Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника (стр. 1 из 7)
Кваліфікаційна робота
на тему:
"Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника"
Зміст
Завдання на виконання роботи
Висновок керівника роботи
Рецензія
Реферат і ключові слова
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Основні біологічні особливості видів риб що використовуються при традиційній полікультурі та тих, що використовуються як додаткові
1.1.1 Короп
1.1.2 Білий товстолобик
1.1.3 Білий амур
1.1.5 Судак
1.1.6 Щука
1.2 Вимоги до зовнішнього середовища при вирощуванні риби
1.3 Класифікація кормів
1.3.1 Природні корми
1.3.2 Штучні корми
1.3.3 Живі корми
1.3.4 Роль природного корму у живленні коропа
2. Загальні відомості про господарство
2.1 Дволітній цикл вирощування товарної риби у фермерському господарстві
3. Заходи інтенсифікації при напівінтенсивній системі господарювання
3.1 Загальні принципи нормування годівлі риби
3.1.1 Техніка годівлі
3.1.2 Підготовка кормів до згодовування
4. Заходи по меліорації
4.1 Біологічна меліорація ставів
4.2 Агротехнічна меліорація
5. Охорона праці
Висновки
Пропозиції
Список використаної літератури
Реферат і ключові словаВ кваліфікаційній роботі характеризується технологія вирощування та основні засоби інтенсифікації за умов напівінтенсивної форми ведення господарства.
В ній висвітлені такі питання, як біологія та особливості годівлі коропових видів риб.
Вказані необхідні основні умови середовища необхідні для нормального росту, розвитку, живлення молоді і старших вікових груп.
Вказані особливості удобрювання органічними добривами
Висвітлені заходи вдосконалення процесу годівлі.
Ключові слова:
Інтенсифікація, зоопланктон, рибопродуктивність, риба, живлення, годівля, рибне господарство, природні корми, штучні корми, живі корми, комбікорм, вміст білку, біологічні особливості, добовий раціон, коропові види риб, водообмін, удобрювання.
| |
Вступ
В останній час велику роль у розвитку рибницької галузі окрім спеціалізованих рибницьких господарств важливу роль відіграють фермерські господарства. Велика кількість яких з’явилась в результаті реформ сільського господарства. Діяльність таких господарств в першу чергу спрямована на вирішення продовольчої проблеми шляхом забезпечення споживачів високоякісною товарною рибою. Переважна більшість таких господарств займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції і мають у своєму розпорядженні певну кількість ставів. За таких умов маючи надлишок продукції та застосувавши заходи інтенсифікації вони мають змогу отримувати значну кількість рибної продукції не затрачаючи при цьому великої кількості коштів.
Вирощування риби тісно пов'язане з її годівлею, метою якої є отримання максимальної кількості продукції високої якості в найкоротші терміни за мінімальних витрат кормів. При цьому домінуючого значення набуває комерційний аспект, де прибуток є вирішальним фактором. Тому у годівлі риб триває постійний пошук шляхів здешевлення кормів і підвищення їх продуктивності, що поступово, але досить важко досягається з причини явного протиріччя цих завдань. На початку діяльності фермерських господарств у галузі рибного господарства найдоцільніше застосувати напівінтенсивний спосіб вирощування, який не передбачає занадто складних рибницьких процесів. Основними з яких є застосування полікультури, годівля, часткове удобрювання органічними добривами. Сучасне традиційне рибництво ґрунтується на полікультурі далекосхідних видів риб та коропа, переважно домінуюча роль належить білому та сірому товстолобикам, а також їх гібридам білий амур має дещо менше значення. Важливим є також вибір породи коропа для вирощування яка має відповідати певним вимогам: мати високі показники росту в даних кліматичних умовах, добре споживати штучні корми та ефективно використовувати природну кормову базу. З цією метою українськими вченими створено українські породи коропа та внутрішньо породні типи які повністю відповідають більшості вимог.
Розглядаючи рибництво в історичному аспекті, слід зазначити, що вибір об'єктів культивування ґрунтувався, з одного боку, на бажанні людини, а з іншого - на можливості його реалізації за відповідних умов. Отже, сучасні об'єкти світового рибництва представлені видами, які були вибрані людиною і змогли продемонструвати здатність адаптуватися до штучних умов культивування.
Слід зазначити що на сьогодні фермерським господарствам не потрібно обмежуватися вирощуванням у полікультурі усталених видів хоча їх ефективність незаперечна проте вже існують нові перспективні для вирощування в наших умовах види такі як веслоніс ,канальний сомик ,тиляпія та інші. Ці види можна з високою ефективністю вирощувати в умовах фермерських господарств хоча це потребує володіння фахівцями відповідними знаннями і вмінням їх використовувати стосовно конкретних видів риб та умов культивування.
