Таблиця 1.2
| Назва культур | Роки | |||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||
| Зернові* | 101068 | 183031 | 183070 | |
| Кукурудза | 70441 | 116017 | 111818 | |
| Соняшник* | 293 | 178 | 273 | |
| Картопля | 460180 | 462578 | 470437 | |
| Овочі | 46637 | 182443 | 188676 | |
| Плоди і ягоди | 130702 | 181124 | 166586 | |
| Виноград | 52677 | 53266 | 44809 | |
*у вазі після доробки
З таблиці видно, що всіма категоріями господарств вироблено 183070 ц зерна, у тому числі кукурудзи на зерно 111818 ц, 273 ц соняшнику, 470473 ц картоплі, 188676 ц овочів, 166586 ц плодів та ягід, 44809 ц винограду. У порівнянні з 2001 більше одержано зерна, картоплі, соняшнику, овочів відповідно на 0,2%, 1,7%, 34,8%, 3,4%, менше одержано – кукурудзи, плодів та ягід, винограду – відповідно на 3,4%, 8,1%, 15,9%. При збільшенні валових зборів сільськогосподарськими підприємствами основними виробниками продукції рослинництва В районі залишаються господарства населення. Їх частка у виробництві зерна становить – 73%, картоплі – 99%, овочів – 99%, плодів та ягід – 97%, винограду – 83%.
Валові збори за 2002 рік характеризуються такими урожайностями.
Таблиця1.3
Урожайність основних сільськогосподарських культур по категоріях господарств у 2002 році[75,с.7;76,с.7;77,с.8]
| Назва культур | Усі категорії господарств | Сільськогосподарські підприємства | ||
| Центнерів з 1 га | Збільшення, зменшення (-) до 2001р | Центнерів з 1 га ц | Збільшення, зменшення (-) до 2001р | |
| Зернові* | 36,3 | 1 | 25,4 | -1,4 |
| Кукурудза | 45,9 | 3,1 | 23,4 | -6,8 |
| Соняшник* | 9,1 | 2,7 | 9,1 | 2,7 |
| Картопля | 183,8 | -1,5 | 129,7 | 1,1 |
| Овочі | 170,6 | -5,2 | 153,7 | 18,8 |
| Плоди і ягоди | 115,1 | -5,7 | 15,3 | -8,9 |
| Виноград | 48,9 | -6,2 | 13,0 | -8,0 |
Як видно з таблиці половина показників зменшилась і це є наслідком кризового стану в сільському господарстві.
Кількість виробленої продукції показано в таблиці 1.4
Виробництво основних продуктів тваринництва у 2000-2002 роках[75,с.8;76,с.8;77,с.8]
| С-г продукція | Роки | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | |
| М”ясо(т) | 7136 | 7322 | 7330 |
| Молоко(т) | 35334 | 36630 | 36642 |
| Яйця(тис.шт) | 20861 | 21022 | 23250 |
| Вовна(ц) | 128 | 88,1 | 100 |
З таблиці видно, що за 2002 рік усіма категоріями господарств вироблено 7330 тонн м’яса (в живій вазі), що на 0,1% більше попереднього року, 36642 тонн молока (приблизно на рівні 2001 року), 23250 тис. шт. Яєць (на 10,6% більше), 100 ц вовни – 10,7% менше. Так як і в рослинництві основними виробниками тваринницької продукції в районі залишаються господарства населення.
В той же час сільськогосподарські підприємства скоротили виробництво молока на 3,1%, вовни на 23,1%, м’яса збільшено на 4,7%
Реалізація сільськогосподарської продукції
В звітному році по всіх каналах реалізовано 2602 тонни зернових культур, що складає 16,7% до рівня 2001 року, 401 тонну фруктів, що менше на 40,5%, овочів – 74 тонни, що більше в 3,7 рази, картоплі – 4 тонни, що менше на 20%, винограду 747 тонни, що менше на 41,2%, 181 тонну худоби в живій вазі(90,5% до 2001 року), 542 тонни молока та молочних продуктів (69,6%).
Державним заготівельним організаціям продано 45 тонн овочів, 264 тонни фруктів, 508 тонн винограду, 55 тонн худоби та 219 тонн молока та молочних продуктів. Решта продукції продавалась по інших каналах. 1799 тонн зернових культур, 18 тонн овочів, 86 тонн фруктів, 159 тонн винограду, 80 тонн худоби, 75 тонн молока та молочних продуктів реалізовано населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування). Внаслідок господарської діяльності в 2002 році сільське господарство Іршавського району отримало такі фінансові результати [77,с 23]:
– виручка від реалізації продукції 3660 тис. грн.;
– собівартість реалізованої продукції 3416 тис. грн.;
– прибуток становить 244,0 тис. грн.;
– рентабельність становить 7,1%;
Отже, можна сказати, що сільське господарство Іршавського району в сучасних складних економічних умовах розвивається досить ефективно, якщо брати до уваги сучасний стан сільського господарства України. І головною галуззю, яка формує прибутки в районі є рослинництво.
