— перестраховикам-нерезидентам — 3,2 млрд. грн. (34,8% від валових премій по ринку);
— перестраховикам-резидентам — 2,2 млрд. грн. (24,5% відповідно). Найбільші суми сплачені на перестрахування з добровільнихвидів майнового страхування (63,6% від отриманих страхових премій з цих видів) — 4 854,0 млн.. грн., з них за межі України — 746,3 млн.. грн.. У тому числі, зі страхування фінансових ризиків — сплачено на перестрахування 112,3 млн. грн.. (70% від премій з цього виду), з них за межі України — 1 944,7 млн.. грн..
За договорами страхування життя сплачено на перестрахування 23,9 млн.. грн.. (32,8% від премій з цього виду). Майже всі операції з перестрахування ризиків за договорами страхування життя проводилися з перестраховиками-нерезидентами.
За вимогами страховиків (цедентів, перестрахувальників) щодо сплати (компенсації) страхових виплат за страховими випадками згідно з укладеними договорами перестрахування у страховиків (пере страховиків) резидентів та нерезидентів частини своїх обов'язків перед страхувальниками, українські страховики отримали 248,3 млн.. грн.., з них:
— 43,2% від перестраховиків-нерезидентів (107,2 млн.. грн..);
— 56,8% від перестраховиків-резидентів (141,1 млн.. грн..);
у розрізі видів страхування компенсовано часток страхових виплат:
— 71,4% з добровільних видів страхування (177,2 млн.. грн.., з них нерезидентами 43,2 млн. грн.);
— 28,6% з видів обов'язкового страхування (на суму 71,1 млн.. грн.., з них нерезидентами 64,0 млн.. грн.).
Показники розвитку страхування в Україні у 2001-2004 р. наведено у таблиці 1.5.
Табл. 1.5.«Страховий ринок України у 2001-2004 роках»
| Показник | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 |
| Частка страхування ВВП,% | 1,5 | 2.1 | 3,5 | 5,5 |
| Кількість страховий компаній | 328 | 338 | 357 | 383 |
| компанії зі страхування життя | 14 | 17 | ЗО | 45 |
| компанії з ризикових видів страхування | 314 | 321 | 327 | 338 |
| Страхові премії на одного громадянина, євро | 13,4 | 16,7 | 28,8 | 49,0 |
| Страхові премії, млн. євро | 649,0 | 802,9 | 1335,7 | 2350,0 |
| Премії зі страхування життя, млн. євро | 3,4 | 4,3 | 10,9 | 23,7 |
| Страхові виплати, млн. євро | 90,8 | 98,2 | 129,2 | 178,0 |
| Страхові премії передані у перестрахування, млн. євро | 306,1 | 380,4 | 809,5 | 1443,0 |
| перестраховикам-нерезидентам, млн. євро | 168,2 | 236,5 | 476,8 | 300,0 |
| Власний капітал, млн. євро | 413,3 | 574.2 | 1026,1 | 1637,0 |
| статутні фонди, млн. євро | 222,0 | 280,2 | 547,3 | 760,0 |
| Сформовані страхові резерви, млн. євро | 253,6 | 343,1 | 566,3 | 1201,0 |
Український ринок страхових послуг має значні можливості, проте потреби національної економіки та населення у якісних страхових послугах незадовільне. На страховому ринку існують серйозні проблеми, які перешкоджають подальшому його розвиткові, серед них: недосконала законодавча та нормативна база; низький рівень ефективності державного регулювання страхової діяльності; недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків; недостатнє використання інвестиційних можливостей страховиків; питомої ваги страхування життя на страховому ринку зниження постійне; впровадження обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів зіткнулося з перепонами на законодавчому рівні; є поодинокі випадки зволікання страховиками з виплатами страхових сум і страхового відшкодування, неправомірні відмови від виплати та порушення страхового законодавства. Проаналізувавши процес становлення страхового ринку в Україні, ми дійшли висновку, що подальший успішний його розвиток залежатиме від: розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності; розширення інфраструктури; вдосконалення порядку оподаткування страхової діяльності; посилення вимог до порядку створення та діяльності страхових організацій; подальшого розвитку законодавчої та вдосконалення нормативної бази; створення об'єднань страховиків з найважливіших проблем страхування; подальшої інтеграції України до міжнародних структур; створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням; залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування; створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків; підвищення платоспроможності страховиків.