Польова сівозміна №1
1. Кукурудза на силос
2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки
4. Ярий ячмінь + багаторічні трави
5. Багаторічні трави
6. Озима пшениця
7. Соняшник
Польова сівозміна №2
1.Горох
2.Озимий ячмінь, Озима пшениця
3.Цукрові буряки
4.Ярий ячмінь
5.Кукурудза
6.Соя
7.Соняшник
Кормова (прифермська) сівозміна
1.Вико-вівсяна сумішка
2.Ярий ячмінь + багаторічні трави
3.Багаторічні трави
4.Кормові буряки
5.Кукурудза на силос, кукурудза на ЗК
Такий вигляд мали сівозміни в 2010 році. На сьогоднішній день господарство ігнорує науково обґрунтовані норми чергування культур. Розміщення культур здебільшого проводиться із недотримання основних вимог проектування сівозмін.
На мою думку, навіть сівозміни, які були спроектовані в 1998 році мають деякі недоліки. В польовій сівозміні №2 поле озимого ячменю і озимої пшениці розміщенні після гороху. А краще б було розмістити його в польовій сівозміні №1 після кукурудзи на силос яка є попередником цілого поля озимої пшениці. Таке коректування дозволить розмістити більші посіви озимої пшениці після кращого попередника, яким являється горох.
Наступне зауваження стосується також польової сівозміни №2. Якщо соя в господарстві висівалася на той час так як і нині, тобто широкорядним способом (на 45см) то одразу 5,6 і 7 поле сівозміни будуть зайнятими просапними культурами. Таке розміщення сприяє швидкій мінералізації гумусу і погіршенню структури ґрунту. В цій же сівозміні падалка соняшника потрапляє в посіви гороху, а це призведе до збільшення витрат на хімічну боротьбу із падалицею або ж значно утруднить процес збирання гороху.
Що ж стосовно нинішнього розміщення культур то щорічна зміна структури посівних площ призвела до порушення запроектованих сівозмін. Озиму пшеницю намагаються висівати після гороху, багаторічних трав, озимого ріпаку, кукурудзи на силос.
Однак збільшення технічних культур до 39,9% посівних площ не дозволяє правильно розмістити такі культури як озимий ріпак, цукрові буряки після хороших попередників. Не рідко трапляється, що цукровий буряк розміщують після ярих зернових культур (ярий ячмінь, кукурудза на зерно). Соняшник розміщують після кукурудзи на зерно, ярого ячменю і повторний посів. Часто падалиця соняшника потрапляє па поле, яке зайняте не кормовою культурою, то призначена для скошування. А тому в посівах зернових вона утруднює збирання. Серед численних недоліків недотримання термінів повернення культур на попереднє місце вирощування.
Несвідоме розміщення культур у сівозміні призводить до таких негативних наслідків як виснаження ґрунтів, зниженню вмісту гумусу, погіршення родючості, збільшенню забур'яненості, розвитку небажаних шкідників та збудників хвороб, збільшенню затрат на вирощування культур, зниженню рентабельності виробництва в цілому.
2.3 СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
На основі інформації автономічної служби та власних спостережень можна проаналізувати систему обробітку в ТОВ «Золота нива». Отож в господарстві система обробітку на певній групі культур носить подібний характер. Так, під такі культури як горох, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза, цукрові буряки, кукурудза на силос, соя, овочеві культури проводиться восени лише оранка. Потім весною ранньовесняне вирівнювання поверхні ґрунту. Окрім зазначених заходів обробітку на таких культурах як кукурудза, цукрові буряки, соя, соняшник проводиться ще одна проміжна культивація, що пов'язано із пізнішими строками сівби. Оранка для зазначених культур проводиться плугами ПЛН-5-35 та ПНЛ-8-40. Глибина обробітку 23-25 см. Ранньовесняне вирівнювання ґрунту для всіх перелічених культур проводять за допомогою зубових борін БЗТС-1, БЗСС-1. Після ранньовесняного вирівнювання під цукрові та кормові буряки додатково проводять додатковий обробіток за допомогою комбінованих агрегатів "Компакторів" на глибину 4-5 см. Після сої, кукурудзи на зерно і силос, соняшника допоміжна культивація проводиться за допомогою культиваторів КПС-4. Глибина обробітку 6-8 см.
Під такі культури як озима пшениця, озимий ріпак обробіток проводять наступним чином. Під озиму пшеницю після багаторічних трав проводять дискування дисковими знаряддями на глибину 12-І 4 см, потім через два-три тижні проводиться оранка на глибину 23-25 см, культивації в послідуючому проводяться по мірі проростання насіння бур'янів.
Після гороху та озимого ріпаку обробіток під озиму пшеницю включає лущення стерні в два сліди дисковими лущильниками па глибину 8-10 см, культивації по мірі проростання насіння бур'янів під кутом 45° до попереднього обробітку на глибину 6-8 см.
Після кукурудзи на силос обробіток проводиться дисковими боронами одразу після збирання попередника на глибину 10-12 см в два сліди під певним кутом до попереднього обробітку.
