| Партії свиней за червень | Забито всього, голів | Виявлено захворювань | ||||
| З фер-ми | З приват-ного сек-тору | туш | % | |||
| З фер-ми | З приват-ного сек-тору | З фер-ми | З приват-ного сек-тору | |||
| 1 | 8 | 4 | 1 | - | 2,5 | - |
| 2 | 9 | 2 | - | 1 | 50 | |
| 3 | 10 | 6 | 1 | 1 | - | 16,6 |
| 4 | 5 | 1 | - | - | - | |
| 5 | 13 | 7 | 2 | - | 5,3 | - |
| 6 | 6 | 3 | - | 1 | 33,3 | |
| 7 | 3 | 2 | - | - | - | |
| 8 | 12 | 4 | 1 | - | 8,3 | - |
| Всього за місяць | 66 | 29 | 5 | 3 | 1,5 | 33,3 |
| Всього за два місяці | 128 | 49 | 10 | 6 | 3,03 | 32,48 |
Подібні ушкодження не мають важливого значення і впливу на якість одержаного м'яса, оскільки всі просочені кров'ю, набряклі та змінені тканини видаляють, а тушу при умові відсутності явищ запального характеру в навколишніх тканинах і лімфатичних вузлах, випускають без обмежень; при цьому може погіршуватись лише товарний вигляд туш.
3.3.2 Особливості технології первинної переробки свиней на бойні ППВКО "Еталон"
Переробка свиней на бойні здійснюється переважно із зняттям шкури і проходить у загальноприйнятій послідовності. Вона включає слідуючі операції: оглушення, знекровлення, зняття шкури, видалення внутрішніх органів (нутрування), розділення туш на напівтуші, зачистку туш, ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів та зважування туш. Після закінчення робочої зміни готова продукція направляється безпосередньо на реалізацію.
Оглушення свиней на бойні здійснюється вручну, дерев'яним молотом з металічним пояском по краях, масою 1,5кг і дожиною ручки 1м. Удар наноситься в області лобної кістки. Стан оглушення триває 2-5 хв.
Знекровлення туші проводиться не пізніше 1хв після оглушення у вертикальному положенні. При цьому ножем розрізають тканини у місці з'єднання шиї з грудною частиною туші, спрямовуючи лезо ножа вгору, перерізають кровоносні судини правого передсердя. Кров збирають у спеціальні ємкості з ціллю переробки на технічні цілі.
Після знекровлення проводять часткове відокремлення голови від туші шляхом підрізання тканини на рівні потиличного суглобу. В такому положенні голова поступає на ветеринарно-санітарну експертизу.
Забіловка та зняття шури проводиться слідуючим чином.
Спочатку роблять кільцеподібні розрізи навколо заплюсневих суглобів, знімають шкуру з бедер та пахвинної частини, а потім -з черевної і грудної частини туші, грудних кінцівок, шиї та лоаток. Шкури очищуються від прирізків шпику і консервуються.
Видалення внутрішніх органів здійснюється після розпилу грудної кістки і розрізу м'язів живота по білій лінії від лобкової кістки. Спочатку виймають шлунково-кишковий тракт і селезінку, а потім лівер разом з язиком.
Наступними операціями в технологічному процесі первинної переробки свиней є розділення туш на напівтуші та їх зачистка. Під час останньої видаляють нирки, зачищають тушу від згустків крові, вирізають ділянки різноманітних пошкоджень.
Внутрішні органи і туші, одержані на бойні, підлягають ветеринарно-санітарній експертизі. Обов'язково досліджується голова, лівер, селезінка, шлунок і кишечник. В окремих випадках оглядаються статеві органи та сечовий міхур. Крім того в експертизі свинини обов'язково проводиться мікроскопічне дослідження м'яса на трихінельоз.
Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней здійснюється в такій послідовності: спочатку оглядають підщелепові лімфатичні вузли на сибірку, голову, внутрішні органи і тушу в цілому, та фінальний огляд туші.
По закінченню ветеринарно-санітарної експертизи туш та органів і визначення їх придатності до використання на харчові цілі, напівтуші зважують і клеймують.
3.3.3 Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней
При аналзі статистичних даних по забою свиней на бойні ППВКО "Еталон" за 2008 рік було забито 982 голови, з яких виявлено патологічні зміни у 74 тушах, що становить 7,16%, та січня - серпня 2009 року коли було забито 709 голів, з яких патологічні зміни було виявлено у 49 тушах, що становить 6,7%. Отже кожен місяць забивається в середньому близько 7,16% тварин з безсимптомно перебігаючими захворюваннями різної етіології.
Як видно з таблиці №13, за рік забивають 7,16% свней, у яких при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи виявляють різноманітні патології.
У свиней, яких придбали, з метою забою, у населення відсоток безсимптомно хворих тварин вищий, ніж у свиней господарства, і складає 19,3% від забитих тварин (табл.№14). Внаслідок цього підприємство несе економічні збитки, оскільки при деяких захворюваннях (переважно інвазійних) продукти забою підлягають утилізації; крім того при виникненні підозри на будь-які патологічні процеси, а також для уточнення діагнозу обов'язково розрізають усі лімфатичні вузли туші,а це знижує її товарний вигляд та придатність до тривалого зберігання.
