Таблиця 3.5.4 - Вплив режимів краплинного зрошення та способів внесення мінеральних добрив на урожайність коренеплодів моркви (т/га)
| Спосіб та режими зрошення (фактор А) | Спосіб внесення добрив та доза (фактор В) | ||||||||
| 2005 р. | 2006 р. | ||||||||
| Без добрив (контроль) | суцільний N90P90K90 | локальний N22,5P45K45+ фертигація N22,5 | Середнє по фактору А | Без добрив (контроль) | суцільний N90P90K90 | локальний N22,5P45K45+ фертигація N22,5 | Середнє по фактору А | ||
| Без зрошення | 17,4 | 21,5 | 18,8 | 19,2 | 22,6 | 20,6 | 22,4 | 21,9 | |
| Дощування 70-65% НВ | 19,2 | 28,1 | 27,4 | 24,9 | 29,6 | 33,5 | 40,0 | 34,4 | |
| Краплинне зрошення | 60-55% НВ | 27,1 | 26,1 | 26,1 | 26,4 | 18,5 | 35,1 | 36,6 | 30,1 |
| 70-65% НВ | 23,0 | 30,3 | 32,8 | 28,7 | 38,9 | 36,3 | 39,1 | 38,1 | |
| 80-75% НВ | 17,3 | 27,3 | 39,2 | 27,9 | 39,7 | 42,4 | 42,3 | 41,5 | |
| Середнє по фактору В | 20,8 | 26,7 | 28,9 | середнє по досліду 25,4 | 29,9 | 33,6 | 36,1 | середнє по досліду 33,2 | |
| НІР для фактора А | 2,62 | 3,46 | |||||||
| НІР для фактора В | 1,76 | 2,47 | |||||||
В 2005 р. цей показник був нарівні 5,0-5,9 т/га в порівнянні з варіантом без зрошення. В той час при поливі дощуванням прибавка склала лише 23 %, або 3,3 т/га. В 2006 р. на варіанті, де вологість ґрунту підтримували на рівні 70-65 % НВ прибавка склала 19,7 т/га, що складає 138 % від товарного урожаю на контролі. Досить високим був вихід товарної продукції і на варіанті, де режим поливу був на рівні 70-65% НВ при дощуванні. Істотною була прибавка при локальному внесенні добрив (8,1 т/га при НІР05=5,52 т/га).
Таблиця 3.5.5 - Вплив режимів зрошення та способів внесення добрив на загальну урожайність буряку столового, т/га (2005 рік).
| Спосіб поливу (фактор А) | Спосіб внесення добрив (фактор Б) | Середнє по фактору А | |||
| Без добрив (контроль) | суцільний N90P90K90 | локальний N22,5P45K45+ фертигація N22,5 | |||
| Без зрошення (контроль) | 49,7 | 61,3 | 56,8 | 55,9 | |
| Краплинне зрошення | 60-55% НВ | 60,9 | 69,8 | 53,8 | 61,5 |
| 70-65% НВ | 52,5 | 64,6 | 55,9 | 57,6 | |
| 80-75% НВ | 53,0 | 63,6 | 54,9 | 57,2 | |
| Середнє по фактору Б | 56,5 | 65,0 | 55,3 | Середнє по досліду: 58,1 | |
| НІР 095для фактора А | 3,22 | ||||
| НІР 095 для фактора В | 3,50 | ||||
Як видно з даних таблиці 3.5.5, традиційне внесення добрив забезпечило достовірну прибавку урожайності буряку столового на всіх режимах краплинного зрошення, а також на богарному варіанті в межах 11,6 – 20,1 т/га. Локальне внесення добрив забезпечило достовірну прибавку врожайності лише на варіанті без зрошення. Серед варіантів краплинного зрошення найефективнішим був режим 70-65% НВ.
1. Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом опідзоленим середньосуглинковим лучнуватим, який є незасоленим, несолонцюватим, малогумусним зі сприятливими водно-фізичними властивостями.
2. Сольовий режим досліджуваного грунту характеризується тенденцією вилуговування протягом вегетаційного періоду водорозчинних солей за межі верхнього півметрового шару під впливом атмосферних опадів і поливів прісною водою, а також деякого нагромадження в орному й підорному шарах міжрядь порівняно з зоною стрічки і рядку. В якісному складі водорозчинних солей під впливом зрошення простежується тенденція зменшення відношення Са:Na в осінній термін спостереження, проте протягом осінньо-зимового періоду цей показник відновлюється (сезонно-пульсаційний режим).
