Народногосподарське значення виробництва овочiв вiдкритого i закритого грунту (стр. 15 из 16)
- застосування індустріальних технологій вирощування і збирання овочів;
- підвищення рівня механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;
- використання прогресивних форм організації праці.
3. Зниження собівартості виробництва овочів:
- поглиблення спеціалізації і розвиток концентрації овочівництва;
- поєднання виробництва овочів у відкритому і закритому ґрунтах;
- зменшення затрат на насіння і розсаду;
зменшення затрат на оплату праці;
- зменшення затрат на ремонт матеріально-технічних засобів виробництва;
покращення матеріального стимулювання праці.
4. Покращення способів заготовки та реалізації овочевої продукції:
- ефективні канали реалізації овочів;
- встановлення ринкових цін;
- підвищення якості овочів;
- зменшення затрат овочів у процесі виробництва;
- зменшення затрат овочів у процесі їх реалізації. [25, с. 259]
Урожайність овочевих культур у перспективі може бути підвищена до 200-250 ц/га за рахунок підбору високопродуктивних сортів і гібридів овочевих культур, які відповідають даному природнокліматичному регіону, удосконалення структури посівів, застосування індустріальних технологій виробництва овочів. Овочеві культури досить добре реагують на внесення органічних і мінеральних добрив, засобів хімічного і біологічного захисту рослин. Під овочеві культури при поливі можна вносити не менше 30 т органічних і 250 ц діючих речовин мінеральних добрив.
Другим напрямком підвищення ефективності овочівництва є ріст продуктивності праці та зниження собівартості виробництва овочів. Основнимфактором, підвищення продуктивності праці в галузі являється введення системи машин по догляду, збиранні та товарної доробки продукції, удосконалення організації і матеріального стимулювання робітників галузі.
Затрати праці при введенні комплексної механізації у овочівництві можуть бути скорочені у розрахунку на 1-цю продукції у 2-2,5 рази. Особливо великі затирати праці на вирощування овочів спостерігаються у приватному секторі.
Важливого значення на сучасному етапі набуває проблема якості овочевої продукції, а у зв'язку з цим стає актуальною економічна оцінка якості сировини у процесі оптової заготівлі овочів. На мою думку, необхідно ввести інтегральну оцінку якості, з одного боку, економічну (оцінка витрат на вирощування, зберігання, транспортування і т.д.), а з іншого - поживну (оцінка біологічних властивостей продукту) чи технологічну (оцінка властивостей, необхідних для ефективної переробки).
Перш ніж приступити до вирішення даної проблеми визначимо, що означає, якість продукції. В економічній літературі даний термін означає „сукупність споживчих властивостей, що обумовлюють її придатність до задоволення виробничих і особистих потреб у відповідності до призначення”. [19, с. 32] Властивість продукції - її об'єктивна особливість. Важливо, щоб якісні показники:
- могли точно кількісно вимірюватися;
- їх кількість була достатньою для оцінки рівня якості відповідно до призначення;
- були найсуттєвішими та не перевищували розумних меж витрат на оцінку якості (бажано, щоб це були експрес-методи).
Допустима величина кількісного показника якості може виражатися:
- діапазоном можливої їх зміни (приклад для огірка: вміст сухих речовин не більше 4-6%, коренеплоди - від 11 до 17%, часник не більше 35%);
- обмеження (тобто не більше і менше певної величини);
- забороною (тобто такий стан продукту не допускається).
Плодоовочі характеризуються різним вмістом основних поживних та інших необхідних людському організму речовин.
Конкретний вміст речовин визначається багатьма факторами: сортовими особливостями плодоовочів, грунтово-кліматичними, агротехнічними умовами вирощування, видами, дозами та співвідношенням добрив, умовами транспортування, закладки та зберігання, ступенем зрілості тощо.
1) Із сукупності споживчих показників якості овочів і фруктів потрібно вибрати найсуттєвіше для даного продукту, причому ц показники повинні визначитись об'єктивними інструментальними методами.
При визначенні якісних показників використовуються найчастіше коефіцієнт конкордації, який характеризує середній ступінь погодженості думок спеціалістів про роль впливу на результативну оцінку окремих факторів, за яким дається експертна оцінка. Його значення коливається від 0 до 1.
Методика експертних оцінок базується на основі рангової кореляції. За допомогою анкетного тестування виявляється думка спеціалістів (експертів) про те, яке місце (ранг) повинен займати той чи інший фактор в залежності від його впливу на результативний показник. Експерт повинен ранжувати факториу порядку зменшення їх внеску.
