Збільшення обсягу виробництва молока відбувається під впливом двох чинників – збільшення поголів’я корів та збільшення їх продуктивності, причому зростання чисельності молочного стада характеризує екстенсивний напрямок розвитку скотарства, а підвищення його продуктивності – інтенсивний найдоцільніший.
Чисельність корів у Закарпатській області протягом 1971-1990 років перебувала майже на однаковому рівні – 145-140 тис. голів. Починаючи з 1991 року спостерігається чітка тенденція до зменшення чисельності молочного стада. Якщо на початок 1991 року в усіх категоріях господарств утримувалося 140 тисяч корів, то на початок 2000 року їх частка зменшилася на 8% і становила 1130 тис. корів.
Провівши аналіз статистичних документів Іршавського району, я визначив, що на 1.01.2003 року в особистих господарствах населення перебувало 95% чи 12519 корів, а в сільськогосподарських підприємствах 5% чи 701 корова. Більш детально ці дані показано в таблицях.
(на 1 січня у відсотках)
Види худоби | Роки | ||
2000 | 2001 | 2002 | |
ВРХ | 13,8 | 12,2 | 11,5 |
у т.ч. корів | 6,7 | 6,0 | 5,3 |
Питома вага господарств населення у загальному стаді окремих видів худоби[75,с.13;76,с.13;77,с.14] (на 1 січня у відсотках)
Види худоби | Роки | ||
2000 | 2001 | 2002 | |
ВРХ | 86,2 | 87,8 | 88,5 |
у т.ч. корів | 93,4 | 94,0 | 94,7 |
Дивлячись в таблиці видно, що питома вага корів в сільськогосподарських підприємствах надзвичайно низька, і спостерігається тенденція до її зменшення, ці процеси потрібно зупинити, бо на мою думку, розвиток молочного скотарства в господарствах населення не буде ефективний, тому що тут не можна застосувати ефект маштабу.
Як в цілому по Україні так і в Закарпатській області і Іршавському районі зокрема з 1990 йде зменшення розмірів одного господарства за площею сільськогосподарських угідь. Для порівняння в області на 1 господарство припадає в середньому 671 га сільськогосподарських угідь, а в Іршавському районі 399 га(станом на 1.01.2002 року)[12,с.4].Динаміка структури землекористування в сільськогосподарських підприємствах показана в таблиці 3.9.
Землекористування сільськогосподарських підприємств в Іршавському районі за 2000-2002 роки[75,с.35;76,с.36;77,с.37] (гектарів)
Показники | Роки | ||
2000 | 2001 | 2002 | |
Усього счльськогосподарських угідь | 9007,5 | 8500,5 | 8373,4 |
у т.ч.рілля | 3850,1 | 3500,4 | 3462,8 |
Сінокоси | 1350,2 | 1295,5 | 1287,4 |
Пасовища | 2700,0 | 2700,0 | 2677,6 |
Як видно з таблиці площа земель в користуванні сільськогосподарських підприємтсв з кожним роком зменшується. Це в свою чергу зменшує можливості для розвитку молочного скотарства, тобто рівень розвитку має зменшуватись.
Слід зазначити, що як і просте так і розширене відтворення молочного стада мають супроводжуватись поліпшенням його якісного складу, що в значній мірі залежить від наявності ремонтного молодняка та темпів оновлення молочного поголів”я. Встановлено, що висока ефективність молочного поголів”я у передових господарствах і країнах світу досягається при щорічному оновленні стада корів у межах 25-35%. На жаь в сільськогосподарських підприємствах досліджуваного району виявлено зменшення кількості поголів”я, а в господарствах населення їх кількість незначно збільшилась. Динаміка поголів”я худоби в досліджуваному регіоні показана на графіках.
Динаміка поголів’я худоби в сільськогосподарських підприємствах Іршавського району за 2000-2002 роки[75,c.45;76,с.40;77,с.36]
Динаміка поголів’я худоби в особистих підсобних господарствах населення Іршавського району за 2000-2002 роки[75,c.45;76,с.40;77,с.36]
Важливим чинником, який спричинить значний вплив на рівень виробництва молока є питома вага корів у стаді. Встановлено, що коли у стаді ві дід 30 до 40% корів, то скотарство розвивається за м’ясо-молочним напрямом, від 40 до 50% молочно-м’ясним і вище 50% за молочним. З наведеної таблиці видно, що кількість корів від загальної кількості ВРХ становить 70% – в всіх типах господарств В сільськогосподарських підприємствах кількість корів від загальної кількості ВРХ становить 33%. Це свідчить про те, що головними виробниками молока є особисті підсобні господарства населення.