3. Рівень солонцюватості орного й підорного шарів грунту в цілому по досліду наближається до межі слабкого ступеня, а в окремих випадках на варіантах дощування переходить цю межу, що підтверджується співвідношенням водорозчинних Ca і Na. Розбіжності між фонами удобрення та режимами зрошення за цими показниками неістотні.
4. За вмістом рухомих форм поживних речовин оптимальним є варіант локального внесення мінеральних добрив на режимах краплинного зрошення. Вміст нітратних та аміачних форм азоту характеризується тенденцією до зменшення протягом вегетаційного періоду та локалізацією в міжряддях в осінній термін.
5. Розподіл вологи після поливу краплинним зрошенням характеризується значеннями 100-90% НВ в розрахунковому шарі зволоження зони стрічки і рядка з подальшим перерозподілом в напрямку межі контуру зволоження, а в деяких випадках з незначним впливом у міжрядді.
6. Краплинне зрошення можливо використовувати в якості засобу покращення температурного режиму грунту шляхом зменшення коливань температури та наближення її до оптимальних для рослин значень у денний період.
7. Краплинне зрошення з режимом 80-75 % НВ дозволяє отримувати суттєві прибавки урожаю огірку на рівні 3,7-16,1 т/га, капусти білоголової на рівні 3,9 – 15,4 т/га, коренеплодів моркви – 5,9-19,7 т/га, цибулі ріпчастої – 3,7–3,8 т/га. Для кожної з вищезгаданих культур встановлено оптимальні варіанти поєднання краплинного зрошення і системи удобрення.
8. Попередні результати трирічних досліджень дозволяють стверджувати що оптимальний режим краплинного зрошення в поєднанні з локальним способом удобрення забезпечує максимально сприятливі для рослин ґрунтово-екологічні умови, що дають змогу отримувати високі врожаї овочевих культур при заощадженні 30-50 % води та мінеральних добрив.
1. Агрофизические исследования в опытах по обработке и удобрению почв // Методические рекомендации. Харьков, 1977. - 68 с.
2. Агроэкологическая концепция орошения чернозёмов / Под. ред. Коваленко П.И., Лелявского В.В.- Харьков, 1997.- 82 с.
3. Алба В.Д., Болбат О.И. Системы капельного орошения используемые в овощеводстве Юга Украины // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. – Мелітополь, 2003. – Вип. 13. – С. 22-26
4. Алексашенко А.А., Вдовин Н.И. Теоретические вопросы капельного орошения// Вестник сельскохозяйственной науки - №8. - 1977г. - с.112-117.
5. Алпатьев СМ. Поливные режимы при капельном и капельно-иньекционном орошении // ГиМ. -1981. - №2. -С. 40-44.
6. Антонов А.В. Расчет сроков поливов огурцов по метеорологическим показателям // Научно-технический бюллетень. – Харьков, 1981. - №14. – С. 1-25.
7. Кукоба П.И., Чаусова Л.А. О загрязнении природных вод и почв в условиях орошения на Украине // Мелиорация и водное хозяйство. - 1992. - №1. - С. 25-28.
8. Актуальні проблеми подальшого використання зрошувальних земель // Вісник ХДАУ. -Харків, 1999. -№ 1. - С. 36-39.
9. Быков В.Г., Быкова Т.Ю. К вопросу исследования процесса увлажнения почвы при капельном орошении яблоневого сада с помощью тензиометров // Новое в технике и технологии полива. - М., 1978. - Вып.ІІ.- С. 77-89 /Сб.научн.тр. ВНИИМ и ТП/.
10. Бойко Г.Н., Лось Л.Г., Вакуленко Р.И. Эффективность локального способа внесения удобрений под бахчевые и овощные культуры // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2001. – Вип. 46. – С. 117-121.
11. Данильченко Н.В., Быков В.Г., Быков Т.О. Капельно-импульсное орошения яблоневого сада // Садоводство, виноградарство и виноделия в Молдавии. - 1978. - №2. - С. 17-20.