Смекни!
smekni.com

Морфо-генетичні особливості сортів пшениці (стр. 8 из 10)

Нормально пророщеними вважали такі насінини пшениці, в яких нормально розвинений корінець був розміром не менше довжини насінини і росток не менший довжини насінини.

До ненормально пророщених відносили такі насінини, в яких:

1) росток нормально розвинений, але корінця немає або корінець без волосків, темний, ниткоподібний, з перетяжками, водянистий –прозорий;

2) корінець нормальний, але росток тонкий, сильно витягнутий, скривлений;

3) корінець нормально розвинений, але без ростка.

Ненормально пророщені насінини вважали несхожими.

При обрахунку енергії проростання по кожній повторності окремо підраховували і видаляли лише нормально пророщені і гнилі насінини. По повторності вираховували енергію проростання – відсоток нормально пророщених насінин до моменту обліку від загальної кількості насіння що аналізується. Насінини, що залишилися знову ставили в термостат для подальшого пророщування.

Для вирахування схожості сумували кількість нормально пророщених насінин, порахованих за два сроки (при обліку енергії проростання і при обліку схожості), і обчислювали загальну кількість у відсотках від кількості насінин, поставлених на пророщування.

Схожість насінин зразка встановлювали обчисленням середнього арифметичного по даних результатів чотирьох повторностей, якщо всі вони мають допустимі відхилення – лалітуди. (додаток 3)

Відхилення визначали співставленням даних схожості кожної повторності з середнім арифметичним.

Середній арифметичний відсоток схожості для встановлення допустимих відхилень по повторностях визначали з точністю до сотих. Кінцеві результати енергії проростання і схожості насінин зразка виразили в цілих відсотках, причому долі менші 0,5 відкидали, а 0,5 і більші вважали за 1%.

2.2 Особливості аналізу головних сортових апробаційних ознак пшениці

Крім визначення схожості посівного матеріалу ми провели ряд досліджень по визначенню морфологічних особливостей даних районованих сортів.

Одним з таких досліджень було визначення щільності колосу, яке проводили за методикою розробленою М.С. Сапожніковим та В.М. Марценківською.[18.107]

Морфологічні ознаки, за якими визначають сорти пшениці часто не сталі і бувають дуже схожі між собою. За цих умов важко визначити той чи інший сорт.

Для визначення сортів пшениці необхідно досконало ознайомитись з їх ознаками.

Головними сортовими апробаційними ознаками пшениці є :

1.Форма колоса.

Розрізняють три основних типи колоса (додаток4 .мал.1)

А)веретеновидний, що звужується до верхівки;

Б) циліндричний - однаковий по всій довжині;

В) булавовидний – потовщений і більш щільний до верхівки.

У поперечному розрізі колос буває квадратним або прямокутним.

Довжина колоса залежно від умов вирощування і сортових особливостей коливається приблизно в межах 6-13см.

Колосся буває довге, середнє, коротке.

У сортів м ¢якої пшениці: кортке 6-8см,середнє-8-10,довге-понад 10см.

Щільність колоса прийнято визначати числом колосків, розміщених на 10см (іноді 1см) стрижня.

У м¢якої пшениці, коли припадає на 10см стрижня до 16 колосків, колос вважають нещільним, 17-22 колоски-середньої щільності, 23-28 колосків – щільним і понад 28 колосків дуже щільним. Щільність колоса визначали за формулою:

,

де А – число колосків ; (A-1)- число колосків без одного ;

В-довжина стрижня колоса (см.); D- показник щільності.

2.Характер остей.

Ості бувають довгі, середні і короткі. Довгі ості мають довжину, більшу за колос. У середніх остей довжина дорівнює довжині колоса. Короткі ості мають довжину, меншу за довжину колоса.

Напівостисті форми на нижніх колосках остей не мають або є короткі, а на верхніх колосках довгі або середні.

Безостими формами вважають такі, у яких остисті зубці на зовнішніх квіткових лусках двох нижніх квіток кожного колоска коротші, ніж довжина луски, а також колоски, які мають укорочені ості (2-3см. завдовжки).

За напрямом розрізняють ості паралельні й ті, що розходяться в боки, а також прямі та зігнуті, за грубістю – ніжні, грубі, напівгрубі. Ості також можуть бути шорсткими, ламкими, ніжними, гнучкими, м¢якими, і в різній мірі зазубленими.

3.Форма колоскової луски в основному бувають (додаток 4. мал.2):

а) ланцетна;

б) овальна ;

в) яйцевидна з проміжними формами

4. Плече колоскової луски розрізняють (додаток 4. мал.3.):

а) слабовиявлене;

б) скошене;

в) пряме;

г) підняте.

