Таким чином, можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність ДП «Украгросоюз». Підприємство здатне покрити першочергові платежі. Більшість коштів підприємства мобілізовані у високоліквідні активи, які можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства: готову продукцію, яка швидко реалізується та кошти на рахунках у банку.
У звітному році підприємство отримало прибуток у сумі 631 тис. грн. що забезпечило високий рівень рентабельності. Але в порівнянні з показниками 2006 року, рентабельність активів знизилася на 60%, власного капіталу – на 25,0%. За рахунок збільшення реалізаційних цін рентабельність реалізації в порівнянні з 2006 роком зросла на 131,0%, а за рахунок збільшення витрат виробництва рентабельність витрат на знизилася на 22,5%.
2. Склад, структура та динаміка посівних площ
Посівна площа є основною формою використання головного засобу сільськогосподарського виробництва - землі. Від її розміру залежить обсяг виробництва продукції рослинництва, оскільки останній безпосередньо визначається розмірами посівної площі і врожайності сільськогосподарських культур.
Важливо також відзначити, що багато закономірностей розвитку сільського господарства знаходять свій кількісний вираз у даних про посівні площі та їх структуру. Так, ефективність сільськогосподарського виробництва багато в чому залежить від раціонального територіального розміщення окремих видів сільськогосподарських культур і спеціалізації рослинництва по економічних районах, природно - економічних зонах, адміністративних і господарських одиницях з урахуванням природно - кліматичних та економічних умов. Пояснюється це тим, що значна розмаїтість ґрунтово-кліматичних умов нашої країни створює в окремих її регіонах сприятливіші умови для вирощування тільки певних сільськогосподарських культур. Отже, статистичне вивчення посівних площ сільськогосподарських культур має важливе значення для характеристики стану і розвитку сільського господарства в цілому і по галузях рослинництва зокрема.
Для того, щоб провести экономіко-статистичнийаналіз урожайності по групі однорідних культур, на прикладі зернових, необхідно спочатку провести аналіз структури посівних площ.
Таблиця 5 - Склад, структура і динаміка посівних площ
| Назви груп сільськогосподарських культур. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2008 рік у %до 2006 р. | ||||
| га | % | га | % | га | % | га | % | |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7=5-1 | 8=7/1*100 |
| Всього озимих зернових | 1069 | 39,7 | 607 | 29,6 | 1310 | 58,3 | 241 | 22,5 |
| у тому числі: | ||||||||
| - пшениця озима | 496 | 18,4 | 607 | 29,6 | 1049 | 46,7 | 553 | > у 2,1 р. |
| - ячмінь озимий | 573 | 21,3 | - | - | 261 | 11,6 | -312 | - 54,5 |
| Всього ярих зернових | 811 | 30,2 | 537 | 26,3 | 488 | 21,8 | -323 | -39,8 |
| у тому числі: | ||||||||
| - гречка | 60 | 2,2 | - | - | - | - | -60 | - |
| - кукурудза на зерно | 53 | 2,0 | - | - | - | - | -53 | - |
| - ячмінь ярий | 620 | 23,1 | 363 | 17,8 | 382 | 17,0 | -238 | -38,4 |
| - горох | 78 | 2,9 | 174 | 8,5 | 106 | 4,8 | 28 | 35,9 |
| Технічні культури | 808 | 30,1 | 804 | 39,2 | 347 | 15,4 | -461 | -57,1 |
| у тому числі: | ||||||||
| - соняшник | 504 | 18,7 | 513 | 25,0 | 347 | 15,4 | -157 | -31,2 |
| - соя | 304 | 11,4 | 291 | 14,2 | - | - | -304 | - |
| Виноград | - | - | 100 | 4,9 | 100 | 4,5 | 100 | - |
| Всього | 2689 | 100,0 | 2048 | 100,0 | 2245 | 100,0 | -444 | -16,5 |
У 2008 році посівна площа підприємства склала 2445 га. Це на 444 га (або на 16,5%) менше, ніж у 2006 році. Площа «чорного пару» - 584 га (або 20,6%) від загальної площі ріллі. Це є технологічною необхідністю, так як дане підприємство спеціалізується на вирощуванні і реалізації насіння I репродукції пшениці, ячменю та гороху.
В структурі посівних площ звітного року найбільші площі займають озимі зернові – 1310 га (або 58,3%). При зменшенні загальної площі посіву на 444 га площа озимих зернових збільшилася на 241 га (або на 22,5%). Площі, зайняті під ярими культурами, щороку зменшуються. У 2007 році загинули посіви озимого ячменю, а у 2008 році ярі культури займали 488 га, що на 323 га (або на 39,8% менше, ніж у 2006 році.
