У-1 – NPK врозкид
У-2 – NPK локально
2 1 – травень
2 – вересень
Як видно з цих даних, у більшості випадків вміст нітратних форм азоту до початку вегетації був вищим ніж восени, що пояснюється активним споживанням рослинами в період їх росту та розвитку, а також нітрифікуючою активністю ґрунту. В осінній термін спостереження вміст нітратних форм азоту в міжряддях був вищим, ніж в рядках, що також пояснюється споживанням рослинами і, ймовірно, подібністю режимів нітратів і водорозчинних солей. На удобрених варіантах вміст нітратного азоту вищий порівняно з неудобреними, особливо при локалізації внесення добрив. Такі ж тенденції спостерігаються в динаміці аміачного азоту, але ступінь їх вираженості дещо менший. Вміст рухомих форм фосфору в весняний та осінній терміни спостереження приблизно однаковий, суттєвої різниці вмісту в рядках та міжряддях немає, на удобрених варіантах вміст фосфору вищий, ніж на неудобрених. На варіантах локального внесення спостерігається підвищений рівень. Динаміка рухомих форм калію аналогічна динаміці фосфору, проте тенденції підвищеного вмісту при локальному внесенні майже відсутні. Різні способи та режими поливів суттєво на вміст поживних макроелементів в ґрунті не впливали.
Вміст гумусу по варіантах досліду істотно не відрізнявся.
3.4 Водний і температурний режими
Спостереження за водним режимом дослідних ділянок проводились з використаннями тензіометричного і термостатно-вагового методів [34, 36]. До початку поливу просторовий розподіл вологи на варіанті краплинного зрошення з підтримкою вологості на рівні 80-75 % НВ у шарі 0 – 40 см є досить рівномірним у горизонтальному напрямку (стрічка − рядок − межа контуру зволоження). Проте, в зоні міжряддя (0 – 40 см), яке не зазнає впливу краплинного зрошення, вологість майже постійно залишається на рівні 55–60 % НВ, що є критичними показниками, окрім періодів впливу природних опадів. У вертикальному напрямку вологість збільшується з ростом глибини на всіх контрольних точках краплинного зрошення без винятку від 80 – 75 % НВ (на деяких варіантах 70 – 65 % НВ) у поверхневому шарі до сталих 90 – 85 % НВ на глибині 90 – 100 см. Оскільки рівень вологості ґрунту в нижніх шарах є досить стабільним, можливою причиною цього є капілярний підйом підґрунтових вод.
Загальний вигляд поверхні поля під час проведення першого поливу (краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ, сходи огірка) представлений на рисунку 3.4.1.
Після проведення поливу краплинним зрошенням вологість протягом наступних 3 – 4 годин в зоні стрічки та рядка залишається на рівні 100-95% НВ. На межі контуру зволоження у шарі 0 – 10 см - на рівні 90 – 85 % НВ чи дещо нижче. Проте, шари 10-50 см набувають вологості близької до максимальної, що пояснюється деяким горизонтальним розтіканням. Вплив поливу на зону міжряддя є незначним, проте на деяких варіантах, за розрахункового шару зволоження 60 см, все ж спостерігається деяке підвищення вологості на глибинах 30-60 см (таблиці 3.4.1 - 3.4.3).
Таблиця 3.4.1 - Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура - буряк столовий, 2004 рік.
| Глибина, см | Міжряддя | Межа контуру | Рядок | Стрічка | Рядок | Межа контуру | Міжряддя |
| 0-10 | 16,7 | 15,6 | 23,2 | 26,1 | 23,2 | 15,6 | 16,7 |
| 10-20 | 17,5 | 16,6 | 21,2 | 22,8 | 21,2 | 16,6 | 17,5 |
| 20-30 | 19,5 | 20,0 | 21,8 | 23,8 | 21,8 | 20,0 | 19,5 |
| 30-40 | 19,0 | 19,3 | 21,0 | 22,3 | 21,0 | 19,3 | 19,0 |
| 40-50 | 19,3 | 18,4 | 18,3 | 19,7 | 18,3 | 18,4 | 19,3 |
| 50-60 | 19,0 | 18,0 | 18,0 | 19,7 | 18,0 | 18,0 | 19,0 |
| 60-70 | 19,5 | 18,7 | 17,9 | 19,9 | 17,9 | 18,7 | 19,5 |
| 70-80 | 20,4 | 19,9 | 18,4 | 20,9 | 18,4 | 19,9 | 20,4 |
| 80-90 | 20,3 | 21,3 | 19,5 | 20,8 | 19,5 | 21,3 | 20,3 |
| 90-100 | 20,4 | 21,2 | 21,0 | 21,4 | 21,0 | 21,2 | 20,4 |
Таблиця 3.4.2 - Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура – капуста білоголова, 2005 рік.