Таблиця №13 – Дані про надходження свиней на забій протягом 2008-2009 року.
| Місяці року | Забито голів за 2008 рік | Виявлено патологічних змін | Забито голів за 2009 рік | Виявлено патологічних змін | ||
| Кількість голів | % | Кількість голів | % | |||
| січень | 50 | 3 | 6 | 61 | 4 | 6,6 |
| лютий | 91 | 5 | 5,49 | 100 | 7 | 7 |
| березень | 87 | 7 | 8,04 | 95 | 5 | 5,26 |
| квітень | 69 | 4 | 5,79 | 63 | 3 | 4,76 |
| травень | 70 | 6 | 8,57 | 82 | 7 | 8,53 |
| червень | 83 | 6 | 7.22 | 95 | 8 | 8,42 |
| липень | 58 | 2 | 3,44 | 104 | 6 | 5,76 |
| серпень | 100 | 8 | 8 | 109 | 9 | 7,3 |
| вересень | 105 | 10 | 9,5 | - | - | - |
| жовтень | 95 | 9 | 9,4 | - | - | - |
| листопад | 59 | 3 | 5,08 | - | - | - |
| грудень | 115 | 11 | 9,5 | - | - | - |
| Всьго за рік | 982 | 74 | 7,16 | 709 | 49 | 6,7 |
Таблиця №14 – Дані про надхрдження свиней на забій від населення за 2008-2009 роки.
| Місяці року | Забито голів за 2008 рік | Виявлено патологічних змін | Забито голів за 2009 рік | Виявлено патологічних змін | ||
| Кількість голів | % | Кількісь голів | % | |||
| Січень | - | - | - | 5 | 1 | 20 |
| лютий | 14 | 2 | 14,28 | 18 | 3 | 16,6 |
| Березень | 11 | 3 | 27,27 | 8 | 1 | 12,5 |
| Квітень | - | - | - | - | - | - |
| Травень | 18 | 3 | 16,66 | 20 | 2 | 10 |
| Червень | 9 | 1 | 11,1 | 29 | 3 | 10,34 |
| Липень | - | - | - | 15 | 1 | 6,6 |
| Серпень | 20 | 5 | 25 | 25 | 3 | 12 |
| Вересень | 25 | 7 | 28 | - | - | - |
| Жовтень | 17 | 2 | 11,76 | - | - | - |
| Листопад | - | - | - | - | - | - |
| Грудень | 29 | 5 | 20,68 | - | - | - |
| Всього за рік | 143 | 28 | 19,3 | 120 | 14 | 12,57 |
Найбільш важливі результати по виявленню хворих тварин дає ветеринарно-санітарна експертиза продуктів їх забою. При дослідженні 177 туш свиней, забитих протягом травня –червня 2009 року, різноманітні захворювання були діагностовані у 15 голів (Табл.№14). Найчастіше зустрічались такі захворювання як ехінококоз, аскароз, а також захворювання незаразної етіології –жирова дистрофія печінки та абсцеси печінки.
Ехінококові міхури локалізуються головним чином в печінці, дуже рідко в нирках і серці. В одних випадках вони розташовувались близько від поверхні органу, виступаючи над його серозно оболонкою, при цьому їх лего виявляли, а в інших –всередині печінки, тоді їх виявляли при промацуванні та на розрізі. В більшості випадків у внутрішніх органах забійних свиней знаходили до декількох десятків міхурів розміром від 0,5 до 2-3см або поодинокі міхури кулеподібної, рідше яйцеподібної форми, білуватого чисіруватого кольору, еластичної консистенції, заповнені прозорою рідиною. При проколі чи розрізі такого міхура з нього під тиском видалявся вміст.
Таблиця №15 – Результати ветеринарно-саніторної експертизи продуктів забою свиней, одержаних протягом травня –червня 2009 року.
| Показники | Виявлено захворювань | |||
| туш | % | |||
| Всього | З них у приватному секторі | Всього | З них у приватному секторі | |
| Всього досліджено | 177 | - | - | - |
| Виявлено захворювань | 15 | 5 | 100 | 100 |
| Ехінококоз | 5 | 2 | 33.3 | 13,3 |
| Аскароз | 3 | 2 | 20 | 13,3 |
| Фасціольоз | 1 | 1 | 6,6 | 6,6 |
| Абсцеси печінки | 2 | - | 13,3 | - |
| Хронічна жирова дистрофія печінки | 5 | 1 | 33,3 | 6,6 |
| Трихінельоз | - | - | - | - |
Ззовні ехінококовий міхур вкритий сполучнотканинною оболонкою. Стінка міхура складається із зовнішньої –кутикулярної і внутрішньої –гермінативної облонок, остання дуже тонка і є своєрідною ембріональною тканиною, яка продукує виводкові капсули з формуванням у них зародкових сколексів і вторинних міхурів.