Області | Гіпсування, роки | Плантажна оранка, роки | ||||||||||||||
2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | Всього 2005-2010 | 2010-2015 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | Всього 2005-2010 | 2010-2015 | |
АР Крим | 10 | 10 | 10 | 10 | 15 | 15 | 70 | 60 | 10 | 10 | 10 | 15 | 15 | 15 | 75 | 80 |
Вінницька | ||||||||||||||||
Дніпропетровська | 8 | 8 | 8 | 8 | 8 | 10 | 50 | 60 | ||||||||
Донецька | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 8 | 43 | 45 | 0,2 | 0,2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 4,4 | 10 |
Закарпатська | ||||||||||||||||
Запорізька | 10 | 10 | 12 | 12 | 14 | 14 | 72 | 80 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 3 | 11 | 15 |
Київська | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 19 | 20 | ||||||||
Кіровоградська | ||||||||||||||||
Луганська | 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 29 | 30 | 0,2 | 0,2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 4,4 | 10 |
Миколаївська | 10 | 10 | 10 | 10 | 12 | 12 | 64 | 50 | 2 | 2 | 5 | 5 | 5 | 6 | 25 | 20 |
Одеська | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 60 | 70 | ||||||||
Полтавська | 8 | 8 | 8 | 8 | 10 | 10 | 52 | 60 | ||||||||
Харківська | 4 | 4 | 4 | 4 | 5 | 5 | 26 | 25 | ||||||||
Херсонська | 20 | 20 | 20 | 20 | 30 | 30 | 140 | 150 | 5 | 5 | 10 | 10 | 10 | 10 | 50 | 40 |
Хмельницька | ||||||||||||||||
Черкаська | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 12 | 10 | ||||||||
Чернігівська | 15 | 20 | 20 | 20 | 25 | 25 | 125 | 130 | ||||||||
ВСЬОГО | 116 | 122 | 124 | 124 | 152 | 156 | 794 | 820 | 18,4 | 18,4 | 29 | 34 | 34 | 36 | 169,8 | 175 |
Таблиця 3 - Нормативи прибавок урожаю сільськогосподарських культур за рахунок меліорації солонцевих грунтів
Засоби меліорації | Підтипи солонцевих земель | Сільськогосподарські культури | |||||||||||
зернові | цукровий буряк | однорічні трави | багаторічні трави | ||||||||||
сере-днє | посу-шливі роки | вологі роки | сере-днє | посу-шливі роки | вологі роки | сере-днє | посу-шливі роки | вологі роки | сере-днє | посу-шливі роки | вологі роки | ||
Лісостеп | |||||||||||||
Гіпсування (10 т/га) | Солонці чорноземно-лужні солончакові й солончакуваті | 6,7 | 2,9 | 10,1 | 70 | 63 | 116 | 22,8 | 18,8 | 35,1 | 19,5 | - | 21,8 |
Гіпсування (8 т/га) | Лужно-чорноземні солонцюваті грути | 3,5 | 2,6 | 5,6 | 67 | - | - | 30,7 | - | - | 49,4 | 10,0 | 81,5 |
Степ | |||||||||||||
Гіпсування (5 т/га) | Солонці каштанові (богар) | 3,3 | 2,8 | 5,1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Гіпсування (4 т/га) | Солонці каштанові лучні (богар) | 4,4 | 3,5 | 5,1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Гіпсування (4 т/га) | Темно-каштанові солонцюваті грунти (богар) | 3,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Гіпсування (5 т/га) | Темно-каштанові солонцюваті грунти (зрошення) | 6,5 | 8,3 | 6,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Плантаж-на оранка | Солонці каштанові (богар) | 6,9 | 5,1 | 7,7 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
на глибину 60 см | Солонці каштанові лучні (богар) | 4,2 | - | 5,2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Темно-каштанові солонцюваті грунти (зрошення) | 10,2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Вивчення сольового складу солонцю каштанового малонатрієвого неплантажованого показало, що за 50 років їх сільськогосподарського використання кількість загальних і токсичних солей у профілі зменшилася у двічі. Це зменшення відбулося передусім за рахунок хлоридів та сульфатів натрію. Так, порівняно з 1967 роком, кількість хлоридів зменшилася у 2 рази (з 0,21-0,28 м-екв/100 г у 1967р. до 0,12-0,14 м-екв/100 г у 2003р.), а сульфати у верхній частині профілю майже зовсім зникли. Вміст катіону натрію знизився з 0,7 – 3,9 м-екв/100 г у 1967 до 0,07 – 1,5 м-екв/100 г у 2003-2005 р. Натомість у ґрунтах спостерігається тенденція до деякого збільшення кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі зумовили зростання відношення Сa:Na з 0,2-0,5у 1967 році до 4,0-5,4 у 2003-2005 роках (табл.__).
Картину вертикального розподілу водорозчинних солей у неплантажованому солонці каштановому малонатрієвому представлено на рис __. З рисунка видно, що усі солі рівномірно розподілені до глибини 150 см, у цій частині профілю переважають гідрокарбонати кальцію та магнію. Акумуляційним горизонтом для водорозчинних солей став шар 150-175 см, склад солей у ньому хлоридно – сульфатний магнієво кальцієвий.
