Встановлено також, що корови з чашоподібною формою вим’я відносно скоріше видоюється. Швидкість молоковіддачі корів впливає на підвищення продуктивності праці доярок.
Ванно подібне вим’я вважають найбільш придатним для промислової технології виробництва молока із-за прикріплення його до черева корови.
Округле вим’я має невелику площу прикріплення, звужується вниз, дійки зближені, передні чверті вим’я розвинені слабо. Корови з таким вим’ям частіше хворіють на мастит. Дно вим’я знаходиться нижче скакового суглобу. Це завдає багато незручностей при машинному доїнні, бо доїльні стакани розміщуються близько від підлоги, молочні труби перегинаються, що затримує відсисання молока.
Козине вим’я характеризується слабким розвитком передніх часток, а задні часто відвисають. Дійки розташовані одна від одної. Форма вим’я стійко успадковується нащадками, не рекомендується залишати ремонтний молодняк для поповнення стада. Корови, як правило, мають майже однакову кільсть молока з правої і лівої половини вим’я.
Велике значення має прикріплення вим’я. Найціннішим є вим’я з щільним прикріпленням. Відбір корів до машинного доїння проводять з обов’язковим врахуванням їх тугодійкості. Тугодійні корови систематично не додають певну кількість молока, в наслідок чого різко зменшують молочну продуктивність, швидко само запускаються.
При видоюванні таких корів втрачається багато часу до (10-15 хв машинного доїння). Таких корів у стаді буває 10-15% у цих корів дійковий канал вузький, внаслідок чого машинне доїння малоефективне.
Слід врахувати, що високий вакуум негативно впливає на функцію сфінктера дійки. У легкодійних корів, якщо вакуум перевищує допустимі норми сфінктер часто вивертається протягом всього доїння. Тому не рекомендується легкодійних корів доїти першими, особливо у молокопровід, коли він ще не заповнений молоком і вакуум тимчасово перевищений.
На швидкість видоювання корів впливають не тільки властивості сфінктера. Стінки дійки теж скорочуються і досить активно впливають на хід доїння. Отже, на легкість видоювання впливає ряд факторів і відбір корів буде ефективним при врахуванні комплексу морфологічних і фізіологічних ознак.
Таблиця 9 Залежність молочної продуктивності від форми вим’я за першу лактацію
Форми им’я | Кількість корів, голів | Молочна продуктивність | ||
| Надій, кг | Вміст жиру, % | Молочний жир, кг | ||
ВанноподібнаЧашоподібна Округла Козяча | 20 25 25 10 | 2345±23,1 2174±17,8 2038±18,4 1875±30,2 | 3,56±0,02 3,56±0,02 3,57±0,02 3,58±0,03 | 83,5±2,0 77,4±2,6 72,8±2,9 67,1±3,5 |
З результатів таблиці 9 видно, що найвищий надій був у корів з ванно подібною формою вим’я і складав 2345 кг молока за лактацію. Корови з козячою формою вим’я мали надій 1875 кг молока, що на 470 кг менше за показник групи корів з найбільш придатною до промислової технології виробництва молока формою вим’я.
Таблиця 10. Залежність молочної продуктивності від форми вим’я за II лактацію
Форми вим’я | Кількість корів, голів | Молочна продуктивність | ||
| Надій, \ кг | Вміст жиру, % | Молочний жир, кг | ||
ВанноподібнаЧашеподібна Округла Козяча | 20 25 25 10 | 2520±24,7 2407±21,0 2275±19,4 2117±27,2 | 3,57±0,02 3,59±0,03 3,58±0,02 3,60±0,03 | 90,0±2,1 86,4±2,6 81,4±2,8 76,2±3,7 |
Аналогічні результати продуктивних якостей одержані і від корів другої лактації. Так, корови з ванноподібною формою вим’я на 113 кг переважали своїх ровесниць з чашоподібною формою, та на 245 і 403 кг відповідно аналогів з округлою та козячою формою.
Аналогічні результати молочної продуктивності з залежності від форм вим’я отримані і від корів другої лактації, так корови з ванноподібною формою вим’я на 276 кг переважали своїх ровесниць з чашоподібною формою, на 550 і 723 кг аналогів з округлою та козячою формою.
Таблиця 11.
Залежність молочної продуктивності від форми вим’я за III лактацію
Форми вим’я | Кількість корів, голів | Молочна продуктивність | ||
| Надій, кг | Вміст жиру, % | Молочний жир, кг | ||
ВанноподібнаЧашоподібна Округла Козяча | 20 25 25 10 | 3025±31,8 2749±26,4 2475±25,1 2302±43,8 | 3,62±0,03 3,61±0,02 3,62±0,02 3,63±0,04 | 109,5±3,3 99,2±2,9 89,6±2,5 83,4±4,0 |
Аналізуючи дані таблиці 11 слід відзначити. Що і за третю лактацію спостерігається аналогічна закономірність, як за першу та за другу лактаціях, а саме найвищий надій (3025 кг) і найбільший вихід молочного жиру (109,5 кг) мали корови з ванноподібною формою вим’я. Найменший надій та вихід молочного жиру за лактацію мали корови з козиною формою вим’я. Однак, вміст жиру був найвищий і становив 3,6%.
