Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення і раціонального використання всіх його чинників зазвичай забезпечує високі кінцеві результати. При цьому темпи зростання виробництва продукції можуть перевищувати темпи збільшення додаткових витрат. Інтенсифікація всебічно впливає на розвиток сільського господарства, створює нові можливості підвищення економічної ефективності виробництва.
Аналізуючи забезпеченість ДП НДВ агрокомбінат "Пуща-Водиця" земельними ресурсами можна сказати, що підприємство недостатньо забезпечене земельними ресурсами, так як на одного працівника припадає: у 2007 році – 2,5 га, с/г угідь та 2,2 га ріллі; у 2007 – 2,8 га с/г угідь та 2,4 га ріллі і у 2009 – 3,0 та 2,6 га відповідно.
Щодо структури с/г угідь, то за 2007-2009рр. найбільша їх кількість була зосереджена на підприємстві у 2007 році, їхня площа становила 3371,3 га. Найбільше у структурі с/г угідь займає рілля, питома вага якої складає у 2007р. – 2900, 2 або 86,0%, у 2008 та 2009 – 2900,0 га або 87,9% в структурі земельної площі. За досліджуваний період площа с/г угідь зменшилася на 2,1%, а рілля – на 0,01%. Це свідчить про високу розораність земель та екстенсивний спосіб ведення виробництва.
Значну питому вагу у досліджуваному господарстві займають: будинки, машини та обладнання. В 2008 та 2009 рр. ці засоби виробництва склали — 84,6 % і 10,6% та 84,6% і 10,6% відповідно. Що ж до 2007 року, то питома вага будинків і споруд була 81,7%, а машин та обладнання 9,9% за фактом.
Так як питома вага зернових та зернобобових в середньому за 3 роки становить — 0,033 %; виробництво молока – 88,56 %, а ВРХ – 10,14%, а овочів закритого ґрунту – 73,52% то спеціалізація даного господарства визначається як молочно-овочево-скотарське.
В структурі посівних площ с/г культур підприємства значне місце посідають зернові та зернобобові культури, зібрана площа яких у 2007 році найбільша в порівнянні з 2008-2009рр. і складає 500 га. Серед зернових та зернобобових культур найбільше зібраної площі припадає на озиму пшеницю, а саме 450 га або 90% в структурі загальної площі зернових культур.
Розглянувши урожайність посівних площ сільськогосподарських культур на прикладі ДП НДВ агрокомбінату "Пуща-Водиця" ми побачили, що основна частина земельних ресурсів використовується під посів зернових, але досить мала частина використовується під технічні культури. Варто сказати, що земля використовується досить ефективно, так як спостерігається добрий показник урожайності зернових та зернобобових: 2007р. – 58,0 ц/га, 2008 – 66,7 ц/га. Це зумовлюється досить великим обсягом виробленої продукції та зібраною площею. Найнижчим є цей показник у 2009 році – 52,9 ц/га.
Щодо рівня інтенсивності і продуктивності сільськогосподарського виробництва, то слід відмітити негативну тенденцію до зростання виробничих витрат та прямих затрат праці на 1 га с/г угідь. Задля зменшення цих показників необхідною умовою є більш інтенсивна заміна живої праці уречевленою, тобто більш масштабне застосування інновацій у с/г виробництві даного господарства. Ці заходи також можуть сприяти зростанню щільності поголів’я на 100 га с/г угідь.
Розглянувши економічну ефективність інтенсифікації с/г виробництва на ДП НДВ агрокомбінаті "Пуща-Водиця", її показники є досить негативними та потребують негайного вжиття раціональних та економічно ефективних заходів по їх підвищенню. Високу собівартість виробництва 1 ц продукції необхідно подолати шляхом введення інноваційних та більш прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, значно підвищить такі показники як валовий дохід у розрахунку на 1 га с/г угідь та валовий дохід у розрахунку на 1 середньорічного працівника. Зниження собівартості виробництва та збільшення валового доходу також призведе і до збільшення показника рівня рентабельності господарства. Введення в життя переліку зазначених заходів призведе в подальшому до сталого та економічно стабільного розвитку досліджуваного господарства.
Список використаних джерел
1. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий А.А. та ін.; за ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. – К.: Каравелла, 2009. – 264 с.
2. Економіка сільського господарства П.П. Руснак, В.В. Жебрак, М.М. Рудий, А.А. Чалий; За ред. П.П. Руснака. – К.: Урожай, 1998. – 320с.
3. Лайко П.А., Борщ А.Г., Довженко І.І. Фінанси підприємств: Методичні рекомендації. – К.: НАУ, 2007.- с.180
4. Реформування та розвиток підприємництва агропромислового виробництва / За ред. П.Т. Саблука. – К: ІАЕ, 1999. – 532 стор.
5. Третяк А. М. Стан та проблеми управління земельними ресурсами в Україні // Вісник аграрної науки. – 2001. - №8. – с. 5 – 11.
6. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2005. – с. 139 – 172.
7. Дієсперов В. Визначення ефективності в сільськогосподарському підприємстві // Економіка України. – 2007. – №10. – с. 70-78.
8. Саблук П. Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України // Економіка України. – 2008. – №12. – с. 4-18.