В подальшому процес розсолення верхньої частини ґрунтового профілю стабілізується, про що свідчить незначне зниження вмісту загальних і токсичних солей у 0-100см частині профілю, порівняно з попередніми роками досліджень. Вміст солей тут коливається в межах 0,04-0,09%, у якісному складі солей переважають гідрокарбонати кальцію.
Таблиця __. Динаміка вмісту водорозчинних солей в темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою
Рік | Глибина,см | Плантаж | Контроль | ||||||||
загальна сума солей,% | сума токсичних солей,% | Ca | Na | Ca:Na | загальна сума солей,% | сума токсичних солей,% | Ca | Na | Ca:Na | ||
1966 | 0-30 | 0,105 | 0,04 | 0,89 | 0,26 | 3,4 | 0,061 | 0,06 | 0,85 | 0,34 | 2,5 |
30-40 | 0,123 | 0,05 | 0,86 | 0,21 | 4,1 | 0,058 | 0,06 | 0,41 | 0,55 | 0,7 | |
40-60 | 0,090 | 0,05 | 0,62 | 0,19 | 3,3 | 0,066 | 0,07 | 0,32 | 0,72 | 0,4 | |
60-75 | 0,112 | 0,07 | 0,49 | 0,25 | 2,0 | 0,110 | 0,11 | 0,11 | 1,55 | 0,1 | |
75-100 | 0,103 | 0,08 | 0,22 | 0,94 | 0,2 | 0,178 | 0,18 | 0,18 | 2,45 | 0,1 | |
100-125 | 0,327 | 0,27 | 0,89 | 2,69 | 0,3 | 0,586 | 0,59 | 2,48 | 5,46 | 0,5 | |
125-150 | 0,279 | 0,24 | 0,40 | 2,73 | 1,1 | 0,563 | 0,56 | 1,07 | 6,21 | 0,2 | |
150-175 | 1,443 | 0,61 | 13,0 | 4,12 | 3,2 | 0,829 | 0,83 | 11,5 | 6,79 | 1,7 | |
175-200 | 0,929 | 0,36 | 9,14 | 4,97 | 1,8 | 0,806 | 0,81 | 11,0 | 7,33 | 1,5 | |
1970 | 0-30 | 0,077 | 0,03 | 0,53 | 0,18 | 2,9 | 0,039 | 0,04 | 0,28 | 0,30 | 0,9 |
30-40 | 0,109 | 0,07 | 0,52 | 0,68 | 0,8 | 0,054 | 0,05 | 0,46 | 0,40 | 1,1 | |
40-60 | 0,088 | 0,04 | 0,87 | 0,19 | 4,5 | 0,046 | 0,05 | 0,43 | 0,43 | 1,0 | |
60-75 | 0,112 | 0,04 | 0,82 | 0,27 | 3,0 | 0,024 | 0,02 | 0,20 | 1,01 | 0,2 | |
75-100 | 0,119 | 0,08 | 0,27 | 0,89 | 0,3 | 0,134 | 0,13 | 0,19 | 1,80 | 0,1 | |
100-125 | 0,181 | 0,09 | 0,29 | 0,90 | 0,3 | 0,156 | 0,16 | 0,15 | 2,05 | 0,1 | |
125-150 | 0,792 | 0,40 | 5,96 | 2,07 | 2,9 | 0,470 | 0,47 | 10,3 | 2,60 | 3,9 | |
150-175 | 0,887 | 0,43 | 0,95 | 2,73 | 0,3 | 0,399 | 0,40 | 6,0 | 1,56 | 3,8 | |
175-200 | 0,864 | 0,44 | 0,10 | 2,64 | 0,03 | 0,421 | 0,42 | 6,24 | 1,24 | 5,03 | |
2003 | 0-30 | 0,089 | 0,03 | 0,74 | 0,11 | 6,7 | 0,021 | 0,06 | 0,58 | 0,08 | 7,3 |
30-40 | 0,076 | 0,03 | 0,60 | 0,12 | 5,0 | 0,022 | 0,02 | 0,65 | 0,10 | 6,5 | |
40-60 | 0,088 | 0,04 | 0,65 | 0,23 | 2,1 | 0,033 | 0,03 | 0,79 | 0,14 | 5,6 | |
60-75 | 0,084 | 0,03 | 0,65 | 0,22 | 6,9 | 0,048 | 0,05 | 0,67 | 0,26 | 2,6 | |
75-100 | 0,556 | 0,25 | 4,70 | 0,68 | 7,0 | 0,064 | 0,06 | 0,48 | 0,58 | 0,8 | |
100-125 | 0,427 | 0,23 | 2098 | 0,80 | 3,7 | 0,081 | 0,08 | 0,31 | 0,95 | 0,3 | |
125-150 | 0,125 | 0,09 | 0,50 | 0,63 | 0,8 | 0,143 | 0,14 | 0,62 | 1,40 | 0,4 | |
150-175 | 0,165 | 0,12 | 0,65 | 0,95 | 0,7 | 0,189 | 0,19 | 1,30 | 1,40 | 0,9 | |
175-200 | 0,849 | 0,25 | 8,93 | 1,00 | 8,9 | 0,196 | 0,20 | 1,68 | 1,40 | 1,2 | |
2005 | 0-30 | 0,085 | 0,03 | 0,89 | 0,13 | 6,8 | 0,041 | 0,03 | 0,57 | 0,10 | 5,7 |
30-40 | 0,082 | 0,03 | 0,61 | 0,15 | 4,1 | 0,036 | 0,02 | 0,71 | 0,14 | 5,1 | |
40-60 | 0,088 | 0,04 | 0,63 | 0,32 | 1,9 | 0,044 | 0,03 | 0,55 | 0,14 | 3,9 | |
60-75 | 0,085 | 0,04 | 0,60 | 0,22 | 2,7 | 0,060 | 0,04 | 0,64 | 0,21 | 3,0 | |
75-100 | 0,543 | 0,23 | 5,28 | 0,55 | 9,6 | 0,100 | 0,06 | 0,44 | 0,46 | 0,9 | |
100-125 | 0,445 | 0,42 | 1,72 | 0,91 | 1,9 | 0,101 | 0,07 | 0,55 | 1,10 | 0,5 | |
