Радіоактивні опади забруднюють землю і рослини. Залежно від розміру частинок, на поверхні рослин може затримуватися 8-25% радіоактивних опадів, що випали на землю. Ці показники залежать від густоти травостою (чим густіший травостій, тим більше затримується радіоактивних опадів), форми листя і поверхня їх (на опущену і зморщену листка прилипає більше радіоактивного пилу, ніж на гладеньку).
Рослини найчутливіші до опромінення в ранні фази розвитку. Їх променеве ураження виявляється в гальмуванні росту і уповільненні розвитку, зменшенні врожаю, а при значних дозах опромінення, можлива загибель рослин.
Радіонукліди, які випали на рослини з атмосфери, частково всмоктуються в середину. Зокрема, через листя найбільше всмоктується радіонуклідів йоду і цезію, гірше – радіонуклідів стронцію та інших елементів. Радіонукліди надходять у рослини також з грунту, при цьому легше засвоюються радіонукліди стронцію і важче – ізотопи інших елементів.
У період інтенсивних радіоактивних опадів (повітряний шлях забруднення посівів) відносно чистішими будуть коренебульбоплоди та закрите насіння в рослинах гороху, бобів, кукурудзи, гречки тощо.
Радіонукліди, які надходять в рослини через кореневу систему депонуються переважно в листі і стеблах: менше 2 % їх переходить у насіння.
Цезій – 137 краще, ніж стронцій – 90 засвоюється через поверхню листя, але гірше засвоюється з грунту через кореневу систему. У зерні проса, кукурудзи, озимого жита стронцій-90 накопичений у 3-4 рази менше, ніж у зерні бобових та гречки. Пшениця та овес займають проміжне положення. У бульбах картоплі його накопичується у 4-6 разів менше, а ніж у коренях кормових, цукрових буряків, у 10-20 разів менше, ніж у коренях брукви і турнепсу. Менше від конюшини засвоює стронцій-90 тимофіївка. Трави природних угідь накопичують його у 3 рази більше, ніж трави на переораній землі.
Залежно від ступеня забруднення продуктів рослинництва питання при їх використання вирішується так:
з полів, які мають найвищий рівень забруднення, продукти слід направляти на технічну переробку, або на тривалу само дезактивацію;
з полів, які мають середній рівень забруднення, продукти після відповідної перевірки необхідно використовувати на корм тваринам (при цьому працюючим тваринам можна згодовувати більш забруднені корми – сіно, солому, гичку коренеплодів, кормову капусту);
з полів, які мають низький рівень забруднення, продукти після перевірки можна використовувати в їжу людям, або на корм тваринам продуктивного напрямку. При цьому керуються допустимими нормами радіоактивного забруднення продовольства і фуражу.
При організації збирання врожаю в осередках радіоактивного забруднення слід, насамперед, збирати врожай з полів, які зазнали найменшого забруднення. Врожаї з полів, які мають різний ступінь забруднення, необхідно складати окремо. Не рекомендується знищувати або залишати незібраним врожай навіть на тих полях, де за прогнозами, він не може бути використаний в харчових та кормових цілях.
Весь урожай у процесі збирання відповідно до рівня забруднення повинен бути розсортований на три групи, з яких продукти 1 групи використовуються в їжу людям; 2 – на корм тваринам; 3 – на технічну переробку.
Усі сільськогосподарські роботи на полях, що забрудненні радіонуклідами, дозволяють проводити після зниження радіоактивного забруднення до безпечного рівня.
При захисті рослин від радіоактивних опадів враховують 3 періоди:
період – йодної небезпеки тривалістю до 45 діб. У цей час повинні бути вжиті всі необхідні заходи щодо запобігання надходженню з сільськогосподарськими продуктами харчування радіоактивного йоду в організм людини понад гранично допустимі рівні;
час з моменту випадання радіоактивних опадів до кінця збирання врожаю поточного року. В харчовий ланцюг людини включається середньо-і довго живучі радіонукліди, в результаті забруднення рослинних продуктів та кормів. Одним з важливих завдань цього періоду є раціональне використання уражених посівів, покращення догляду за ураженими культурами на полях з метою отримання максимального врожаю, захист зібраного врожаю від забруднення радіонуклідами;
цей період характеризується інтенсивними глобальними випаданнями довго живучих радіонуклідів із стратосфери і переважно кореневим забрудненням сільськогосподарської продукції. У цей період(тривалістю кілька років) основну небезпеку становить забруднення сільськогосподарських продуктів рослинного походження стронцієм-90, цезієм-137 та іншими довго живучими радіонуклідами. Проникаючи значними дозами в рослини стронцій-90, як і інші довго живучі радіонукліди, робить їх практично непридатними для вживання в їжу та на корм тваринам без спеціальної технологічної переробки.
Для обгрунтованого ведення сільськогосподарського виробництва необхідно мати дані про щільність радіоактивного забруднення території (Кі/км або Бк/км).
На території, забрудненій радіонуклідами, де щільність забруднення незначна (помірна зона забруднення), можна розвивати молочне тваринництво, а також вирощувати зерно, овочі, які при відповідній переробці можуть бути використані в їжу.
У зоні сильного забруднення рекомендується вирощувати коноплі, соняшник та багаторічні трави на насіння.
