Аналіз господарської діяльності ДП "Коростенський ЛГ" (стр. 3 из 4)

де, О_ср – коефіцієнт охвату обладнання середнім ремонтом.

Середня річна трудомісткість визначається по формулі:

Т^е_ср = [К_кр]•Т_ср (2.14)

де, Т_ср – нормативна трудомісткість одного середнього ремонту, люд. год.

Річне число ТО-1, ТО-2, ТО-3 по кожній марці тракторів, землерийних машин визначена по формулі:

(2.15)

(2.16)

(2.17)

де, В_то-3 = 960 мото.-год.

В_то-2 = 240 мото.-год.

В_то-1 = 60 мото.-год.

Нормативи проведення ТО.

Сумарна річна трудомісткість для ТО-1, ТО-2, ТО-3 тракторів і землерийних машин визначається за формулою:

Т^е_то-3 = [К_то-3]•ТО_-3 (2.22)

Т^е_то-2 = [К_то-2]•Т_то-2 (2.23)

Т^е_то-1 = [К_то-1]•Т_то-1 ( 2.24)

де, Т_то-3; Т_то-2; Т_то-1 - трудомісткість одного ТО для господарства, люд.-год.

Річне число ТО-2 і ТО-1 по кожній марці автомобіля, причепа і напівпричепа визначаємо за формулою:

Сумарна річна трудомісткі для ТО-2, ТО-1 автомобілів і причепів визначається по формулі:

Т^е_то-2 = [К_то-2] Т_то-2•П₃•П₄ П₅ (2.25)

Т^е_то-1 = [К_то-1] Т_то-1•П₃•П₄ П₅ (2.26)

де, Т_то-2 і Т_то-1 – трудомісткість одного ТО для господарств, люд./год.

П₃, П₄, П₅ – поправочні коефіцієнти враховуючи

П₃ = 1,15 – категорію дорожніх умов;

П₄ = 1,15 – склад автопоїзду;

П₅ = 0,91 – природньо-кліматичні умови експлуатації.

Річне число ТО-1 і ТО-2 по кожній марці зернозбиральних комбайнів визначається по формулі:

К_то-1 = К_м•3 (2.27)

К_то-2 = К_м•П₉•П₁₂ – [К_кр] (2.28)

Сумарна річна трудомісткість визначається по формулі:

Т^е_то-2 = [К_то-2]•Т_то-2 (2.29)

Т^е_то-1 = [К_то-1]•Т_то-1 (2.30)

де, Т_то-2 , Т_то-1 – трудомісткість одного ТО для складних машин.

Річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт ДП ”Коростенський ЛГ” може бути виконаний аналітичним, графічним і вірогідним способом. В дипломному проекті річний об’єм ремонтно-обслуговуючих робіт визначають за методикою кафедри ремонту машин. Результати розрахунку зведені в таблицях 1 (додатків) та таблиці 1.1.

Об’єм ремонтно-обслуговуючих робіт по господарству складає 28000 люд. год. При цьому найбільше обсяги робіт припадають на ремонт і технічне обслуговування тракторів – 7559 люд. год., автомобілів і причепів – 7527 люд. год. Для виконання вказаних робіт, на рік необхідно мати в господарстві 13 ремонтних робітників, складне ремонтно-технологічне обладнання.

Працездатність тракторів та автомобілів потрібно забезпечувати на протязі року, а ряду лісогосподарських машин та агрегатів – сезонно. Виходячи із вказаних особливостей лісогосподарського виробництва, ремонтно-обслуговуюча база господарства повинна створюватись з урахуванням, забезпечення працездатності машинно-тракторного парку в задані строки і при мінімальних затратах матеріальних і трудових ресурсів.

Успішне вирішення цього завдання може бути дише при раціональному плануванні технічних обслуговувань і ремонтів машинно-тракторного парку, розподілі праці і кооперуванні ремонтних підприємств.

2.2 Розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт між ремонтними підприємствами

Ремонтно-обслуговуюча база лісового господарства має необхідні підприємства для виконання всіх видів робіт і ТО і ремонту. Але великий об’єм і широка номенклатура робіт викликає необхідність постійно розвивати і проводити удосконалення структури потужності і взаємозв’язку ремонтно-обслуговуючих підприємств.

Капітальний ремонт тракторів, автомобілів, а також роботи по централізованому відновленню деталей виконують по спеціалізованих ремонтних підприємствах та заводах. Всі інші види ремонту – в ремонтній майстерні.

В ремонтній майстерні планується проводитись поточний ремонт повнокоплектної техніки, ТО тракторів, агрегатів, стендів та верстатів майстерні.

Остаточний розподіл об’єктів робіт по ТО і ремонту лісогосподарської техніки між ремонтними підприємствами повинен проводитись із урахуванням місцевих умов, в залежності від стану наявних в господарствах машин, перспектив розвитку ремонтної бази. Розподіл річного об’єму ремонтних робіт проведено в таблиці 2 додатків. Із таблиці 2 додатку бачимо, що трудомісткість ремонтних робіт, які потрібно виконати в ремонтній майстерні складає 14218,3 люд.-год. Планується виконати роботи, загальною трудомісткістю 4058 люд.- год. виконати в спеціалізованих підприємствах та на ремонтних заводах.

