-економічні показники проекту
Основним показником ефективності оброблення озимої пшениці за інтенсивною технологією служить економічний ефект, обумовлений по різниці витрат на оброблення пшениці в базовому і проектованому варіанті технології.
Поряд з річним економічним ефектом розраховують наступні техніко-економічні показники:
- витрати праці на оброблення і збирання;
- собівартість 1т врожаю;
- річну економію від зниження собівартості оброблення;
- витрата палива на одиницю площі;
- виробництво продукції на 1 працюючого;
- виробництво озимої пшениці на 1 працюючого;
- питомі капіталовкладення;
- приведені витрати;
- строк окупності капітальних вкладень.
Витрати праці на виробництво озимої пшениці визначають для проектованого варіанта - по технологічній карті, розроблювальної в дипломному проекті. Для базової технології по фактичних витратах праці в господарстві ТП = 5948 люд./год., ТС = 6480 люд./год., де ТП і ТС відповідно проектовані й існуючі витрати праці.
Витрати праці на одиницю площі будуть
ЗТ.УД.П. = ТП/FП 3.1
ЗТ.УД.С. = ТС/FС 3.2
ЗТ.УД.П. = 5948/200 = 29,7
ЗТ.УД.С. = 6480/200 = 32,4
де ЗТ.УД.П., ЗТ.УД.С. – відповідно витрати праці на одиницю площі (люд./год) при проектованій і існуючій технології.
Ступінь зниження витрат праці визначається по формулі
Ст = (ЗТ.УД.С.- ЗТ.УД.П.)/ ЗТ.УД.С.*100% 3.3
Ст = (32,4-29,7)/32,4*100% = 8,3%
Річну економію витрат праці визначають по формулі
ЭТ.Г. = (ЗТ.УД.С.- ЗТ.УД.П.)*SП 3.4
де ЭТ.Г. – річна економія витрат, люд./год
SП - площа займана культурою по проектованому варіанті, га.
ЭТ.Г. = (32,4-29,7)*200 = 540 чел.час
Ріст продуктивності праці визначається по формулі
nТР = ЗТ.УД.С./ЗТ.УД.П. 3.5
Собівартість продукції визначається по формулі
СВ.К. = (СП+СН)*Q 3.6
де СП – прямі витрати, грн.
СН – накладні витрати, грн.
Q – валове виробництво, т
Прямі витрати для порівнюваних технологій (вихідної й інтенсивній) розраховують по формулі
СПП = ЗП+АП+РП+ТП+ПСП+QЖН+МП 3.7
де СПП – прямі витрати на виробництво за інтенсивною технологією, грн.
ЗП – заробітна плата працівників з нарахуваннями, грн.