Глибина, см | Міжряддя | Межа контуру | Рядок | Стрічка | Рядок | Межа контуру | Міжряддя |
0-10 | 16,6 | 15,3 | 22,8 | 22,7 | 22,8 | 15,3 | 16,6 |
10-20 | 17,6 | 15,2 | 21,4 | 20,0 | 21,4 | 15,2 | 17,6 |
20-30 | 20,5 | 20,2 | 23,8 | 20,6 | 23,8 | 20,2 | 20,5 |
30-40 | 21,2 | 23,5 | 25,0 | 22,1 | 25,0 | 23,5 | 21,2 |
40-50 | 20,6 | 24,5 | 24,2 | 18,6 | 24,2 | 24,5 | 20,6 |
50-60 | 20,3 | 23,1 | 23,6 | 16,9 | 23,6 | 23,1 | 20,3 |
60-70 | 19,1 | 22,0 | 24,2 | 17,2 | 24,2 | 22,0 | 19,1 |
70-80 | 19,4 | 21,1 | 24,3 | 17,6 | 24,3 | 21,1 | 19,4 |
80-90 | 19,8 | 22,0 | 23,2 | 20,7 | 23,2 | 22,0 | 19,8 |
90-100 | 21,0 | 22,4 | 22,2 | 20,8 | 22,2 | 22,4 | 21,0 |
Таблиця 3.4.3 - Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура - морква, 2006 рік.
Глибина, см | Міжряддя | Межа контуру | Рядок | Стрічка | Рядок | Межа контуру | Міжряддя |
0-10 | 13,6 | 18,6 | 24,4 | 25,3 | 24,4 | 18,6 | 13,6 |
10-20 | 15,2 | 22,8 | 23,6 | 24,0 | 23,6 | 22,8 | 15,2 |
20-30 | 16,3 | 24,8 | 25,4 | 26,8 | 25,4 | 24,8 | 16,3 |
30-40 | 20,1 | 23,5 | 25,7 | 27,0 | 25,7 | 23,5 | 20,1 |
40-50 | 20,2 | 20,6 | 24,7 | 26,9 | 24,7 | 20,6 | 20,2 |
50-60 | 19,5 | 18,5 | 22,1 | 23,5 | 22,1 | 18,5 | 19,5 |
60-70 | 19,5 | 18,0 | 18,4 | 19,4 | 18,4 | 18,0 | 19,5 |
70-80 | 18,6 | 18,1 | 17,9 | 18,6 | 17,9 | 18,1 | 18,6 |
80-90 | 18,4 | 17,1 | 17,7 | 17,9 | 17,7 | 17,1 | 18,4 |
90-100 | 20,1 | 20,1 | 18,3 | 19,6 | 18,3 | 20,1 | 20,1 |
При візуальному спостереженні просторового розподілу вологи в ґрунті (рисунок 3.4.2, 3.4.3) на препарованій стінці спостерігається суцільне зволоження профілю до розрахункового рівня (40 чи 60 см в залежності від об’єму водоподачі і фази розвитку рослин) в зоні рядку культур та поверхневої межі контуру зволоження і деяким вертикальним видовженням в зоні стрічки.
Контроль РПҐВ проводиться щомісячно протягом вегетаційного періоду в двох стаціонарних свердловинах, які розташовані в найвищій і найнижчій точках дослідного поля. За період досліджень 2004 – 2007 років встановлено, що РПҐВ у квітні-травні знаходиться на позначці від 370 – 380 см у найвищій точці до 310 – 320 см у найнижчій. Літні місяці характеризуються поступовим зниженням РПҐВ до межі 310 – 320см і 250 – 260 см відповідно. В осінній термін спостереження РПҐВ має деяку тенденцію підйому до 340 – 350 см і 280 – 290 см відповідно. Вцілому по досліду перепад РПҐВ складає сталі 55 – 65 см незалежно від терміну спостереження.
