ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1.Теоретичні основи стратегії підприємства в ринкових умовах
1.1.Основні напрями формування стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні
1.2.Еволюція поняття “стратегія підприємства”
1.3.Методика прийняття стратегічних рішень
2.1.Природно-економічна характеристика підприємства
2.2.Аналіз наявності та використання виробничих ресурсів підприємства
2.3.Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Розділ 3.Розробка стратегії ТОВ ”МАЯК” в пореформений період
3.1.Розробка методики аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища ТОВ “Маяк”
3.2.Визначення місії і цілей підприємства
3.3.Розробка стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства в пореформений період
Розділ 5.Правове забезпечення
Висновки і пропозиції
ВСТУП
Одним з найбільш актуальних завдань сучасного розвитку економіки України є створення умов ефективного і динамічного переходу до ринкових відносин. В цих умовах особливої гостроти набуває необхідність розвитку підприємницької активності, діяльність підприємств і організацій, спрямованих на споживача, і кінцевий результат – прибуток.
Складні умови господарювання, зміни в техніці та технологіях, зростаючі вимоги споживачів вимагають від сучасних менеджерів всіх рівнів управління нових знань і навичок, які б відповідали вимогам часу.
Практичне розв’язання проблем, пов’язаних з необхідністю забезпечення нормальної роботи підприємства, не тільки сьогодні, але й у перспективі, залежить від ступеня освоєння методології і методів стратегічного управління.
Дослідженням питань, пов’язаних з розробкою стратегії підприємств і стратегічним управлінням, займаються наступні науковці: Саблук П. Т., Зубець М. В., Кириленко І. Г., Оберемчук В. Ф., Виханський О. С., Володькина М. В., Треньов М. М., Градов А. П. та інші.
Стратегія являє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей.
Значення вироблення стратегії, що дозволяє фірмі виживати в конкурентній боротьбі, у довгостроковій перспективі, надзвичайно велике. В умовах жорсткої конкуренції і ситуації на ринку, що швидко змінюється, дуже важливо не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ фірми, але і виробляти довгострокову стратегію, що дозволила б їй встигати за змінами, що відбуваються в зовнішнім середовищі. У минулому багато фірм могли успішно функціонувати, звертаючи увагу в основному на щоденну роботу, внутрішні проблеми, пов'язані з підвищенням ефективності використання ресурсів у поточній діяльності. Зараз же, хоча і не знімається задача раціонального використання потенціалу в поточній діяльності, винятково важливим стає здійснення такої стратегії, що забезпечує адаптацію фірми до мінливого навколишнього середовища.
Тільки чітко уявляючи місце своєї компанії на ринку, враховуючи його особливості, менеджер може вирішити такі життєво важливі питання: яким бізнесом займатись, що необхідно зробити сьогодні для успіху завтра і яким чином цього добиватися, які перспективи у фірми, які можливості має компанія і як ними скористатися?
Мета цієї роботи – розробка стратегії ТОВ “Маяк” Мелітопольського району Запорізької області в пореформений період.
Завданням є вивчення теоретичних основ формування стратегії, дослідження основних напрямків формування стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні, розгляд змісту, що вкладують в поняття “стратегія” різні автори, вивчення методики прийняття стратегічних рішень, визначення природно-економічних умов, в яких функціонує досліджуване господарство, проведення аналізу наявності та використання виробничих ресурсів підприємства, фінансових результатів діяльності, аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, формулювання його місії і цілей, розробка стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства в пореформений період.
Дипломна робота виконана на _____ сторінках, містить _____ таблиць та _____ рисунків.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ
1.1. Основні напрями формування стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні
УпроцесіаграрноїреформивУкраїнівідбуваютьсяглибокісоціально-економічніперетворення, спрямованінаподоланнявідчуженнясільськогосподарськихпрацівників відземлі, засобіввиробництваірезультатівпраці, наперехідаграрногосектораекономікидоринковихвідносин. Здійсненороздержавленнясільськогосподарськихпідприємств, переважнабільшістьземельсільськогосподарськогопризначенняпереданау приватнувласністьтрудівникамсела, формуютьсяновіорганізаційно-правовіструктури ринковоготипу, створюютьсяумовидлярозвиткуконкурентоспроможногоагропромисловоговиробництва. Проте, внаслідокнерішучихдійцентральнихорганіввладищодо формуваннязаконодавчо-нормативноїбазипоетапногоосвоєнняринковихвідносин, слабообгрунтованоговизначенняшляхівіметодівтрансформаціїаграрноговиробництва, різкогопослабленнядержавногоуправліннярозвиткомагропромисловогокомплексу, порушеннядиспаритетуціннасільськогосподарськуіпромисловупродукцію, покищоневдалосядосягтиочікуваногонарощуваннявиробництвасільськогосподарськоїпродукції, підвищенняефективностігалузей. Швидшенавпаки, набулостійкої тенденціїзниженняобсягіваграрноговиробництва, руйнуванняматеріально-ресурсногопотенціалу, погіршенняфінансовогостанусільськогосподарськихтоваровиробників. Ілишевостаннірокинамітилосядеякепожвавленнявиробництвапродукціїрослинництва, поступовепідвищеннядохідностігалузей.
