Вітамін Е міститься в зернових кормах і трав’яному борошні. Ознаки дефіциту вітаміну Е - це порушення статевих і рухових функцій організму аж до повного паралічу кінцівок, атрофії скелетних м’язів і мускульного шлунку.
Бройлери, які отримують дефіцитні за вітаміном Е висококалорійні комбікорми захворюють на енцефаломаляцію (розм’якшення мозкових оболонок), яка проявляється нестійкою ходьбою курчат, паралічами, закиданням голови.
Вітамін К приймає участь у синтезі білку протромбіну, необхідного для зсідання крові. Вітамін К міститься у трав’яному, рибному і м’ясо-кістковому борошні.
Водорозчинні вітаміни впливають головним чином на вуглеводний, білковий і жировий обмін. Вони не нагромаджуються в організмі і тому повинні систематично поступати з кормом. Дефіцит цих вітамінів викликає зниження активності ферментів, гальмує процеси обміну речовин, знижує продуктивність і послаблює резистентність птахів до дії стресфакторів.
Вітамін В1/тіамін/ входить до складу ферментів, які приймають участь в обміні вуглеводів. Вітамін В1 міститься у великих кількостях у висівках, рослинних і тваринних білкових кормах, але не зважаючи на це в комбікорми включають синтетичний препарат цього вітаміну. Дефіцит тіаміну має прояв у вигляді нервових явищ - паралічів кінцівок, настовбурченого пір′я, дегенерація м′язів, закидання голови.
Вітамін В2 (рібофлавін) міститься у великій кількості у трав’яному борошні і кормових дріжджах. Проте, компоненти комбікормів не повністю забезпечують потребу в цьому вітаміні, тому комбікорм збагачують кристалічним рібофлавіном.
Нестача вітаміну В2 в раціонах знижує несучість, уповільнює або припиняє ріст молодняку, значно підвищує загибель ембріонів, а також курчат після вилуплення.
Характерними ознаками є викривлення пальців в середину / у вигляді “кулака”/, параліч кінцівок, кучерявість пір′я. Вітамін РР (нікотинамід, ніацин) приймає участь в синтезі і розпаді жирних кислот, вуглеводів і амінокислот.
Дефіцит нікотинової кислоти в кормах знижує несучість, виводимість, уповільнює опереність, настає перозис суглобів ніг. Нікотинова кислота міститься в кормових дріжджах, менше у млинарських відходах і шротах.
Вітамін В3 (пантотенова кислота). Нестача пантотенової кислоти уповільнює ріст курчат, опереність, веде до утворення кірки у куточках дзьобу, склеювання вій. Великий вміст пантотенової кислоти мають млинарські відходи, шроти і кормові дріжджі.
Потреба промислових несучок у цьому вітаміні, як правило, задовольняється за рахунок головних компонентів комбікорму. Для м’ясного молодняку і племінного поголів’я комбікорми збагачують добавками патонтенату кальцію.
Вітамін В12 (ціанокобаламін). Значення цього вітаміну в годівлі птахів визначається тим, що разом із фолієвою кислотою приймає участь у синтезі білку. Через нестачу вітаміну В12 в раціонах племінних несучок підвищується смертність ембріонів в останній тиждень інкубації, зменшується виводимість, погіршується ріст молодняку, порушується структура слизової оболонки шлунку, знижується несучість. Вітамін В12 міститься тільки в кормах тваринного походження.
Вітамін С (аскорбінова кислота) в організмі птахів каталізує процеси окислення, приймає участь у синтезі стероїдних гормонів, дезактивує токсини і отрути, має антиоксидантні властивості.
Підвищену потребу в аскорбіновій кислоті птахи відчувають під дією різних стрес-факторів. Згодовування кристалічного вітаміну С послаблює або, навіть, виключає зовсім негативний вплив стрес-факторів. Крім названих вище вітамінів в годівлі птахів контролюють в раціонах кількість фолієвої кислоти, холіну, біотину. Через нестачу цих вітамінів їх додають в комбікорм.
Клітковина (целюлоза). У птахівництві особливе відношення до цієї речовини. З одного боку клітковина не перетравлюється птахами (за виключенням гусей), а з іншого - без клітковини не можливо скласти раціон і без клітковинний раціон не являється добрим. Це пояснюється тим, що клітковина виконує роль механічного подразника слизових оболонок травних органів, поліпшує секрецію травного соку, що в свою чергу сприяє перетравленню вуглеводів, білків і жирів хімусу, нормалізує моторику шлунково-кишкового шляху, евакуацію вмісту кишечника. Наявність у раціоні значних кількостей клітковини заважає використанню інших поживних речовин. Великий вміст клітковини адсорбує на себе значну кількість травних ферментів, обмежує споживання і знижує перетравність кормів.
Як відомо, робота з організації годівлі будь якого виду тварин починається з оцінки поживності кормів, визначення норм потреби в поживних речовинах, підбір необхідних, із наявних, інгредієнтів і складання раціонів.
