Екскременти тварин
Підстилковий гній
Підстилкові матеріали
Безпідстилковий гній
Пташиний послід
Компости на основі гною та пташиного посліду
Література
Екскременти тварин – це неоднорідна гетерогенна суміш, до складу якої входять тверді частки, що складають дисперсну фазу, а також рідка фаза (дисперсне середовище), що є водним розчином солей, кислот і лугів. Значну об’ємну частку в суміші екскрементів складають гази.
Хімічний склад екскрементів визначає їх цінність для використання в сільському господарстві і залежить в основному від кормового раціону, якості кормів і виду тварин. Це пояснюється тим, що з екскрементами виділяється основна частка поживних речовин, спожитих твариною з кормами. Вміст в екскрементах основних біогенних речовин наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Вміст основних біогенних речовин в екскрементах великої рогатої худоби та свиней, % природної речовини
| Вид екскрементів | Вода | Азот (N) | Фосфор (P2O5) | Калій (K2O) | Кальцій (CaO) |
| ВРХ | |||||
| Кал | 83,6 | 0,29 | 0,17 | 0,10 | 0,35 |
| Сеча | 93,8 | 0,58 | 0,00 | 0,49 | 0,01 |
| Суміш | 86,7 | 0,38 | 0,12 | 0,22 | 0,25 |
| Свині | |||||
| Кал | 82,0 | 0,60 | 0,41 | 0,26 | 0,09 |
| Сеча | 96,7 | 0,43 | 0,07 | 0,63 | 0,00 |
| Суміш | 90,3 | 0,51 | 0,22 | 0,46 | 0,05 |
Суха речовина екскрементів на 75-80% є органічною і містить лише 15-25% золи (мінеральна частина). Основну частину органічної речовини калу складають речовини з високим вмістом вуглецю. Відношення вуглецю до азоту коливається в межах 9-10 в калі свиней і 15-16 – в калі ВРХ. Впротилежність цьому сеча тварин мвстить близько 50% всього азоту, що виділяється з екскрементами, і відношення в ній вуглецю до азоту у ВРХ складає 1-2, а у свиней – 0,8-0,9. Суміш же екскрементів має це співвідношення в межах від 5 до 8.
Таблиця 2
Добовий вихід екскрементів від великої рогатої худоби (при середній
вологості 90%)
| Велика рогата худоба | Вихід від однієї тварини, кг | ||
| екскрементів | у тому числі | ||
| калу | сечі | ||
| Бики-виробники | 40 | 30 | 10 |
| Корови | 45 | 35 | 10 |
| Нетелі | 27 | 20 | 7 |
| Телята до 6 міс. (на відгодівлі до 1 міс.) | 7,5 | 5,0 | 2,5 |
| Молодняк 6 – 12 міс. (на відгодівлі 4-6 міс.) | 14 | 10 | 4 |
| Молодняк на відгодівлі (4-6 міс.) | 26 | 34 | 12 |
| Молодняк 12-18 міс. | 27 | 20 | 7 |
| Молодняк на відгодівлі старше 12 міс. | 35 | 23 | 12 |
Таблиця 3
Добовий вихід екскрементів від свиней
| Показник | Хряки | Свиноматки | Поросята відлучені масою до 30 кг | Свині масою, кг | ||||
| холості | супоросні | з поросятами | ||||||
| до 40 | 40-80 | більше 80 | ||||||
| Екскременти, кг Вологість % | 11,1 89,4 | 8,8 90,8 | 10,0 91,0 | 15,3 90,1 | 2,4 85,0 | 3,5 86,6 | 5,1 87,0 | 6,6 87,5 |
де: Меj – добовий вихід екскрементів від однієї тварини виробничої групи; nj − поголів‘я тварин даної виробничої групи, що одночасно утримуються на фермі (приймається у відповідності до обороту стада); m – кількість виробничих груп на фермі.
Річний вихід екскрементів з ферми при цілорічному стійловому безвигульному утриманні тварин можна розрахувати, помноживши їх добовий вихід на 365, при стілово-пасовищному утриманні тварин з використанням вигульно-кормових загонів річний вихід екскрементів на 30% нижче через втрату їх на пасовищі.
Підстилковий гній – це повне добриво, що містить всі поживні речовини, необхідні рослинам в достатньо збалансованому співвідношенні (таблиця 4).
Разом із збагаченням ґрунту елементами живлення внесення гною покращує його структуру: легкі піщані ґрунти під впливом гною стають більш зв'язними, а важкі глинисті – більш пухкими. Внесення гною підвищує здатність ґрунту утримувати вологу і збільшує його теплоємність.
