Зимове внесення рідкого гною на поля з ухилом не більше 30 проводять при температурі повітря до -10°С і висоті снігового покриву до 20 см.
На великих тваринницьких комплексах рекомендується цілорічне внесення гною, не дивлячись на те, що за результатами численних вітчизняних і зарубіжних досліджень вплив безпідстилкового гною на урожай при весняному внесенні найбільш ефективний. Надбавки урожаю при внесенні безпідстилкового гною складають: під зяб - 31 %, по замерзлому зябу – 37 %, по снігу – 27 %, весною – 42%.
При цілорічному внесенні гною своєчасно і в найкоротші терміни проводяться весняно-польові роботи, зменшується ущільнення ґрунту, немає необхідності будувати гноєсховища підвищеної місткості.
В птахівництві нашої країни застосовують утримання птахів на підлозі й в клітках. Утримання птахів на підлозі може бути беспідстилкове (на сітчастій або планчастій підлозі) й на підстилці (глибокій і незамінюваній, часто замінюваній). Останнім часом на птахофермах і птахофабриках широко використовується глибока підстилка. Як підстилковий матеріал використовують сухий сфагновий торф з подрібненою соломою. В районах, де немає запасів торфу, використовують для підстилки полову, солому, тирсу. При глибокій підстилці шар підстилкового матеріалу складає 30 - 40 см. У міру забруднення поверхні підстилки послідом верхній її шар перемішують з нижнім незабрудненим. В деяких випадках в пташнику укладають підстилку шаром 5-10 см. У міру її забруднення кладуть новий шар завтовшки 5-6 см і т. д., доки загальний шар підстилки і посліду не досягне 40–60 см, потім пташник очищають від посліду. Ці заходи істотно знижують витрати праці в птахівництві.
При утриманні птахів в клітках з метою забезпечення механізованого прибирання і транспортування посліду його розбавляють водою до вологості 80–90 %.
За удобрювальною цінністю пташиний послід перевершує всі інші відходи тваринництва (таблиця 9). Особливо багатий на поживні речовини курячий послід.
Таблиця 9
Вид птиці | Вода, % | Склад, % від маси сирого посліду | ||
N | P2O5 | K2O | ||
Кури | 56-70 | 1,9-1,7 | 2,0-1,5 | 1,0-0,8 |
Качки | 57-70 | 1,0-0,8 | 1,4-0,5 | 0,6-0,5 |
Гуси | 77-82 | 0,6-0,5 | 0,5 | 1,0-0,9 |
Індички | 74-80 | 0,6 | 0,5 | 1,0 |
Голуби | 52 | 2,4-1,2 | 2,2-1,7 | 2,2-1,0 |
Свіжий пташиний послід не містить летких речовин, але при зберіганні в купах він, як і гній, розігрівається. При цьому з сечової кислоти утворюється аміак, який виділяється в атмосферу. Втрати азоту залежно від тривалості зберігання посліду в пухкому стані можуть досягати 30–60 %, що істотно знижує цінність добрива. Для зменшення втрат азоту при зберіганні в пташиний послід додають 25-50 % торфу або 15–20 % землі.
Свіжий безпідстилковий пташиний послід, який ще не містить аміак, можна піддати швидкій сушці при температурі 600–700°С. Для цієї мети використовують барабанні сушильні установки Він більш транспортабельний і в сухому місці може зберігатися тривалий час. Проте в процесі сушки послід втрачає значну кількість елементів живлення: 18-50%N, 4-12 % Р2O5і 6-18 % K2O. Ці втрати можна зменшити в 2-3 рази, якщо до посліду додати суперфосфат або фосфоритне борошно в кількості 5-7 % від маси посліду. На вміст мікроелементів висушування не впливає.
Використання посліду в сільськогосподарському виробництві розвивається по трьох основних напрямах:
· основна маса пташиного посліду природної вологості або сухого безпосередньо використовується як органічне добриво;
· рідкий послід, що одержують при утриманні птахів в клітках - як добриво після компостування з іншими органічними матеріалами;
· пташиний послід після переробки і збагачення поживними речовинами може бути використаний як корм птахам й іншим тваринам, проте в нашій, країні цей напрям ще не знайшов практичне використання.
Норму внесення пташиного посліду встановлюють залежно від вмісту в ньому елементів живлення рослин і з урахуванням потреб культури і забезпеченості ґрунту, що удобрюється, засвоюваними формами поживних речовин. Під картоплю і овочі рекомендується вносити 4-5 т/га сухого посліду, а під зернові культури 2–2,5 т/га. Норми внесення посліду природної вологості (60-75 %) складають 8-10 т/га під просапні і 5-6 т/га під зернові. Внесення пташиного посліду в грунт здійснюється аналогічно внесенню підстилкового гною.
Для отримання високоякісного органічного добрива доцільно компостувати тверді фракції гною з торфом або соломою.
Гній в процесі компостування прискорює мобілізацію поживних речовин торфу і разом з тим поповнює ресурси органічної речовини ґрунту. Цінність торфу як компоненту компостів полягає в його здатності зв'язувати аміак, втрати якого при зберіганні гною значні. При компостуванні торфу з гноєм знижується його кислотність, створюються сприятливі умов для активної діяльності мікроорганізмів, що переробляють органічний азот торфу в нітратні і амонійні сполуки, тобто форми, доступні для рослин. Торфогнойові компости підвищують ефективність мінеральних добрив.
В умовах Полісся, де є резерви торфу, 1 т високоякісного компосту, внесена в грунт, підвищує урожай за ротацію сівозміни на 0,6–0,8 ц зерна. За дією на урожай торфогнойові компости не поступаються чистому гною.
Торфогнойові компости одержують перемішуванням торфу з твердою фракцією або безпідстилковим гноєм, який одержують на фермах без додавання води. Перемішування здійснюють в гноєсховищах з фільтруючою стінкою або на бетонованих майданчиках біля цеху розділення гною за допомогою бульдозера.
Для отримання високоякісних компостів доцільно використовувати торф із ступенем розкладання не менше 20 % і зольністю не більше 25%.
Для отримання компостів на основі пташиного посліду використовують різні органічні залишки і відходи, але найбільш поширені торфопослідні компости. Для приготування високоякісних компостів використовують пташиний послід і торф, що не промерз, - верховий, перехідний, низинний з вологістю не більше 60 %, ступенем розкладу не менше 20 %і зольністю не більше 25 %. Сумарна вологість компосту повинна бути не вище 75 % в літній період і 71 % в зимовий. Добавка мінеральних добрив сприяє збагаченню компостів елементами живлення, зменшенню втрат азоту, прискоренню розкладання органічної маси і запобіганню її промерзання. Для покращення якості торфопослідного компосту на 1 т його маси вносять 10-20 кг фосфоритного борошна і 5-10 кг хлористого калію.
1. Врочинский К.К., Маковский В.Н. Применение пестицидов и охрана окружающей среды. – К., 1979. – 208 с.
2. Гончар М.Т. Экологические проблеми сельского хозяйства. - Львов, 1986. - 141 с.
3. Земельний Кодекс України. Серія Закони України (за станом на 15 листопада 2001 року). - Харків, 2001. - 105с.
4. Лозановская И.Н. и др. Теория и практика использования органических удобрений. – М., 1988. – 96 с.
5. Минеев В.Г. Химизация земледелия и природная среда. – М.: Агропромиздат, 1990. – 287 с.