| Рік | Всього голів | Чистопородні і 4 покоління | Всього голів | Розподіл за класами | ||||
| гол. | % | Еліта рекорд | еліта | 1 клас | 2 клас | |||
| 2007 2008 2009 | 400 400 394 | 400 400 394 | 100 100 100 | 375 359 349 | 20 14 9 | 104 92 78 | 204 71 197 | 47 182 65 |
Як видно з таблиці 6 поголів’я стада зменшилося, хоч процент чистопородності високий. Поголів’я стада зменшилося у зв’язку з недостатньою кількістю високопродуктивного рентабельного молодняку та низькими темпами відтворення стада.
За даними бонітування видно, що в склад стада некласна худоба не входить, тобто немає.
Аналізуючи віковий склад молочного стада виявили, що в господарстві відсоток молодих корів набагато більший від показника тварин старше 4-5 отелів. Середній вік корів стада становить 3 отели і старше (таблиця 7).
На сучасному етапі в умовах ведення тваринництва на промисловій основі набуває великого значення оцінка та підбір тварин за екстер’єром та конституцією. Стадо корів господарства характеризується чорно-рябою мастю. Більшість корів мають видовжену голову типову для молочної худоби. Шия тварин середньої довжини, шкіра на ній тонка із складками.
Постава кінцівок у більшості тварин правильна, в постановці задніх кінцівок досить часто зустрічається шаблистість. Шкіра у корів середньої товщини, еластична. Проміри повновікових корів не повністю відповідають промірам тварин, які записані до державної книги племінних тварин.
Молочна продуктивність корів є одним із показників племінної цінності корів. Вона залежить від цілого ряду факторів. На рівень молочної продуктивності корів стада впливають порода, вік тварини, рівень годівлі, умови утримання, фізіологічний стан тварин і ін. Тому зусилля селекціонерів направлені на одержання від корів максимальної кількості молока високої якості, насамперед за вмістом жиру і білка.
Продуктивність корів та їх жива маса за останню закінчену лактацію показана в таблиці 8, з даних якої видно, що надій на корову за 2001-2002 роки є дуже низьким і становить відповідно 1769 - 1925 кг молока з вмістом жиру 3,65 - 3,62% та виходом молочного жиру 64,6 і 69,7 кг. Жива маса корів стада становить 460-463 кг. Дані показники продуктивності не відповідають вимогам стандарту породи. Однак, винятком є вміст жиру в молоці корів, який на 0,05-0,02% вищий за стандарт першого класу чорно-рябої худоби.
Причиною низької продуктивності корів та їх живої маси очевидно є незадовільні умови вирощування ремонтного молодняку, годівлі, догляду та утримання тварин.
Таблиця 7. Розподіл корів за отеленням
| Роки | Показники | Всього | 1 | 2 | 3 | 4-5 | 6-7 | 8-9 і старше | Середній вік в отелах |
| 2007 | Голів % | 400 100 | 103 25,8 | 106 26,5 | 100 25,0 | 35 8,8 | 37 9,2 | 19 4,7 | 3,0 - |
| 2008 | Голів % | 400 100 | 106 26,5 | 103 25,8 | 88 22,0 | 32 8,0 | 44 11,0 | 27 6,7 | 3,4 - |
| 2009 | Голів % | 394 100 | 98 24,9 | 102 25,9 | 90 22,8 | 35 8,9 | 41 10,4 | 28 7,1 | 3,1 - |
Величина молочної продуктивності значною мірою залежить від тривалості сухостійного періоду та сервіс-періоду. В середньому за три роки сухостійний період тривав 71 день, а сервіс-період становив 103 дні.
В стаді є виділені кращі корови, характеристика яких наведена в таблиці 8.
Таблиця 8. Список кращих корів господарства
| Кличка | Інвентар. номер | Швидкість молоко віддачі, Кг/хв | Породність | Лактація | Надій за 305 днів, кг | Жир, % | Клас |
| Медуза Люта Циганка Матіола Василина Роза | 1238 1550 1640 1440 2138 2288 | 1,8 2,0 1,8 1,8 2,2 2,0 | чистопородна - - - - - | 3 2 2 4 7 7 | 4086 4126 4262 5157 3698 5003 | 3,60 3,57 3,74 3,64 3,64 3,72 | Ел .- рек - - - - -- |
4.2 Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння
Для збереження високої молочної продуктивності корів з комплексу технологічних ознак важливе значення має придатність корів до машинного доїння, яка визначається як за морфологічними ознаками вим’я так і за властивостями молоковіддачі.
Вирішальна роль у досягненні вищої продуктивності праці та зменшення питомої ваги заробітної плати у структурі собівартості центнера молока належить механізації взагалі і особливо машинному доїнню корів.
При ручному доїнні доярка за годину видоює близько 50 кг молока, а трьома апаратами безпосередньо в молокопровід 140-150 кг. Отже, продуктивність праці доярки за годину при використанні доїльних апаратів зростає майже в три рази.
Для підвищення ефективності використання доїльного обладнання потрібно вести відбір корів, придатних до машинного доїння.
