№5„Белые ночи”
соль мажор
Какая ночь! На всем какая нега!
Благодарю, родной полночный край!
Из царства льдов, из царства вьюг и снега
Как свеж и чист твой вылетает май!..
А. Фет
Спокійні арпеджовані акорди, супроводжуючі мелодію, надають музиці основному розділу характер рапсодичності. Розвернута середня частина вносить велике оживлення. Його „квадратний” мотив - сі мінор - безперечно танцювальний; про це свідчить уже сама структура першого восьми такту АВ АВ, характерний народним танцям, а оживлений супровід придає танцювальній мелодії відтінок „жагучості”. Важко сказати який задум такого Allegretto в його співставленні з
широкою не квапливою мелодією основної частини.
№6”Баркарола”
соль мінор
Выйдем на берег, там волны
Ноги нам будут лобзать,
Звезды с таинственной грустью
Будут нам сиять…
А.Плещеев
П’єса майже немає прикмет баркароли. Цей жанр „пісні на воді” має розмір 6\8. Та і сам епіграф не дає й натяку на баркаролу. По музиці п’єса приближується до улюбленому жанру Чайковського елегійної інструментальної пісні. Красива основна мелодія з двохкратним секвенцуванням виділеного кінцевого мотиву, відрізняється від більшості елегій Чайковського: воно протікає в оточені рухомих голосів, її гармонічна структура зводиться великою частиною до повної тонічної каденції.
Все це свідчить про живість емоції, про відсутність меланхолії. Середня частина – соль мажор – світла. В її терцевих ходах є щось від справжніх баркарол. Перехід в трьох дольний розмір і патетичні акценти надають музиці подібність до італійських наспівів. Кульмінація на зменшений септакорд в арпеджіорованому викладені і на великому діапазоні від малої до четвертої октави зіставляє один з кутніх каменів форми.
Музика „Баркароли” має всі якості, сприятливими широкому її розповсю- дженню: легкого запам’ятовування прекрасної мелодії, досконалістю форми, зіставленням теплої емоції з живістю мелодійного руху, з елементарною простотою гармонії і фактури.
№7”Песня косаря”
мі бемоль мажор
Размахнись плечо,
Размахнись рука!
Ты пахни в лицо
Ветер с полудня!..
А.Кольцов
Енергійна, життєрадісна мелодія моторного характеру, підкреслена супроводом, задає ритм фізичної праці і не залишає місця рефлексії. Приєднуються також і інші інтонації, не заперечуючі основного характеру, але доповнюючі його новою тематикою – танцювальною і богатирською.
Реприза пом’ягшує визначеність моторності завдяки трьохдольному орнаментальним фігурам середнього голосу і трьохдольним варіантам мелодії. В результаті основний ритм втрачається поступаючись місцем суцільним трьохдольним фігурам. Народність п’єси коріниться в свіжій, винятковій ритмічній структурі і в могутніх образах маршу, танцю і праці.
№8„Жатва”
сі мінор
Люди семьями
Принялись жать,
Косыть под корень
Рожь высокую!
В копны частые
Снопы сложены,
От возов всю ночь
Скрипит музыка...
А.Кольцов
„Жатва” написана з трьох частиною репризою і контрастною середньою частиною. В крайніх частинах описана постійна робота женців у полі. Тема „Жатвы” описана на звукорядові гармонічного мінору. Найбільшої виразності надає середня частина, яка контрастує з сусідніми. Вона написана в парале-льному мажорі і є більш спокійною (мабуть в цей час селяни відпочивають).
Це красиве скерцо в його основному розділі, з постійними переборами двох- і трьохдольного розмірів в послідовності і одно часовості, передає оживлений багато голосний гомін натовпу. Тут воладарює весела метушня, не дивлячись на досить приємні альтерації, основний мотив залишає народну непевність. Напружені ходи в різних голосах супроводу насичують музику. П’єса неперевершена по темпераменту і формі.
№9”Охота”
соль мажор
Пора, пора! Рога трубят;
Псари в охотничьих уборах
Чем свет уж на конях сидят,
Борзые прыгают на сворах…
А.Пушкин
Бадьора, наповнена сигнальними мотивами і наслідуючи ми конячому тупотінню п’єса близька маршу. Сама тема розтягнута за рахунок секвенцування і повторення, і представляє собою маршову мелодію. Завдячуючи прийняттю противосторонього руху голосів, частої зміни співзвуч
і частому, наполегливому повторенню тих самих трьохдольних фігур довга тема здобуває неспокійне вираження, а подальша музика розрубного типу лише посилює його.
Реприза знову повторює музику основного розділу з деяким ритмічними варіантами. Кода відсутня. Все це свідчить про незначність тематичного матеріалу і про неясну форму; маршова тема втрачається при модуляціях і тим самим втрачає формообразну силу.
