Всі ланки суспільства використовують сленг, навіть освідченні мовці та письменники. Так Джорж Вашингтон використовував слово redcoat (британський солдат), Вінстон Черчіль використовував booze (лікер), Ліндон Б. Джонсон використовував cool it (заспокійся, замовкни) [14, с. 23].
Сленг не є мовою покидьків суспільства, хоча більшість лексичних одиниць сленгу пішла саме від них. Основне джерело сленгу змінюється від епохи до епохи. Так в один період головним джерелом американського сленгу були переселенці, ковбої, мисливці та стрілки. На протязі 1920-х та 30-х років головним джерелом слів зниженого тону були гравці та злочинці, а в інший час (в 1940-х роках) основну позицію займали словник джазових музикантів, солдати або студенти.
Для повного розуміння сленгу слід пам‘ятати, що вживання слова, його популяризація та сприйняття можуть змінюватись. Слово може змінитись на соціальному рівні рухаючись в різному напрямку. Так деякі слова Шекспірівського часу можна знайти лише в деяких діалектах або в діалекті півдня США. Слова які є табу для одного періоду (stomach, thigh) можуть стати стандартизованими та сприйматись в інший. Мова є динамічною тому в будь-який час сотні, а можливо і тисячі слів та виразів якраз у процесі зміни від одного рівня до іншого стаючи більш сприйнятними або менше, більш популярними або менше популярними.
Більшість субкультур мають тенденцію використовувати слова та вирази з ближніх мов ніж створювати багато нові слова та надавати цим встановленим термінам нові спеціальні значення. Деякі запозичення з інших мов є традиційними. Чим більше вивчений рід заняття або професія, наприклад медицина, закон, психологія, соціологія, інженерія, електроніка, тим більша є схильність до створення нових слів неологізми, які засновані на грецьких чи латинських коренях. Але це не є основними джерелами сленгу, хоча медсестри та студенти медичних закладів використовують деяку медичну термінологію як сленг, а збройні сили запозичують сленг вільно з інженерії та електроніки.
Сленг походить від ціннісних конфліктів, деколи поверхневих, а деколи значних. Коли особа вживає мову у новому ракурсі, щоб виразити недовіру або неповагу, тоді ця особа може створити сленг. Але новий вираз може зникнути якщо його не підтримують інші. Якщо мовець є членом групи, яка знаходить, що цей витвір є дійсно емоційною реакцією всіх членів відносно ідеї, особи, то вираз стане вживаним у групі. Новий сленг зазвичай спершу широко розповсюджений у субкультурі перш, ніж він появиться у загальному вжитку. Так наприклад сленг: sucker, honkey, shave-tail, jerk означає відношення, не завжди огидне, однієї групи чи класу щодо цінностей іншої. Сленг деколи походить в самій групі, критикуючи або висміюючи власні цінності, поведінку або відношення. Наприклад: shotgun wedding, cake eater, greasy spoon [14, с. 10]. Тоді сленг більш поширений загальними силами ніж індивідом або письменником створюючи або встановлюючи слово в мові (наприклад Horace Walpole створив serendipity більш ніж 200 років тому). Це і є однією з причин чому важко визначити походження сленгу.
Цивілізоване суспільство схильне ділитися на головну культуру та різноманітність cубкультур, які виражаються через головну суспільну культуру. Субкультурам притаманні мовні явища, які є різними за формою та змістом, залежно від природи групи, їх відносин один з одним та ставлення до основної культури. Цінність сленгу полягає у словесному переході цінностей субкультури у динамічно протилежні цінності головної культури. Професійні групи – це цілий легіон, слова якого у більшості випадків розпізнаються та ототожнюються з головною культурою. Такі терміни як scab, strike-breaker, company-man, goon характерні для періоду, коли робочий клас почав організовуватись в США. Їх не використовують навіть сьогодні, хоча вони прийнятні для стандартної лексики.
У додаток до професійних груп існує багато інших видів субкультур які мають сленги. До них належать сексуальні злочинці, наркомани і сільськогосподарські субкультури, політичні організації, збройні сили, цигани та спортивні групи. Одним з найпродуктивніших джерел сленгу є субкультура професійних злочинців, які мігрували до Нового Світу з 16 століття. Злодії колишніх часів досі відносять себе до FFV – First Families of Virginia [14, с. 14]. В субкультурі злочинців арго підкреслює цінності, відношення та методи культури.
Отже, сленгом називається нестандартний вокабуляр, який складається зі слів або їх значення які характеризуються надзвичайною неформальністю і зазвичай відносяться до певного регіону. Сленг складається з неологізмів або змінних слів, скорочених форм, екстравагантних, стриманих або живих символів мови. Він походить від жаргону та арго окремих підгруп суспільства.
Процеси створення сленгу зі слів є такими самими як і процеси мови через які слова змінюють свою форму або значення або і те і те. Деякі утворення внаслідок використання метафор, порівняння, спеціалізація, скорочення, гіперболи, метонімії, запозичення з інших мов, евфемізмів. Утворення слів відбувається шляхом детермінологізації. Спершу це був процес спеціалізації у наслідок душевного досвіду вживання наркотиків ЛСД (наркотики які викликають галюцинації), а пізніше був процес узагальнення знову у значенні досвіду від будь-якого наркотику, а також від будь-якого “kick” (задоволення) від будь-чого.
