Середня тривалість без морозного періоду за багаторічними даними Новомиргородської метеостанції складає 190-210 днів.
За даними цієї метеостанції середньорічна кількість опадів 578мм з відхиленням по роках від 5 - 100мм.
Погодно - кліматичні умови за 2007 - 2009 рр. приведенні у таблиці 1.4 Запаси продуктивності вологи на час посіву озимих та ярих зернових культур в умовах господарства слідуючі:
Озима пшениця 110 - 120мм;
Ячмінь 120- 130мм;
Горох 115 - 130мм;
Картопля - 130 мм;
Кукурудза на зерно 130мм;
Пшениця яра 130мм;
Із приведених даних кліматичних умов можна зробити слідуючі висновки:
■дані таблиці свідчать про нерівномірність опадів;
■відносна вологість повітря в зоні діяльності господарства міняється по місяцях і роках.
Так середньорічна температура повітря у 2009 р. становила 9.5°С. Тривалість без морозного періоду 165 - 175 днів, а в середньому за багато років 170 днів. Середня багаторічна тривалість вегетаційного періоду 205 днів.
Виходячи з приведених даних кліматичних характеристик можна зробити висновок, що такі кліматичні умови сприятливі для вирощування картоплі.
Погодні умови за даними метеостанції Звенигородка
| Місяць | Опади | Температура повітря, °С | Відносна вологість, % | |||||||||
| Середні багаторічні | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | Середні багаторічні | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | Середні багаторічні | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | |
| Січень | 47 | 36,8 | 17,9 | 25,6 | -5,7 | 2,0 | -3,2 | -3,4 | 86 | 80 | 85 | 88 |
| Лютий | 44 | 36,1 | 8,5 | 73,9 | -4,2 | -2,9 | 0,4 | -0,8 | 85 | 85 | 70 | 88 |
| Березень | 39 | 12,8 | 49,6 | 46,8 | 0,4 | 5,5 | 4,6 | 2,2 | 82 | 71 | 77 | 82 |
| Квітень | 48 | 10,0 | 54,5 | 0,0 | 8,5 | 8,5 | 10,0 | 10,1 | 68 | 57 | 78 | 54 |
| Травень | 55 | 6,5 | 33,7 | 38,5 | 14,6 | 18,4 | 13,9 | 14,6 | 64 | 57 | 72 | 68 |
| Червень | 87 | 35,3 | 51,2 | 49,0 | 17,6 | 20,9 | 18,6 | 20,2 | 66 | 63 | 70 | 65 |
| Липень | 87 | 28,3 | 44,7 | 86,1 | 19,0 | 23,0 | 21,1 | 21,2 | 67 | 58 | 63 | 72 |
| Серпень | 59 | 109,4 | 27.3 | 4,5 | 18,2 | 21,4 | 21,6 | 19,3 | 68 | 71 | 59 | 63 |
| Вересень | 43 | 33,1 | 126,8 | 38 | 13,6 | 14,8 | 13,4 | 16.1 | 73 | 75 | 70 | 88 |
| Жовтень | 33 | 13,2 | 17,5 | 7,6 | 9.1 | 9,9 | 80 | 79 | ||||
| Листопад | 43 | 64,6 | 33,0 | 2,1 | 0,6 | 3,8 | 87 | 86 | ||||
| Грудень | 48 | 29,8 | 51,4 | -2,4 | -1,0 | -0,4 | 88 | 93 | ||||
| Зарік | 633 | 415,9 | 516,1 | 7,4 | 10,0 | 9,5 | 76 | 72,9 | ||||
2 АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ, ОЦІНКА ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ ТА ПОШУКИ РЕЗЕРВІВ ЙОГО РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ В СВК «РИЗИНСЬКИЙ»
2.1 Біологічні особливості культури
Картопля належить до родини пасльонових. У сільськогосподарській практиці картоплю використовують як однорічну культуру і розмножують бульбами. Можна розмножувати її частинами бульб, а також ростками, які вирощують у лабораторіях та одержують мікроклонуванням. У селекційній роботі картоплю часто розмножують насінням.
Коренева система картоплі, вирощеної з бульби, мичкувата, а з насіння -стрижнева. Основна маса коренів розмішується переважно у верхньому шарі грунту і проникає в глибину на 70 см. На бульбах на початку їх формування утворюються дрібні етіольовані листочки, у пазухах яких закладаються вічка. В кожному вічку є кілька бруньок, з яких при проростанні росте одна, решта залишаються як запасні. Форма бруньок округла, овальна, довгаста, оберненояйцеподібна, забарвлення - біле, рожеве, червоне, фіолетово-синє залежно від сорту. При проростанні бульб із сплячих бруньок вічок утворюються паростки, які на світлі виростають короткими, міцними і забарвленими, а в темноті - тонкими, довгими, етіольованими. Забарвлення паростків разом із забарвленням бульб є основною сортовою ознакою картоплі. Зрілі бульби вкриті шкіркою з пробкової тканини, під якою знаходяться паренхімні клітини кори, заповнені крохмальними зернами, глибше - кільце судинно-волокнистих пучків, які з'єднуються з вічками. В середині (внутрішній частині) бульби також міститься крохмаль, але менше, як у шкірці. Вміст крохмалю в бульбах коливається від 12-14 до 22-25 % і більше. У бульбах столових сортів його 13-16 %, технічних - 18-25 % Кущ картоплі складається переважно з 4- 8 облистнених стебел. У підземній частині стебла із пазушних вічок розвиваються пагони-столони, на кінцях яких утворюються бульби.