Поля під сівбу озимого ріпаку після озимої пшениці обробляють так: після збирання попередника проводиться лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, в подальшому проводять культивації по мірі проростання насіння бур'янів на глибину 6-8 см.
Описана система обробітку ґрунту під основні культури господарства має ряд недоліків. По-перше, в господарстві під ярі культури практично не проводять лущення стерні після збирання попередника, а обмежуються лише осінньою оранкою. Якби ж лущення стерні проводилося то це дало змогу знищити велику кількість шкідників та збудників хвороб, що розвиваються на пожнивних рештках. Також даний захід провокує проростання чималої кількості насіння бур'янів з якими можна було б поборотися ще з осені. По-друге, глибина оранки становить 23-25 см майже під усі культури, в той час як під більшість культур можна було провести оранку на глибину 20-22 см, що зменшить затрати паливо-мастильних матеріалів. По-третє, готуючи ґрунт під озиму пшеницю оранку після лущення багаторічних трав доцільно проводити через 6-7 днів, а не пізніше. І цей захід обов'язково повинен проходити із котком, і по в господарстві не дотримується. По-четверте, підготовку поля під цукрові буряки рекомендовано проводити в період від збирання попередника до настання зими. Для цього передбачено комбінований і напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту.
Ще одна важлива деталь: оранка проводиться плугами без передплужників, що не в повній мірі сприяє заробці рослинних решток.
Наведенні недоліки в проведенні обробітку ґрунту під основні культури господарства впливають на недодержання врожаїв.
3 АГРОХІМІЯ
За результатами агрохімічного обстеження ґрунтів, що проводилося в Бершадському районі можна оцінити забезпеченість рослин рухомими формами елементів живлення. Станом на 01.01.2008 року агрохімічна характеристика ґрунтівТОВ «Золота нива»має наступний вигляд (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Середня характеристика ґрунтівТОВ «Золота нива»станом на 1 січня
2008 року
| № п/п | Назва ґрунтів | Вміст гумусу, | Вміст поживних елементів мг/кг ґрунту | ||
| азот | фосфор | калій | |||
| 1. | Чорноземи вилутувані глибокі мало,- та середньогумусні | 4.01 | 21.3 | 93 | 134 |
| 2. | Чорноземи типові глибокі малогумусні | 4.05 | 22.4 | 94 | 138 |
Аналізуючи дані таблиці 3.1 можна зробити висновок, що забезпеченість ґрунтів ТОВ «Золота нива»азотом середня, фосфор високий, калієм високий.
Опираючись на останній тур агрохімічного обстеження ґрунтів ТОВ «Золота нива»то тут слід сказати, що близько половини площ орних земель господарства мають показник гідролітичної кислотності на рівні рН 5,3-6,0. Такі землі потребують проведення спеціальних меліоративних заходів спрямованих на переведення рівня кислотності зазначених площ в нейтральну реакцію. Тобто, господарству необхідно проводити вапнування своїх ґрунтів. В першу чергу потрібно вносити меліоранти на поля де показник рН найнижчий і продовжувати на площі, де кислотність наближається до нейтральної. Цікавою є інформація стосовно динаміки вмісту гумусу в ґрунтах Бершадського районунатеренахякогорозташованенашегосподарство(табл..3.2).
Таблиця3.2
ДинамікавмістугумусувґрунтахБершадськогорайону,%
| Район | Туриірокиобстежень | ||||
| IV | V | VI | VII | VIII | |
| 1982-1986pp. | 1986-1990pp. | 1990-1994pp. | 1995-1999pp. | 2000-2006pp. | |
| Тальнівський | 4,80 | 4,40 | 4,08 | 4,03 | 4,03 |
Зданихтаблицівидно,щоіз1982рокуідепоступовезменшення вмістугумусуназемляхБершадськогорайону.Так,найбільш відчутне зниженнявмістугумусуприпадаєнаперіодміжIV-VIтурами обстежень.Меншпомітнезниженнявмістугумусуспостерігаєтьсяміж VIіVIIтурами.Починаючиіз1999рокупотеперішнійчасвміст гумусузалишаєтьсястабільним.
Фактична насиченість сівозмінної площі мінеральними і органічнимидобривамизображаєтьсяувиглядітаблиці3.3
Таблиця3.3
Фактичнанасиченістьсівозмінноїмінеральнимиіорганічнимидобривами
| Показники | роки | ||
| 2006 | 2007 | 2008 | |
| Внесенняорганічнихдобрив,т/га | 3,2 | 2,1 | 1,4 |
| Внесеннямінеральнихдобрив,кг/га | 27,5 | 33,5 | 33,0 |
Виходячи із фінансових можливостей господарства можна було б запропонувати наступну систему удобрення озимої пшениці. Знаючи, що для реалізації свого потенціалу озимій пшениці необхідно близько по 90 кг NPK.
Враховуючи те, що під пшеницю при невеликій кількості в господарстві органічних добрив доцільніше в системі удобрення озимої пшениці використовувати мінеральні добрива.