З цього часу телят годують силосом, коренеплодами, сіном, зеленими кормами, добавляють до раціону концентровані і мінеральні корми. Годівля молодняка проводиться згідно раціонів і розпорядку дня.
Раціони складають раз на місяць, вони повинні забезпечувати заплановані середньодобові прирости живої маси. Вирощувальний молодняк користується тривалим моціоном і пасовищем; утримується взимку в сухих чистих приміщеннях. Норма навантаження на одного скотаря 50-75 голів молодняку.
З метою кращого розвитку рубця і можливостей для більшого споживання сіна та пасовищної трави при вирощуванні телиць необхідно раніше привчати до поїдання грубих кормів. У зв’язку з цим випоювання збираного молока слід закінчити до 4-місячного віку, як це передбачається схемою годівлі.
Комбікорм для теличок до 6-місячного віку є основною складовою частиною раціону, необхідного для збалансування його за енергією, перетравним протеїном, кальцієм, фосфором і кухонною сіллю.
Орієнтовний склад комбікорму для теличок в межах можливих змін (відсоток за масою): дерть пшенична – 15 (12-17), дерть ячмінна – 12 (10-14), дерть горохова – 10 (3-12), дерть з кукурудзяних стрижнів – 13 (11-15), макуха (шрот) – 10 (8-12), трав’яне борошно – 5 (4-6), дріжджі кормові- 3,5 (2-4), знефторений фосфат – 2 (1,5-2,5), сіль кухонна – 1,5.
В 1 кг такого комбікорму міститься 0,95 к. од. або 11,1мДж, 145 г перетравного протеїну, 10 г кальцію, 8-9 г фосфору і 7-10 г каротину.
В конкретних умовах господарства зазначений склад суміші може в певній мірі змінюватися як за якісним, так і за кількісним складом.
Однак, при цьому показники поживності за основними елементами повинні бути обов’язково збалансованими.
Ремонтних телиць з успіхом можна вирощувати, використовуючи замінники незбираного молока, що збирається підприємствами молочної промисловості. Випоювання телицям замінника незбираного молока починається з другої декади життя, повністю змінюючи добову даванку молока протягом двох тижнів. Замінник розчиняють в теплій воді (40-50%) у співвідношенні 1:8, тобто до 1 кг сухого замінника додають 7 л води і випоюють за нормами незбираного молока.
Норми годівлі лактуючих корів визначають залежно від їх живої маси, рівня надоїв та жирності молока, віку та вгодованості. У період роздоювання норму годівлі підвищують на 2-4 кг к. од. коригують норми годівлі 2-3 рази на місяць після проведення контрольних доїнь. Норми розраховані на повновікових корів, які мають середню вгодованість.
При організації годівлі корів у період роздоювання, особливу увагу звертають на забезпечення їх питною водою і кухонною сіллю згідно норми.
Таблиця 14
| Корми | К-сть, кг | К. од.кг | П/П, г | Суха речовина, кг | Клітковина, г | Цукор, г | Са, г | Р, г | Каротин, мг | Сіль, г |
| Потреба | 10 | 1000 | 12,5 | 2900 | 900 | 68 | 48 | 450 | 68 | |
| Солома Силос кукурудзи Сінаж конюшини Жом кислий Брага хліб. аС Всього +-до потреби | 6 20 7 10 10 0,06 | 1,8 4 2,24 1 0,7 9,74-0,26 | 73,2 268 278,6 75 144 838,8 -1612 | 5,22 5,0 2,58 1,14 0,5 14,44 +1,94 | 2250 1440 847 390 54 49981 +2081 | 18 300 70 300 11 429 -471 | 22,8 32 39,2 14 4 112 +44 | 10,8 10 6,3 2 7 36,1 11,9 | - 300 140 - - 440 -10 | - - - - - 68 - |
Кількість згодованих концентратів за період роздоювання залежить від якості грубих кормів.
Годівля корів здійснюється згідно розпорядку дня 2-3 рази на день.
Годівлю дійних корів в господарстві проводять не на належному рівні, тварини не повністю забезпечуються всіма поживними речовинами, тому, що господарство не повністю забезпечене кормами.
В господарстві велика увага надається правильному проведенню отелень та належному вирощуванню молодняку. Отелення корів проводиться в спеціальних родильних боксах. Там корова знаходиться після отелення 2-3 дні. В цей період народжене теля перебуває на підсосі.
У перші два дні після отелення корові згодовують лише доброякісне сіно 2-3 кг і пійло 2 рази на добу (0,5 кг пшеничних висівок на відро теплої води). На 3-4 день дають їй коренеплоди, потім сінаж, силос, січку соломи. Лише на 8-10 день після отелення корові згодовувати всі корми згідно норми.
Для одержання максимальних надоїв проводять індивідуальне роздоювання кожної корови, яке необхідно починати з 15 дня після отелення.
Якщо в організмі корови не був створений запас поживних речовин під час перебування її в сухостої, то ефективність роздоювання значно понижується. Правильна годівля корів у сухостої та належно проведене роздоювання підвищує молочну продуктивність корів за лактацію на 200-400 кг і дозволяє одержати надій близький до генетичних задатків тварини.
Якщо корова через певний час вже не реагує збільшенням надою на додатковий кормовий аванс, вона вважається роздоєною і переводиться на раціон, у відповідності з її живою масою і продуктивністю. При цьому високі надої молока ще зберігаються 40-60 днів.
