Сходи. Набухле насіння починає проростати. Першими починають рости первинні корінці, потім – стебельце. Вихід на поверхню грунту перших зелених листків зернових хлібів називається фазою сходів.
Кущіння. Через 10–12 днів після з'явлення сходів, коли в рослини вже є 3–4 листки, ріст стебла і листя тимчасово припиняється, а на підземних вузлах стебла утворюються додаткові корені і бічні погони.
Вихід у трубку (розростання стебла). Наприкінці фази кущіння меживузля соломини подовжуються ї стебло з'являється над поверхнею грунту, що є початком виходу в трубку. Одночасно з цим у стеблі відбувається диференціація зародкового колоса (волоті).
Колосіння (викидання волоті). Колос і колоски закладаються у зернових ще на початку кущіння (в ярової пшениці разом з появою третього листка). В міру росту стебла колос або волоть висуваються з піхви верхнього листка. Вихід колоса (волоті) з листкової піхви на 1/3 довжини називається фазою колосіння або викидання волоті. Період у житті рослин від виходу в трубку до колосіння дуже важливий, оскільки відбуваються посилений ріст листя, соломини і формування колосу й колосків. У цей час злакові хліба особливо, вимогливі до достатнього забезпечення водою, поживними речовинами, теплом і світлом.
Цвітіння. Після виходу колоса (волоті) з листкової піхви настає фаза цвітіння – розкриття квіткових лусок і появи дозрілих пиляків і приймочок. Тільки в ячменю цвітіння звичайно закінчується ще до колосіння (до виходу колоса з піхви листка).
Формування, наливання й дозрівання зерна. Після запліднення квітки починаються розвиток зав'язі, формування насінини і зародка, нагромадження поживних речовин в ендоспермі. Академік М.М. Кулешов розрізняє три фази розвитку хлібних рослин у період утворення зерна: 1) формування зерна відбувається через 7–12 днів після запліднення; зерно досягає повної довжини – це фаза інтенсивного росту і значного збільшення кількості води в зерні при відносно слабкому нагромадженні сухої речовини; 2) наливання зерна, або інтенсивне нагромадження сухої речовини, із збільшенням його товщини; за рахунок припинення росту стебла і листя поживні речовини надходять у зерно і перетворюються на кінцеві продукти – вуглеводи, білки, жири; 3) дозрівання настає через 12–18 днів після запліднення – молочна стиглість. Воскова, або жовта, стиглість настає вслід за молочною і триває 10–12 днів. Повна стиглість характеризується усиханням і твердненням зерна, вміст води в ньому знижується до 13–16%. При повній стиглості зерно починає осипатися в усіх хлібів, за винятком рису, кукурудзи і сорго. Тому кінець воскової стиглості вважають найбільш відповідним часом для збирання зерна.
Нестача вологи в грунті у період формування і наливання зерна призводить до щуплості його.