Аналіз показав, що питома вага корів у стаді сільськогосподарських підприємств і господарств населення суттєво відрізняється. Приміром, якщо в підприємствах питома вага корів у стаді становила в 1991 році 26,4%і в 2002 році 34%, то в господарствах населення цей показник становить відповідно – 64,2% і 75,3%. Це свідчить про те, що в сільськогосподарських підприємствах скотарство розвивається м’ясо-молочному напрямі, а в господарствах населення – поглиблюється спеціалізація на виробництві молока. Такий стан, як свідчить практика, гальмує розширене відтворення молочного скотарства та зменшу можливості його якісного оновлення.
Відомо, що суттєвий вплив на продуктивність молочного стада справляє жива маса корів. Остання в сільськогосподарських підприємствах становить десь до 450 кг. Цей рівень живої маси дорослих корів ні 100-150 кг нижчий від рекомендованого. При цьому виявлено негативну тенденцію – зменшення живої маси корів у сільськогосподарських підприємствах протягом 1995-2000 років. Це свідчить про те, що в основній масі господарств суспільного сектора, як показав аналіз, не налагоджено на належному рівні годівлю корів, раціони особливо взимку, мають значний дефіцит протеїну, вітамінів та інших поживних речовин. Дослідження показали, що раціональна жива маса дорослих корів на перспективу для більшості господарств досліджуваного району перебуває в таких межах: по чорно-рябій породі – 450-560 кг, по червоній польській – 480-520 кг, по синтементальській – 520-560 кг і по бурій карпатській – 560-600 кг.
Важливим чинником, який визначає обсяги виробництва продукції скотарства та характеризує рівень його розвитку є продуктивність тварин. З 1991 року спостерігалось велике продуктивності корів в районі. Така ж ситуація і по Україні, так надій на одну корову в колективних господарствах України, в середньому за 1991-1995 роки зменшився на 23,6%, а за 1996-2000 роки – 40,5% у порівнянні з періодом 1986-1990 років, коли була досягнута найвища продуктивність молочного стада. Сучасний стан продуктивності корів в сільськогосподарських підприємствах характеризується такими показниками.
Продуктивність корів в сільськогосподарських підприємствах за 2000-2002 роки[75,с.25;76,с.26;77,с.23]
В Іршавському районі намітилась тенденція до підвищення продуктивності корів в сільськогосподарських підприємствах і середній надій молока від однієї корови (на середньомісячне поголів”я) за 2002 рік становив 1603 кг, що на 120 кг більше того ж показника минулого року(таблиця 3.10).
Для порівняння продуктивності корів в сільськогосподарських підприємствах Іршавського району я провів порівняння з суміжними областями і показником по Україні. Подивившись в таблицю 3.11 можна побачити, що надій на одну корову в Іршавському районі є другим по величині показником після Львівської області і трохи меншим від середнього надою по Україні.
Надій молока від однієї корови в громадському секторі Західного регіону, кг[56,с.90]
Області | В середньому за 2002 рік |
Волинська | 1376 |
Закрпатська | 1144 |
Івано-Франківська | 1530 |
Львівська | 1933 |
Рівненська | 1368 |
Тернопільська | 1505 |
Чернівецька | 1447 |
Іршавський район | 1603 |
По Україні | 1614 |
Ці дані свідчать про те, що в досліджуваному районі краще налагоджені процеси виробництва, а також те, що більшість корів знаходяться в особистих підсобних господарствах населення, де кращі умови утримання, годівлі тощо. Але цим показникам далеко до норм, за якими повинні орієнтуватися.
Одним із важливих показників продуктивності молочного стада є вихід телят від корів з розрахунку на 100 маток. Одночасно він характеризує рівень відтворення стада великої рогатої худоби. В Іршавському районі намітилась тенденція до збільшення виходу телят на 100 маток(таблиця 3.12).