1.1 Основні біологічні особливості видів риб що використовуються при традиційній полікультурі та тих, що використовуються як додаткові
В ставах України та багатьох інших країнах одним з найпоширеніших видів риб є короп. Серед споживачів він користується великою популярністю завдяки своїм високим смаковим якостям ,високою поживністю кількість білків у ньому становить близько 16 %, жиру до 15 %,та порівняно невисокою вартістю. Невибагливість коропа до умов зовнішнього середовища сприяє його широкому розповсюдженню за сприятливих умов він швидко росте приріст його може бути не менше 5-7 г за добу [20,21].
Оптимальними показниками середовища для нього є температура що знаходиться у межах + 22-27°С вміст розчиненого у воді кисню не менше 5- 7 мг/л. Короп являється поліфагом в його щоденний раціон входить велика кількість різноманітної їжі починаючи від дрібних рачків (дафнії, циклопи та їх личинки) до личинок комарів та інших комах, черв'яків, а також рослинність. Крім природної їжі добре засвоюють штучно виготовлені корми (комбікорм, зерновідходи, макуха тощо) [21].Самці коропа досягають статевої зрілості у 3-4 роки самки ж у 4-5-літньому віці. За способом відкладання ікри він фітофіл ікра відкладається на рослинність серед мілководь .Для проведення природного нересту потрібні нерестові стави з мякою рослинністю. Нерест коропа проходить звичайно за температури води не нижче + 17-18°С при тихій сонячній та безвітряній погоді Нерест проходить в травні – червні. Короп має досить високу плодючість яка становить: абсолютна плодючість 1-1,5 млн. ікринок, середня плодючість біля 500 - 700 тис. ікринок, робоча - досягає 200 тис. ікринок і більше. Розвиток ікри продовжується від трьох до п'яти діб в залежності від температури. Приблизно через 5-10 діб відбувається їх пересадка у вирощувальні стави. За стандартом їх маса восени повинна становити 25-30 грам. Добра вгодованість молоді забезпечить нормальну зимівлю і відповідно високий вихід навесні. Після зимівлі однорічок пересаджують у нагульні стави для вирощування товарної риби. Восени однорічок (тепер дворічок) масою не нижче 450-500 г виловлюють і реалізують [17].За характером, лускатого покрову (генотипу) розділяють: лускатих, дзеркальних, розкиданих, рамчастих і голих коропів. На основі цих різновидів виділено наступні породи і породні групи коропа: парський, середньоросійський, ропшинський, сарбоянський (сибірський), краснодарський, український, білоруський, німецький, угорський та інші.
Промислова риба із родини коропових, має смачне, жирне м'ясо (жирність 8-13%, у крупних - до 23,5%).
Рослиноїдна риба, завезена до України для акліматизації і вже протягом кількох десятків років добре прижилась у внутрішніх водоймах України.Це теплолюбива риба яка харчується переважно фітопланктоном. Цьоголітки білого товстолобика досягають ваги 25-30грам і більше дволітки мають середню вагу 450-500г, в природних умовах дорослі особини можуть досягати ваги до 40кг.Акліматизація цієї риби в Україні повністю не завершена так як нерест білого товстолобика в природних умовах на Україні не відбувається. Тому його розведення можливе лише у спеціалізованих рибницьких господарствах заводським методом. Він добре росте у полікультурі з коропом та білим амуром [18,19].
Типова рослиноїдна риба, яка швидко росте у природних водоймах, досягає маси 40-50 кг і довжини понад 1 м. Має валькувате тіло, вкрите великою лускою, дворядні пилковидні зуби. Харчується рослинністю, починаючи споживати її при довжині тіла 3 см. Добрий приріст спостерігається, якщо в раціоні харчування близько 30%тваринної їжі (коловертки, ракоподібні, хірономіди). Проте основу їжі складають водні рослини та наземна рослинність. Найбільш ефективно використовує білий амур ряску, елодею, роголистники та уруть. Особливо охоче поїдає молоду рослинність. Добовий раціон, темп росту та швидкість статевого дозрівання білого амура залежить від температури води. Так, добовий раціон при температурі води + 25 - 30°С може перевищувати масу риби. При температурі води + 10°С і нижче білий амур припиняє живлення. Проте в південних районах він може брати поживу круглий рік. Кормовий коефіцієнт може коливатись від 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Таким чином, білий амур вважається біологічним меліоратором водойм, бо поїдає значну кількість рослин. Потенційні можливості росту у білого амура досить великі. Так, в південних районах білий амур у віці 2 роки досягав у ставках 800–1000 г і більше [8,14].