Хоч технічні культури є рентабельними, але з точки зору агротехніки – це найгірші попередники для зернових. При спеціалізації ДП «Украгросоюз» встала необхідність зменшити площі посіву соняшнику на 157 га (або на 31,2%).
У 2006 році найбільше місце в структурі посівних площ займають посіви ячменю – 1193 га (або 44,4%). У 2008 році підприємство дещо змінило спеціалізацію, що позначилося на структурі посівних площ. Провівши моніторинг ринку, в підприємстві стали більше вирощувати насіння пшениці і у звітному році засіяли пшениці – 1049 га (або 56,7%) та ячменю – 643 га (або 28,6%).
Починаючи з 2007 року взагалі перестали сіяти гречку та кукурудзу на зерно. В тому ж році був прийнятий в експлуатацію виноградник площею 100 га сорту «Сухолиманський білий».
У 2008 році не засіяно ні одного га сої, що пов’язано із труднощами її збуту. Площа соняшника у звітному році склала 347 га (або 15,4%) від загальної площі посіву, що на 157 га (або 31,2%) менше, ніж у 2006 році. Зменшення посівів продиктоване тим, що соняшник – поганий попередник для зернових культур, але з іншого боку є високорентабельною культурою.
У таблиці 6 проведений аналіз структури площі посіву під зерновими культурами у динаміці.
Таблиця 6 - Склад, структура і динаміка посівних площ зернових культур
| Назви груп сільськогосподарських культур. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2008 рік у %до 2006 р. | ||||
| га | % | га | % | га | % | га | % | |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7=5-1 | 8=7/1*100 |
| Пшениця озима | 496 | 26,4 | 607 | 53,1 | 1049 | 58,4 | 553 | > у 2,1 р. |
| Ячмінь озимий | 573 | 30,5 | - | - | 261 | 14,5 | -312 | - 54,5 |
| Гречка | 60 | 3,2 | - | - | - | - | -60 | - |
| Кукурудза на зерно | 53 | 2,8 | - | - | - | - | -53 | - |
| Ячмінь ярий | 620 | 33,0 | 363 | 31,7 | 382 | 21,2 | -238 | -38,4 |
| Горох | 78 | 4,1 | 174 | 15,2 | 106 | 5,9 | 28 | 35,9 |
| Всього | 1880 | 100,0 | 1144 | 100,0 | 1798 | 100,0 | -82 | -4,4 |
За даними таблиці 5 за досліджуваний період в ДП “ Украгросоюз ” посівні площі зернових культур скоротились на 82 га або на 4,4 %. Як зазначалося вище, у структурі зернових культур провідне місце займають посіви пшениці озимої – 1049 га (або 58,4%) від загальної площі посіву під зерновими культурами. Це пов’язано із збільшенням попиту на ринку елітного насіння районованих сортів пшениці озимої. Починаючи з 2007 року підприємство відмовилося від вирощування гречки та кукурудзи на зерно, значно зменшилася посівна площа озимого та ярого ячменю, відповідно на 312 га (або у 1,8 рази) та 238 га (або на 38,4%). Але в перспективі підприємство планує збільшити посіви ячменю районованих сортів « Вакула», «Геліос» (ярі сорти), «Росава» , «Метелиця» (озимі).
3. Динаміка урожайності зернових культур
Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств
Під урожаєм (валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті – на 1 м2.
Урожайність безпосередньо прямо пропорціонально впливає на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.
На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови).
До суб’єктивних факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.
Однією з голових завдань аналізу динаміки є виявлення та кількісна характеристика основної тенденції розвитку. Під тенденцією розуміють загальний напрямок до зростання, зниженню або стабілізації рівня явища на протязі певного періоду. Основну тенденцію можна представити або аналітично – у вигляді рівняння, або графічно.
В зв’язку з тим, що на урожайність впливають різні фактори, як об’єктивні, так і суб’єктивні, постає необхідність дослідити тенденції зміни досліджуваних явищ. Тому після аналізу зміни урожайності за 10 років необхідно вирівняти ряди динаміки.
Суспільні явища розвиваються як у просторі, так і у часі. Статистичні дані про розвиток явищ систематизують у вигляді рядів динаміки.
На основі рядів динаміки визначають систему показників, які дають всебічну характеристику напряму і інтенсивності змін явищ у часі . Ця система включає такі показники:
– абсолютний приріст;
– коефіцієнт (темп) зростання;
– темп приросту;
– абсолютне значення 1% приросту.