Таким чином, ДП є об'єктом бібліографічної діяльності. Для забезпечення якості бібліографічної моделі потоку (достовірності, повноти, точності) і збільшення її прогностичних можливостей потрібні не епізодичні дослідження потоку документів, а безперервне й багатоаспектне спостереження за його розвитком. У зв'язку з тим одним із завдань даного дипломного дослідження став моніторинг ресурсів з культури та мистецтва для виявлення тенденцій їх формування в Україні.
Наповненість тієї чи іншої рубрики залежить не тільки від актуальності проблематики, а й від широти спектру питань, що до неї ввійшли, та від кількості профільних періодичних і продовжуваних видань. Видова структура ДП - це поширеність документів певних типів, видів і жанрів у потоці. Вивчення видової структури ДП передбачає визначення частки, а також інтерпретацію ролі кожного компонента в потоці. ДП з культури і мистецтва складають документи двох типів: неперіодичні та періодичні і продовжувані [28,с.25].
Аналізуючи статистику вітчизняного книговидання, яка здійснюється на основі обов'язкового примірника, що надходить в Книжкову палату, можна простежити основні напрями випуску ДП. Станом на грудень 2007 року, за кількістю назв перше місце займає політична і соціально-економічна література, яка становить 27,2 % до загальної кількості назв і 26,9 % до загального тиражу. Порівняно з 2006 роком, кількість назв збільшилась на 427 друк, од., тиражі зросли на 5,23 млн. пр., на другій сходинці — художня література (15,6 % і 11,8 %), кількість назв збільшилась на 326 друк, од., а тиражі, навпаки, зменшились на 1,23 млн. пр. Далі видання розташувались таким чином: література з освіти та культури (14,8 % і 33,4 %) — кількість назв збільшилась на 509 друк, од., тиражі зменшились на 2,29 млн. пр., технічна література (14,3 % і 8,0 %) — порівняно з 2006 роком, кількість назв збільшилась на 162 друк, од., тиражі зросли на 188,7 тис. пр., видання для дітей та юнацтва (6,9 % і 9,1 %) — кількість назв збільшилась на 351 друк, од., тиражі зросли на 1,37 млн. пр. Менше як за назвами, так і за тиражами видається літератури з книгознавства, преси та поліграфії; у порівнянні з 2006 роком, кількість видань зменшилась на 16 друк, од., тиражі зменшились на 40,8 тис. пр., літератури універсального змісту видасться менше на 58 друк, од., тиражі зменшились на 219,2 тис. пр.[6,с.10] [Дод.1.].
Аналіз ДП за цільовим призначенням показує, що в 2007 році домінує навчальна та методична література, у процентному відношенні до загальної кількості назв становить 33,6 % і 37,6 % до загального тиражу, але порівняно з 2006 роком, не зважаючи на збільшення кількості назв на 580 друк, од., тиражі зменшились на 2,28 млн. пр., літературно-художніх видань надруковано 15.6 % до загальної кількості назв і 11,8 % до загального тиражу, порівняно з 2006 роком, кількість назв збільшилась на 326 друк, од., тиражі також зменшились на 1,23 млн. пр., наукових видань надруковано 14,8 % до загальної кількості назв і 1,9 % до загального тиражу, порівняно з 2006 роком кількість назв збільшилась на 73 друк, од., тиражі зменшились на 520,3 тис. пр. [6,с.10] [Дод.2.].
Динаміка українського книговидання за назвами і тиражами представлена діаграмами [Дод.3.]. З діаграми [Дод.3.]видно, що в порівнянні з минулими роками, спостерігається тенденція до збільшення назв, якщо не враховувати незначне зменшення у 1992, 1994, 1996 та у 1999 роках.
Приріст кількості назв книжок у 2007 році має бути найбільшим за всі роки незалежності України. Прогнозуємо збільшення книговидання й за тиражами, у порівнянні з минулим роком, на 790,4 тис. пр. [6,с.12].
1.2 Галузеві інформаційні потреби і документальний потік як чинники створення системи забезпечення певної галузі
Проблема вивчення ІП актуальна для дослідників з різних наукових напрямів. В наукових доробках фахівці вживають терміни: абсолютні та фактично задоволені, суспільні, колективні, індивідуальні та професійні ІП. До визначення сутності ІП вони дотримуються методологічної концепції об'єктивної природи і потреби, розділення потреби і свідомості[17,с.44].
Серед факторів, що впливають на ІП користувачів, можна вказати умови професійної діяльності, науковий та інформаційний потенціал, стереотипи, що склалися під час пошуку і опрацювання інформації. Вивчати зміст ІП можна за допомогою дослідження професійної діяльності людини.
На характер ІП, загалом, впливають такі фактори як рівень інформаційної культури, запас інформації, а вони в свою чергу залежать від освіти, характеру роботи, стажу, віку, наукової кваліфікації. Потім у рамках кожної групи відбувається подальша диференціація споживачів з урахуванням професійних, індивідуальних та інших факторів[17,с.44].
Для вивчення ІП застосовують різні методи. Так, О. Остапов проводить аналіз деяких методів вивчення інформаційних потреб і зазначає, що найпоширеніший з них — це метод анкетування, коли потреби визначаються за допомогою анкет, що розсилають користувачам інформації.