Особливу увагу приділяють правильному вирощуванню ремонтного молодняку.
Придатність корів до машинного доїння визначається такими вимогами: вим’я повинно бути симетричне і рівномірно розвинене, добре прикріплене до тулуба з середніми за величиною і правильно поставленими дійками циліндричної форми.
Молоковіддача повинна бути легкою і повною. Високоудійна корова має більше вим’я, яке може вмістити 10 і більше кілограмів молока у проміжках між доїннями.
Бажанні ознаки не виникають раптово, а формуються поступово внаслідок взаємодії задатків і умов зовнішнього середовища, починаючи з утробного розвитку плода. Цей процес продовжується і після народження телички охоплюючи час статевої зрілості та лактації вже дорослої тварини. Щоб повністю виявити спадкові задатки вим’я і по можливості сприяти найкращому розвитку цінних ознак, створюючи оптимальні умови годівлі та утримання, потрібно знати основні періоди розвитку вим’я протягом життя корови.
До періоду статевої зрілості телички молочна залоза збільшується в об’ємі за рахунок жирових відкладень, які створюють простір для майбутньої залозистої тканини вим’я. Глибокі зрушення у розвитку вим’я настають під час статевої зрілості. Тісний функціональний зв’язок молочної залози і статевих органів виявляється у періодичному набряканні вим’я під час охоти.
Остаточне перетворення вим’я у лактуючий орган відбувається під час тільності. В останні місяці перед отелом за рахунок посилення секреції відповідних гормонів спостерігається значне збільшення об’єму вим’я.
Незадовільна годівля затримує не тільки загальний розвиток організму телиць, але й порушує хід їх статевого дозрівання, пригнічує охоту, гальмує розвиток секреторних залоз вим’я. Внаслідок цього вим’я погано розвивається не має добре розвиненої альвеолярної системи, тому молочна продуктивність його буде низька.
Утримання нетелей в останні два місяці перед отеленням навіть у добрих умовах вже мало що дає, бо основний розвиток залозистої тканини фізіологічно вже закінчився на восьмому місяці тільності.
Недостатня годівля нетелей є причиною того, що в останні роки первістки дають дуже мало молока, а часто вже через місяць після отелення не дояться.
Погано розвинене вим’я не може бути високопродуктивним. Тільки поєднання строгого відбору ремонтного молодняку від матерів, що мають добре розвинене вим’я, з вирощуванням в умовах нормальної і повноцінної годівлі дають можливість створити високопродуктивних тварин і проводити ефективний відбір для машинного доїння. Розвиток вим’я проходить ритмічно не тільки при кожному наступному отеленні, але й у період однієї лактації, досягаючи максимальної діяльності на другому-третьому місяці. Потім секреторна функція вим’я затухає перед запуском корови, найкращого розвитку вим’я досягає після третього-четвертого отелення корови.
Оцінці вим’я надається велике значення. Морфологічні ознаки і фізіологічні властивості вим’я змінюються від періоду лактації, тільності, віку і перенесених захворювань. Це вимагає від зоотехніка професійної обізнаності з коровами, їх особливостями, умовами утримання, використання генеалогії. Тільки тоді можливо кваліфіковано та вірогідно оцінити вим’я і тварин в цілому.
При оцінці вим’я його обов’язково вимірюють у визначених точках. Оцінювати вим’я найкраще за 1-1,5 години до чергового доїння на другому, четвертому місяці лактації після третього-п’ятого отелень.
Оцінка вим’я після третьої-п’ятої лактації вважається остаточною і не змінюється.
Оцінюючи вим’я первісток, необхідно пам’ятати, що його проміри збільшуються з кожним наступним отеленням до третьої-п’ятої лактації.
Ширина вим’я до третього отелення збільшується на 28-30%, обхват вим’я на 20%. Довжина і діаметр дійки з віком трохи збільшується в незначної кількості корів.
Видовження вим’я наперед встановлюється за відстанню його переднього краю до пуповини, яка не у всіх корів буває помітною. У такому випадку умовно проводять вертикальну лінію з крайнього виступу маклока і вимірюють відстань до переднього краю вим’я. Довжина переднього краю вим’я від вертикальної лінії вперед для первісток бажана 4-8 см, а для корів старшого віку 8-10 см та більше. Чим більша поширене вим’я вперед, тим воно об’ємніше, має кращу площу прикріплення і в таких корів рідше буває відвисле вим’я з віком. Для машинного доїння бажане не дуже велике вим’я, важливо, щоб воно було поширене далеко вперед по череву корови, щільно прилягало до тулуба, всі його частки були рівномірно розвинені.
Легкість, швидкість і повнота видоювання також характерні ознаки для визначення придатності корів до машинного доїння.
Форму вим’я класифікують на: чашоподібна, ванноподібна, округла, козяча. Чашоподібне вим’я розвинене у ширину, має достатню площу прикріплення. Чим старша корова за віком, тим глибше стає вим’я. При чашоподібному вимені дійки розвинуті рівномірно, дно вим’я рівне.