При роботі з добривами на складі і за його межами всі робітники повинні надіти рекомендований для даного виду роботи спецодяг: комбінезон, рукавиці, очки, респіратори або (при роботі з аміачною селітрою) протигази.
При зберіганні аміачної селітри необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Не дозволяється її зберігання насипом за межами складу і сумісно з горючими речовинами (торфом, соломою, нафтопереробними продуктами і ін.). В складі, де зберігають аміачну селітру, не дозволяється курити, користуватись відкритим полум'ям і приборами для обігріву. При виникненні пожару полум´я гасять лише водою. При гасіння пожару необхідно користуватися протигазом, щоб уникнути отруєння окисами азоту, що виділяються.
Особливу обережність слід дотримуватися при роботі з рідким аміаком. Місткості для його зберігання і транспортування повинні мати герметичні люки. При потраплянні рідких азотних добрив на шкіру їх негайно необхідно змити водою. При важкому отруєнні аміаком потерпілого виносять на свіже повітря і викликають лікаря. У випадку припинення дихання необхідно зробити потерпілому штучне дихання.
При внесенні добрив не дозволяється знаходитись поряд з робочими органами машин, а при роботі дискових розкидачів ближче 50—80 м від них. Завантаження машин добривами слід проводити лише при повній її зупинці. Всі приводи машини повинні бути закриті щитами.
Змащування і регулювання робочих органів слід проводити лише при повній зупинці машини і виключеним двигуном трактора.
Не дозволяється сидіти на машині і знаходитися між трактором і машиною при транспортуванні і внесенні добрив. Швидкість руху машин при внесенні добрив не повинна бути вища встановленої технічними умовами. В транспорті з добривами заборонена перевіз людей, харчових продуктів, питної води і предметів домашнього використання.
При роботі з навантажувачами можна виходити з трактора тільки при опущеному на землю ковші. Під час роботи не дозволяється підходити до навантажувачу з боку робочих органів. Злежані добрива перед навантаженням необхідно розрихлити. Не можна піднімати вантажі більшої маси, ніж передбачено технічними умовами навантажувача. При навантаженні і розвантаженні варто знаходитися з навітряної сторони.
Після закінчення роботи вантажопідйомних механізмів і під час перерви, вантаж не повинний залишатися в піднятому стані. Забороняється піднімати і переміщати вантажі з людьми і над людьми.
При транспортуванні незатаренних сипучих мінеральних добрив з метою запобігання їхніх втрат кузова автомашин і причепів повинні бути герметизовані й укриті брезентом.
При безперервній роботі з добривами рекомендується робити 5-ти хвилинні перерви через кожні півгодини роботи в респіраторі.
По закінченню роботи слід прийняти душ або ретельно вимитися з милом. На місці роботи постійно повинен бути запас чистої води І аптечка.
При потраплянні добрив в очі слід промити їх великою кількістю чистої води І звернутися в медпункт, а при опіку - промити обпечені місця сильним напором води, обробити 5%-ним розчином спирту і накласти марлеву пов'язку.
Чітке дотримання правил техніки безпеки і необхідних санітарних правил є непорушною умовою правильної організації праці при роботі з добривами.
РОЗДІЛ 7
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ
Світовий і вітчизняний досвід ведення інтенсивного землеробства впевнено показує, що добрива - це матеріальна основа кількості і якості отриманої рослинницької продукції, джерело біогенних елементів для рослин.
Науково-обґрунтована система використання агрохімічних засобів дає можливість вирішити певні задачі: розширене відтворення родючості грунту, бездефіцитного або позитивного балансу біогенних елементів і гумусу в системі „грунт - рослина - добриво", одержання збалансованої за хімічним складом і поживній цінності продукції рослинництва, підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва, покращення екологічної ситуації в сільському господарстві.
В той же час використання добрив і інших засобів хімізації - це досить активний вплив на природне середовище. Наявність різних токсичних домішок в добривах, їх незадовільна якість, а також можливі порушення технології використання можуть призвести до серйозних негативних наслідків. Використання високих доз добрив і їх негативний вплив на природне середовище набуває все більш застережливий характер і глобальні масштаби. Тому охорона природи - одна з найважливіших задач робітників сільського господарства.
Ґрунтознавець, агрохімік, а в цілому кожен землероб є самим першим охоронцем порядку в природі, а раціональне господарювання на землі -найважливіша умова її процвітання.