5. Зубець колоскової луски пшениці буває по довжині – короткий, довгий і перехідний в остевидне загострення ; за формою зубця – тупий, гострий, зігнутий (відігнутий назад), або зігнгутий в середину –дзьобовидний (додаток4. мал.4)

6.Форма зерна(додаток 4.мал.5).Найбільш поширеними формами є:

а)видовжена;

б) яйцевидна;

в) овальна;

г) бочковидна.

Розділ 3 Експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів

3.1 Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району

При дослідженні якості посівного матеріалу сортів Миронівська 61, Поліська 90, Донецька 48, Альбатрос одеський, Крижинка(додаток 5) було закладено по чотири проби по кожному сорту. Повторності були закладені 7 березня 2003р. Дані по енергії проростання насіння знімалися 10 березня 2003р., а по схожості –14 березня 2003р.

Ці дані були занесені у таблицю 1.

Таблиця 1

Результати проведених досліджень схожості і енергії проростання районованих сортів пшениці.

Назва сорту № проби Схожість Енергія проростання
1 Миронівська 61 IIIIIIIV 78828484 70757673
2 Поліська 90 IIIIIIIV 83858885 77788182
3 Крижинка IIIIIIIV 91899396 83808587
4 Альбатрос одеський IIIIIIIV 96949491 86858280
5 Донецька 48 IIIIIIIV 79818386 72757680

Середнє арифметичне з чотирьох повторностей визначення схожості для сорту Миронівська 61 :

схожість
%

Відхилення від середнього арифметичного відсотку схожості будуть наступні :

I повторність 78-82=-4

II повторність 82-82=0

III повторність 84-82=2

IV повторність 84-82=2

При середньому арифметичному відсотку схожості 82 допустимі відхилення по повторностях ±5,5.

Енергію проростання вираховували також по чотирьох повторностях:

Енергія проростання =

%

Аналогічні розрахунки були проведенні по кожному сорту. Тому :

- для сорту Поліська 90

%

Допустимі відхилення ±5

Відхилення по повторностях :

I 83-85,25=-2,25

II85-85,25=-0,25

III88-85,25=2,75

IV 85-85,25=-0,25

ЕП

%

для сорту Крижинка

с=

%»92%

Допустиме відхилення ±4.

Відхилення по повторностях

I91-92,25=-1,75

II89-92,25=-2,75

III 93-92,25=0,75

IV 96-92,25=3,75

ЕП

%»84%

- для сорту Альбатрос одеський

С=

%»94%

Допустиме відхилення ±4

Відхилення по повторностях :

I 96-93,75=2,25

II94-93,75=1,25

III94-93,75=1,25

IV 91-93,75=-2,75

ЕП=

=83%

- для сорту Донецька 48:

с=

%»82%

Допустиме відхилення ±4.

Відхилення по повторностях :

I79-82,25=-3,25

II81-82,25=-1,25

III 83-82,25=0,75

IV 86-82,25=3,75

ЕП=

»76%

Дані середніх значень енергії проростання були занесені до таблиці 2.

Таблиця 2

Енергія проростання і схожість районованих сортів пшениці

Назва сорту Енергія проростання % Схожість%
12345 Миронівська 61
Поліська 90
КрижинкаАльбатрос одеськийДонецька 48
7580848376 8285929482

Чітко відображає отримані дані діаграма 1

Діаграма 1

Енергія проростання і схожість районованих сортів пшениці

1 Миронівська 61

2 Поліська 90

3 Крижинка

4 Альбатрос одеський

5 Донецька 48

За даними проведених досліджень можна зробити висновки, що найкраща схожість у пшениці сорту Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський. Дещо гірша схожість у сортів Миронівська 61 та Донецька 48. Отже, сорти Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський маючи високу схожість та енергію проростання будуть давати найдружніші сходи, а від цього, як відомо, залежить і урожай. Тому ми можемо рекомендувати для вирощування в зоні Полісся саме ці три сорти.

3.2 Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів пшениці Бродівського району

Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів ми проводили за такими ознаками:

- форма колоса;

- щільність колоса;

- характер остей;

- форма колоскової луски;

- плече колоскової луски;

- зубець колоскової луски;

- форма зерна.

Форму колоса визначали за зовнішнім виглядом.

Для визначення щільності колосу проводили вимірювання довжини стрижня та підрахунок колосків у кожному колосі. Дані по кожному сорту були занесені до таблиці.