Поливна норма розраховується по формулі:
М = 100 × h × А × (В – В1),
де h – глибина розрахункового шару ґрунту, м;
А – об’ємна маса ґрунту, г/см3;
В – польова вологоємність ґрунту в % на абсолютно сухий ґрунт;
В1 – фактична вологість ґрунту перед поливом на абсолютно сухий ґрунт.
В1 = В × НВ (передполивну)
Для дощування додається 10% на випаровування:
Мдощ. = М + 0,1М
Для краплинного зрошення беремо половину розрахованої поливної норми.
Площа 1 поливного фону 0,12 га.
На 1 поливному фоні знаходиться 2784 водовипуска.
НВ в шарі 0-25 см – 25%, нижче – 23%: щільність будови ґрунту 1,3 г/см3.
Таблиця 2.3 – Розрахункова глибина зволоження ґрунту в залежності від періоду вегетації рослин
| Культура | Перший | Другий |
| Капуста | 0,4 | 0,6 |
| Огірок | 0,4 | 0,6 |
| Томат | 0,4 | 0,6 |
| Цибуля | 0,3 | 0,5 |
| Буряк столовий | 0,3-0,5 | 0,6-0,7 |
Таблиця 2.4 – Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,4), м3/га
| Передполивна вологість ґрунту, % | 1 га | 0,12 га | ||
| Краплинне зрошення | Дощування | Краплинне зрошення | Дощування | |
| 90 | 59,5 | 131,0 | 7,2 | 15,7 |
| 85 | 89,3 | 196,4 | 10,8 | 23,6 |
| 80 | 119,1 | 261,3 | 14,3 | 26,0 |
| 75 | 148,8 | 327,3 | 17,9 | 39,3 |
| 70 | 178,6 | 392,9 | 21,5 | 47,6 |
| 65 | 208,4 | 458,0 | 25,0 | 55,0 |
| 60 | 238,0 | 523,7 | 28,6 | 62,8 |
| 55 | 267,9 | 589,3 | 32,2 | 70,7 |
Таблиця 2.5 – Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,6), м3/га
| Передполивна вологість ґрунту, % | 1 га | 0,12 га | ||
| Краплинне зрошення | Дощування | Краплинне зрошення | Дощування | |
| 90 | 89,3 | 196,5 | 10,7 | 23,5 |
| 85 | 133,9 | 294,6 | 16,1 | 35,4 |
| 80 | 178,6 | 392,8 | 21,4 | 47,1 |
| 75 | 223,2 | 491,0 | 26,8 | 59,0 |
| 70 | 267,8 | 589,3 | 32,1 | 70,7 |
| 65 | 312,5 | 687,5 | 37,5 | 82,5 |
| 60 | 357,2 | 785,6 | 42,9 | 94,3 |
| 55 | 401,8 | 883,9 | 48,2 | 106,0 |
Таблиця 2.6 – Співвідношення між значеннями тензіометра(МПа) та вологістю кореневмісного шару ґрунту (% від НВ)
| Показання тензіометра, МПа | Вологість грунту, % від НВ |
| 0,015 | 100 |
| 0,019 | 95 |
| 0,025 | 90 |
| 0,034 | 85 |
| 0,043 | 80 |
| 0,057 | 75 |
| 0,075 | 70 |
| 0,093 | 65 |
Контроль температурного режиму проводиться шляхом вимірювання температури ґрунту за шарами 0-5 та 5-10 см термометром електричним транзисторним типу ТЕТ-2 під поливною стрічкою, в рядку та міжрядді в 5-ти кратній повторності на кожному варіанті протягом доби через кожні 3 години.
Контроль поживного режиму чорнозему опідзоленого проводиться у весняний та осінній строки відбору ґрунтових зразків. Відбір ґрунтових зразків для визначення аміачних і нітратних форм азоту в орному шарі - по фазах розвитку культур (сходи - критичний період) [14, 23, 25].
Контроль РПГВ та їх хімічного складу - тричі за сезон (весна-літо-осінь), визначення хімічного складу поливних вод – перед кожним поливом. Відбір проб води здійснюється згідно методики відбору в поліетиленові ємності [12].
Середні проби товарної овочевої продукції для оцінки якості відбираються при зборі урожаю на тих же ділянках, що й зразки ґрунту [13].
Вміст загального гумусу визначаємо за методом І.В.Тюріна в модифікації В.Н.Симакова (ДСТУ 4289:2004). Аналіз водної витяжки виконується за загальноприйнятими методиками (ГОСТ 26424-85, ГОСТ 26425-85, ГОСТ 26426-85, ГОСТ 26427-85, ГОСТ 26428-85). Вміст карбонатів кальцію - за методом Соколовича.
Гранулометричний та мікроагрегатний склад - за Качинським; структурно-агрегатний склад - за Савіновим в модифікації Ревута.
Облік урожаю в польових дослідах на Харківському стаціонарному досліді інституту овочівництва та баштанництва УААН виконується співробітниками ІОБ за участю автора.
Урожайні дані польових дослідів оброблені за допомогою дисперсійного аналізу [12].
Математичне опрацювання експериментального матеріалу проводиться з систематичним використанням стандартних програм кореляційно-регресійного методу.
3.1 Морфогенетична характеристика грунту дослідної ділянки
Протягом звітного періоду проведено детальне обстеження ґрунтового покриву дослідної ділянки на Харківському стаціонарному досліді ІОБ УААН. Детально описано ґрунтові розрізи і визначено основні фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості ґрунту.
Розріз №1
Н(0-45 см)
Н орний 0-30 см – темно-сірий, з сивуватим відтінком при підсиханні, свіжий до 30 см, литий, грудкуватий.
Н підорний 30-45 см – зернисто-грудкуватий (підорний пухкіше орного), SiO2,однорідного кольору, кротовини додають буруватий відтінок.
Нрі (45-72 см) – темно-сірий, з буруватим відтінком , донизу світліший, горіхувато-грудкуватий з тенденцією до призмовидності (зверху горіхуватий, донизу призмовидний).
Ph(i)k (72-90 см) – нижній перехідний, сіро-бурий, призмовидно-грудкуватий, нерівномірно гумусований з кротовинами, окремі карбонатні конкреції (діаметр до 5-10 мм), скипання з 72 см, слабо. З 90 см карбонати у вигляді прожилок.
Рк (>90 см) – порода, до 140 см зустрічаються кротовини, коричнево-палевий, важкий суглинок, по гранях карбонатні вицвіти, карбонатні конкреції.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий на алювіальних лесовидних відкладах .
Розріз № 2.
Н (е) (0-50 см) – темно-сірий з сивуватим відтінком.
Н орний (0-30 см) – порохувато-грудкуватий глибистий.
Н підорний (30-50 см) – зернисто-горіхуватий, велика кількість кротовин, перехід поступовий по кольору і структурі.
Нр(і)к (50-75 см) – сірий з бурим відтінком. Структура горіхувато-грудкувата з тенденцією до призмовидності. Міцелій і карбонатні конкреції з 50 см. Перехід чіткий. Скипання з 60 см, подекуди вище за рахунок міцелію.
P hk (75-95 см) – нижній перехідний гумусований, палево-сірий, переритий кротовинами, структура грудкувата, міцелій, вицвіти на гранях.
Pk(gl) (до 100 см) – бурувато-палевий лесс. Важкосуглинковий, карбонатні конкреції, по гранях вицвіти карбонатів, пунктуації.
Ґрунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий (аналог розрізу №1, але з вищим рівнем гумусованості).
Розріз №3.