Найбільш суттєвими порушеннями технології використання органічних добрив є:
1) недостатнє використання підстилкових матеріалів і недосконалість систем видалення гною, що в 1,5-2 рази зменшує вихід високоякісного органічного добрива, призводить до щорічних втрат мільйонів тон рідких органічних фракцій;
2) нерівномірне внесення і компостів із-за недостатньої кількості гноєрозкидачів І використання бульдозерів і інших примітивних засобів, які значно знижують ефективність органічних добрив;
3) порушення співвідношення чисельності тварин і площі, що удобрюється, призводить до надлишкового удобренню полів, забрудненню оточуючого середовища;
4) недостаток при тваринницьких комплексах іригаційні) підготовлених площ для використання тваринницьких стоків (при гідрозмиві) і рідкої фракції безпідстилкового гною на зрошення, а також слабкий розвиток трубопровідного транспорту і польових гноєсховищ, що значно підвищує експлуатаційні затрати у порівняння з використанням мобільних засобів, збільшуються і втрати гною;
5) недооцінка використання безпідстилкового гною у поєднанні з розсіяною по полю під час збирання зернових соломою і сидерацією полів.
Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду використання органічних добрив наводить на висновок, що для попередження втрат біогенних елементів, особливо азоту, необхідно користуватися слідуючи ми загальними положеннями:
1) на 1 га сівозмінної площі повинно вноситись щорічно не більше 200 кг азоту;
2) в господарствах, які мають тваринницькі комплекси, в сівозмінах необхідно вводити проміжні культури на відгодівлю тваринам або в якості зеленого добрива (ущільнені посіви сільськогосподарських культур в сівозміні практично попереджає втратам нітратів за рахунок вимивання, внаслідок інтенсивного їх використання рослинами);
3) восени безпідстилковий гній треба комбінувати з заорюванням соломи або зеленим добривом (в такому випадку азот біологічно іммобілізується восени і в весняно-літній період, що значно скорочує втрати).
Значних втрат в умовах інтенсивного землеробства приносить ерозія
грунту. Вона набуває глобального характеру і потребує колективних зусиль, як і при вирішенні інших проблем охорони навколишнього середовища.
Серед комплексу найважливіших протиерозійних заходів потужним агротехнічним засобом підвищення протиерозійної стійкості грунту є використання органічних і мінеральних добрив. Рослини на удобреному грунті розвивають більш міцну кореневу систему, покращують фізичні властивості фунту, що сприяє захисту грунту від ерозії. Правильний вибір форм, доз, строків і способів внесення і заробки добрив є важливим засобом попередження втрат поживних речовин при змиві і вилуговуванні з грунту.
ВИСНОВКИ
1. В умовах дефіциту гною зростає актуальність пошуку ефективних нетрадиційних для регіону органічних добрив - нетоварної частини врожаю та посіву сидеральних культур з метою стабілізації і навіть розширеного відтворення ґрунтової родючості і на цій основі підвищення продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур, зокрема цукрових буряків.
2. Наші дослідження підтвердили позитивну роль органічних добрив на вміст доступних для рослин форм основних елементів живлення. При цьому за рівнем дії на вміст мінерального азоту всі досліджувані форми органічних добрив мало відрізнялись між собою. Деяке зменшення вмісту рухомих форм фосфору і калію в варіантах альтернативного органічного удобрення, порівняно з гноєм, можна пояснити меншим надходженням цих елементів з соломою та олійною редькою.
3. При використанні соломи і пожнивних посівів редьки олійної, як джерела органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків, накопичуються такі ж запаси вологи у ґрунті, як і при внесенні гною в еквівалентних дозах поживних речовин. При цьому не відмічено суттєвої різниці в її використанні на формування врожаю коренеплодів.
4. На підставі даних обліків наростання маси рослин та цукристості коренеплодів можна зробити висновок, що при застосуванні альтернативних видів добрив створюються такі ж або близькі для формування врожаю цукрових буряків умови, як і при внесенні під них еквівалентних доз гною. При цьому застосування на мінеральному фоні соломи сумісно із зеленою масою сидерату та гною в дозі 40 т/га забезпечувало заводський вихід цукру в межах 4,94-4,98 т/га.
5. Заміна внесення в грунт гною застосуванням подрібненої соломи озимої пшениці економічно обгрунтована, оскільки за рівнем рентабельності переважала відповідно на 13% показники варіант» із внесенням гною.