Таблиця 4
Склад свіжого гною % (за М. З. Авдоніним)
Складові частини | Гній | ||||
| змішаний | кінський | великої рогатої худоби | овець | свиней | |
| Вода | 75,0 | 71,3 | 77.3 | 64,6 | 72,4 |
| Органічна речовина | 21,0 | 25,4 | 20,3 | 31,8 | 25,0 |
| Азот загальний | 0,50 | 0,58 | 0,45 | 0,83 | 0,45 |
| Азот білковий | 0,31 | 0,35 | 0,28 | - | - |
| Азот аміачний | 0,15 | 0,19 | 0,14 | - | 0,20 |
| Фосфор (Р2О5) | 0,25 | 0,28 | 0,23 | 0,23 | 0,19 |
| Калій (К2О) | 0,60 | 0,63 | 0,50 | 0,65 | 0,60 |
| Вапно (СаО) | 0,35 | 0,21 | 0,40 | 0,33 | 0,18 |
| Магнезія (MgO) | 0,15 | 0,14 | 0,11 | 0,18 | 0,09 |
| Тріоксид сірки | 0,10 | 0,07 | 0,06 | 0,15 | 0,08 |
| Хлор | - | 0,04 | 0,10 | 0,17 | 0,17 |
| Діоксид кремнію | - | 1,77 | 0,85 | 1,47 | 1,08 |
| Оксиди заліза і алюмінію | - | 0,11 | 0,05 | 0,24 | 0,07 |
Систематичне застосування гною створює сприятливі умови для ефективного використання мінеральних добрив не тільки на слабогумусованих, кислих дерново-підзолистих ґрунтах, але і на чорноземах.
Гній має тривалу післядію і впливає на грунт і урожай протягом 5-6 років і більше. На дерново-підзолистих, бідних гумусом, ґрунтах 1 т гною при добрій агротехніці забезпечує надбавку урожаю 0,8-1,0 ц/га в перерахунку на зерно.
Питома вага підстилкового гною на сучасному етапі розвитку тваринництва різко скоротилася.
Підстилкові матеріали мають значний вплив на мікроклімат у приміщенні, на кількість і якість добрив. Вони поглинають вологу і шкідливі гази, що виділяються тваринами, поліпшують умови утримання тварин, так як створюють більш сухе, м’яке і тепле ложе, покрашують фізико-механічні і біологічні властивості гною. Липкість гною зменшується, він стає більш пухким, в ньому створюються умови для активного протікання біотермічних процесів.
В якості підстилкових використовують найрізноманітніші матеріали: солому, торф, мох, листя дерев, тирсу.
Вологопоглинаюча здатність (маса вологи, яка може бути поглинута, виражена у відсотках до маси матеріалу натуральної вологості) складає: солома нерізана – 170-175; січка соломи – 265-270; листя дерев – 200-300; торф моховий – 300-400; мох торф’яний – 300-425; тирса – до 425.
Разом із підстилкою в добрива вноситься деяка кількість поживних для рослин речовин (таблиця 5).
Таблиця 5
Хімічний склад найбільш розповсюджених підстилкових матеріалів, % до природної речовини
| Підстилка | Вода | Азот (N) | Фосфор (P2O5) | Калій (K2O) | Кальцій (CaO) |
| Солома пшенична | 14,3 | 0,48 | 0,22 | 0,93 | 0,28 |
| Тирса | 25,0 | 0,20 | 0,30 | 0,74 | 1,08 |
| Торф моховий | 40,0 | 1,20 | 0,20 | 0,34 | 0,36 |
При використанні в якості підстилки соломи гній містить в середньому близько 0,5 % N, до 0,1 % Р і до 0,5 % К. Фосфор, що міститься в гної, засвоюється рослинами значно легше, ніж азот. В легкозасвоюваній формі знаходиться і значна частина калію. Крім основних елементів живлення рослин підстилковий гній містить ряд мікроелементів, необхідних рослинам, у тому числі бор, марганець, кобальт, мідь, цинк, молібден.
Добові норми підстилки для різних видів тварин представлені в таблиці 6
Таблиця 6
Добові норми підстилки, кг на голову
| Вид тварин | Солома | Торф вологістю до 50 % | |
| cлаборозкла-дений верховий | cередньорозкла- дений низинний | ||
| Велика рогата худоба | 3-5 | 5-6 | 10-20 |
| Коні | 2-4 | 3-4 | 5-10 |
| Вівці | 0,5-1 | - | - |
| Свині: - на відгодівлі - матки з поросятами - хряки - поросята відлучені | (неподрібнена) | ||
| 1-2 | 1,5-2 | - | |
| 5-7 | - | - | |
| 1,5-3 | 2-3 | - | |
| 0,5-1 | 0,5-1 | - | |
Прибавка урожаю від внесення гною неоднакова в різних сівозмінах. Вона зростає у міру покращення водного режиму ґрунту, насичення сівозміни просапними культурами і залежить від способів зберігання добрива.
Гарячий спосіб зберіганнягною полягає в тому, що його укладають в штабелі шарами (50 – 70 см) без ущільнення. У міру розігрівання гною додають наступний шар і т. д., доки штабель не досягне висоти 2,5 – 3,0 м. Для зменшення втрат органічної речовини і азоту штабель вкривають шаром ґрунту 10 – 20 см.
При холодному способі зберіганнягній поміщають в гноєсховищі або щодня вивозять в польові штабелі і ущільнюють, потім вкривають шаром ґрунту. При зберіганні гною в ущільненому стані його температура не перевищує 30 – 40°С. В результаті забезпечується максимальне збереження гною й органічної речовини. Особливо значно знижуються втрати з гною, одержаного із застосуванням торф'яної підстилки: при гарячому способі зберігання втрати азоту перевищують 25 %, а при холодному способі вони складають всього 1 %.