Аналіздіяльностіагропромисловоговиробництвасвідчитьпронеобхідністьнауковогообґрунтуваннявизначенняосновнихнапрямівпоетапногойогорозвитку, формуванняринковогосередовища, входженняаграрногосектораекономікиУкраїниусвітоверинковеспівтовариство.
СтратегіярозвиткуагропромисловогокомплексуУкраїни (надалі – Стратегія) повинна базуватися на визначенні, що агропромисловевиробництвоєскладовоюєдиногонародногосподарськогокомплексу. Безпромисловихгалузейцьогокомплексу—виробництва машин, машинобудування, хімічногоінафтопереробноговиробництва, виготовлення іншихматеріальнихресурсів–виробництво, зберігання, переробкаіреалізаціяготовоїдоспоживанняпродукціїнеможливі. [21, С.3]
Також повинно ставитися завдання підвищення ролі державних органів у регулюванні аграрного виробництва в умовах переходу до ринкової економіки, формування і функціонування ефективних конкурентоспроможних галузей виготовлення високоякісних продовольчих ресурсів, широкого застосування ресурсоощадливих машинних технологій, розширення інтеграції виробництва с.-г. продукції та її промислової переробки.
ТомуприрозробленнійреалізаціїСтратегіїрозвиткуАПК необхідно враховувати, щоУкраїнаєнеаграрноюінепромисловоюдержавою, атакою, щосталанапостіндустріальнийшляхрозвитку, децісферидіяльностіфункціонуютьякєдинеціле, аземляєскладовоювиробничогокапіталу. Безвключенняземлі, якресурсувиробництва, доскладуекономічноїсубстанції, залученняїїдоекономічногообороту, побудовивиробничихвідносинусуспільстві, здійсненнястратегіїрозвитку будь-якоїсферидіяльності, фактично неможливе. Землябула, єівічнобудеголовнимджереломпримноженнябагатствакожноїдержави.
Наступнимположеннямє, безумовно, дотриманняістини, щовцентріусіхдійзреалізаціїстратегіїєекономічнийінтерес—основаекономікиіголовнарушійнасила рухувпередякдержави, таківсіхіснуючихвнійінституцій–окремогопрацівника, підприємства, галузі. Прицьомувизначальноюскладовоюмаєбутипрацівник (людина), задоволеннюінтересівякогоповинніпідпорядковуватисьінтересивсіхінституцій. [21, С.4]
Стратегія стабільного економічного розвитку АПК має забезпечити планомірний відтворювальний процес агропромислового виробництва, збереження і захист навколишнього природного середовища, ресурсного потенціалу, підвищення життєвого рівня людей. Велику роль у пореформеній економіці повинне відігравати застосування державних і ринкових регуляторів розвитку економіки в їх оптимальному поєднанні.
Основнимиважелямиреалізаціїекономічногоінтересуєтакіекономічнікатегоріїяквласність, ціна, прибуток, заробітнаплата, премії, дотації, субсидії тощо.
Розглянемо, яккожназнихмаєпронизуватинаскрізьвсіскладовіСтратегіїзметоюбезумовногоїхвиконання. Напершемісцеслідвисунутипроблемувласності. Зодногобоку, цякатегоріястосуєтьсякожноїлюдини, аздругого—повертикалій горизонталіпронизуєструктуруінститутівдержави. Хтоневизнаєцього, тойабоне володієелементарнимиекономічнимипоняттями, абокривитьдушею. Хібаможнавідкидатитунезаперечнуістину, щоприродазаклалавлюдиніпотребущосьматиібажанняпримножитинабутеукількісномутаякісномувимірі. Цестосуєтьсяусіхсторін життєдіяльностілюдини—ресурсів, речей, знаньіт. ін. Дляселянинатакимресурсом булаєізавждибудеземля—основнеджерелодоходівібагатстванетількийого, а йвсіхінституційдержави. Саметому, щоцяістинатривалийчасігноруєтьсяіне сприймаєтьсяпевноючастиноюсуспільства, йвиниклавУкраїніпродовольчанебезпека. Дотогож, ринковаекономіка, яказазмістомєгоспрозрахунковоюекономікою, неможеіснуватизавідсутностівласникаякосновногоносіятоварно-грошовихвідносин. Іякщоваграрнійсферінебудевласниказемлі, тойне будетоварно-грошовихвідносин, ринковоїгоспрозрахунковоїекономіки, восновіякої лежатьекономічнийінтересіекономічнавідповідальність. Ці чинники маютьповноюмірою бути врахованіприрозробційорганізаціїздійсненняСтратегіїрозвиткуАПК. [21, С. 4]
Мета стратегії – створення в агропромисловій сфері економічних і соціальних умов для ефективної виробничої діяльності та підвищення життєвого рівня с.-г. товаровиробників із загальним стратегічним спрямуванням на формування розвинутої системи ринкових відносин й адекватної їм аграрної структури.