Велика різноманітність сортів дає змогу вирощувати картоплю по всій території України.
Цикл розвитку картоплі умовно поділяють на 3 періоди. Перший триває від появи сходів до початку цвітіння. Під час цього періоду збільшується маса бадилля, приріст бульб незначний. Другий період (від цвітіння до початку в'янення бадилля) є періодом найбільш інтенсивного росту бульб. У цей період формується до 75 % урожаю. Урожайність картоплі значною мірою визначається погодними умовами і рівнем агротехніки.
У ранньостиглих сортів інтенсивний приріст урожаю триває 25-28 днів, у середньостиглих - 34-36, у пізньостиглих - 43-45 днів.
Бульби картоплі починають проростати при температурі 8-10 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослини і бульб 17-20 °С. При температурі 25 °С утворення бульб затримується, а при ЗО °С припиняється. За даними А. Г. Лорха, максимальний приріст урожаю бульб картоплі відбувається в той період, коли температура грунту становить близько 17 °С, температура повітря - 23 °С (при температурі грунту близько 29-30 °С ріст бульб припиняється).
Після зав'язування бульб рослинам потрібна температура грунту 15-18°С. Ці особливості покладені в основу боротьби з виродженням картоплі за допомогою літнього садіння в південних районах нашої країни. При садінні бульб у червні-липні бульби формуються наприкінці літа.
Картопля дуже чутлива до заморозків. У більшості сортів при заморозках 1-2 °С гинуть всі надземні частини рослини. Натомість можуть вирости нові, але загальний розвиток рослини при цьому затримується. У деяких диких видів картоплі надземна частина витримує заморозки до -7 °С.
Картопля - рослина пластична і може пристосовуватись до умов вирощування. Потреба у волозі змінюється в неї за фазами росту. На початку розвитку картопля потребує менше вологи, а в міру росту потреба у воді збільшується. Критичним періодом є фаза початку цвітіння. Недостатня кількість вологи в цей період призводить до значного зниження врожаю. Найбільш сприятливі умови для росту картоплі і утворення високого врожаю створюються при вологості 70-80 % НВ. Надмірна вологість затримує розвиток картоплі, погіршує повітряний режим грунту, призводить до загнивання вічок і бульб.
Транспіраційний коефіцієнт картоплі 500-400. При підвищеній вологості повітря зменшуються втрати води. Забезпечення рослин елементами живлення також сприяє економному витрачанню води.
Витрата води на суглинкових грунтах при врожаї 300 ц/га становить 3000 м3. За даними А. Г. Лорха, врожай ранніх сортів визначається опадами в липні, середньостиглих - у липні - серпні, а пізніх - у липні - вересні.
Високі врожаї картоплі мають на нещільних чорноземах, дерново-підзолистих, окультурених торф'яних грунтах. Заболочені та засолені грунти для картоплі непридатні, погано росте вона і на карбонатних грунтах. Найкраще картопля росте на грунтах із слабко кислою і нейтральною реакцією.
Коренева система картоплі у процесі дихання поглинає з ґрунтового повітря багато кисню. Добова потреба коренів рослин у кисні становить близько 1 мг на 1 г сухої речовини. Максимальна потреба в кисні припадає на період бульбоутворення. Для забезпечення достатньої кількості кисню грунт необхідно утримувати в пухкому стані з об'ємною масою не більше 1-1,2 г/см . У таких грунтах добре відбувається газообмін між ґрунтовим і атмосферним повітрям. З грунту в приземний шар повітря виділяється вуглекислий газ (С02), а в грунт надходить кисень. В ущільнених грунтах вміст кисню може зменшуватися до 2 %, а вміст вуглекислого газу значно підвищуватися. За таких умов спостерігається загнивання бульб.
Картопля має слабкорозвинену кореневу систему. Загальна маса коренів, як правило, становить 7-8 % маси бадилля. З урожаєм 200-300 ц/га картопля виносить з грунту 100-125 кг азоту, 40- 50 кг фосфору, 140-230 калію, до 20 кг СаО, 10 кг Мg0. Максимальна потреба картоплі в поживних речовинах спостерігається під час інтенсивного наростання надземної маси і на початку бульбоутворення.
Для одержання високих врожаїв треба збалансувати мінеральне живлення картоплі. При нестачі азоту в грунті рослини розвиваються слабко, у них формується незначна асиміляційна поверхня; знижується продуктивність роботи листкового апарату. Забезпечення рослин азотом сприяє засвоєнню фосфору і калію. Фосфор прискорює розвиток картоплі, підвищує темпи формування кореневої системи, посилює бульбоутворення і фотосинтез. Все це сприяє збільшенню врожаю і вмісту крохмалю в бульбах, такі бульби краще зберігаються і менше уражуються хворобами. Калій підвищує тургор клітин, бере участь у білковому і вуглеводному обміні, підвищує вміст крохмалю і підвищує стійкість картоплі проти хвороб.
Картопля - світлолюбна рослина. За умов недостатнього освітлення жовтіє надземна маса, витягуються стебла, послаблюються процеси цвітіння, знижується врожай. [2]