У цілому можна констатувати, що за 50 років сільськогосподарського використання у солонці каштановому малонатрієвому наявний процес розсолення..Імовірно цей процес відбувається під впливом атмосферних опадів, чому сприяє зменшення щільності складення орного шару та зменшення потужності ілювіального горизонту, що є результатом постійного обробітку цих ґрунтів.
Динаміка вмісту водорозчинних солей у солонцях каштанових малонатрієвих
Рік | Глибина,см | Плантаж | Контроль | ||||||||
загальна сума солей,% | сума токсичних солей,% | Ca | Na | Ca:Na | загальна сума солей,% | сума токсичних солей,% | Ca | Na | Ca:Na | ||
1957 | 0-30 | 0,124 | 0,06 | 0,34 | 0,73 | 0,5 | 0,106 | 0,03 | 0,17 | 0,40 | 0,4 |
30-40 | 0,129 | 0,06 | 0,44 | 0,73 | 0,3 | 0,143 | 0,08 | 0,29 | 0,91 | 0,3 | |
40-60 | 0,125 | 0,07 | 0,27 | 0,85 | 0,3 | 0,139 | 0,09 | 0,24 | 1,16 | 0,2 | |
60-75 | 0,336 | 0,13 | 0,62 | 0,92 | 0,7 | 0,428 | 0,07 | 0,91 | 2,05 | 0,4 | |
75-100 | 1,280 | 0,49 | 8,02 | 3,35 | 2,3 | 0,602 | 0,41 | 1,94 | 4,23 | 0,5 | |
100-150 | 0,563 | 0,51 | 0,62 | 6,58 | 0,1 | 0,399 | 0,37 | 0,30 | 5,03 | 0,06 | |
1967 | 0-30 | 0,069 | 0,05 | 0,29 | 0,61 | 0,5 | 0,109 | 0,05 | 0,12 | 0,76 | 0,2 |
30-40 | 0,083 | 0,08 | 0,23 | 1,11 | 0,2 | 0,115 | 0,07 | 0,15 | 1,04 | 0,1 | |
40-60 | 0,089 | 0,09 | 0,17 | 1,29 | 0,1 | 0,106 | 0,09 | 0,15 | 1,30 | 0,1 | |
60-75 | 0,095 | 0,09 | 0,27 | 1,13 | 0,2 | 0,215 | 0,52 | 1,38 | 1,82 | 0,8 | |
75-100 | 0,195 | 0,06 | 0,29 | 0,55 | 0,5 | 0,540 | 0,40 | 2,22 | 3,99 | 0,6 | |
100-150 | 0,274 | 0,27 | 0,21 | 3,90 | 0,1 | 0,416 | 0,44 | 0,39 | 6,00 | 0,1 | |
2003 | 0-30 | 0,062 | 0,02 | 0,47 | 0,06 | 7,8 | 0,061 | 0,03 | 0,37 | 0,08 | 4,6 |
30-40 | 0,061 | 0,03 | 0,36 | 0,12 | 3,0 | 0,063 | 0,03 | 0,38 | 0,11 | 3,6 | |
40-60 | 0,064 | 0,04 | 0,41 | 0,02 | 20,5 | 0,109 | 0,03 | 0,41 | 0,16 | 2,6 | |
60-75 | 0,073 | 0,06 | 0,24 | 0,50 | 0,5 | 0,077 | 0,04 | 0,38 | 0,35 | 1,1 | |
75-100 | 0,252 | 0,14 | 1,54 | 1,0 | 1,5 | 0104 | 0,06 | 0,46 | 0,63 | 0,7 | |
100-150 | 0,200 | 0,11 | 0,48 | 1,15 | 0,4 | 0,324 | 0,22 | 7,75 | 1,15 | 6,7 | |
2005 | 0-30 | 0,067 | 0,02 | 0,57 | 0,07 | 8,1 | 0,065 | 0,04 | 0,34 | 0,07 | 4,8 |
30-40 | 0,068 | 0,01 | 0,45 | 0,13 | 3,5 | 0,080 | 0,05 | 0,28 | 0,13 | 2,2 | |
40-60 | 0,068 | 0,04 | 0,47 | 0,06 | 7,8 | 0,079 | 0,04 | 0,31 | 0,20 | 1,6 | |
60-75 | 0,077 | 0,01 | 0,31 | 0,32 | 1,0 | 0,089 | 0,05 | 0,38 | 0,22 | 1,7 | |
75-100 | 0,200 | 0,12 | 2,03 | 1,40 | 1,5 | 0,159 | 0,13 | 0,41 | 0,51 | 0,8 | |
100-150 | 0,184 | 0,10 | 0,78 | 1,10 | 0,7 | 0,216 | 0,20 | 3,44 | 1,52 | 2,3 |
Вивчення сольового складу неплантажованих темно–каштанових слабосолонцюватих ґрунтів показало, що в перші роки зрошення у верхній 0-100см частині ґрунтового профілю значно знижується вміст загальних і токсичних солей, в основному за рахунок хлоридів і сульфатів натрію. Горизонт сольових акумуляцій переміщається на глибину 75-100 см.