Слід відразу зазначити, що ця робота проводиться в птахівництві дещо відмінно від інших галузей тваринництва. В оцінці поживності кормів для сільськогосподарських птахів немає поняття “кормова одиниця".
У птахівництві прийнята система оцінки поживності кормів у обмінній енергії, сирому протеїні і комплексі інших поживних речовин. До комплексу інших поживних речовин відносять незамінні амінокислоти, вітаміни, незамінні жирні кислоти, а також мінеральні речовини (макроелементи і мікроелементи).
Обмінна енергія - це різниця між валовою (загальною) енергією корма і енергією посліду (ОЕ=ВЕ=ЕП) і вимірюється в джоулях (кілоджоулях - 1000 Дж, мегаджоулях - 1000000 Дж). Сирий протеїн визначається в грамах або у відсотках, інші поживні речовини визначають у вагових одиницях (грамах, міліграмах і т.ін.), а деякі вітаміни - в міжнародних одиницях їх активності.
Щоб перерахувати калорії у джоулі або навпаки, потрібно помножити або розділити на коефіцієнт 4,19 відповідно. У птахівництві дещо відмінний від інших галузей тваринництва підхід до нормування поживних речовин в раціонах, що пов’язано з прийнятою системою годівлі птахів вволю або з вільним доступом до кормів. Поживні речовини в раціоні для сільськогосподарських птахів нормують на 100 г повітряно сухої суміші концентрованих кормів. Наприклад, для курей-несучок в віці 5-10 місяців потрібно 17 грамів сирого протеїну і 1152 кДж обмінної енергії в 100 г кормосуміші, для курчат у віці 90-120 днів необхідно 14 г сирого протеїну і 1080 кДж обмінної енергії в 100 г корму.
Отже, існуюча система нормування поживних речовин передбачає для кожного виду і статево-вікової групи відповідну концентрацію поживних речовин. Така система оцінки поживності дозволила встановити більш суттєвий взаємозв’язок між поживними речовинами в процесі споживання і живлення. Найефективніше використання протеїну можливо досягти в тому випадку, коли на 1 г протеїну припадає 670 Дж. Обмінної енергії. Таке співвідношення називають ЕПС, якщо воно йде в напрямку зниження кількості енергії на 1 г протеїну, веде до витрат протеїну на енергетичні цілі, що економічно невигідно, так як білкові кормові засоби значно дорожчі, ніж енергетичні і навпаки, якщо порушення ЕПС йде в бік збільшення, зайва енергія відкладається в організмі у вигляді жиру, і перше й друге спричинює зниження продуктивності птахів.
Встановлені відповідні співвідношення між кальцієм і фосфором 1: 2,5...3 між вітамінами А і Д3 1: 5...6 і т. ін. Для забезпечення норм годівлі птахів необхідно мати необхідний набір кормових засобів, головним чином не концентровані корми. Однак для того, щоб орієнтуватись в великій кількості цих засобів, вірно і швидко розробляти раціони, всі корми умовно розподілені на такі групи.
Енергетичні - це, головним чином, зернові злакові та продукти їх переробки. Кукурудза і пшениця являються кормами, які можна вводити в раціон майже без обмежень.
Ячмінь має інгібітор трипсину і без відповідної обробки може вживатись в раціонах у кількості не більше 10 відсотків. Овес вміщує найбільш легко перетравні вуглеводи і являється дієтичним кормом, а якщо звільнити від плівок, то можна вводити в раціон без обмеження. Цінним енергетичним інгредієнтом є сорго. Його висока врожайність, невибагливість, відсутність харчової цінності для людини - дала б можливість поставити цю культуру на перше місце, якби вона не мала двох негативних ознак: наявність алкалоїду таніну (який пригнічує активність травних ферментів), та великої кількості клітковини, яка сконцентрована головним чином у плівках зерна. Тому для успішного використання сорго в годівлі птахів його необхідно додатково обробляти для знищення таніну та звільненню зерна від плівок. Без вказаних обробок сорго можна вводити в раціон в кількостях, що не перевищують 10%.
Дуже цінними являються такі високоенергетичні кормові засоби, як тваринні і рослинні жири. По-перше, жири вміщують в 3... .4 рази більше обмінної енергії, ніж злакові, по-друге, вони в своєму складі не мають інших поживних речовин, а це дозволяє з їх допомогою ефективно балансувати енергетичну частину раціонів птахів.
Білкові (високопротеїнові) кормові засоби. В залежності від походження, білкову групу кормів можна розділити на три підгрупи.
1) Білкові корми рослинного походження - це перш за все зерно бобових культур і продукти їх переробки - шроти й макухи олійних культур (соняшнику, ріпаку, арахісу, насіння бавовни). Слід відмітити, що усі бобові культури мають у своєму складі антипоживні речовини, що тим чи іншим чином затримують травний процес у птахів. Так, найбільш повноцінна із бобових культур соя вміщує алкалоїд соїн і рослинний фермент уреазу, що пригнічує активність шлунково-кишкових ферментів. Позбутись негативної дії цих речовин можливо шляхом волого-термічної обробки сойового шроту в апаратах, які носять назву “тостери", а процес зветься “тостуванням”.