Таблиця 2.1 - Результати розрахунку річного об’єму робіт по типа машин

Типи машин	Ремонт			Технічне обслуговування					Всього по типам
	ТСКР	ТССР	ТСТР	ТСТО3	ТСТО2	ТСТО1	ТСТО	ТСТОХ
Трактори	1255	0	3299	767	705	958	406	169	7559
Автомобілі і причепи	920	0	4754	0	1090	763	0	0	7527
Крани	513	0	1862	0	35	162	0	435	3007
Ліс. машини	0	0	2135	0	0	26	0	479	2640
Обладнання РМ	1177	463	716	0	0	199	0	0	2554
Обладнання нафтоскладів	0	0	0	0	297	186	0	0	483
Машини складів	84	0	710	0	0	3436	0	0	4330
Всього	3949	463	13476	767	2127	5730	406	1083	28000

2.3 Планування роботи ремонтної майстерні

2.3.1 Обґрунтування схеми технологічного процесу поточного ремонту машин

На основі аналізу стану ремонтно-обслуговуючої бази ремонтної майстерні ДП ”Коростенське ЛГ” Житомирської області, виникає доцільність в удосконаленні схеми тех. процесу поточного ремонту лісогосподарських машин.

При розподілі заходів будемо спиратись на останні досягнення в галузі ремонту машин, взявши на озброєння агрегатно-вузловий метод ПР (поточного ремонту) машин і обладнання механізації лісового господарства. Технологічний процес ремонту починається із очищення машин від бруду біологічних решток, зливу відпрацьованого масла.

Після миття та часткового під розбирання, машина поступає в ремонтно-монтажне відділення. В цьому відділенні організовано два потоки. Один проходить вздовж РМ, інший – з тупиковим розміщенням машин і вузли миються в мийних ваннах та з допомогою машин та розбираються.

Помиті вузли та деталі направляються на відповідні дільниці для дефектування, ремонту, випробування.

Тобто, перед ремонтом оцінюється технічний стан. деталей, порівнюється з технічними вимогами, робиться висновок про їх подальше використання. Для випробування та регулювання вузлів та агрегатів в ремонтній т и передбачається встановити стенди, придбати інструмент, пристосування.

Після цього проходить розбирання машин із вузлів і агрегатів. У відповідності яприйнятої організації, передбачається ремонт окремих агрегатів в РТП. Відремонтовані машини надходять до дільниці заправки та обкатки машин.

Проходить заправка техніки пальним, оливами та іншими технічними рідинами.

Проходить перевірка та регулювання всіх агрегатів, вузлів та систем об’єкта, що виходить з ремонту.

Далі, при необхідності, проходить дозаправка машин та їх обкатка на майданчику біля приміщення ремонтної майстерні.

2.3.2 Обґрунтування складу виробничих і допоміжних дільниць РМ та підбір основного ремонтного технологічного обладнання

Структуру ремонтної майстерні та склад виробничих і допоміжних дільниць приймаємо виходячи із технологічного процесу ремонту машин і вже існуючих типових проектів ремонтних підприємств.

Як правило, ремонтні майстерні для колгоспів і радгоспів включають дільниці: зовнішнього очищення та миття, ТО та діагностування, ремонтно-монтажну, ремонтну двигунів, ремонтну і регулювання паливної апаратури, ремонту електрообладнання, зарядки АКБ, ремонту лісогосподарських машин, ковальсько-зварювальну, слюсарно-механічну.

Розроблений проект включає також шиномонтажну та фарбувальну дільницю. Передбачене приміщення для складу запасних частин та інструменту. Для визначення складу основного технологічного обладнання, за основу візьмемо:

- технологічний процес ремонту;

- трудомісткість виконання окремих видів робіт або операцій.

До основного технологічного обладнання слід віднести: діагностичні стенди, зварювальне обладнання, мийні машини, металорізальні верстати, стенди для розбирально-складальних робіт. Для визначення трудомісткості певного виду ремонтних робіт скористаємось формулою:

Т_і=0,01Трт×Х_і; (2.31)

де Т_рт – річна трудомісткість ремонтних робіт РМ, люд.-год.;

Х_і – процент даного виду робіт від річної трудомісткості.

В таблиці 3 додатків приведено розподіл річної трудомісткості РОР (ремонтно-обслуговуючих робіт) по видах.

Як видно з таблиці, найбільш трудомісткими являються ремонтно-монтажні – 2275 люд.-год., складально-регулювальні – 4194 люд.-год., обкаточно-випробувальні – 953 люд.-год.

2.4.3 Визначення чисельності працюючих ремонтної майстерні

Всі працюючі ремонтної майстерні, в залежності від роботи та обов’язків, які виконують, поділяються на слідуючи групи: виробничі робітники, допоміжні робітники, інженерно-технічні працівники.