№10" Осенняя песня "
ре мінор
Прозрачных облаков спокойное движение,
Как дымкой солнечной перенимая свет,
То бледным золотом, то мягкой синей тенью
Окрашивает даль. Нам тихий свой привет
Шлёт осень мирная. Ни резких очертаний,
Ни ярких красок нет...
А.К.Толстой
"Осенняя песня" являє яскравий приклад характерної для Чайковського мелодизацій фортепіанної фактури. Музична тканина п'єси безупинно живе і дихає в сплетенні самостійних співаючих голосів.
На тлі акордової фактури з'являється мелодійний "співаючий голос", основний мотив якого пізніше опускається в середні голоси "віолончельний регістр", і доповнюється підголосками у верхньому голосі.
Все це характерно фортепінному стилю Чайковського, що з'єднує в собі риси шумановської характеристичності і гостроти малюнка з без штучної
Простоти задушевного пісенно-романсового мелосу.
Музична мова Чайковського нагадує нам скромну, неяскраву по фарбах російську природу, теж дуже "небагатослівну". Гармонійний склад п'єси не складний, однак він має властивість постійного розвитку і Рухові, як би намагаючись не зупинятися на тоніці. За допомогою простих акордів композитор створює неповторне звучання п'єси. Акорди побічних ступіней через альтерировані звуки плавнопереходять з одного в іншій, як би переливаючи з однієї фарби в іншу. Незважаючи на мінорний, сумний колорит п'єси поява альтерированих , "мажорних" ступенів, додає твору особливу прозорість, а використання домінантових акордів до побічних ступіней роблять розвиток п'єси безперервним і природним.
У середній частині тональний план стає більш хитливим (отут з'являються відхилення в тональності Ш и VІ ступіней), що приводити до появи нової, мажорної тональності (мі мажор). Незважаючи на мажорний лад нова
тональність не вносить великого контрасту, вона поступово розчиняється і затихає. Знову з'являється образ холодної, прозорої осені.
Реприза звучить більш напружено, насичено в гармонійному плані. Алі поступова напруга спадає, Рух затихає, як би заспокоюючи на довгому тонічному органному пункті. Відбувається не тільки гармонійний, Але й динамічний склад. Але і композитор не ставить наприкінці твору крапку, зупиняючи на V ступіні в мелодії, роблячи свою розповідь не закінченою. Чайковський створює образ неповторної російської природи, так дорогої йому й улюбленої.
№11„На тройке”
мі мажор
Н гляди же с тоской на дорогу,
И за тройкой вслед не спеши,
И тоскливую в сердце тревогу
Поскорей заглуши…
А.Некрасов
„На тройке”- один з найкращих творів Чайковського для фортепіано. В ній присутня висока степінь поетичного осмислення повсякденності природи і людей. Чайковський в п’єсі красиво передав картину дороги. П’єса стала популярна завдяки надзвичайному виконанню її Рахманіновим. Твір складається з трьох частин.
Характерною рисою п’єси є наростаючий дзвін бубенців і бігу, починаючого на початку другої частини і досягаючого повної зв’язності, і безупинності в репризі. Початкова мелодія, ясно розчленована і складається з періодично повторюваних ритмічних фігур. Перший розділ закінчується імпозантним урочистим акордовим викладенням початкової теми без модуляцій.
Середній розділ – являє собою суцільне чергування побудов в мажорі по двохтактах. Мелодійний середній розділ представляє собою ускладний і збагачений виразними інтонаціями основний малюнок теми, а побудова більш складна завдяки прискоренню в 4 і 8-9, чим порушує періодичність.
Перший елемент теми – бадьора фраза, маюча в собі російські риси, вступає в розбіженості з нестійкою другою фразою. В цьому протистоянні включений основний контраст п’єси. З другого елементу теми народжується дзвін бубенців, який виражає колорит швидкої їзди.
Повторення другого елёмента після однократного звучання першого елемента складає ти пічну послідовність, що виділяє його. Під кінець другий елемент переходить в без перервний дзвін бубенців під нього і вступає реприза. Вона не вносить ніяких корективів у музику по відношенню до експозиції. Закінчується п’єса кодою де дано дві віддалені теми.
№12”Святки”
ля бемоль мажор
Раз в крещений вечерок
Девушки гадали;
За ворота башмачок,
Сняв с ноги, бросали…
В.Жуковський
Музика грандіозного вальсу передає швидше танець чим сцену гадання. Структура п’єси не порушує трьох частинної форми з кодою. В п’єсі тріо видає велику винахідливість. Цікаво звучить звук сі в теноровому голосові, з повторюваним кожні 4 такти – ефект народного бурдона! В цілому мелодія вальсу, з його двоїстим розміром типічна для цілої категорії вальсів 19-ст.
Академік А.Асафєв називав цикл „образним поетичним звукозаписом російської природи і життя „ В п’єсах він описував красиві картини російського життя, які йому дуже подобались.
Дослідник творчості Чайковського Кайгородов говорив про композитора: