Вихід приплоду на 100 маток, що були в наявності в сільськогосподарських підприємствах за 2000-2002 роки[75,с.15;76,с.15;77,с.17]
| Показники | Роки | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | |
| Вихід телят від корів,голів | 60 | 64 | 73 |
Так в 2001 році на 100 маток припадало 64 телята, а в 2002 році 73. Це є позитивною тенденцією, адже збільшується швидкість оновлення стада. Сергієнко. А.І. повідомляє, що використовуючи передовий досвід тваринників , від кожної телиці в 28-місячному віці і від кожної корови через кожні 300 днів можна одержати по одному теляті. Але цього недостатньо, потрібно боротися за одержання від 100 корів 110-120 телят в рік. Затримка запліднення однієї корови на один день призводить до недоодержання 0,003 теляти і біля 4,5 літрів молока [56,с.91].
Низька продуктивність корів гальмує розвиток галузі, що не дає можливості забезпечити населення на рівні рекомендованих норм недорогими та цінними і якісними продуктами, такими як молоко і м’ясо. Разом з тим, порівнявши показники району з показниками області і інших областей Західної України, можна побачити велику строкатість продуктивності молочного стада, це свідчить про те, що існують наявні невикористані можливості.
Отже, провівши аналіз динаміки виробництва молока в господарствах різних правових форм, я дійшов такого висновку, що основними виробниками молока є і залишатимуться, якщо не зміниться державне відношення до сільськогосподарських виробників молочної продукції, на найближче майбутнє, особисті господарства населення, частка фермерських господарств у виробництві молока практично нульова. Це свідчить про те, що люди, які хочуть займатися сільським господарством і хочуть одержувати прибутки не будуть займатися розведенням молочного скотарства тому, що це просто напросто невигідно. І те, що основними виробниками молока є особисті господарства населення є погано, займатися молочним скотарством, на мою думку, повинні спеціалізовані фермерські ц і колективні господарства, адже тільки на більш-менш великих підприємствах можна впроваджувати інтенсифікацію виробництва, передові технології і інші засоби чи процеси для зменшення собівартості, покращення якості молочної продукції, тобто добиватись її конкурентоспроможності, чого ніяк не зробиш в достатній мірі в домашніх господарствах.
Молочне скотарство – традиційна галузь сільського господарства Іршавського району. Цьому сприяють об’єктивні природно-економічні умови, з одного боку наявність у землекористуванні сільськогосподарських підприємств і господарств населення ––– тис. га пасовищ і ––– тис. га сіножатей (на 1.01.2003 року), з другого – грунти району найбільш придатні для вирощування кормових культур. Основною продукцією галузі є молоко – продукт, що містить усі речовини необхідні для життєдіяльності людини.
Протягом 1990-1999 років скорочення виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Іршавщини не компенсувалося його зростанням у господарствах населення, внаслідок чого загальний обсяг виробництва знизився в 1,2 раза. Проте в останні роки намітилась стабілізація розвитку галузі, і в 2002 році обсяг виробництва молока становив 36642 тонни.
Виробництво молока в на душу населення Іршавському районі значно перевищує показники по Україні. Так, у 2002 році, з розрахунку на душу населення було в районі було вироблено 353,7 кг молока, а у середньому по Україні 273,6 кг. У 2002 році молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) на душу населення становило 290 кг. Досягнутий рівень споживання нижчий від науково обґрунтованого нормативу (390), що зумовлюється, насамперед, низькою платоспроможністю населення і власним забезпеченням.
Потенційні можливості району по виробництву молока використовується не в повній мірі. Це підтверджується балансовими розрахунками нормативів харчування (обсягів споживання) і пріоритетів, які повинні бути передбачені раціональною продовольчою політикою.
При обґрунтуванні перспектив подальшого нарощування обсягів виробництва молока всіма категоріями господарств Іршавського району слід врахувати такі фактори: природно-кліматичні умови району, напрями внутрішньогалузевої спеціалізації суб’єктів господарювання, інтеграційні процеси в молоко продуктовому під комплексі України, області, району, внутрішніх і зовнішніх ринків, напрями державної підтримки сільськогосподарського виробництва, можливості експорту молоко продукції тощо.
Виходячи з цих положень можна спрогнозувати 2 варіанти розвитку молочного скотарства в Іршавському районі на перспективу:
– 1-ий варіант мінімальний або найбільш наближений до дійсності, тобто більш критичний;
– 2-ий варіант рекомендований (оптимальний), тобто всі наявні резерви будуть задіяні в найвищій мірі і вище перерахованих факторів буде позитивний чи оптимальний.
Прогноз розвитку галузі молочного скотарства в Іршавському районі на 2004-2006 роки (варіант 1-ий – мінімальний)
У розрахунках по першому варіанті передбачено: враховуючи тенденції зміни чисельності поголів’я корів минулих років можна припустити, що поголів’я корів в 2004 році стабілізується, а в сільськогосподарських підприємствах почне незначно зростати. Зазначений варіант передбачає, що річна продуктивність корів у господарствах населення 2700 кг. Дані анкетних обстежень свідчать, що реальна середньорічна продуктивність корів у приватних господарствах населення становить 2500-3500 кг молока і більше. Отже, рівень молочної продуктивності корів, використаний у процесі розрахунків виробництва молочної сировини в приватних господарствах населення є обґрунтованим.
Отже, основні прогнозні дані по розвитку молочної галузі в Іршавському районі наведені в таблиці 4.1.
Основні прогнозні параметри розвитку молочного скотарства в Іршавському районі на 2004-2006 роки
| Показники | Роки | ||
| 2004 | 2005 | 2006 | |
| Поголів’я корів, гол | 13280 | 13330 | 13381 |
| У т.ч.:у сільськогосподарських підприємствах | 761 | 811 | 881 |
| у господарствах населення | 12519 | 12519 | 12500 |
| Середньорічний надій у сільськогосподарських підприємствах, кг | 1699 | 1777 | 1858 |
| У господарствах населення, кг | 2700 | 2750 | 2800 |
| Валове виробництво молока, тис. Т | 36,72 | 36,81 | 37,81 |
| у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами | 1,29 | 1,38 | 1,51 |
| Частка від загального обсягу виробництва, % | 43,8 | 4 | 5 |
| Господарствами населення | 35,43 | 35,43 | 35,6 |
| Частка від загального обсягу виробництва, % | 96 | 96 | 95 |
| Кількість реалізованого молока, т | 561 | 599 | 954,9 |
| У т.ч. сільськогосподарськими підприємствами, т | 561 | 599 | 654,9 |
| господарствами населення, т | – | – | 300 |
Як видно з таблиці поголів’я корів практично не зросте, все це пов’язано з загальною економічною кризою в сільському господарстві і особливо в тваринництві. Найбільш гостро це впливає на сільськогосподарські підприємства. Хоча поступово в господарствах, які найбільше пристосувались до склавшоїся зараз ситуації в сільському господарстві і зберегли по мірі можливості засоби виробництва поголів’я корів буде зростати.
Головною проблемою чи перепоною є низькі закупівельні ціни на молоко і недостатня кількість ринків збуту, адже головний покупець молока в районі Іршавський молокозавод з банкрутів, і господарствам доводиться реалізовувати продукцію в суміжних районах, а це призводить до зменшення закупівельної ціни на молоко, адже зростають транспортні витрати в переробників молока.
Але є знаний потенціал в господарствах Іршавського району. Можна навести такий приклад: продуктивність корів в Іршавському районі є 2-гим показником після Ужгородського району і становить відповідно 1600 і 1700 кг, тоді як у Перечинському, Свалявському, Хустському районах середньорічні надої становлять 988-1060 кг[63,с.40-45]. Все це говорить про те , що якщо розв’яжуться питання з добуванням сільськогосподарських виробників, еквівалентності товарообміну між галузями народного господарства, фінансування, пільгового кредитування, то господарства Іршавського району одними з перших підвищать обсяги виробництва і реалізації молока і за рахунок (в основному) підвищення продуктивності корів.
Отже, вивчивши вплив факторів на економічну ефективність виробництва молока і якщо вплив цих факторів буде позитивним, то можна спрогнозувати оптимальний (рекомендований) варіант розвитку галузі на перспективу.
При прогнозуванні молочного скотарства в досліджуваному регіоні потрібно виходити з концепції повного його самозабезпечення молоком та молокопродуктами та можливістю продажу транспортабельних їх видів (масло, тверді, сири, казеїн) за межами регіону та на зовнішніх ринках.
Другий варіант передбачає визначення рекомендованого (оптимального) обсягу виробництва молока з урахуванням досягнення раціональної норми споживання та зовнішніх можливостей Іршавщини. Середньорічний надій від однієї корови і сільськогосподарських підприємствах становитиме 3500 кг. За досвідом вітчизняних і зарубіжних підприємств, у племінних господарствах мінімальна межа продуктивності корів повинна бути 5000 кг у середньому за рік, а у товарних – не менше 3500 кг[71,с.65-69].
На сучасному етапі з розвитком науково-технічного прогресу стає дедалі поширенішим застосування ЕОМ в різних розрахунках. Так в своій роботі я використав ЕОМ для розв’язання такої задачі як прогнозування розвитку молочної галузі.