125-150 | 0,132 | 0,08 | 0,34 | 0,80 | 0,4 | 0,187 | 0,16 | 0,60 | 1,60 | 0,4 | |
150-175 | 0,172 | 0,12 | 0,63 | 1,00 | 0,6 | 0,294 | 0,20 | 1,40 | 1,60 | 0,8 | |
175-200 | 0,860 | 0,24 | 5,32 | 1,40 | 3,8 | 0,327 | 0,22 | 2,80 | 2,10 | 1,3 |
Примітка. У таблиці використані фондові матеріали лабораторії родючості зрошуваних і солонцевих ґрунтів (науковий звіт за 1970 рік).
За роки зрошення вміст водорозчинного натрію у всьому профілі знизився у
2 – 2,5 рази, натомість спостерігається тенденція до збільшення кількості водорозчинного кальцію, джерелом постійного надходження якого в ґрунти є гідрокарбонатно – кальцієві зрошувальні води. Збільшення кількості водорозчинного кальцію обумовлює і зростання показника Сa:Na (табл._).
Порівняно з 1970 роком, горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,20-0,32 % гідрокарбонатно – сульфатного магнієво - кальцієвого складу виявився на глибині 175-200см, що свідчить про досить інтенсивне протікання процесу розсолення ґрунтоутворюючої породи.
Зміни іонно-сольового складу ґрунтового розчину у немеліорованих солонцях каштанових малонатрієвих призвели до трансформацій у складі ГПК. За роки інтенсивного сільськогосподарського використання цих ґрунтів істотно зменшився вміст увібраного натрію в орному шарі (з 3,7% у 1955 році до 2,4 – 2,2 % у 2003 -2005 роках). В шарі 30-40 його кількість також зменшується але не досить суттєво
Таким змінам у ГПК солонців каштанових малонатрієвих плантажованих і неплантажованих сприяє висока активність кальцію у ґрунтовому розчині , при досить невисокій активності натрію (табл_). Співвідношення
в плантажованих солонцях коливаєтьсяв межах 0,5-0,7, що підтверджує відсутність солонцюватості. В немеліорованих ґрунтах це співвідношення дещо вище (1,7-1,8), що говорить про слабкий ступінь солонцюватостіЗрошення також сприяло розсолонцюванню немеліорованих темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів. Так, за досліджуваний період вміст натрію в орному шарі цих ґрунтів знизився з 3,4% у 1965 році до 0,8-0,9% у 2003-2005 роках, а в шарі 30-40 (ілювіальний горизонт) з 2,06% до 0,9-1,05%. При цьому доля увібраного кальцію підвищилася в орному шарі до 75,8%. Імовірно визначальну роль у збільшенні долі увібраного кальцію відіграє кальцій зрошувальних вод
Мал.__– Вміст увібраних катіонів в орному шарі темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів, зрошуваних прісною водою
Зміни у складі ГПК ґрунту при зрошенні викликані також змінами активності іонів кальцію та натрію. Зрошення підсилює біохімічні процеси, в результаті чого збільшується кількість вуглецю. У зв’язку з цим карбонат кальцію з інертної форми переходить до розчинної , що проявляється у збільшенні активності іонів кальцію. Підвищена активність його зберігається протягом тривалого періоду післядії. Така висока активність кальцію в плантажованих ґрунтах свідчить про високу їх буферність до процесів осолонцювання.
Натомість активність натрію зменшується з кожним роком як в меліорованих так і в немеліорованих ґрунтах . За рахунок цього відношення
в шарі 0-60см на плантажованих ґрунтах знизилося у 3-5 разів порівняно з вихідним рівнем. Величина його коливається в межах 0,2-0,4, що свідчить про те, що солонцевий процес в цих ґрунтах не розвивається. В неплантажованих ґрунтах співвідношення знизилось у 1,5 рази, що свідчить про розсолонцювання ґрунту