1.2 Роль молочного скотарства в економічному розвитку сільського господарства Іршавського району
Виходячи з того, що зараз досить складна ситуація з виробництвом тваринницької продукції багато підприємств скоротили а то і зовсім згорнули виробництво цієї продукції, але подальший розвиток галузей рослинництва більших господарств змусить їх займатися скотарсвом з метою забезпечення полів дешевими власними органічними добривами. Про актуальність забезпечення господарств дешевими органічними добривами вже написано багато, і якраз в такому регіоні як Закарпатська область і Іршавський район зокрема це питання заслуговує найбільшої уваги. Адже грунти області є досить бідні і тому забезпечення якраз дешевими добривами може підвищити врожайність, адже зараз закуповується надзвичайно мало добрив із-за їхньої високої ціни. Також специфічною біологічною особливістю скотарства у сільському господарстві є те, що воно посідає місце перероблюючої галузі, своєрідного біологічного цеху, що здійснює переробку значної частини продукції рослинництва (корми) у цінні харчові продукти (молоко, м”ясо), технічну сировину (шкіру, щетину, м”ясокісткове борошно, органічне добриво та інші). Завдяки поєднанню галузей рослинництва і тваринництва кожне господарство набуває рис виробничого комбінату, у якому на власній сировині (кормах) виробляються різні продукти тваринництва. При цьому молочна худоба особливо високо оплачує корм продукцією. На 1 кормову одиницю від корови можна одержати продуктів, що містять 455 ккал, тоді як від свиноматки – лише 345, а курки-несучки – 197 ккал [30,с.2-4].
У раціоні молочного скотарства 60-70% кормових одиниць припадає на частку бобових трав, силосних культур, природних сінокосів і пасовищ і тільки до 25-30% займають концентровані корми. Відомо, що зернові в основному виносять з грунту поживні речовини, в той час як конюшина, лугові трави навпаки, накопичують азот та інші речовини у грунті. Ось чому скотарство забезпечуватиме накопиченню запасів поживних речовин у ґрунті.
Рівень розвитку молочного скотарства великою мірою залежить від стану економіки та кормо виробництва, яке в свою чергу перебуває в безпосередній залежності від ґрунтово-кліматичних умов й територіального розміщення та продуктивності природних кормових угідь. Отже вплив природних умов на розвиток скотарства проявляється насамперед через врожайність сільськогосподарських культур, особливо зернових і кормових.
Однією з характерних особливостей скотарства є те, що об’єктами прикладання живої і уречевленої праці в цій галузі є живі організми, а основними складовими частинами виробничих витрат – корми, жива праця, витрати на утримання приміщень.
Отже рівень та економічна ефективність виробництва продукції скотарства здебільшого залежить від ступеня використання біологічних особливостей різних порід худоби, засобів виробництва, кормів і праці тваринників.
Скотарство проявляє специфічну особливість до землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Споживаючи велику кількість різноманітних кормів, воно стимулює всебічне використання не тільки орних земель, а й природних кормових угідь і цим сприяє збільшенню виходу продукції з одиниці земельної площі. Так як існують значні відмінності між природно-економічними зонами України у структурі земель сільськогосподарського користування, то це зумовлює різні напрями спеціалізації тваринництва. Так наприклад, Західний регіон, де розташовано близько 30% наявних в Україні природних сіножатей понад 19% пасовищ, має сприятливі умови для розвитку молочно-м”ясного скотарства. Порівняти можливості Закарпатської області і Іршавського району зокрема можна подивившись таблицю 1.5
Площа і структура сільськогосподарських угідь Західної України (господарства всіх категорій, за 2001 рік)
[75,с.15;76,с.16;77,с.16]
| Області | Сільгосп-угіддя, тис.га | В т.ч. рілля,тис.Га | Розораність земель,% | Сіножаті, тис.га | Пасовища, тис.га | Сіножаті і пасовища до площі с.г.угідь,% |
| Волинська | 1067,0 | 688,1 | 65,2 | 157,7 | 210,3 | 34,5 |
| Закарпатська | 468,7 | 199,0 | 45,6 | 95,4 | 141,3 | 50,5 |
| Івано-Франківська | 635,4 | 410,8 | 66,4 | 81,0 | 127,2 | 32,8 |
| Львівська | 1275,6 | 850,6 | 67,9 | 151,9 | 250,3 | 31,5 |
| Рівненська | 935,6 | 664,1 | 72,0 | 124,4 | 133,6 | 27,6 |
| Тернопольська | 1056,4 | 876,2 | 84,2 | 38,4 | 126,3 | 15,6 |
| Чернівецька | 477,0 | 341,5 | 75,8 | 39,1 | 70,0 | 22,9 |
| по Укріїні | 41854 | 33081 | 81,0 | 2307 | 5466 | 18,6 |
З таблиці видно, Закарпатська область має найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь сіножатей і пасовищ. Все це говорить про те, що в Закарпатській області і в Іршавському районі зокрема є сприятливі умови для розвитку скотарства. А в області ця галузь є досить перспективною, адже з наявних ресурсів скотарство теоретично забезпечено ресурсами на досить високому рівні.
Також характерною особливістю скотарства є те, що воно має повсюдне розміщення. Це зумовлюється органічним зв’язком галузей тваринництва і землеробства та використанням для годівлі худоби рослинності природних кормових угідь. Напрямок спеціалізації скотарства. Рівень його концентрації та обсяги виробництва продуктів у певних районах визначаються, разом з іншими умовами, густотою і співвідношенням сільського і міського населення. Це особливо стосується спеціалізації господарств на виробництві мало транспортабельних продуктів.