Сьогодні можна з певністю сказати, що "Просвіта" зробила все можливе для виконання поставленого перед собою завдання. Від 1904 до 1928 року вийшло 25 томів творів класиків української літератури загальним тиражем 172 тисячі примірників.
Ініціатором видання, автором численних передмов, редактором та укладачем був Ю. Романчук. Його стараннями випуск книжок серії "Руська письменність" продовжився і після першої світової війни, незважаючи на скрутний матеріальний стан "Просвіти". В роки економічної кризи 1928—1930-х років припинився випуск всіх серій. Поновити видання творів українських класиків Товариство не змогло навіть після стабілізації матеріального становища. В той же час в архіві "Просвіти" зберігаються матеріали, що свідчать про наміри в 1934 році поновити випуск серії, яка була гордістю ЇЇ видавців.
Більша частина книжок серії витримувала два, а то й три перевидання. Це твори Т. Шевченка, І. Котляревського, П. Гу-лака-Артемовського, М. Костомарова, Ю. Федьковича, Г. Квіт-ки-Основ'яненка та ін.
Від 1908 до 1'910 років у серії "Руська письменність" виходить шеститомник творів П. Куліша. Тираж кожного тому 5 тис. примірників, а загальний обсяг —3428 сторінок.
Великою популярністю користуються твори С. Руданського. Перед війною, від 1912 до 1914 року, "Просвіта" видає три томи його творів. Але здійснити перевидання і навіть розповсюдити весь тираж не вдалося. Твори С. Руданського, видані в серії "Українське письменство" (так потім стала називатись серія), ми знаходимо в списку заборонених в Польщі українських книжок, що зберігається в архіві "Просвіти" (ЦДІА України у Львові, Ф. 348, Огі. 1, Д. 6668).
Тексти серії надруковані з уживанням фонетичного правопису; він до 1904 року надійно закріпився в українському книгодрукуванні Галичини. Книжки виходять зменшеним форматом, що надає їм особливої оригінальності.
"Руська письменність" — найдорожча серія з усіх видань Товариства. В першу чергу варто відзначити якісне поліграфічне виконання книжок, що дало їм можливість добре зберегтися і навіть в наш час слугувати за взірець книговидавничого мистецтва. На коленкоровій обкладинці золотом відтиснуто орнамент, назву серії, прізвища та портрети авторів. Тиснутий золотом корінець і кольоровий обріз вдало завершують зовнішнє оформлення книжки. Кольоровий форзац також несе поліграфічне навантаження, хоч і не пов'язаний з тематикою видання. Кожна книжка оздоблена портретом автора.
Заслуговує на увагу також довідковий матеріал; він супроводжує всі книжки серії, або завершує твори кожного письменника, якщо книжка включає одразу кількох авторів. Обсяг додатків сягає ЗО сторінок. У післявоєнних виданнях довідковий апарат доповнюється "Словарем рідкісних українських іособливо чужомовних слів". Всі перераховані позитивні якості дають нам право говорити про високий видавничий рівень книг серії "Руська письменність".
В книжках представлено кращі взірці української літератури незалежно від їхньої тематики та жанру. Тексти творів ретельно вивірені, а мова максимально наближена до оригіналу. Ця якість видань "Просвіти" набуває особливого значення сьогодні, коли спотворена численними "реформами" мова тих же майстрів не дає уяви про індивідуальні мовні особливості автора.
Серія "Руська письменність" виходила до 1928 року, збільшивши свій тираж (від 1904 року) із 3 до 5 тисяч примірників. Роздрібна ціна серійних видань була досить високою в порівнянні з щомісячними книжечками "Просвіти". Проте відзначимо, що їхня номінальна вартість лише покривала витрати на підготовку та випуск книжок, не залишаючи Товариству будь-якого зиску. Та однак, книжки серії "Руська Письменність" не були доступними для кожної селянської родини. Назріла необхідність в дешевшій і меншій за обсягом серії. Таким потребам цілком відповідали "Просвітні листки", що почали виходити в 1907 році.
Нова серія містила різноманітні за тематикою і жанром передруки з періодичного журналу Товариства "Письмо з "Просвіти". Журнал виходив щомісячно і, за визначенням видавців, давав "способи і шляхи, якими народ може йти до кращої долі, вміщує розповіді з минулого нашого й інших народів, а також інформацію про досягнення людського духа".
Перші три роки "Просвітні листки" виходять щомісячно, але вже від 1910 р. така періодичність порушується. В 1911 році виходить лише одна книжка, але серія не припиняється. Після українсько-польської війни "Просвітні листки" знову розлітаються по всій Галичині, хоч тепер їх доводиться видавати в значно важчих матеріальних умовах, що впливає на ціну видання.
