Аналіз галузевої структури розміщених емісій в Росії дозволяє стверджувати, що немає обмежень на випуск облігацій по галузевій ознаці. Безумовно, велика частина емісій у грошовому вираженні приходиться на великі і дуже великі підприємства. Але не варто вважати, що випуск облігацій - привілеї великих підприємств. (І компанія "Газпром" і середні підприємства харчової галузі випускають облігації).
Досвід роботи на фондовому ринку свідчить про те, що українські підприємства, слідом за російськими, обов'язково прийдуть за коштами на фондовий ринок (інакше не може бути, для цього фондовий ринок і існує), і цей процес уже починається. Питання в тому, хто раніше вийде на цей ринок зі своїми цінними паперами? Хто першим зарекомендує себе, як надійного, відкритого емітента, той буде мати конкурентну перевагу перед іншими.
Безумовно, випуск облігацій не є панацеєю від економічних проблем. І ми не закликаємо зовсім відмовитися від одержання банківських кредитів чи від випуску акцій. Ми закликаємо диверсифікувати портфель позикових коштів за допомогою більш дешевих джерел, за допомогою випуску корпоративних облігацій.
З часу прийняття Закону України “Про Національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” минуло два з половиною роки. Розроблено практично всі нормативно - правові акти щодо регулювання діяльності Національної депозитарної системи, в яких відтворено міжнародний досвід і норми Європейського співтовариства та адаптовано їх з реаліями українського законодавства.
Однак, сподівання на будівництво ринком нормально діючої системи обліку прав на ринку цінних паперів, нажаль, не виправдалися. Відсутність достатньої капіталізації учасників ринку та передумов щодо їх консолідації для вирішення стратегічних проблем розбудови в Україні фундаменту фондового ринку постійно супроводжується конфліктами, байдужістю, “гарячими пресовими коментарями” і некомпетентністю. Якби в Україні затягнули б з розбудовою власної платіжної системи важко уявити наслідки цього для фінансової системи і взагалі незалежності країни. При грошовій приватизації відсутність в Україні надійної системи обліку прав за цінними паперами і виконавчої системи щодо угод з цінними паперами може мати не менш фатальні наслідки для безпеки держави.
Розвиток ринку цінних паперів забезпечується формуванням його інфраструктури. Ефективність інфраструктури ринку цінних паперів:
· впливає на акумуляцію та концентрацію коштів населення і підприємств;
· сприяє залученню вітчизняного й іноземного капіталу в економіку країни;
· сприяє приватизації на її завершальному етапі;
· узгоджує майнові інтереси країни, інституціональних і індивідуальних інвесторів в процесі обігу цінних паперів;
· економить суспільні витрати на обіг фінансових інструментів та поліпшує взаємні розрахунки підприємств;
· сприяє підвищенню ефективності керування підприємством;
· створює умови для інтеграції країни у світову економічну систему завдяки впровадженню загальносвітових принципів і стандартів функціонування ринку цінних паперів.
Інфраструктура ринку цінних паперів включає:
· Систему укладання угод (інформаційну систему)
(в Україні є 6 фондових бірж та 2 торгівельно-інформаційні системи)
· Систему обліку прав власності
(її в Україні утворюють 376 реєстраторів та 72 зберігачі)
· Систему виконання угод
(в Україні вона складається з 3 депозитаріїв та розрахункових банків)
На сьогодення, нажаль, діяльність українських підприємств на фондовому ринку обмежується виключно емісією та первісним розміщенням акцій. Інші інструменти фондового ринку такі як облігації, інвестиційні сертифікати тощо практично не використовуються. В даній курсовій роботі проаналізовано діяльність вітчизняної інвестиційної компанії на ринку цінних паперів, а також зроблено спробу проаналізувати вигідність залучення вільних коштів підприємствами за допомогою такого інструменту як корпоративні облігації.
1. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу": Прийнятий 10 верес. 1997 р. № 523/97-ВР // Уряд. кур’єр. - 1997. - 18 жовт. - С. 6.
2. Бакай І. Фондовий ринок України: реалії і перспективи // Нар. газета. - 1999. - № 47 (листоп.). - С. 2.
3. Барановський О. Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи // Вісн. Нац. банку України. - 2002. - № 9. - С. 20-24.
4. Бурмака М.О. Регулювання фондового ринку в Україні // Фінанси України. - 2001. - № 11. - С. 78-84.
5. Організаційно-правові основи біржової діяльності / А.І. Берлач та ін., К.: КНЕУ, 2001.
6. Попков В.П., Семенов В.П. Организация и финансирование инвестиций, М.: Бизнес, 2002.
7. Черватюк М.В., Ясинський Є.В. Роль цінних паперів у формуванні портфеля інвестицій регіону // Чернівец. ун-т. Наук. вісн. - Чернівці, 1998. - Вип. 28: Економіка. - С. 145-160.