При спостереженні за температурним режимом грунту дослідної ділянки виявлено, що краплинне зрошення сприяє зменшенню амплітуди температурних коливань грунту. Дані спостережень динаміки температурного режиму чорнозему опідзоленого при краплинному зрошенні буряку в залежності від температури повітря і часу доби наведено на рисунках 3.4.4 та 3.4.5.
Рисунок 3.4.4 - Вплив краплинного зрошення на температуру чорнозему опідзоленого (0-5 см)
Рисунок 3.4.5 - Вплив краплинного зрошення на температуру чорнозему опідзоленого (5-10 см)
За краплинного зрошення температура ґрунту на глибинах 0-5 і 5-10 см в зоні стрічки, рядку та межі контуру наближається до оптимальних для рослин значень у денний період (з 9 до 18 години).
Вимірювання щільності будови на оптимальному варіанті краплинного зрошення показало, що лише в міжрядді спостерігається деяке підвищення щільності з 1,37 г/см3 навесні до 1,46 г/см3 восени. На початок нового сезону відбувається зниження щільності до рівня 1,35-1,37 см3 в зоні міжряддя. В межах стрічки, рядку і на межі контуру зволоження істотні зміни щільності будови відсутні за будь-якими термінами спостереження і складає 1,32-1,35 г/см3.
3.5 Урожайність овочевих культур
Дані обліку урожаю овочевих культур
наведено в таблицях 3.5.1 – 3.5.4
Таблиця 3.5.1 Урожайність плодів огірка залежно від способів зрошення та внесення добрив у 2004-2006 рр., т/га
Спосіб зрошення (фактор А) | Спосіб внесення добрив (фактор В) | ||||||||||||
2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | |||||||||||
Без добрив | врозкид | локально | Середнє по фактору А | Без добрив | врозкид | локально | Середнє по фактору А | Без добрив | врозкид | локально | Середнє по фактору А | ||
Без зрошення | 12,5 | 15,6 | 11,8 | 13,3 | 10,7 | 11,6 | 12,5 | 11,6 | 18,2 | 21,5 | 22,7 | 20,8 | |
Дощування | 8,0 | 11,6 | 10,7 | 10,1 | 11,5 | 12,3 | 13,3 | 12,4 | 23,6 | 28,2 | 31,4 | 27,7 | |
Краплинне зрошення | 70-65% НВ | 11,4 | 12,1 | 15,7 | 13,0 | 13,4 | 13,9 | 14,6 | 14,0 | 25,1 | 30,1 | 32,4 | 29,2 |
80-75% НВ | 12,1 | 11,2 | 15,8 | 13,0 | 13,7 | 15,3 | 17,5 | 15,5 | 28,9 | 34,3 | 38,8 | 34,0 | |
90-85% НВ | 14,1 | 12,5 | 15,1 | 13,9 | 13,4 | 15,4 | 16,9 | 15,2 | 28,5 | 35,0 | 38,4 | 34,0 | |
Середнє по фактору В | 11,6 | 12,6 | 13,8 | Середнє по досліду 12,7 | 12,5 | 13,7 | 14,9 | Середнє по досліду 13,7 | 24,9 | 29,8 | 32,7 | Середнє по досліду 29,1 | |
НІР05 для фактора А | 1,98 | 0,77 | 1,53 | ||||||||||
НІР05 для фактора В | 1,22 | 0,51 | 1,49 |
З даних таблиці 3.5.1 випливає, що найбільший ефект від застосування краплинного зрошення отримано в 2005-2006 роках. Прибавки врожайності на режимах 90-85% НВ і 80-75% НВ є майже рівноцінними, що дає підстави вважати режим 80-75% НВ оптимальним. Водночас режим 70-65% НВ не забезпечив значного підвищення врожаю огірків, у деяких випадках прибавки не були достовірними. Найкраща ефективність локальної системи удобрення має місце на варіантах краплинного зрошення, особливо на оптимальному і максимальному (достовірні прибавки в усі роки досліджень на рівні 3,7-7,4 т/га порівняно з дощуванням і 3,9-16,1 т/га порівняно з незрошуваним контролем)