Для кращого розуміння шляхів утворення сленгу можемо розглянути приклад скорочення: grass слово утворене від laughing grass, терміну, що позначає маріхуану [14, с. 30].
Funky термін, який означає запах тіла, пройшов підвищення серед болільників джазу для вираження найкращого; fanny з однієї сторони – це просто дівчаче ім‘я, а з іншої – спотворене значення, яке означає сідниці (в Англії це табу на жіночі статеві органи). Також існують сучасні методи створення сленгових термінів [14].
В деяких випадках сленг може запровадити саме потрібну та вдалу назву об‘єкта або дії. Наприклад: Walkie-talkie – рація; tailgating – їхати надто близько біля сусіднього транспортного засобу. Інші приклади:
1.Одиниця сленгу може утворитися в наслідок емоційного вибуху. Наприклад: buzz of – іди геть!
2.Сатиричне або зверхнє звернення. Наприклад: smokey – людина яка має вище становище в суспільстві.
3. Приводить до створення евфемізмів. Наприклад: john, head, can, loo – для убиральні, оскільки пряме вживання гострого сленгу у несподіваній ситуації може призвести до пануючого ефекту.
4.Сленг є джерелом утворення синонімів. Наприклад: bean – голова; schnozzle – ніс, гроші - moola, bread, scratch, їжу - grub, slop, garbage, випивку - soused, stewed, plastered [14, с. 10].
Сленгізми утворюються таким самим чином як і решта лексичних одиниць. Слова можуть набувати нових значень. Наприклад: cool, cat. Вузьке значення може зазнати розширення. Наприклад: fink, спершу воно означало штрейбрейкер, а пізніше – зрадник. Інколи спостерігається зворотній зв‘язок. Наприклад: heap – автомобіль у поганому стані [14, с. 28]. Слова можуть бути скорочені. Наприклад: mike, microphone.
Поширеними стають акроніми. Наприклад: VIP. Можна додати іншомовний суфікс (російський – nik в beatnik), або запозичити іншомовні слова (baloney, від Bologna). Зміна у значенні може призвести до сприйняття вульгаризмів (jazz), або навпаки сприймані слова у вульгаризми (raspberry – звук, який імітує метеоризм).
Сленг є одним із джерел поповнення мови. Найвагоміше сленгову лексику поповнюють, звичайно, іншомовні запозичення. Деякі з них належать ще хіпі 10-20 років тому, хоча більшість із цих запозичень у суто українському сленгу не вживається, можливо, тому, що хіппівська психологія вступає в конфлікт з українським менталітетом. Та деякі все ж вижили. Це такі слова, як бег, шуз, батл, креза, олдовий, піпл тощо. Є слова англомовного походження, запозичені не так давно: бусік (автобус), байкер, гарбіджмен (двірник), дестрой (безлад), сейшн, смелл (сморід), тічерка (вчителька), фак тощо [16, с. 183].
Сленг захоплює головну культуру просочуючись через різні субкультури. Деякі слова зникають або є невживаними в основній культурі на довгий час, інші ясно виражають ідею приховану в головній культурі, і якщо це так то такий вираз негайно підхоплюється та використовується. Перед появою засобів масової інформації, такі терміни поширювалися повільно, та передавалися в основному через усне мовлення. Починаючи з ІІ Світової Війни, поступово сленг став поширюватися. Сьогодні спортивний коментатор, ведучий новин можуть вживати нове слово, яке використовувалося лише вузьким кругом людей. Таким чином нове слово отримує життя. Наприклад термін uptight в перше використовувався в основному наркоманами на позначення страждання, коли наркотики перестають діяти. Пізніше, через великий інтерес журналістів до наркотичних засобів, він почав широко використовуватись у основній культурі означаючи тривогу або напруженість, які не належать до наркотиків. При незмінній формі слово змінило значення.
Терміни можуть змінити як значення так і форму. Наприклад: one for the book (щось незвичайне). Спортивні коментатори США запозичили цей термін у 1920 році із професійної сфери в букмекерів, які на треках для мотогонок вранці вистроюючись в лінію робили ставки щодо гонок після полудня. Щойно прийшовши букмекери ставали в кінці черги, яка була надзвичайно довгою, і щоб оживити її вони вигукували фразу That’s one for the end book. Згодом слово “end” відпало як неважливий елемент, але деякі люди вживають її.
Сленг розповсюджується також через інші канали, такі як: популярні пісні, сучасна художня література [10, с. 145].
Коли субкультури структурно пов‘язані деякі елементи з їхньої мови стають загальновідомим. Так, злочинна діяльність мафії, також сприяла появі деяких елементів сленгу. Коли субкультури слабнуть контакт з головною культурою стає міцнішим, що сприяє поширенню і мова цих субкультур стає в основному сленгом. Наркотично залежні злочинці, наприклад, мали субкультуру та секретні арго в 1940-х роках, зараз їхньою термінологією користуються підлітки навіть не знаючи про наркотики.