За харчовими властивостями зелені водорості поступаються лише евгленовим, які, на жаль, не дуже розвинені у рибогосподарських водоймах.
Досить важливим природним кормом, значення якого часто недооцінюють, є детрит - дрібні органічні часточки (рештки відмерлих і розкладених водних тварин і рослин разом з наявними в них бактеріями), що осіли нг дно водойми або зависли в товщі води у придонному шарі. Він відіграє важливу роль у колообігу органічної речовини, є основним кормовим ком-понент.ом у раціоні риб-детритофагів, додатковою, замінною або вимуше ною їжею для риб-планктофагів і бентофагів. Детрит розрізняють за походженням (фіто-, зоо- та міксодетрит) і ступенем розкладання, що відповідне впливає на його біохімічний склад Слід зазначити, що поживна цінність детриту рослинного походження вища, ніж самих рослин, з яких він утворений. Навпаки, якісні показники детриту, сформованого з решток зоопланктону, значно нижчі, ніж тварин, з решток яких він утворений. Це пов'язано з інтенсивнішим його розкладанням. [11]
Ступінь розкладання детриту істотно впливає на його біохімічні показники. Наприклад, у перші дні після відмирання детрит з фітопланктону містить менше білків і жирів, ніж через 20-30 діб після початку розкладання. Це пояснюють наявністю і життєдіяльністю бактерій. В міру подальшого розкладання органічних решток водоростей і відмирання бактерій (через 1,5- 2 міс) вміст білка і жиру різко зменшується. Детрит із зоопланктону повністю розкладається упродовж 15-20 діб. Важливе місце у раціоні багатьох видів риб, а особливо білого амура займає – вища водна рослинність молоді пагони якої є чудовим кормом для риб. Звичайно риба поїдає не тільки молоду рослинність. Як показує практика заростання водойм вищою водною рослинністю є не тільки не шкідливим, а й навіть корисним. Звичайно це не означає що водойма має повністю бути зарослою для корисного ефекту необхідно аби рослинністю було вкрито всього 15% території ставу.
Особливо важливе значення природні корми мають при використанні напівінтенсивної системи ведення рибництва коли більшу частку раціону вирощуваних риб становлять саме природні корми. Також вони цінні тим, що вони містять у собі велику кількість вітамінів мікро та макро елементів які необхідні для нормальної життєдіяльності риб і це компенсує їх порівняно меншу з штучними кормами поживність. Їх використання дозволяє знижувати собі вартість виробленої продукції та сприяє отриманню якісної екологічно чистої продукції. [14]
При вирощуванні риби в полі культурі за підвищеної щільності посадки протягом вегетаційного періоду відбувається виїдання рибою природних кормів тому напівінтенсивна система ведення рибництва передбачає годівлю риби в такі періоди. Годівля риби штучними кормами дає змогу вирішувати цю проблему.
Корм має бути доступним за розмірами і мати відповідну консистенцію, що дасть рибам змогу споживати його без значних витрат енергії. Бажана наявність кормів тоді, коли риба відчуває в них потребу. При цьому корм має бути привабливим за смаком, кольором, запахом і мати хімічно оптимальний склад. За дотримання цих умов пропоновані корми швидко перетравлюватимуться і засвоюватимуться, забезпечуючи енергетичн і пластичні потреби організму відповідно до умов вирощування. [13]
Штучні корми або кормові засоби не повинні чинити шкідливу дію на риб, а повинні забезпечувати нормальний перебіг фізіологічних процесів, сприяти максимальній реалізації потенціалу росту і нормального розвитку системи відтворення.
Кормами штучного походження є рослинні корми та продукти їх переробки такими продуктами є ячмінь, пшениця, кукурудза, соняшник, ріпак і відповідно макухи, шроти з вище вказаних культур. Вибір корму яким буде проводитися годівля залежить від конкретних можливостей кожного фермерського господарства. Основна вимога до кормів є їх здатність забезпечувати біологічну потребу риби в поживних речовинах. Переважно для цього використовують спеціальні визначники в яких вказано вміст поживних речовин в кожній рослинні на основі них фахівцями складаються відповідні кормові рецепти які є різними не тільки для різних видів риб , а й для різних вікових груп. Звичайно для годівлі використовуються і корми тваринного походження такі як кров’яне та м’ясне борошно сухе молоко кісткове та рибне борошно. Їхня перевага втому, що в них міститься велика кількість білків, жирів. Крім того при складанні рецептів комбікормів до їх складу вносять мінеральні домішки, крейду, вапно їхня кількість від загального складу рецепту становить не більше 1% але цей вміст також дуже важливий тому, що забезпечує організм риби необхідними для побудови скелету та луски мінеральними речовинами. [19]
До живих кормів відносять організми зоопланктону. Серед най розповсюдженіших представників що штучно вирощуються для годівлі є такі види як дафнії (магна, пулекс) моїни, артемії та інші. Для їхнього розведення розроблені спеціальні технології вирощування у садках, басейнах, ставах. Ці технології передбачають отримання великої кількості живих кормів у спеціально створеному середовищі в результаті додавання у воду садка чи басейна органічних добрив, кормових дріжджів та мінеральних добрив. Отриману продукцію використовують для годівлі молоді риб. Живі корми це не тільки організми зоопланктону це також і каліфорнійський черв’як та деякі інші види червів які риба добре засвоює. [17]
1.3.4 Роль природного корму у живленні коропа
Природні корми, що знаходяться в ставу, у вигляді зоопланктону і бентосу, забезпечують рибу всіма речовинами, необхідними для її нормального росту і розвитку завдяки своїй фізіологічній повноцінності. Вониє джерелом, з якого риба поповнює нестачу амінокислот, мікроелементів, вітамінів та інших, ще невідомих, біологічно активних речовин, так званих факторів тваринних кормів. Найбільш повноцінним кормом для риби є ракоподібні, особливо дафнії. Суха речовина прісноводного зоопланктону містить 57,3 % білка, 7,6 – жиру, 21,7 % золи, фітопланктон, як і інші рослинні корми, менш поживний, але він не поступається кращим сортам сіна [18,19].
Природні корми багаті на шість незамінних амінокислот – тирозин, триптофан, аргінін, гістидин, цистин, метіонін. Найбільшу їх кількість мають дафнії. Велика кількість білка (68,5–70,6 %) міститься у личинках комах, черв'яках. Вони багаті також на вуглеводи і фосфор, але мало містять мінеральних речовин. Таким чііном, ці основні представники природної кормової бази доповнюють один одного за поживною цінністю.
За амінокислотним складок білок безхребетних близький до білка риби. Врахувати споживання природних кормів з тією ж точністю, що і споживання додатково внесеного корму, неможливо, оскільки не розроблені відповідні методики їх обчислення. Визначення необхідного мінімуму природного корму дало б змогу встановити найбільш доцільну щільність посадки, виходячи з природної рибопродуктивності ставів з урахуванням одержання рибою вітамінів, амінокислот, зольних речовин, яких не вистачає у штучних кормах.
Бажано, щоб короп мав у раціоні близько 30–50 % природних кормів. [19]
Фермерське господарство В. П. Поворозника знаходиться у Новоархангельському районі Кіровоградської області це північно західна її частина, господарство знаходиться в лісостеповій зоні. Ця територія з достатьно хорошими умовами для ведення рибного господарства. Зима м’яка, літо жарке іноді з недостатньою кількістю опадів. Загальна площа ставів що використовується 28 га. У господарстві є в наявності три нагульних стави з розмірами 10, 12 та 6 га.
Водо постачання відбувається за рахунок підземних вод та опадів значна частина води надходить на весні підчас танення снігів. Глибина залягання ґрунтових вод 1-2 м.
У ставках цього господарства у полікультурі вирощуються такі промислові вид риб як: короп, білий товстолобик, білий амур. Крім того, додатково, вирощується такі види як: лин та судак. У ставах також наявні малоцінні види риб: карась, окунь, плітка, верховодка, йорж.
Рослинність ставів представлена макрофітами з різних екологічних груп, зокрема представниками рослин з плаваючими листками, є ряска, водяний горіх; надводних рослин – очерет, рогіз; підводних – елодея, рдест. Площа заростання ставів до 15%.
Фермерське господарство являється не повно системним нагульним ставовим господарством і спеціалізується на виробництві товарної риби. Рибо посадковий матеріал закуповують в інших господарствах. Гідро технічні споруди господарства складаються з водоскидної системи До них належать: земельні греблі та дамби; паводкові водоскиди; донні водоспуски; рибозахисні пристрої; рибо вловлювачі. Всі гідротехнічні споруди у задовільному стані. В господарстві отримують товарних двох літок коропа, білого амура, білого товстолобика. Протягом нетривалого періоду у господарстві здійснюється годівля риби, також здійснюється часткове удобрювання органічними добривами.
Протягом вегетаційного періоду здійснюється виловлювання сміттєвої риби. Вилов товарної риби відбувається восени.
2.1 Дволітній цикл вирощуванняі товарної риби у фермерському господарстві
Середня маса товарної риби на момент вилову становить 400-500 г. Вихід товарної риби 10-15 ц/га.