Коефіцієнт конкордації (XV) розраховується за формулою:
де, 2 іj - ранг i-го фактору вказаного j-тим експертом, m - число експертів, n - число факторів.
У випадку, коли два чи декілька факторів мають однаковий ранг у формулу коефіцієнта вносять поправки (віднімання їх від знаменника).
Враховуючи, що:
отримуємо:
де Тj - сума поправок на фактори, що мають однакові ранги по кожному
де, tj - число однакових рангів уj-му ран жуванні
Значимість коефіцієнта координації оцінюється за допомогою критерію х При наявності об'єднаних рангів значимість розраховується за формулою:
На сучасному етапі з'явилася потреба і є можливість створювати інтегровані інформаційні системи, іншими словами, програмне втілення знань та способу міркувань людини-експерта. За допомогою створених таким чином експертних систем вирішуються завдання, які важко формалізувати, оскільки алгоритмічного знаходження розв'язку не існує в силу неповноти, неточності або невизначеності. Створення експертних систем дозволяє широко використовувати ЕОМ як інтелектуального помічника в даній області і цим самим сприяти виробництву приватному підприємству, то підвищення економічної ефективності виробництва овочів за рахунок застосування більш сучасної техніки можна прослідкувати при співставленні і подальшому аналізі основних показників виробництва овочів по простій і інтенсивній технологіях. Розглянемо табл. 4.2.1., де показано основні показники виробництва овочів відкритого грунту по звичайній та інтенсивній технологіях.
Таблиця 4.2.1.Аналіз основних показників виробництва овочів в/г по звичайній та інтенсивній технологіях [15, с. 18]
| Показники | Технологія | |
| Звичайна | Інтенсивна | |
| Площа Валовий збір овочів (ц) Прямі затрати праці (тис. люд-год) Виробничі затрати (тис. люд-год) Вартість ВП у відносних цінах (грн.) Ціна реалізації 1ц грн. | 5 558 5,5 22 28179 50,5 | 5 654,97 4,54 22,7 35040,9 53,5 |
Як бачимо з табл. 4.2.1. при тій самій площі валовий збір овочів збільшився більше, ніж на 100 ц по інтенсивній технології вирощування, збільшились виробничі затрати, а вартість валового продукту у відносних цінах зросла майже на 10 тис. грн., при незначному підвищенні реалізаційної ціни.
Для підвищення ефективності овочівництва у закритому грунті велике значення має забезпечення закладки першої сівозміни овочевих культур у зимових теплицях в оптимальний для кожної світлової зони строк.
Так затрати енергії на виробництво овочевої продукції досить великі, тому для економії паливно-енергетичних ресурсів у теплицях у зимовий період рекомендують використовувати теплові відходи промислових підприємств.
Аналіз сукупності чинників, що забезпечують високий економічний результат виробництва овочів у захищеному ґрунті показав, що до основних зних належать заходи з оптимізації витрат матеріальних ресурсів, чіткого дотримання технології виробництва.
Ціна 1 м3 як основного енергетичного джерела опалення теплиць за 1996-2001 рр. зросла від 6 до 27 копійок, або в 4,5 рази. Ціна на воду, яка є важливим технологічним компонентом у гідропонних теплицях, збільшилась у 4,2 рази, електроенергії - у 2,5 рази. Менше зростання ціни на тепло (в межах 37%), пов'язане з тим, що газ використовується на опалення власних котелень комбінату і калькулюються при визначенні витрат на продукцію за собівартістю, що забезпечує певне її зниження.
Отже, основними джерелами економії витрат виявились нецінові чинники на ресурси, а обсяги її витрачання. Якщо у 1996 р. на 1 ц вирощуваних овочів у скляних теплицях витрачалося газу 5 м3, тепла - 0,38 Г калорій, електроенергії-31 кВт-год, води - 3,2 м3, то у цьому році ці витрати відповідно зменшаться на 32, 34, 42 і 44%.
До основних чинників, які зумовили зниження втрат тепла належать: ремонт і регулювання агрегатів котельних; ремонт ізоляції теплових мереж;впровадження систем комп’ютерної автоматизації з регулювання подачі гарячої води, тепла та вентиляції залежно від температури зовнішнього повітря;здійснення ремонту покрівель; утеплення воріт, дверей, вікон.
Подібні заходи забезпечили економію електроенергії, зокрема повітряні електромережі, заміна світильників на більш економічні, встановлення автоматизованої системи керування освітлення залежно від зовнішнього природного освітлення.