Співвідношення надоїв із передніх часток до загального надою із вим’я або індекс є об’єктивним показником його розвитку і функціонального стану. Він значною мірою зумовлюється спадковістю і з віком зменшується.
Відзначена його від’ємна кореляція з тривалістю холостого доїння і позитивна з швидкістю молоковіддачі.
Тривалість доїння визначають при допомозі секундоміра, починаючи з часу, коли в оглядових конусах доїльних стаканів (прозорій нижній частинні колектора) з’являться перші цівки молока, до закінчення машинного додоювання з точністю до 0,1 хв. Для цього перед проведенням контрольного доїння циферблат секундоміра ділять червоною фарбою на десяті частки хвилини (0,1 хв=6с). Тривалість доїння за добу визначають як суму часу доїння вранці, в обід і ввечері – при триразовому і вранці та ввечері – при дворазовому доїнні.
Щоб визначити середню інтенсивність видоювання (швидкість молоковіддачі), необхідно надій за контрольне (ранішнє, обіднє, чи вечірнє) доїння поділити на час, який витрачено для доїння.
Співвідношення надоїв в частках вим’я виражають в % і записують так:
Ліва задня 27,2
Ліва передня 23,7
Права задня 25,8
Права передня 23,8
Корови, в яких надій з передніх часток вим’я менший на 32 % від загального разового удою, для машинного доїння непридатні.
Вважаються придатними до машинного доїння від одного кг за хвилину і більше, а оптимальна величина цієї ознаки 1,5-2 кг за хвилину. Дані про швидкість молоковіддачі наведенні в таблиці 16.
Таблиця 12 Залежність швидкості молоковіддачі від форми вим’я
| Форма вим’я | Кількість корів, голів | Швидкість молоковіддачі, кг/хв |
| Ванно подібна Чашоподібна Округла Козяча | 20 25 25 10 | 1,49±0,02 1,32±0,02 1,27±0,02 1,18±0,03 |
З наведених даних таблиці 12 видно, що первістки з ванно подібною формою вим’я мали швидкість молоковіддачі 1,49 кг/хв., з чашоподібною – 1,32 кг/хв. І саму низьку – 1,18 кг/хв. З козячою формою вим’я. Порівнюючи швидкість молоковіддачі корів-первісток з різною формою вим’я слід відмітити, що найвищою вона була у корів з чашоподібною формою і найвищою у аналогів з козячою формою. Бажано, щоб в кожній частці вим’я продукувалося приблизно однакова кількість молока. Важливим показником, який характеризує діяльність молочної залози, є рівномірність розвитку окремих часток вим’я. Загальноприйнятим критерієм рівномірності розвитку вим’я є індекс вим’я, який вивчався в дні контрольного доїння.
Дані про мінливість індексу вим’я в залежності від його форми у корів-первісток наведено в таблиці 13.
Таблиця 13. Мінливість індексу вим’я в залежності від його форми у корів-первісток
| Форма вим’я | Кількість корів, голів | Індекс вим’я, % |
| Ванно подібна Чашоподібна Округла Козяча | 20 25 25 10 | 44,0±0,49 42,8±0,22 41,2±0,30 36,1±0,53 |
Результати таблиці 13 свідчать про те, що індекс вим’я коливався в залежності від його форми.
Корови-первістки з ванноподібною формою вим’я мали найбільший індекс вим’я – 44,0%, з чашоподібним – 42,8%, а з козиним – 36,1%.
Таким чином, із результатів проведених досліджень випливає, що найкраще пристосовані до машинного доїння корови з ванно подібною формою вим’я.
4.3 Годівля та утримання великої рогатої худоби для реалізації генетичного потенціалу тварин
В реалізації генетичного потенціалу тварин (майбутня молочна продуктивність, племінні та м’ясні якості) вирішального значення набувають умови їх годівлі та утримання від народження і до статевої зрілості. Правильно організоване інтенсивне вирощування молодняку дає можливість повністю використовувати біологічні закони, які дозволяють керувати його ростом і розвитком забезпечення молодняку з дня його народження і до забою повноцінною годівлею, належним доглядом і утриманням, дає високі показники приросту живої маси, показники продуктивності, оплату корму і якість м’яса.
Схеми годівлі (табл.18.) та раціони повинні забезпечувати нормальний ріст і розвиток молодняку у відповідності із прийнятими планами росту та нормами годівлі. В перші 10-15 днів після народження єдиним кормом для телят є молоко, норма випойки якого залежить від живої маси тварини, запланованого середньодобового приросту. Добова норма в цей період складає 5-7 кг на голову.
Новонародженим телятам перший раз випоюють не менше 1-1,5 кг молозива через 1,5-2 години після народження. Молозиво телята повинні споживати 7-8 днів після народження не менше 3-4 рази на добу. З 10 дня їм починають випоювати незбиране, збиране молоко, ЗЦМ відповідно до прийнятої в господарстві схеми годівлі.
Після досягнення 6-ти місячного віку телят поділяють на групи за статтю і віком. Влітку молодняк утримують у загонах відкритого типу, взимку – в приміщеннях. Загони і приміщення обладнують годівницями і напувалками.