В.Маркусова та О.Чорний так класифікують методи дослідження ІП:
1.Методи, запозичені з конкретно-соціологічних досліджень: опитування (анкетування та інтерв'ю); аналіз документних джерел (запити, бібліотечні формуляри).
2. Традиційні методи інформатики: аналіз бібліографічних посилань, дослідження зворотного зв'язку при різних видах інформаційного обслуговування [19,с.42].
На необхідність вивчення ІП у комплексі вказують автори багатьох праць. Не винятком є робота українського вченого М. Слободяника. Він поділяє методи вивчення ІП на документні (аналіз інформаційних потоків, читацьких вимог, читацьких формулярів, бібліографічних посилань); соціологічні (анкетування, інтерв'ю. бесіди, експертні оцінки); аналітичні (аналіз закономірностей розвитку об'єктів інформування, професійна діяльність фахівців, сутність та характер завдань, що вирішують фахівці, синтезування ситуації) і відзначає їхні переваги та суттєві недоліки, що зумовлюють необхідність їх використання у комплексі[19,с.42].
В роботі соціологічної служби застосовують такі методи: збору та узагальнення матеріалів: опитування, аналіз бібліотечної документації, облік читацького попиту, спостереження, методи експертних оцінок та математико-статистичні [8,с.30]
Удосконалювання інформаційного забезпечення користувачів неможливо без наукових досліджень походження, характеру і динаміки їхніх ІП. Бібліотечне інформаційне середовище не може бути комфортним, якщо не здатна повноцінно і високоякісно задовольняти ІП своїх користувачів.
ІП в першу чергу випливає з професійної діяльності користувачів, що визначена конкретними цілями і задачами. Іншими словами, для будь-якої організації притаманні визначені особливості (специфіка) діяльності, що визначають специфічні ІП. Саме в ході рішення поставлених задач, реалізації цілей діяльності виникає потреба звертання до інформації. Тому специфіка діяльності і визначає сутність ІП.
Будь-яке дослідження в галузі вивчення ІП повинно починатися з вивчення споживача інформації. Розроблені різні класифікації користувачів, що базуються на різних ознаках, серед яких статус організації, вид діяльності, адміністративно-посадові функції.
На характер ІП, загалом, впливають такі фактори як рівень інформаційної культури, запас інформації, а вони в свою чергу залежать від освіти, характеру роботи, стажу, віку, наукової кваліфікації. Потім у рамках кожної групи відбувається подальша диференціація споживачів з урахуванням професійних, індивідуальних та інших факторів.
В якості загальної кінцевої мети інформаційного обслуговування виступає сприяння задоволенню ІП членів суспільства. У зв'язку з цим вивчення особливостей ІП розглядається як основа формування системи інформаційного обслуговування. Дані про ІП в тій чи іншій формі використовуються при комплектуванні й організації збереження інформаційних фондів, у процесі інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування споживачів інформації та на інших важливих етапах діяльності інформаційно-бібліотечних систем[19,с.43].
Розглядаючи ІП як метазасіб професійної діяльності, потрібно висвітлювати її через призму документного ринку, як кумулятора соціально-необхідної документної інформації, що становить базову складову інфоресурсу різних типів бібліотек. Аналіз репертуару документного ринку (споглядальний) певною мірою гарантує якісну характеристику документального фонду бібліотек.
Суспільно-політична інформація — багатовимірний феномен. Її зміст відрізняється комплексністю й багатоаспектним відображенням суспільного життя, обсяг є досить значним, а межі невиразними. Інформація у сфері політичних наук містить відомості про різноманітні тенденції соціального розвитку, суспільно-політичні течії, концепції, політичні явища, тобто відображає політичне життя суспільства. Подібна інформація не може бути політично нейтральною, вона, як правило, виражає політичну й ідеологічну спрямованість. У зв'язку з цим суттєве значення має повнота інформації — необхідно брати не окремі факти, а всю їх сукупність, що стосуються конкретної проблеми, щоб не виникало враження їх довільного вибору, а також для досягнення наукової адекватності інформації реферату й першоджерела. Одночасно важливо слідкувати за тим, щоб не було штучного поєднання окремих уривків із тексту першоджерела — реферат є новою специфічною науковою роботою. Незалежність інформації від того, хто її створює, у сфері суспільних наук проявляється менше, ніж у природничих і технічних науках. Доля інформації суспільно-політичного змісту тісно пов'язана з її автором — його світоглядними орієнтаціями, статусом, науковою репутацією. Відомості про автора роботи сприймаються як важлива частина змісту інформації[27,с.21].
У зв'язку із зазначеними специфічними рисами змісту суспільно-політичної інформації її представлення має ряд особливостей.
Основним носієм суспільно-політичної інформації є стаття в періодичних і продовжуваних виданнях як самий оперативний вид наукової публікації. Це зумовлюється глобальними трансформаційними процесами, зокрема перехідним станом українського суспільства, коли значна частина політичної інформації дуже швидко втрачає актуальність. З цієї причини для реферування важливо зуміти відібрати саме ті матеріали, що відображають основні напрями й тенденції суспільних перетворень; подають нові, оригінальні точки зору на політичні процеси та явища; висвітлюють події та аналізують теорії, актуальні сьогодні, а також ті, що матимуть помітний вплив на розвиток суспільства в майбутньому.