Від 1907 до 1913 року видавці зуміли збільшити тираж з 1,5 до 3 тисяч примірників, майже не змінюючи ціни в залежності від обсягу. В повоєнний же час "Просвіта" докладає всіх зусиль для збереження тиражу на рівні 3 тисяч примірників, піднявши ціну на книжки відповідно до риски інфляції тепер уже в польській державі. В цілому книжечки з серії "Просвітні листки" виконували функцію візитних карток кожного члена "Просвіти"; на обкладинці та форзаці вони часто вміщували рекламу Товариства із закликами вступати в ЇЇ ряди.
В перші роки видання цієї серії на 16 сторінках вміщується чимало різноманітної інформації, так що книжечка нагадує зброшуровану газету. Періодично з'являється розділ "Вісті з "Просвіти", де Головний Виділ подає інформацію про діяльність філій та читалень "Товариства". Всього в серії вийшло 60 випусків загальним тиражем 190450 примірників.
Накресливши в статуті не тільки культурне, але й економічне освічення українського населення Галичини, Товариство в 1908 році починає видавати нову серію "Господарська бібліотека". До неї входять популярно написані виклади основ науки господарювання, необхідних кожному селянинові. Оскільки основну частину читачів складали саме селяни, більшість книжок присвячено практичним та економічним аспектам сільського господарства.
Тираж серійних видань не перевищував 4 тисячі примірників, а за поліграфічним виконанням поділявся на дві частини. За більш низькими цінами виходили книжки в м'якій обкладинці. Друга частина тиражу оправлена коленкором з розкішними витисками.
Напевно, не всі книжки серії зберегли до цього часу свою наукову вартість, але безперечна їхня громадсько-корисна вага в час виходу. Книжки серії "Господарська бібліотека" вміщували переважно дослідження прикладного характеру. Так, у 1911 році "Просвіта" видає книжку С. Кузика "Рільничі досьвіди і проби, роблені заходом Товариства "Просвіта" у Львові на селянських господарствах в літах 1908— 1910". Детальним аналізом можливостей поліпшення господарювання охоплено 40 повітів, 83 місцевості, вміщено звіти 121 дослідника. Вихід такої книжки говорить про те, що Товариство працювало не тільки словом, але й ділом над ліквідацією економічної та фахової безграмотності українських селян Галичини, поліпшенням методів їхнього господарювання. Книжка ілюстрована, довідковий матеріал включає алфавітний покажчик районів та місцевостей проведення досліджень, а також перелік людей, які вмістили свої звіти.
Книжки господарського змісту завжди були предметом підвищеної уваги Товариства. До випуску спеціальної серії ввійшло 36 членських книжок, присвячених господарським темам, а в "Господарській бібліотеці" з'явилось 8 книжок, загальним тиражем 23 тисячі примірників. Редактором був М. Коцюба, потім С. Кузик.
На час першої світової війни (1914—1918 рр.) видавнича діяльність "Просвіти" переноситься до Відня. Кілька виданих тут книжок і календар Товариства на 1915 рік відзначаються вищим рівнем поліграфічного виконання.
У воєнний час частково змінюється тип видань. Виходячи з громадської потреби в наочній агітації, "Просвіта" збільшує випуск аркушевої продукції. Здебільшого це портрети українських національних героїв і заслужених просвітителів (наприклад, Є. Олесницького, Т. Шевченка, І. Франка, І. Мазепи, А. Шептицького). Розмір портретів—37X26 см. .
По війні видавнича комісія Товариства змінює план випуску літератури, виходячи з ситуації в регіоні. Постановою від 13 листопада 1919 року вирішено розділити видання книжок на 4 групи: 1. "Народна бібліотека"; 2. "Загальна бібліотека"; 3. "Українське письменство"; 4. "Письмо з "Просвіти" — періодичний орган Товариства.
Перше повоєнне засідання не обрало окремого редактора майбутніх видань "Просвіти", а редакційний нагляд за випуском книжок доручило В. Дорошенку. З часом, очевидно, в зв'язку із збільшенням обсягу видавничої продукції, було створено редакційну колегію.
Відповідно до накресленого плану, в 1920 році "Просвіта" починає видавати одночасно дві серії книг — "Загальна бібліотека" та "Народна бібліотека".
В "Загальній бібліотеці" видавці намагаються дати уяву про теорію та історію літератури, про методи та значення народної освіти і т. ін. Хоч у серії вийшло лише 8 книжок (1920— 1925 рр.), саме вони мають найвищу інформативну вартість та громадську спрямованість як на момент випуску, так і насьогодні.
Особливий інтерес викликає книжка видатного українського композитора Філарета Колесси "Українські народні думи. Перше повне видання з розвідками, поясненнями, нотами та знімками кобзарів" (1920 р., 160 с.).