З ходом лактації і тільності корів їх надої починають зменшуватися. В цих умовах немає потреби індивідуального догляду за тваринами і тому проводиться групова годівля. Їм можна згодовувати велику кількість менш цінних кормів, зокрема силосу, жому, браги, а влітку – зеленої маси. Проте раціони корів повинні бути забезпеченні необхідними поживними, мінеральними і біологічно активними речовинами згідно встановлених норм. На 1 к. од. повинно припадати не менше 110 г перетравного протеїну. Слід звернути увагу на рівномірне згодовування всіх кормів протягом дня у вигляді сумішей, оскільки для нормального перебігу бродильних процесів у передшлунках та інтенсивного синтезу мікробного білка необхідно, щоб всі поживні, мінеральні і біологічно активні речовини.
В літній період корів бажано випасати на культурних пасовищах. Для їх підгодівлі найкраще використовувати зелену масу бобово-злакових або більш складних сумішей (конюшина з тимофіївкою, кукурудза з бобами і соняшником, люпин з вівсом, ячмінь з горохом тощо). Для підгодівлі корів у літній період використовують також концентрати.
У господарстві поєднують випасання корів на пасовищах з їх підгодівлею кошеною зеленою масою. При чому, коли поступає молода зелена маса бобових культур, яка зрозуміло, є бідною на цукри та клітковину, то в літку включають до раціону 2 кг січки соломи, здобленої мелясою (0,3 кг). Обов’язково домішують до концентратів(дерть ячмінна – 1 кг) префікс (50 г) і сіль кухонну (100 г). Молода зелена маса повністю поїдається коровами. Таким чином, повноцінна годівля тільних сухостійних корів за деталізованими нормами, правильно організований процес роздоювання корів, фазова годівля їх після роздоювання сприяє значному підвищенню продуктивності тварин, що робить процес виробництва молока в господарстві рентабельним.
За два місяці до отелення корову запускають і не доять. Це період сухостою. Раціон тільної сухостійної корови залежить від віку, живої маси, вгодованості та очікуваного надою. Правильне утримання та годівля корів у сухостійний період дозволяє створити в організмі тварини необхідні запаси поживних речовин для майбутньої лактації, а також для розвитку плода, який швидко розвивається в останні два місяці тільності. Необхідно, щоб за період сухостою жива маса корови збільшилась на 10-12% (50-60 кг) і тварина набула заводської вгодованості. Теля, яке народилося від такої корови, як правило, є добре розвинутим і має живу масу приблизно 7% від маси матері.
V. Економічна ефективність дослідження
В умовах переходу до ринку важливою умовою ефективного ведення молочного скотарства є використання всіх факторів, які впливають на кількість і якість виробленої продукції.
Виробництво молока на промисловій основі вимагає стандартизації тварин, які б відповідали вимогам прогресивної технології. Важлива роль при цьому відводиться підбору тварин за швидкістю молоковіддачі, що в кінцевому рахунку буде мати значний вплив на підвищення продуктивності праці, собівартість та рентабельність виробництва молока. Основну увагу слід приділити якісному поліпшенню продуктивності тварин, а не на ріст поголів’я. При стабільному поголів’ї ріст продуктивності тварин дозволяє збільшити виробництво продуктів тваринництва без значних додаткових капіталовкладень.
Нами була проведена економічна оцінка молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи з різною формою вим’я за три лактації результати оцінки наведені в таблиці 19.
Із наведених даних в таблиці 19 видно, що в стаді більше зустрічаються корови з чашоподібною та округлою формами вим’я. Однак, найвищий надій виявили в корів з ванноподібною формою, якій становив 2769 кг молока базисної жирності. Корови з козячою вим’ям мали найнижчі показники продуктивності – 2221 кг молока за три лактації базисної жирності. В даному випадку економічна ефективність будь-якого виробництва характеризується його рентабельністю, яка залежить від собівартості продукції, складовою якої є затрати на виробництво одиниці продукції. Тобто зменшення затрат приводить до збільшення рентабельності. Підвищення продуктивності корів, продуктивності праці та зменшення собівартості в групі корів з ванноподібним вим’ям призвело до збільшення чистого доходу та підвищення рентабельності виробництва молока, яка становила 16%, а у корів з чашоподібною, округлою і козячою відповідно – 11,5; 7,4 та 55%.
Таблиця 15. Економічна оцінка молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи з різною формою вим’я
| Показники | Форма вим’я | |||
| Ванно подібна | Чашо подібна | Округла | Козяча | |
| Кількість корів, голів Надій на корову в рік, кг Вміст жиру в молоці, % Надій молока базисної жирності на корову, кг Затрати на утримання корови в рік, кг Вартість одержаного молока, грн. Собівартість 1 ц молока, грн. Реалізаційна ціна 1 ц молока, грн. Чистий дохід, грн. Рентабельність,% | 20 2630 3,58 2769 1384,5 1606,0 50 58,0 221,5 16,0 | 25 2443 3,59 2580 1341,6 1496,4 52 58,0 154,8 11,5 | 25 2263 3,59 2389 1290,1 1385,6 54 58,0 95,5 7,4 | 10 2098 3,60 2221 1221,6 1288,2 55 58,0 66,6 5,5 |
Таким чином, з економічної точки зору доцільно розводити корів з ванно – та чашоподібною формою вим’я продуктивність яких підвищить рентабельність виробництва молока.