При веденні сільськогосподарського виробництва на землях, забруднених радіонуклідами, слід пам’ятати, що стронцій-90 за своїми хімічними властивостями подібний до кальцію, цезій-137 – до калію. Чим багатші ґрунти на калій і кальцій, тим більше можливостей для міграції з ґрунту в рослини стронцію-90 та цезію-137. Тому, одним з основних організаційних і агрохімічних заходів на землях, забруднених радіонуклідами, повинно бути зменшення переходу стронцію-90 і цезію-137 з ґрунту в рослини.
Висновки та пропозиції виробництву
На підставі аналізу стада великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи та проведення досліджень, які представлені в дипломній роботі встановлено, що:
1. Продуктивність і розвиток корів господарства не відповідають вимогам стандарту чорно-рябої худоби. Так за надоєм первістки на 1722 кг, а повновікові - на 1801 кг молока мали нижчі показники за стандарт першого класу, а за живою масою відповідно – на 58 та 48 кг.
2.На основі окомірної оцінки вим’я корів господарства виявили чотири форми вим’я: ванноподібне, чашоподібне, округле і козине.
3. Найвищу молочну продуктивність за 3 лактації мають корови з ванноподібною формою вим’я; їх надій становить за першу, другу і третю лактації – відповідно..2345, 2520 та 3025.кг молока, а найменшу продуктивність виявили у корів з козиним вим’ям з надоєм – відповідно 1875, 2117 та 2302 кг молока.
4. Індекс вим’я та швидкість молоковіддачі залежить від її форми. У корів з ванноподібною формою вим’я індекс вим’я становив 44,0%, з чашоподібною 42,8%, з округлою.41,2% і з козячою 36,1%. Швидкість молоковіддачі найвища у корів з ванноподібною формою (1,49кг/хв) і найменша з козиною (1,18 кг/хв).
5. В економічному відношенні найбільш вигідні корови з ванно – та чашоподібною формами вим’я, так як від них одержують найбільшу молочну продуктивність з найменшою собівартістю.
Пропозиції виробництву
В системі зоотехнічної роботи із стадом великої рогатої худоби в процесі добору і підбору тварин необхідно звернути увагу на форму і розвиток вим’я корів, які мають ванноподібну і чашоподібну форму вим’я з рівномірно розвинутими частками та циліндричними і конічними формами дійок.
Список використаної літератури
1. Автухов І.В., Гриняк Г.М. Охорона праці в сільському господарстві. -К.: Урожай, 1970.-С.3-17 .
2. Башкеев Б.Д. Справочник по охране труда и техники безопасности в животноводстве.- К.: Урожай, 1990.- С.210.
3. Гаркавый Ф.Л. Показатели молокоотдачи коров, их значение, взаимосвязь и селекционная оценка.–Труды Латв. с.-х. академии.- 1986.-С. 35-37.
4. Головко Є. Стимуляція молоковіддачі при машинному доїнні корів // Молочне і м’ясне скотарство.- 1987.-№ 5.-С.14-16.
5. Дмитриев Н.Г. Производство молока. Справочник. -М.: Агропромиздат, 1985.-336с.
6. Дрозденко О. Зміни внутрішньої будови вимені і швидкості молоковіддачі у корів з віком і ходом лактації // Молочне і м’ясне скотарство.-1987.-№ 3.-С.17.
7. Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. і ін. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії.-П.: Аграрна наука, 1999.-512с.
8. Закон України про цивільну оборону (від 3 лютого 1993р.).
9. Закон України про охорону праці (від 14 жовтня 1993р.).
10. Зубець М.В. Наукові тенденції породоутворення в скотарстві України Вісник аграрної науки.-1994.-№ 6.-С.74-84.
11. Зубець М.В., Буркат В.Є., Єфименко М.Я., Хаврук О.Ф. Генезис порід худоби в Україні //Вісник аграрної науки.-1996.-№ 3.-С.3-8.
12. Єфименко М.Я. Українська чорно-ряба молочна порода //Молочно-м’ясне скотарство. -К.:1996.-№1.-с.5.
13. Іванух Р.А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. -К.:Урожай, 1985.-С.125.
14. Изилов Ю.С. Практикум по скотоводству. -М.: Агропромиздат, 1988.-216с.
15. Інструкція по тимчасово допустимих рівнях радіаційного зараження.ТДР-1991.
16. Кравченко Н.А. Племенное дело в животноводстве.-М.: Агропромиздат, 1987.-287с.
17. Кузнецов А.И. Оценка свойств молокоотдачи //Животноводство.-1990.-№ 3.-С.5.
18. Коваленко Л.І. Радіаційна ветеринарно санітарна експертиза об’єктів ветеринарного контролю. -К.: Вища школа, 1994.-С.249-271.
19. Кос В.Ф., Петрик О.Г., Музика Л.І. Ріст молодняку і молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів//Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З.Гжицького.-Львів, 1998.-Вип.2. -С.83-87.
20. Костенко В.І., Сірацький Й.З., Шевченко М.І., Рубан О.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини.-К.: Урожай, 1995.-470с.
21. Костенко В.І. Практикум із скотарства і технології виробництва молока та яловичини.-К.: Урожай, 1996. -256с.